Источник: http://www.kreschatic.kiev.ua/?id=2474&page=2
Від бульвару Дружби народів до Ленінградської площі наступного року планують провести тролейбусну лінію
Галина ГАЄВСЬКА
“Хрещатик”
Міст Патона найближчим часом не реконструюватимуть, принаймні доки не завершать будівництво Подільсько-Воскресенського переходу. В інтерв’ю журналістам генеральний директор корпорації “Київавтодор” Володимир Жуков сказав:
— Річ у тім, що роботи із заміни плит шляхопроводу проектанти оцінюють у триста мільйонів гривень. Якби знайшлися кошти, то ми впоралися б за рік.
Але такого навантаження столичний бюджет не витримає. А оскільки підлікувати суцільнозварну конструкцію потрібно, то її підремонтують найімовірніше наступного року. Знімуть трамвайні колії, прокладуть тролейбусну лінію від бульвару Дружби народів через міст проспектом Возз’єднання до Ленінградської площі. На це знадобиться 10 мільйонів гривень.
Нині проектується ще одне коло розв’язки Індустріального мосту, розповів Володимир Андрійович. Якщо інженери та архітектори свою роботу завершать цього року, 2005-го збудують ще один з’їзд із шляхопроводу. Зараз їх там три.
Новости из газеты "Хрещатик"
Модераторы: dimentiy, Администраторы
Re: Новости из газеты "Хрещатик"
А чем не устраивает съезд вокруг квартала? Лучше бы на Выдубичах пару съездов доделалиDimas писал(а):Нині проектується ще одне коло розв’язки Індустріального мосту, розповів Володимир Андрійович. Якщо інженери та архітектори свою роботу завершать цього року, 2005-го збудують ще один з’їзд із шляхопроводу. Зараз їх там три.
, сколько водителей там накалывалось, особенно приезжих.
Там "напишут"Источник: http://www.kreschatic.kiev.ua/?id=2503&page=4
Окільцьовування
Впроваджуючи цю схему, столичні проектанти пропонують заповнювати транспортні “розриви” новими тролейбусними лініями
Володимир ЯНІШЕВСЬКИЙ
"Хрещатик”
Кожне велике місто має певний дорожньо-транспортний малюнок. Скажімо, Санкт-Петербург помережений “клітинками”, тобто вулиці простягаються тут перпендикулярно одна до одної. У Москві радіально-кільцева схема руху транспорту. Це ж саме і в нашій столиці. Щоправда, в Білокам’яній уся дорожня інфраструктура здавна розвивалася навколо Москви-ріки, тому про якісь “периферійні” території нині не йдеться. У Києві так склалося, що Дарниця довгі роки залишалася відокремленим містечком, яке “випадало” з попередніх стратегічних розробок. Новий генплан розвитку столиці відновив історичну справедливість, за якою лівобережжя — повноправний об’єкт транспортно-дорожніх новацій.
— У тій же Дарниці можна створити мале кільце,— вважає заступник голови правління акціонерного товариства “Київпроект” Віктор Рєзніков.— Таку ідею якось висловив Київський міський голова Олександр Омельченко. Пропозиція слушна, бо для її реалізації є об’єктивні передумови.
За словами пана Рєзнікова, уявити мале дарницьке кільце нескладно. З проспекту Ватутіна виходимо на вулицю Братиславську, потім на проспекти Юрія Гагаріна й Возз’єднання — і ми дісталися мосту Патона. Такий зв’язок на лівому березі нібито є. Інша справа: чим він заповнений. До недавнього часу ділянку від проспекту Ватутіна до Керченської площі перекривав тролейбусний маршрут. До вулиці Електротехнічної — “розрив”. Потім з Братиславської, частина якої вільна для автомобільного руху, “рогатина” виходить на Лісовий масив і далі “естафету” вже на шляхопроводі приймає трамвай. Він супроводжував наш уявний кільцевий рух від станції метро “Чернігівська”, через проспект Юрія Гагаріна, Ленінградську площу, проспект Возз’єднання, міст Патона з виходом на правий берег Дніпра.
