Случаи в Метро

[Стас(ШЧ-1 киев)]

может сработка АСДК по Крещатику?

[Klovsky]

Именно. Перегрев одной из букс. Пассажиров высадили на "Арсенальной", поезд - в депо. Хотя я думал, что в тупик на "Арсенальной" было бы безопаснее. Может, там уже что-то стояло?

Затем, пользуясь наличием резерва для перевозки футбольных болельщиков на 3-м станционном пути "Крещатика", его и выдали на линию до "Дарницы", а затем перегонкой вернули на 3-й путь "Крещатика".

[KuzyaCat]

что за букса то?

[Стас(ШЧ-1 киев)]

узел тележки через который вагон опирается на колпару.

[DFAW]

Ну как всегда, написали бы лучше что с травмированным бойцом.

[Фосфор]

Командир отряда МЧС получил условный срок за ошибку при подъеме тела самоубийцы с рельсов метро

Командир аварийно-спасательного отряда, который руководил операцией по подъему тела бросившегося под поезд в метро мужчины в апреле прошлого года, получил три года условно за нарушения техники безопасности.

Как пишет Новый регион, инцидент произошел 25 апреля 2012 года в 12:40 на станции метро Олимпийская. Для извлечения тела, которое оказалось зажатым между колесами вагона, был вызван аварийно-спасательный отряд МЧС.

Бойцы МЧС принесли специальные пневматические подушки, с помощью которых осуществляется подъем вагона в нужном месте. Однако из-за отсутствия практических навыков пользования подушками, члены отряда неправильно установили оборудование. Когда вагон приподняли, конструкция съехала и тяжело травмировала члена отряда.

Следователи возложили ответственность за нарушение техники безопасности на командира аварийно-спасательного отряда. Его обвинили в том, что он отдал приказ о подъеме вагона своими силами, хотя необходимо было дождаться приезда слесарей из Дарницкого депо со специальным оборудованием.

Во время слушания дела командир спасательного отряда отрицал свою вину в получении травм его подчиненным. Он заявил, что не отдавал приказ о самостоятельном подъеме вагона, поэтому за последствия не может нести личную ответственность.

В то же время подчиненные руководителя отряда заявили, что приказ об извлечении тела своими силами все же был. В конечном итоге судья вынес обвинительный приговор. Командира отряда МЧС приговорили к трем годам условно и лишили права занимать должности, связанные с выполнением небезопасных работ в течение такого же срока.

Напомним, 25 апреля 2012 года в 12:40 на станции метро Олимпийская на рельсы упал мужчина. Как сообщили очевидцы, мужчина в возрасте около 40 лет с разбега бросился на подъезжающий поезд, разбил стекло в кабине машиниста и упал под колеса поезда. Вследствие происшествия мужчина погиб.

http://korrespondent.net/kyiv/1579456-k ... lsov-metro

Поспешил -- уголовник.

Не поспешил (как в этом
http://forum.metropoliten.kiev.ua/viewt ... 854#217854
случае) -- получил по шапке и был публично заочно пропесочен за неповоротливость (или я ошибаюсь, и никого там не обругали?).

Ситуация вполне подходит под то, чтобы ответственные службы потребовали внятных изменений в должностные инструкции -- или торопимся, и неизбежные ЧП терпим в разумных пределах (и не садимся за выполнение инструкций), или примат ТБ, но тогда ни одна мразь не смеет открыть рот о том, что что-то там куда-то не ехало, а организовывает альтернативные способы доставки.

[Klovsky]

Если бы все помнили, что уголовная ответственность реальна, то ТБ никто бы из руководства не требовал нарушать.

Полный текст:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32238459




печерський районний суд міста києва


Справа № 1-606/12


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


08.07.2013 Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючої - судді Тарасюк К.Е.

при секретарях Табалі Я.В., Фурмановій В.М.,

за участю прокурорів Марусечко Ю.С., Апаріна І.В.,Зінченко О.Г.,

Захаричевої О.О.,

та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровськ, Луганської області, українця, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, працюючого командиром Державної організації «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін», зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.272 ч.2 КК України, -


В С Т А Н О В И В:


ОСОБА_4, працюючи на посаді командира Державної організації «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін МНС України порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, які зобов'язаний був дотримуватися, що призвело до настання тяжких наслідків, при наступних обставинах.

Так, 27.10.09 між Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і ОСОБА_4 укладено контракт № 67, згідно якого ОСОБА_4 призначений на посаду командира Державної організації «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін» ( далі Київський ВГРЗ).

Згідно вказаного контракту ОСОБА_4 зобов'язався безпосередньо і через адміністрацію Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС здійснювати поточне керівництво загоном, забезпечувати його діяльність, належний рівень готовності, до проведення аварійно-рятувальних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пошуково-рятувальних, аварійно-відновлювальних та запобіжно-профілактичних робіт. Постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній платній основі окремих територій і об'єктів підвищеної небезпеки, створення безпечних та сприятливих умов для працівників загону, дотримання правил техніки безпеки, вжиття заходів до створення у кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, відповідно до вимог нормативних актів тощо.

Окрім того, згідно статуту ДО «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін», управління загоном здійснює командир загону, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на загін завдань, розподіляє функціональні обов'язки між своїми заступниками, помічниками та керівниками структурних підрозділів для забезпечення та організації повсякденної діяльності, затверджує положення, інструкції, методичні вказівки, функціональні завдання підрозділів, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції загону, у межах своїх повноважень видає накази (розпорядження), обов'язкові для підпорядкованих підрозділів, організовує і контролює їх виконання.

16.03.12 Державною організацією «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Міністерства надзвичайних ситуацій України в особі ОСОБА_4 укладено договір № 20-Укр-12 з КП «Київський метрополітен» на здійснення цілодобового постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування об'єктів Комунального підприємства «Київський метрополітен», за умовами якого Київський ВГРЗ зобов'язаний здійснювати цілодобове, постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування КП «Київський метрополітен» з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на підприємстві надзвичайної ситуації (в т.ч. рятування людей, гасіння пожеж ), виконувати необхідний комплекс аварійно-рятувальних робіт по вилученню потерпілого, який потрапив під рухомий склад та, при необхідності, надавати йому першу медичну допомогу, приймати участь у проведенні аварійно-відновлювальних робіт та спеціальних робіт, які вимагають спеціальних рятувальних технологій і застосування унікальних засобів (у т.ч. вантажопідйомних механізмів).

