Украинский (Крюковский) метровагон
Модераторы: dimentiy, Администраторы
На потоці - виготовлення рам візків для вагонів метро
22 июня 2005 г.
У тендері на право виготовлення рам візків для вагонів метро, що проводився в травні в столиці України, наше підприємство вибороло це замовлення. Мова йдеться про 106 рам, які інструментальний завод має виготовити й поставити замовнику - Київському метрополітену - до кінця поточного року.
Затверджено графік виробництва, котрим передбачено вже у червні здати 10 виробів. Для виконання даного замовлення залучено деякі підрозділи концерну, зокрема пресовий та зварювальний цехи, які вже отримали місячне завдання. Директор інструментального заводу Микола Денисенко запевняє, що завдання буде виконано у визначений термін, а якість виробів задовольнить замовника.
22 июня 2005 г.
У тендері на право виготовлення рам візків для вагонів метро, що проводився в травні в столиці України, наше підприємство вибороло це замовлення. Мова йдеться про 106 рам, які інструментальний завод має виготовити й поставити замовнику - Київському метрополітену - до кінця поточного року.
Затверджено графік виробництва, котрим передбачено вже у червні здати 10 виробів. Для виконання даного замовлення залучено деякі підрозділи концерну, зокрема пресовий та зварювальний цехи, які вже отримали місячне завдання. Директор інструментального заводу Микола Денисенко запевняє, що завдання буде виконано у визначений термін, а якість виробів задовольнить замовника.
Кияни не кататимуться у вітчизняному метро
Наболілу тему — виготовлення власного метрополітенівського вагона — порушив генеральний директор виробничого об’єднання “Київприлад” Олександр Осадчий на засіданні Ради директорів київських підприємств.
Він нагадав, що торік на такому ж зібранні це питання доволі предметно розглянули і навіть створили спеціальну комісію. Згодом чи не всім керівникам заводів роздали перелік тієї продукції, яка потрібна метрополітену. Але на тому все й скінчилося: ніяких промислових зразків трудові колективи не представили, та, власне, цього від них і не вимагали. А тим часом тендери вигравали чужі підприємства. Причому, траплялося, навіть не виробники, а посередники. Так, завод “Більшовик” зі своїми енергозберігаючими ескалаторами залишився поза бортом. А їх тільки на Дарницькому вокзалі після його реконструкції знадобиться 70, не кажучи вже про нові станції метро.
Що ж до створення власного вагона для підземки, то тут, як мовиться, й кінь не валявся. Лише одне підприємство (“Фанплит”) розробило вогнетривку фанеру для обшивки. Інші, навіть схожі за виробничим профілем структури, активності не виявили. Отож за справу взявся Корюківський завод, пообіцявши виготовити потяг з п’яти вагонів вартістю 13,5 мільйона гривень. Та оскільки з’ясувалося, що вітчизняного електронного начиння немає, зробив ставку на російське. Тож вартість одразу сягнула 21 мільйона.
— Але ж сусіди постачають нам застаріле обладнання,— обурювався пан Осадчий.— Невже такий потужний промисловий комплекс, як київський, неспроможний обладнати потяги для метро? Невже погодимося, щоб вимивалися кошти з міської скарбниці й не створювалися нові робочі місця?
Емоційний виступ колеги підтримав директор заводу “Більшовик” Віктор Решетов, якому дісталося напівзруйноване виробництво і борги по зарплатні більше, як у мільйон гривень. Однак новий керівник не зважає на труднощі: нині тут готують план реструктуризації, що має зробити завод затребуваним. І, мабуть, з цього щось таки вийде, адже є доручення Президента України Віктора Ющенка стосовно виведення підприємства з кризи і можливої його передача в комунальну власність міста.
Розв’язання цих вельми актуальних питань (створення вагона метро і реструктуризація “Більшовика”) взяв під особистий контроль Микола Георгієвський, заступник голови Київської міськдержадміністрації. Коли буде готова вся необхідна інформація, він пропонуватиме конкретні рішення і відстоюватиме їх у владних коридорах. Новопризначений високопосадовець спробує розібратися і з тендерами, які проводяться непрозоро, що спричиняє чимало нарікань виробників. На цьому вже вкотре акцентував увагу голова ради директорів Іван Голодівський. Він також нагадав про кадрову проблему: на підприємствах бракує фахівців. Ремісничі училища не забезпечують виробництво високопрофесійною робочою силою. А плинність кадрів у промисловості стає просто таки загрозливою: у першому кварталі сягнула 87 відсотків!
Вихід із ситуації підприємці шукатимуть у тіснішій співпраці з навчальними закладами. Планують поступово перейти до підготовки кадрів на замовлення з умовою обов’язкового працевлаштування. Перший крок до порозуміння вже зроблено: до складу ради ввели Антона Дідковського, голову об’єднання директорів київських ПТУ.