Як зауважив Віктор Рєзніков, тільки-но взялися за ремонт суцільнозварного переходу, одразу почулися голоси невдоволених людей, котрі стали на захист трамваю. Хоча, напевно, не всі знають, що саме цей вид транспорту пошкодив “верхній одяг” сталевого полотна. Капітальний ремонт розпочнуть років через три-чотири, коли збудують один з двох мостів — Подільський або ж автомобільно-залізничний на ділянці від станції “Київ-Московський” до Дарниці. Нині через патонівську переправу пролягає тролейбусна лінія. Її відкриття науково обгрунтоване, вважає Віктор Абрамович. Пасажиропотік у Дарниці зменшився. Тому тролейбуса цілком достатньо. Пан Рєзніков прогнозує повернення трамваю... через 30—40 років, як було це в Європі. А перспектива в Києві така є. Кількість авто зростає настільки швидко, що через якийсь час на ділянках доріг, де постійно виникатимуть затори, найліпшим транспортом буде трамвайчик.
— Але повернімося до малого кільця в Дарниці,— пропонує Віктор Рєзніков.— Ми маємо тролейбусну лінію через Московський міст до Керченської площі. Деснянська райдержадміністрація замовляє проект на продовження маршруту до вулиці Братиславської. Отож “вакантну” досі ділянку буде заповнено. А з південного боку прямує тролейбус через міст Патона, проспект Возз’єднання.
Готується розпорядження столичної влади про заміну трамвайного маршруту тролейбусним на проспекті Юрія Гагаріна. Таким чином, “рогатик” на колесах підійде до станції метро “Чернігівська”. Наступний етап окільцьовування — сполучення частини вулиці Братиславської і проспекту Юрія Гагаріна. Щоправда, потрібен час для обладнання високовольтної лінії над проїжджою частиною від вулиці Шолом-Алейхема до станції метро “Чернігівська”. Але тут є ще одне “вузьке” місце. Йдеться про транспортну розв’язку, переповнену трамвайними коліями, підземними переходами, торговельними рядами. Фахівці “Київпроекту” пропонують збудувати ще один шляхопровід, але тільки для трамваїв. За оцінкою експертів, така мостова споруда щонайменше вдвічі дешевша за автомобільний перехід. Після того шляхопровід поблизу “Чернігівської” звільниться для тролейбусів і автомобілів.
Столичні тролейбуси органічно “вписуються” не тільки в мале кільце, подібне дарницькому. Електротранспорт виходить далеко за межі міста. Скажімо, на Велику кільцеву дорогу. Віктор Рєзніков пригадав, який спротив зустріли проектанти, коли озвучили ідею тролейбусного руху на вулиці академіка Заболотного. Але згодом навіть запеклі песимісти переконалися: тролейбус “прокладає” шлях для дорожнього комфорту. На магістралі з’явилися зовнішнє освітлення, розмітка, огорожа. Потім “шляхова” цивілізація прийшла на ділянку від проспекту Перемоги до проспекту академіка Палладіна.
Нині розробляється проект облаштування чотирикілометрової ділянки від вулиці академіка Заболотного до Пирогового. Йдеться про освітлення дороги, для чого встановлюватимуться опори. Отож фахівці “Київпроекту” одразу запропонували скористатися такою нагодою й змонтувати контактну систему для тролейбусного руху. Відтак, цей екологічно чистий вид міського транспорту став не тільки сполучною ланкою в окільцьовуванні столиці, а й носієм дорожньої культури та безпеки руху.
Окільцьовування
Впроваджуючи цю схему, столичні проектанти пропонують заповнювати транспортні “розриви” новими тролейбусними лініями
Володимир ЯНІШЕВСЬКИЙ
"Хрещатик”
Кожне велике місто має певний дорожньо-транспортний малюнок. Скажімо, Санкт-Петербург помережений “клітинками”, тобто вулиці простягаються тут перпендикулярно одна до одної. У Москві радіально-кільцева схема руху транспорту. Це ж саме і в нашій столиці. Щоправда, в Білокам’яній уся дорожня інфраструктура здавна розвивалася навколо Москви-ріки, тому про якісь “периферійні” території нині не йдеться. У Києві так склалося, що Дарниця довгі роки залишалася відокремленим містечком, яке “випадало” з попередніх стратегічних розробок. Новий генплан розвитку столиці відновив історичну справедливість, за якою лівобережжя — повноправний об’єкт транспортно-дорожніх новацій.
— У тій же Дарниці можна створити мале кільце,— вважає заступник голови правління акціонерного товариства “Київпроект” Віктор Рєзніков.— Таку ідею якось висловив Київський міський голова Олександр Омельченко. Пропозиція слушна, бо для її реалізації є об’єктивні передумови.