Так, 25.04.12 командир Київського ВГРЗ ОСОБА_4 приблизно о 13.00 в телефонному режимі отримав від оперативного чергового по штабу - помічника начальника Київського ВГРЗ ОСОБА_5 повідомлення про аварію на станції метро «Олімпійська» КП «Київський метрополітен», а саме наїзд рухомого складу на пасажира та про виїзд на місце аварії оперативного відділення Київського ВГРЗ із старшим помічником командира взводу ОСОБА_6, а також аварійно-відновлювального формування з «Електродепо» Дарниця КП «Київський метрополітен» для виконання аварійних робіт по підняттю вагону для вилучення тіла загиблого.

З метою з'ясування обстановки на місці аварії та здійснення контролю за проведенням оперативним відділом Київського ВГРЗ аварійно-рятувальних робіт, ОСОБА_4 особисто вирішив прийняти участь в організації аварійно-рятувальних робіт на станції метро «Олімпійська» та виїхав на місце аварії.

По дорозі, ОСОБА_4 зателефонував помічнику командира взводу Київського ВГРЗ ОСОБА_6, та довідався про необхідність підняття вагону для вилучення тіла загиблого.

В подальшому ОСОБА_4 достовірно знаючи, що для виконання робіт з підйому вагону, чергове відділення Київського ВГРЗ у складі помічника командира взводу ОСОБА_6, командира відділення ОСОБА_7, респіраторників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 практичного досвіду, окрім тренувального, немає та невдовзі для виконання цих робіт під'їде аварійно-відновлювальне формування з «Електродепо» Дарниця КП «Київський метрополітен», приблизно о 13.16 дав усне розпорядження ОСОБА_6 застосувати для підняття вагону та вилучення тіла загиблого пневматичні подушки фірми SАUA, інвентарний №10600074, порядок використання яких достовірно не був відомий оперативному відділенню Київського ВГРЗ, оскільки інструкція по їх експлуатації не переведена з іноземної мови на доступну, та металеву підставу, порядок використання якої в організації не було визначено та не введено її відповідним актом в експлуатацію.

В цей же день приблизно о 13.25, ОСОБА_4 прибувши на місце аварії ознайомився із ходом виконання аварійно-рятувальних робіт, та як керівник аварійно-рятувальних робіт знаючи, що на тренуваннях для підйому використовувався один окремий вагон (без зцепки з іншим), організовуючи роботу оперативного відділення Київського ВГРЗ для підняття вагону, який перебував у сцепці із іншим вагоном, діючи всупереч вимогам ст. 13 Закону України «Про охорону праці», (недостатньо контролював додержання працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва), п.п.4.1,7.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, (допустив до виконання робіт ОСОБА_7, який не мав відповідної кваліфікації - не пройшов відповідного навчання у повному обсязі), п.2.1.2 ГОСТ 12.3.002-75 (СТ СЭВ 1728-89) ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности (для виконання даного виду не було попередньо розроблено та затверджено відповідну технологічну документацію (технології, регламенти, інструкції вказівки тощо) у повному обсязі», ст.35 Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України, та п 2.7 вищезазначеного Контракту ( під час виконання аварійно-рятувальних робіт з підняття вагону контроль за діями ОСОБА_7 був відсутній), в результаті чого командир відділення ОСОБА_7 приблизно о 13:30, виконуючи розпорядження керівника загону ОСОБА_4 - підняття вагону, застосував недопустиму комбінацію, а саме встановив велику пневматичну подушку під вагон, на неї поставив маленьку пневматичну подушку, на яку в подальшому встановив спеціальне металеве обладнання, яке підкладалось під вісь колісної пари вагону. Далі, наповнивши подушки повітрям, вагон, який перебував у сцепці із сусіднім вагоном, піднявся на кілька міліметрів, після чого ОСОБА_7 потягнувся за тілом загиблого в цей час, вискочила маленька подушка та спричинила ОСОБА_11 ушкодження голови.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №144/с від 27.07.12 у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забійні рани - правої верхньої повіки та ділянки носа, забій паренхіми мозку у базальному відділі правої лобної долі, перелом кісток носа, лінійний перелом лобної кістки, з переходом на скроневу та тім'яну кістки справа, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи №7556/12-46 від 02.08.12 невідповідність дій командира ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_4 в частині організації та проведення спеціального навчання та перевірки знань співробітників, допуску їх до виконання робіт, дозволу на використання обладнання, взаємодії із КП «Київський метрополітен», а саме ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п.п.4.1,7.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, (до виконання робіт було допущено, співробітників, що не мали відповідної кваліфікації - не пройшли відповідного навчання у повному обсязі), п.2.1.2 ГОСТ 12.3.002-75 (СТ СЭВ 1728-89) ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности (для виконання робіт не було попередньо розроблено та затверджено відповідну технологічну документацію (технології, регламенти, інструкції вказівки тощо) у повному обсязі», ст.35 Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України, та п 2.7 Контракту ( під час виконання аварійно-рятувальних робіт з підняття вагону контроль за діями ОСОБА_7 був відсутній) та виникнення події нещасного випадку із командиром відділення ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку.