20.07.2005 | 17:25
http://main.kiyany.com.ua/news/2005/7/20/1719.htm
PS: так сколько будет стоить крюковский вагон - 840 k$ ?
А питерские меньше 500 k$. Підтримаємо вітчизняного виробника!
PPS: енергозберігаючий ескалатор - супер! Уже стоят на АКМ и в Глобусе! Стоят напрочь! Потому и енергозберігаючі, бо не працюють!
Наболілу тему — виготовлення власного метрополітенівського вагона — порушив генеральний директор виробничого об’єднання “Київприлад” Олександр Осадчий на засіданні Ради директорів київських підприємств.
Він нагадав, що торік на такому ж зібранні це питання доволі предметно розглянули і навіть створили спеціальну комісію. Згодом чи не всім керівникам заводів роздали перелік тієї продукції, яка потрібна метрополітену. Але на тому все й скінчилося: ніяких промислових зразків трудові колективи не представили, та, власне, цього від них і не вимагали. А тим часом тендери вигравали чужі підприємства. Причому, траплялося, навіть не виробники, а посередники. Так, завод “Більшовик” зі своїми енергозберігаючими ескалаторами залишився поза бортом. А їх тільки на Дарницькому вокзалі після його реконструкції знадобиться 70, не кажучи вже про нові станції метро.
Що ж до створення власного вагона для підземки, то тут, як мовиться, й кінь не валявся. Лише одне підприємство (“Фанплит”) розробило вогнетривку фанеру для обшивки. Інші, навіть схожі за виробничим профілем структури, активності не виявили. Отож за справу взявся Корюківський завод, пообіцявши виготовити потяг з п’яти вагонів вартістю 13,5 мільйона гривень. Та оскільки з’ясувалося, що вітчизняного електронного начиння немає, зробив ставку на російське. Тож вартість одразу сягнула 21 мільйона.
— Але ж сусіди постачають нам застаріле обладнання,— обурювався пан Осадчий.— Невже такий потужний промисловий комплекс, як київський, неспроможний обладнати потяги для метро? Невже погодимося, щоб вимивалися кошти з міської скарбниці й не створювалися нові робочі місця?
Емоційний виступ колеги підтримав директор заводу “Більшовик” Віктор Решетов, якому дісталося напівзруйноване виробництво і борги по зарплатні більше, як у мільйон гривень. Однак новий керівник не зважає на труднощі: нині тут готують план реструктуризації, що має зробити завод затребуваним. І, мабуть, з цього щось таки вийде, адже є доручення Президента України Віктора Ющенка стосовно виведення підприємства з кризи і можливої його передача в комунальну власність міста.
Розв’язання цих вельми актуальних питань (створення вагона метро і реструктуризація “Більшовика”) взяв під особистий контроль Микола Георгієвський, заступник голови Київської міськдержадміністрації. Коли буде готова вся необхідна інформація, він пропонуватиме конкретні рішення і відстоюватиме їх у владних коридорах. Новопризначений високопосадовець спробує розібратися і з тендерами, які проводяться непрозоро, що спричиняє чимало нарікань виробників. На цьому вже вкотре акцентував увагу голова ради директорів Іван Голодівський. Він також нагадав про кадрову проблему: на підприємствах бракує фахівців. Ремісничі училища не забезпечують виробництво високопрофесійною робочою силою. А плинність кадрів у промисловості стає просто таки загрозливою: у першому кварталі сягнула 87 відсотків!
Вихід із ситуації підприємці шукатимуть у тіснішій співпраці з навчальними закладами. Планують поступово перейти до підготовки кадрів на замовлення з умовою обов’язкового працевлаштування. Перший крок до порозуміння вже зроблено: до складу ради ввели Антона Дідковського, голову об’єднання директорів київських ПТУ.
20.07.2005 | 17:25
http://main.kiyany.com.ua/news/2005/7/20/1719.htm
PS: так сколько будет стоить крюковский вагон - 840 k$ ?
А питерские меньше 500 k$. Підтримаємо вітчизняного виробника!PPS: енергозберігаючий ескалатор - супер! Уже стоят на АКМ и в Глобусе! Стоят напрочь! Потому и енергозберігаючі, бо не працюють!
-
Муркенштейн
- Пом. Админа
- Сообщения: 1811
- Зарегистрирован: 14 окт 2004, 13:45
- Откуда: Linz
. Видимо, не случайно буквы "о" и "р" рядом на клаве находятся Крюковский, конечно. По названию поселка Крюково в Кременчуге. Спасибо тому доброму админу, что переименовал ветку!sashman писал(а):Так завод Крюковский (kvsz.com) или КОрюковский?
В сети появилисьэскизы вагонов.