За словами пана Рєзнікова, уявити мале дарницьке кільце нескладно. З проспекту Ватутіна виходимо на вулицю Братиславську, потім на проспекти Юрія Гагаріна й Возз’єднання — і ми дісталися мосту Патона. Такий зв’язок на лівому березі нібито є. Інша справа: чим він заповнений. До недавнього часу ділянку від проспекту Ватутіна до Керченської площі перекривав тролейбусний маршрут. До вулиці Електротехнічної — “розрив”. Потім з Братиславської, частина якої вільна для автомобільного руху, “рогатина” виходить на Лісовий масив і далі “естафету” вже на шляхопроводі приймає трамвай. Він супроводжував наш уявний кільцевий рух від станції метро “Чернігівська”, через проспект Юрія Гагаріна, Ленінградську площу, проспект Возз’єднання, міст Патона з виходом на правий берег Дніпра.
Як зауважив Віктор Рєзніков, тільки-но взялися за ремонт суцільнозварного переходу, одразу почулися голоси невдоволених людей, котрі стали на захист трамваю. Хоча, напевно, не всі знають, що саме цей вид транспорту пошкодив “верхній одяг” сталевого полотна. Капітальний ремонт розпочнуть років через три-чотири, коли збудують один з двох мостів — Подільський або ж автомобільно-залізничний на ділянці від станції “Київ-Московський” до Дарниці. Нині через патонівську переправу пролягає тролейбусна лінія. Її відкриття науково обгрунтоване, вважає Віктор Абрамович. Пасажиропотік у Дарниці зменшився. Тому тролейбуса цілком достатньо. Пан Рєзніков прогнозує повернення трамваю... через 30—40 років, як було це в Європі. А перспектива в Києві така є. Кількість авто зростає настільки швидко, що через якийсь час на ділянках доріг, де постійно виникатимуть затори, найліпшим транспортом буде трамвайчик.
— Але повернімося до малого кільця в Дарниці,— пропонує Віктор Рєзніков.— Ми маємо тролейбусну лінію через Московський міст до Керченської площі. Деснянська райдержадміністрація замовляє проект на продовження маршруту до вулиці Братиславської. Отож “вакантну” досі ділянку буде заповнено. А з південного боку прямує тролейбус через міст Патона, проспект Возз’єднання.
Готується розпорядження столичної влади про заміну трамвайного маршруту тролейбусним на проспекті Юрія Гагаріна. Таким чином, “рогатик” на колесах підійде до станції метро “Чернігівська”. Наступний етап окільцьовування — сполучення частини вулиці Братиславської і проспекту Юрія Гагаріна. Щоправда, потрібен час для обладнання високовольтної лінії над проїжджою частиною від вулиці Шолом-Алейхема до станції метро “Чернігівська”. Але тут є ще одне “вузьке” місце. Йдеться про транспортну розв’язку, переповнену трамвайними коліями, підземними переходами, торговельними рядами. Фахівці “Київпроекту” пропонують збудувати ще один шляхопровід, але тільки для трамваїв. За оцінкою експертів, така мостова споруда щонайменше вдвічі дешевша за автомобільний перехід. Після того шляхопровід поблизу “Чернігівської” звільниться для тролейбусів і автомобілів.
Столичні тролейбуси органічно “вписуються” не тільки в мале кільце, подібне дарницькому. Електротранспорт виходить далеко за межі міста. Скажімо, на Велику кільцеву дорогу. Віктор Рєзніков пригадав, який спротив зустріли проектанти, коли озвучили ідею тролейбусного руху на вулиці академіка Заболотного. Але згодом навіть запеклі песимісти переконалися: тролейбус “прокладає” шлях для дорожнього комфорту. На магістралі з’явилися зовнішнє освітлення, розмітка, огорожа. Потім “шляхова” цивілізація прийшла на ділянку від проспекту Перемоги до проспекту академіка Палладіна.
Нині розробляється проект облаштування чотирикілометрової ділянки від вулиці академіка Заболотного до Пирогового. Йдеться про освітлення дороги, для чого встановлюватимуться опори. Отож фахівці “Київпроекту” одразу запропонували скористатися такою нагодою й змонтувати контактну систему для тролейбусного руху. Відтак, цей екологічно чистий вид міського транспорту став не тільки сполучною ланкою в окільцьовуванні столиці, а й носієм дорожньої культури та безпеки руху.