Відповідно до наказу № 15 Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 до переліку робіт із підвищеною небезпекою відносяться аварійно-рятувальні роботи.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що працює на посаді командира ДО «Київський ВГРЗ» МНС України з 26.10.2009 року на підставі контракту укладеного із МНС України. Його повноваження визначені, як у контракті, так і у в статуті організації. Тобто він повністю здійснює організацію роботи вказаного загону відповідно до законодавства України. 25.04.12 приблизно о 13.00 год. йому зателефонував оперативний черговий по штабу Київського ВГРЗ ОСОБА_5, який повідомив, що стався нещасний випадок на станції метро Олімпійська, особа попала під рухомий склад поїзду, на місце аварії виїхало оперативне відділення зі старшим помічником командира взводу ОСОБА_6 Отримавши дану інформацію, він зателефонував начальнику головного управління, який наказав йому виїхати на місце пригоди і з`ясувати, що трапилось, що він і зробив. По дорозі він зателефонував ОСОБА_6 та довідався, що останній вже на місці аварії, на станції метро Олімпійська. ОСОБА_6 також повідомив, що постраждалий перебуває під вагоном і без застосування пневмоподушек дістати його звідти не можливо. Він спитав ОСОБА_6, чи брали вони з собою пневмоподушки, на що останній відповів, що відділення пішло за ними. Жодних розпоряджень ОСОБА_6 він не надавав. Коли він приїхав до станції метро і спускався по ескалатору, назустріч йому вгору підіймався респіраторник ОСОБА_8, який на його питання повідомив, що підіймається за пневмоподушками. Він усвідомлював, що ці пневмоподушки можливо будуть застосовані, але про неприпустимість цього він нікому не казав. Слідом за ним він помітив респіраторника ОСОБА_9, який також піднімався по ескалатору. О 13.16 він прибув на платформу вказаної станції. ОСОБА_6 йому доповів, що разом із ОСОБА_7. вони обстежили місце події та прийнято рішення застосувати пневматичне обладнання. При цьому, ОСОБА_7 перебував під вагоном, але чи виконував він роботи, чи ні, він не бачив. Особисто він під вагон до ОСОБА_7 не спускався, так як не був екіпірованим. На місці аварії він підходив до машиніста, давав команду проїхати поїздом далі, однак останній відмовився. Крім цього, він попросив міліціонера, щоб він забрав людей з місця події, для того, щоб вони не заважали працювати. Через деякий час він почув хлопок. При цьому, він стояв на відстані 3-3,5 метри від цього місця, де стався хлопок. ОСОБА_6 підбіг до місця хлопка та крикнув, що травмовано ОСОБА_14, якого дістали на платформу та передали лікарям швидкої медичної допомоги. Йому було відомо, що на місце аварії виїхала аварійна бригада слюсарів Дарницького ДЕПО, яка спеціалізується по підйому вагонів, і що вона у пробці. При цьому пояснював, що згідно галузевого стандарту, вказана бригада могла виконувати роботи тільки до приїзду Київського ВГРЗ, оскільки саме цей загін відноситься до професійних аварійно-рятувальних служб, після чого вона перейшла би в їх підпорядкування. Після вказаного вище випадку інструкція по експлуатації пневматичних подушок фірми SAUА переведена на українську мову, яку він роздав у підрозділах. При цьому зауважив, що особовий склад Київського ВГРЗ проходив тренування з використання пневмоподушек, був розроблений технологічний процес з підняття вагону електропоїзду. Стверджував, що на місці події всіма роботами по вилученню постраждалого керував помічник командира взводу ОСОБА_6, від якого він особисто керівництво роботою загону не приймав. Про це також свідчить відсутність його підпису про таке в оперативному журналі, який того дня вівся одноособово ОСОБА_6 До того ж, він не був екіпірований відповідним чином для прийняття такого керівництва. Вважав, що він не може бути суб`єктом відповідальності за цим складом злочину. Крім того, вважав, що роботи, які проводились працівниками Київського ГВРЗ 25.04.12р. не відносяться до аварійно-рятувальних робіт. Це були спеціальні роботи по вилученню потерпілого з-під рухомого складу потягу. При цьому визнав, що ОСОБА_7 не міг повести відділення для виконання робіт з підняття вагону без наказу керівництва. Разом з тим, ОСОБА_7 не повинен був лізти під вагон без фіксації вагону відповідними страховими опорами, згідно інструкції по експлуатації пневмоподушек, але він це зробив на власний ризик, за що він особисто не повинен нести відповідальність.

Потерпілий ОСОБА_7 повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що останні півтора роки він працює командиром відділення Київського ВГРЗ. 25.04.12р. він, будучи командиром відділення ДО «Київський ВГРЗ», заступив на добове чергування в складі чергового помічника командира взводу ОСОБА_6, респіраторників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_8,а також водія ОСОБА_16 Вказаного числа близько 13.00 по сигналу «Тривога» чергове відділення зібралося в автобусі. По дорозі на місце аварії помічник командира взводу ОСОБА_6 повідомив, що на станції метро «Олімпійська» невідома людина потрапила під потяг. Під час поїздки на місце аварії ОСОБА_6 декілька разів телефонували. Після закінчення розмов, ОСОБА_6 повідомив, що він спілкувався із оперативним черговим ДО «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний ) загін МНС України ОСОБА_5, від якого довідався, що з Дарницького ДЕПО їде бригада слюсарів, з домкратами, які будуть проводити роботи по підняттю вагона, а чергове відділення Київського ВГРЗ вилучить тіло потерпілого з під коліс. У ході поїздки ОСОБА_6 провів усний інструктаж по техніці безпеки з працівниками оперативного відділення. По приїзду на станцію «Олімпійська» обладнання для підняття вагону з собою вони не брали, оскільки знали, що вагон будуть піднімати слюсарі Дарницького ДЕПО домкратом. Зійшовши на платформу та підійшовши до місця події, він разом із помічником командира оперативного взводу ОСОБА_6 спустилися під вагон для огляду місця пригоди. У ході огляду було видно, що тіло загиблого лежить затиснуте під колесами вагону. У ОСОБА_6 зателефонував мобільний телефон, після закінчення розмови останній сказав, що спілкувався з командиром загону ОСОБА_4, останній дав вказівку піднімати вагон своїм обладнанням. Після чого респіраторники пішли за обладнанням. Коли хлопці принесли пневмоподушки, ОСОБА_6 повідомив, що потрібно встановлювати обладнання, оскільки йому наказали заповнювати оперативний журнал. На його думку, цю вказівку ОСОБА_6 дав ОСОБА_4, тому ОСОБА_6 і залишився зверху заповнювати цей журнал. Через якийсь час він побачив ОСОБА_4 Останній перепитав, що сталося та оглянув сам місце події. Коли принесли обладнання, він дав команду респіраторнику ОСОБА_9 та ОСОБА_8 спуститися під вагон для його підйому разом із пневматичними подушками та металевим обладнанням. За цим розклинив колеса вагону, тобто встановив клини у вигляді трикутника між колесами вагону для того, щоб потяг не рушив з місця. Оскільки тіло постраждалого знаходилося під колесами вагону, то необхідно було вагон підняти в тій частині, де знаходилося тіло. Він встановив в жолоб навпроти віссі коліс пневматичну подушку, яка ставилась на «приспособу» у виді залізної труби, та дав команду респіраторникам ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подати повітря в пневматичну подушку. Коли подушка наповнилася повітрям, він побачив, що її висоти не вистачає для підняття вагону, та попросив дати другу подушку з «приспособою». Про використання другої подушки він не повідомив ОСОБА_6, якого в цей час поблизу не було, оскільки той заповнював оперативний журнал, і він не бачив в цьому необхідності. Тим більше, він не бачив складності в ситуації, що виникла, а також тому, що труп перебував під вагоном, а велика кількість людей перебувала на платформі. Поклавши подушку на подушку і зверху на «приспособу», він дав команду вказаним респіраторникам подати повітря. Коли колеса вагону піднялися, він поліз діставати тіло загиблого і раптово отримав удар в голову та втратив свідомість. На час отримання ним травми аварійно-рятувальними роботами керував командир загону ОСОБА_4 Останній прямої вказівки йому не давав. Це завдання він отримав від ОСОБА_6, який у свою чергу сказав, що поступила вказівка ОСОБА_4 підняти вагон пневматичним обладнанням. На його думку, ОСОБА_6 самостійно не міг прийняти рішення про використання обладнання та про не очікування ними на приїзд аварійної бригади ДЕПО. Завдання про таке ОСОБА_6 йому надав після телефонної розмови з ОСОБА_4. Зауважив, що 25.04.12р. ним були дотримані вимоги посадової інструкції та правила техніки безпеки. Порядок використання пневматичних подушок йому був відомий у зв'язку з тим, що проводилися наближені навчання по підйому вагону, але під час цих навчань використовувалась одна подушка. Підтримав висновок СМЕ про отримання ним 25.04.12р. тяжких тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_6 повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що згідно графіку чергувань 25.04.12р. він, будучи помічником командира взводу ДО «Київський ВГРЗ», заступив на добове чергування в складі командира відділення ОСОБА_7, респіраторників ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, водія ОСОБА_16 В період чергування о 12.55 черговий оперативного взводу ОСОБА_17 отримав виклик від чергового метрополітену, що на станції метро «Олімпійська» потрапила людина під колеса вагону. На даний виклик виїхала чергова група разом з ним, у складі командира відділення ОСОБА_7, респіраторників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 По дорозі на місце аварії він повідомив оперативне відділення, що на станції метро «Олімпійська» невідома людина потрапила під потяг та провів інструктаж по техніці безпеки. В той час в нього задзвонив службовий телефон, коли він підняв трубку оперативний черговий ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_5, повідомив, що з Дарницького ДЕПО їде бригада слюсарів, з домкратами, які будуть піднімати вагон для вилучення з під коліс тіла загиблого. Задача відділення полягала перевірити обстановку на місці та підготувати носилки для виносу тіла потерпілого. Про це він доповів учасникам складу відділення. О 13.05 відділення прибуло на платформу, де стався нещасний випадок. Зі слів машиніста з невідомих причин пасажир метрополітену потрапив під рухомий склад поїзду. Напруга з контактної рейки знята, пасажири з вагонів виведені, місце подій огородили смугастою стрічкою. Після цього він спільно з командиром відділення ОСОБА_7 спустилися під вагон для огляду місця пригоди та вилучення постраждалого. Вилучення тіла без спеціального обладнання було неможливо. В цей час зателефонував командир загону ОСОБА_4, якому він доповів про обстановку, а також сказав, що очікують слюсарів з Дарниці для підняття вагону. На що ОСОБА_4 сказав, не треба їх чекати, а самим підіймати вагон для вилучення трупа з використанням власного пневматичного обладнання. Коли спускалися на платформу, то обладнання залишили у автобусі, через те, що очікували слюсарів для підйому вагону. Після розпорядження ОСОБА_18 застосувати для підняття вагону пневматичне обладнання, він дав команду респіраторникам ОСОБА_9 та ОСОБА_8 принести обладнання. Приблизно о 13.20 на місце пригоди прибув командир загону ОСОБА_4 та дав вказівки, зібрати інформацію про потерпілого та обставини, за яких він попав під колеса вагону. При цьому, ОСОБА_19 бачив пневмоподушки, які на той час вже принесли. Виконуючи вказівки старшого, він пішов опитувати машиніста, лікарів швидкої медичної допомоги та вносити дані про обстановку в «Оперативний журнал з ліквідації надзвичайних ситуацій». Під час виконання завдання ОСОБА_4 знаходився на платформі. Потім він повернувся до ОСОБА_7 і спитав, чому вони так довго проводять роботи по підйому вагону, на що останній сказав, що все нормально, і зараз вони все зроблять. В цей момент він почув хлопок, вискочила пневмоподушка, і ОСОБА_7 вибило між вагонами. Все обладнання розлетілось в різні боки. Він відразу спустився донизу, де побачив командира відділення ОСОБА_7 лежачим на спині, обличчя якого було у крові. Біля нього знаходилася менша пневматична подушка, а більша знаходилася під вагоном. Разом з респіраторниками ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вони підняли ОСОБА_7 на платформу та передали працівникам швидкої медичної допомоги. В цей час прибула бригада слюсарів метрополітену, які із застосуванням свого власного обладнання здійснили підйом вагону, а відділення вийняло тіло загиблого. ОСОБА_4 був присутній при роботах, які виконував ОСОБА_7 Стверджував, що 25.04.12р. рятувальними роботами на станції «Олімпійська» керував ОСОБА_4, який, на його думку і прийняв рішення про застосування ОСОБА_7 двох пневмоподушек. Вважав, що вони повинні були того дня чекати на приїзд слюсарів ДЕПО Дарниця, які так само, як і вони, виїхали на місце пригоди. Раніше дві подушки застосовувалися у тренувальних цілях і то під час підняття бетонних плит, а не вагонів поїздів, а на практиці жодного разу не застосовувались. Одна подушка при тренуваннях ними застосовувалась для підняття лише порожнього вагона. Інструкції про використанню пневмоподушек у них не було.

Свідок ОСОБА_5 підтримав свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 25.04.12р. він, будучи помічником командира закону ДО «Київський ВГРЗ», заступив на добове чергування. Приблизно 12.50 год. йому зателефонував командир аварійно-відновлювального підрозділу КП «Київський метрополітен» місце дислокації ДЕПО Дарниця ОСОБА_21 та повідомив, що на ст. метро «Олімпійська» чоловік впав під рухомий склад, і він виїхав із групою людей для підйому вагону, а чергове відділення Київського ВГРЗ проведе вилучення тіла загиблого з під рухомого складу. Він, як черговий по штабу не заперечував, оскільки аварійно-рятувальний підрозділ метрополітену пристосований до виконання підйомну вантажів. У подальшому він зателефонував помічнику командира взводу ОСОБА_6, який також ніс чергування, та поставив його до відома, що аварійно-відновлювальний підрозділ метрополітену виїхав на місце аварії і проведе підйом вагону, а задача ОСОБА_6 і його команди вилучити тіло людини з під вагону. Після розмови із ОСОБА_6 він зателефонував командиру загону ОСОБА_4, якому довів до відома, що виїхав на місце аварії аварійно-відновлювальний підрозділ метрополітену, які будуть піднімати вагон, а чергове оперативне відділення Київського ВГРЗ вилучить тіло загиблого. На що ОСОБА_4 повідомив, що він сам виїжджає на місце події. Згодом йому стало відомо про нещасний випадок із командиром відділенням ОСОБА_7 Звернув увагу на те, що саме команда очікувати на підйом вагону аварійною бригадою метрополітену і тільки після цього вилучати тіло загиблого була дана ОСОБА_6 Як розповів йому ОСОБА_6, командир загону ОСОБА_4 заставив принести до місця аварії обладнання і його застосувати для підняття вагону. ОСОБА_14, застосовуючи обладнання для підняття вагону, травмувався.

Свідок ОСОБА_8 повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві і поянив, що 25.04.12р. він, будучи респіраторником «Київського ВГРЗ», заступив на добове чергування в складі чергового помічника командира взводу ОСОБА_6, командира відділення ОСОБА_7, респіраторників ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також водія ОСОБА_16 Того ж дня, близько 13.00 год., по сигналу «Тривога» вказаний склад чергування зібрався в автобусі. По дорозі на місце аварії помічник командира взводу ОСОБА_6 повідомив, що на станції метро «Олімпійська» невідома людина потрапила під потяг. В автобусі ОСОБА_6 провів усний інструктаж по техніці безпеки. Окрім цього, ОСОБА_6 під час поїздки на місце аварії декілька разів телефонували. Після закінчення розмов ОСОБА_6 повідомив, що він спілкувався із оперативним черговим ОСОБА_5, від якого довідався, що з Дарницького ДЕПО їде бригада слюсарів, з домкратами, які самі будуть піднімати вагон, а робота відділення: вилучити тіло потерпілого з під коліс вагону. По приїзду на станцію «Олімпійська» вони обладнання для підняття вагону з собою не брали, оскільки знали, що вагон будуть піднімати слюсарі Дарницького ДЕПО домкратом. Спустившись на платформу та підійшовши до місця події, ОСОБА_6 разом з командиром відділення ОСОБА_7 спустилися під вагон для огляду місця пригоди. Через якийсь час ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернулися на платформу. ОСОБА_6 хтось зателефонував, після закінчення розмови останній сказав, що розмовляв з командиром загону ОСОБА_4, який дав вказівку піднімати вагон своїм обладнанням. Після цього він і ОСОБА_9 по вказівці ОСОБА_6 пішли за обладнанням. Коли він із ОСОБА_9 піднімалися по ескалатору, то назустріч їм спускався по ескалатору ОСОБА_4 Вони доповіли йому про місце події та пішли за обладнанням, а ОСОБА_4 спустився на платформу. Взявши дві пневамтичні подушки, а також металеве обладнання, вони повенулися на місце аварії. Дане обладнання жодного разу не застосовували за час його роботи, оскільки потреби у його застосуванні не було. Вказане обладнання застосовували лише під час проходження навчання. Біля вагонів, де знаходилося тіло загиблого, перебував ОСОБА_4 Командир відділення ОСОБА_7 дав завдання йому та респіраторнику ОСОБА_9 спуститися під вагон для його підйому разом із пневматичними подушками та металевим обладнанням. Він разом і ОСОБА_9 та ОСОБА_7 спустилися під вагон. Останній розклинив колеса вагону, щоб потяг не рушив з місця. Оскільки тіло постраждалого знаходилося під колесами вагону, то необхідно було вагон підняти в тій частині, де знаходилося тіло. ОСОБА_7 встановив в жолоб під віссю коліс пневматичну подушку та дав команду йому та ОСОБА_9 подати повітря в пневматичну подушку. Коли подушка наповнилася повітрям, то він із ОСОБА_9 отримали команду припинити подачу повітря. Безпосередньо він не бачив, як наповнюється подушка, оскільки знаходився від неї на відстані біля 2-х метрів. ОСОБА_7 сказав, що не вистачає висоти, тобто подушка в наповненому повітрям вигляді не достає до вісі вагону, та дав команду спустити повітря з подушки та подати йому, ще одну пневматичну подушку. Через деякий час принесли бокову частину від стола ДСП, однак вона не підходила. Після того, коли було подано ОСОБА_7 другу подушку, від останнього він почув команду подати повітря. Він відкрив вентель у балоні, а ОСОБА_9 вікривав кран в редукторі, через який проходило повітря по шлангах до подушок. ОСОБА_7 крикнув припинити подачу повітря. Через секунд 30 він почув хлопок та ОСОБА_7 впав на нього спиною без свідомості. Його обличчя було у крові. Подушка, яка була поставлена зверху на нижню разом із металевою конструкцією розлетілися в різні сторони. У подальшому, у ході розмови із ОСОБА_7, останній розповів, що він поліз діставати потерпілого із під колеса та раптовий удар в обличчя і він знепритомнів. Керував аварійно-рятувальними роботами під час отримання травм ОСОБА_7 командир загону ОСОБА_4

Аналогічні за змістом показання надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - респіраторник ДО «Київський ВГРЗ», який доповнив, що коли він разом з ОСОБА_8 несли пневматичні подушки на платформу, ОСОБА_4 їх бачив, але ніяких застережень щодо незастосування обладнання не робив. Пояснив, що з 2008 р. він працює разом з ОСОБА_7 і на його думку, останній рішення про застосування обладнання 25.04.12р. самостійно прийняти не міг.

Аналогічні показанням свідка ОСОБА_8 надав свої показання свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні, який доповнив, що будучи водієм оперативного транспорту - автобусу, який доставляв відділення ДО «Київський ВГРЗ» до місця пригоди 25.04.12р., він слідкував за дорогою, а тому не чув, чи телефонував під час руху автобусу ОСОБА_4 ОСОБА_6 і надавав вказівки. Крім того, в автомобілі працювала сирена, горіли мигалки, дальнє світло.

Свідок ОСОБА_17 підтримав свої показання в ході слідства і пояснив, що 25.04.12р. він, будучи респіраторником ДО «Київський ВГРЗ», заступив на добове чергування в складі чергового помічника командира взводу ОСОБА_6, командира відділення ОСОБА_7, респіраторників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, а також водія ОСОБА_16 Під час чергування він перебував біля службового телефону. Близько 12.55 по телефону оперативний черговий КП «Київський метрополітен» йому повідомив, що на ст. метро «Олімпійська» попала під вагон людина. Після чого він негайно нажав сигнал «Тривога» та виписав путівку на виїзд до місця аварії. Склад відділення, який перебував на чергуванні зібрався в оперативному автобусі, яким виїхав на місце аварії, а він залишився на чергуванні біля службового телефону. За час його роботи конструкція із двох пневматичних подушок для підняття вагону не використовувалася.

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що він працює помічником командира загону Київського ВГРЗ. Підтримав об`єктивність і правильність інформації, викладеній у висновку ДержГірПромнагляду, складеного за результатами розслідування нещасного висновку з ОСОБА_7, який наявний у матеріалах справи. Повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що в діяльності ДО «Київський ВГРЗ» використовуються пневматичні подушки фірми SAUA з 2008 року. Експлуатація пневматичних подушок фірми SAUA передбачена Інструкцією заводу-виробника по експлуатації пневматичних подушок (Словенія). Станом на 25.04.12 (час настання нещасного випадку із ОСОБА_7.) інструкція з використанням пневматичних подушок не була переведена на російську чи українську мови. По застосуванню пневматичних подушок проводились заняття із особовим складом Київського ВГРЗ та піднімали вантажі. На тренуваннях під вісь вагону ставили одну подушку. Жодного разу не застосовувалась конструкція накладення подушки на подушку, і зверху ще металеве обладнання (т.2 а.с.41-45).

Свідок ОСОБА_23 показав, що працює командиром оперативного взводу Київського ВГРЗ. Зі слів ОСОБА_6 йому стало відомо, що 25.04.12р. останньому передзвонив ОСОБА_5 і сказав очікувати на приїзд ремонтної бригади. Після чого приїхав ОСОБА_4 і наказав йому застосовувати обладнання для підйому вагону. Підтримав свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що коли він очолив посаду керівника взводу, постало питання у використанні пневматичних подушок, які знаходилися у загоні. На той час не було зрозуміло як використовувати ці подушки, оскільки була інструкція на іноземній мові і не переведена на доступну. До цих подушок в загоні були інші подушки, які використовувалися на практиці, і тому, коли прийшла черга експлуатувати пневматичні подушки фірми SАUA, то із врахуванням практичних навичок у застосуванні старих подушок по тому ж принципу почали застосовувати і пневматичні подушки марки SАUA. Заняття із застосування вказаних пневматичних подушок проводились в ДЕПО КП «Київського метрополітену». Плани навчань складались помічниками загону та затверджувалися його керівником. Вказані плани йому доводилися до відома, і його функція була забезпечити виїзд для проведення тренувань із вказаними подушками. Особисто він приймав участь у тренуваннях із застосуванням пневматичних подушок в 2011р. в ДЕПО Лісова. На цих тренуваннях застосовували одну велику подушку і на неї зверху ставили металеве обладнання, далі наповнювали повітрям подушку і піднімався вагон. За період проходження навчання конструкція для підняття вагону із двох подушок та металевого обладнання не застосовувалася. На вказаних навчаннях були присутні ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_15 25.04.12р. в нього був вихідний день. Приблизно о 13.00 йому зателефонував помічник командира загону ОСОБА_22 та повідомив, що стався нещасний випадок з працівником Київського ВГРЗ. Після цього він зателефонував ОСОБА_6 від якого довідався, що нещасний випадок стався із ОСОБА_7 на станції метро «Олімпійська». На місці аварії керував роботами помічник командира взводу ОСОБА_6, а у подальшому прибув командир загону ОСОБА_4 Згідно статуту гірничо - рятувальної служби, вказується, що аварійно-рятувальними роботами керує помічник до прибуття старшого по посаді. До вказаного випадку пневматичні подушки та металеве обладнання не застосовувалися під час виконання аварійно-рятувальних робіт, це був перший випадок (т.2 а.с.31-36).

Свідок ОСОБА_24 підтримав свої показання в ході досудового слідства, з яких вбачається, що 25.04.12 він працював на 53 поїзді 5 маршруту. Приблизно о 12.38 він їхав з виставкового Центру в напрямку Героїв Дніпра. Прибуваючи на станцію метро «Олімпійська» та під'їжджаючи до центу платформи, він раптово побачив, як із натовпу вискочив пасажир під вагон, негайно загальмував та застосував додаткові гальма для запобігання руху поїзду. Зупинивши поїзд, по рації він доповів поїзному диспетчеру про наїзд на пасажира та сказав, що необхідно викликати аварійно-відновлювальне формування. Диспетчер сказала, що знімає напругу із колії. Після цього він очікував працівників аварійно-відновлювального формування, які повинні проводити подальші дії. Через деякий час на платформу прибули працівники Київського ВГРЗ, які повідомили йому, що будуть приймати участь у вилучені загиблого з-під вагону. Їм він доповів, що напруга знята з колії і зроблено екстрене гальмування та попросив дочекатися аварійно-відновлювального формування, однак в цей час підійшов чоловік, який представився командиром Київського ВГРЗ, та сказав, що вони проводили тренування та неодноразово піднімали вагони і вилучити тіло для них не складає якихось проблем. В цей час до нього підійшов інших працівник та попросив відчинити двері з протилежної сторони вагону для того, щоб спуститися та оглянути місце, де знаходилося тіло постраждалого. Він знову їх попросив дочекатися аварійно-відновлювального формування метрополітену та з ними проводити роботу. Працівники Київського ВГРЗ сказали, що лише оглянуть місцевість. За допомогою механічної ручки він відчинив перші двері другого вагону. Працівники спустилися для огляду. В той час він надавав пояснення. Далі, через який час він почув гучний звук. Підійшовши до місця, він побачив, що травмувався працівник Київського ВГРЗ. Згодом прибули працівники аварійно-відновлювального формування, які підняли вагон та вилучити тіло загиблого (т.2 а.с.56-59).

Свідок ОСОБА_26 повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що на території Електродепо «Оболонь» Київським ВГРЗ проводились навчання із застосуванням пневматичної подушки та металевого обладнання для підняття вагону. Всього було проведено біля 4 занять. Приймали участь у навчаннях перший взвод Київського ВГРЗ. Під час навчання працівникам надавався окремо стоячий вагон. Працівники Київського ВГРЗ для підняття вісі колісної пари вагону застосовували одну подушку, а на неї ставили зверху металеве обладнання. Далі наповнювали повітрям подушку, після чого металева конструкція опиралася у вісь колісної пари вагону, який у цій частині піднімався на кілька десятків міліметрів. Пневматична подушка ставилася по середині колісної пари, тобто таким чином, щоб були розподілена вага на металеву опору при підняті вагону. У цих заняттях використовувалася виключно для підняття вагону одна подушка та металеве обладнання. Конструкція із двох подушок та металевої опори на заняттях працівниками Київського ВГРЗ не застосовувалася (т.2 а.с.37-40).

Свідок ОСОБА_27 повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що наказом № 124-т Територіально управління Дергірпромнагляду у Київській області та в м. Києві від 15.05.12 його включено до складу комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві та одночасно призначено головою цієї комісії з розслідування нещасного випадку, що мав місце на станції метро «Олімпійська». Під час розслідування встановлено, що 25.04.12 працівник ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_7, проводячи підйом вагону на станції метро «Олімпійська» за допомогою двох пневматичних подушок та металевого обладнання отримав травму голови. Вказані подушки, які використовувалися для підняття вагону, відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці. Металева підстава, яка застосовувалася для підняття вагону, не має інвентарного номеру, та не введена відповідним актом в експлуатацію. Причинами нещасного випадку є порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання та допущені керівництвом загону. Роботи, які виконувалися із застосування вказаних пневматичних подушок та металевого обладнання, 25.04.12 під час підняття вісі вагону на ст. метро «Олімпійська», є небезпечними. Доповнив, що головною причиною нещасного випадку було порушення правил безпеки при експлуатації обладнання. При цьому було також визнано, що ОСОБА_4 - командир взводу, не достатньо контролював додержання працівниками технічних процесів правил поводження з машинами та механізмами, чим порушив ст.13 Закону України «Про охорону праці». Подія, яка сталась із ОСОБА_7 25.04.12р., вважав такою, що є нещасним випадком. Пояснював, що ОСОБА_28 недостатньо контролював додержання працівниками технічних процесів, правил користування машинами, механізмами, устаткуванням його підлеглими саме на місці, де в подальшому стався нещасний випадок з ОСОБА_7. Підтримав об`єктивність і правильність інформації в Акті спеціального розслідування, затвердженого начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та в м. Києві від 12.06.12.

З оголошених на підставі ст.306 КПК України показань свідка ОСОБА_29 на досудовому слідстві, підтриманих ним у поясненнях від 17.01.13р. (т.3 а.с.208) вбачається, що 25.04.12 він працював керівником аварійно-відновлювального формування Електродепо «Дарниця». В обідній час надійшов виклик на електродепо «Дарниця» про необхідність зібратися аварійній бригаді в чергового ДЕПО. У подальшому його бригаді доповіли суть аварії, після чого вони виїхали на ст. метро «Олімпійська».По дорозі на місце аварії він зателефонував помічнику командира Київського ВГРЗ ОСОБА_5 та сказав, що якщо вони можуть, то нехай самі вилучають тіло, а якщо ні, то нехай очікують їхню службу. Прибувши на місце аварії, ним було оцінено ситуацію. У ході чого встановлено, що травмувався працівник Київського ВГРЗ, під час підняття вагону. Тоді він дав команду працівникам АВФ взяти домкрат для підняття колісної пари вагону. Працівниками АВФ було при піднято вагон, а працівниками Київського ВГРЗ вилучено тіло загиблого. Після того проведено огляд вагону, під колесами якого знаходилося тіло, на предмет виявлення технічних неполадок і лише тоді було доведено поїзному диспетчеру про готовність поїзду до пересування, без якого поїзд не може здійснювати пересування. З працівниками Київського ВГРЗ проводилися навчання, а саме з оперативним взводом. Серед осіб з числа працівників Київського ВГРЗ був в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 На тренуванні працівники Київського ВГРЗ піднімали вагон за допомогою вимостки, на яку ставили пневматичну подушку, а зверху металеве обладнання і в такий спосіб піднімали вісь колісної пари вагону. На цих тренуваннях конструкція для підняття вісі вагону у вигляді подушки на подушку та зверху металеве обладнання не застосовувалася (т. 2.а.с. 51-55).

Крім того, винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

· Даними протоколу відтворення обстановки і обстави події від 18.07.12р. та фото таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 показав, як і за яких обставин застосовував пневматичне обладнання, а саме дві пневматичні подушки та зверху встановлював металеве обладнання під вісь колісної пари вагону (т.2 а.с.233-235);

· Висновком судово-медичної експертизи №1144/с від 27.07.12., згідно якого у ОСОБА_7 виявлено відкриту черепно-мозкову травму, забійні рани - правої верхньої повіки та ділянки носа, забій паренхіми мозку у базальному відділі правої лобної долі, перелом кісток носа, лінійний перелом лобної кістки, з переходом на скроневу та тім'яну кістки справа, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. (т.3 а.с.15-18);

· Висновком судової інженерно-технічної експертизи №7556/12-46 від 02.08.12., згідно якого невідповідність дій командира ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_4 в частині організації та проведення спеціального навчання та перевірки знань співробітників, допуску їх до виконання робіт, дозволу на використання обладнання, взаємодії із КП «Київський метрополітен», а саме ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п.п.4.1,7.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, (до виконання робіт було допущено, співробітників, що не мали відповідної кваліфікації - не пройшли відповідного навчання у повному обсязі), п.2.1.2 ГОСТ 12.3.002-75 (СТ СЭВ 1728-89) ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности (для виконання робіт не було попередньо розроблено та затверджено відповідну технологічну документацію (технології, регламенти, інструкції вказівки тощо) у повному обсязі», ст.35 Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України, та п 2.7 Контракту ( під час виконання аварійно-рятувальних робіт з підняття вагону контроль за діями ОСОБА_7 був відсутній) та виникнення події нещасного випадку із командиром відділення ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку. (т.3 а.с.25-36);

· Актом спеціального розслідування, затвердженим начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та в м. Києві від 12.06.12., згідно висновків якого ОСОБА_4 недостатньо контролював додержання працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва. Порушив вимоги ст.13 Закону України «Про охорону праці» (т.1 а.с.19-36);

· Копією наказу № 18-к від 23.02.11 ДО «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін» про прийняття ОСОБА_7 на посаду командира відділення оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу (т.1 а.с.76);

· Копією інструкції з охорони праці № 37 «При виконанні робіт з застосування гідро інструменту», яка затверджена наказом командира ДО «Київський ВГРЗ» за № 26, згідно якої під час робіт керівник робіт повинен забезпечити постійний контроль за виконанням вимог техніки безпеки та вжити заходи з попередження виникнення небезпечних ситуацій (т.1 а.с.85-87);

· Копією витягу інформації з оперативного журналу за 25.04.12., згідно якого о 13.19 дана команда к/в ОСОБА_7 за допомогою пневматичного обладнання провести підйом вагону та вилучити тіло потерпілого. Даний журнал заповнював помічник командира взводу ОСОБА_6 та з показів останнього вказівку для підняття вагону вказаним обладнанням надав ОСОБА_4 (т.1 а.с.88-91);

· Копією посадової інструкції командира відділення оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу ОСОБА_7, яку затверджено командиром Київського ВГРЗ 01.03.11, згідно якої на нього покладаються обов'язки, в тому числі керувати аварійно-рятувальними роботами до прибуття старших командирів, вести їх відповідно до плану ліквідації аварії, наказів старших командирів (т.1 а.с.110-112);

· Копією посадової інструкції помічника командира Оперативного взводу ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_6, затвердженої командиром Київського ВГРЗ 05.12.11, згідно якої він організовує і очолює командний пункт до прибуття старших командирів, виконує завдання командира по усуненню аварій (т.1 а.с.127-129);

· Копією наказу № 142 від 27.10.09 Міністра Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про призначення ОСОБА_4 на посаду командира Державної організації «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін» (т.1 а.с.149);

· Копією контракту № 67 від 27.10.09 укладеного між Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і ОСОБА_4 Згідно якого ОСОБА_4 призначений на посаду командира ДО «Київський ВГРЗ». Відповідно до умов вказаного контракту ОСОБА_4 зобов'язався безпосередньо і через адміністрацію Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС здійснювати поточне керівництво загоном, забезпечувати його діяльність, належний рівень готовності, до проведення аварійно-рятувальних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пошуково-рятувальних, аварійно-відновлювальних та запобіжно-профілактичних робіт. Постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній платній основі окремих територій і об'єктів підвищеної небезпеки, створення безпечних та сприятливих умов для працівників загону, дотримання правил техніки безпеки, вжиття заходів до створення у кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, відповідно до вимог нормативних актів тощо (т.1а.с.150-156);

· Копією статуту ДО «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін», який затверджено 17.08.11 міністром надзвичайних ситуацій України. Згідно статуту управління загоном здійснює командир загону, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на загін завдань, розподіляє функціональні обов'язки між своїми заступниками, помічниками та керівниками структурних підрозділів для забезпечення та організації повсякденної діяльності, затверджує положення, інструкції, методичні вказівки, функціональні завдання підрозділів, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції загону, у межах свої повноважень видає накази (розпорядження), обов'язкові для підпорядкованих підрозділів, організовує і контролює їх виконання (т.1 а.с.157-168);

· Копією договору № 20-Укр-12 від 16.03.12 укладеного Державною організацією «Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Міністерства надзвичайних ситуацій України з КП «Київський метрополітен» на здійснення цілодобового постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування об'єктів КП «Київський метрополітен». Згідно даного договору ДО «Київський ВГРЗ» зобов'язаний здійснювати цілодобове, постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування КП «Київський метрополітен» з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на підприємстві надзвичайної ситуації (в т.ч. рятування людей, гасіння пожеж), виконувати необхідний комплекс аварійно-рятувальних робіт по вилученню потерпілого, який потрапив під рухомий склад та, при необхідності, надавати йому першу медичну допомогу, приймати участь у проведенні аварійно-відновлювальних робіт та спеціальних робіт, які вимагають спеціальних рятувальних технологій і застосування унікальних засобів (у т.ч. вантажопідйомних механізмів). (т.1 а.с.169-173);

· Копією плану № 18/222 сумісних технічних навчань з особовим складом Київського ВГРЗ та працівниками АРФ електродепо «Дарниця» та електродепо «Оболонь» на І півріччя 2012 року, який затверджено та узгоджено керівниками цих служб. Згідно даного плану сумісні тренування із оперативним відділом гірничорятувального взводу, в якому числився до настання нещасного випадку ОСОБА_7 та ОСОБА_6, передбачалися в травні 2012 року, а до того часу з ним тренування не проводилися (т.1 а.с.177-178);

· Даними протоколу огляду речових доказів та фото таблицею до нього, в ході якого були оглянуті пневматичні подушки фірми SAVA та металева підстава, які вилучені під час огляду місця події (т.2 а.с.222-229).

Допитаний для роз`яснення складеного ним висновку судової інженерно-технічної експертизи №7556/12-46 від 02.08.12 (т.3 а.с.25-36) провідний експерт сектору дослідження охорони праці і безпеки життєдіяльності КНДІСЕ ОСОБА_30 повністю підтвердив об`єктивність і правильність інфомарції у складеному ним висновку і пояснив, що описаний ним у висновку процес підіймання вагону потягу метро на станції «Олімпійська» 25.04.12р. з використанням пневмопідіймальної системи, до складу якої входили пневматичні подушки, що були укладені одна на одну, а також зверху металева опора під вісь колісної пари вагону, відносяться аварійно-рятувальних робіт, які в даному випадку виконувалися спеціальним підрозділом під час виконання поставленої задачі, а саме вилучення тіла потерпілого. На даний час та на дату події діяв Державний класифікатор надзвичайних подій 2010 року, відповідно до якого аварія - це нештатний режим роботи, який приводить до порушення будівель, споруд, технологічний процесів, транспортних процесів і т.інш. З огляду на це, стрибок особи на рейки метрополітену, привів до зупинки роботи електропоїздів, був перекритий доступ до станції метрополітену в центрі міста, цим, як мінімум, порушено графік руху електропоїздів та спричинені інші наслідки у вигляді смерті і т.п. Виїхавши на виклик, даний підрозділ КВГРЗ усував ту причину, внаслідок якої відбулася аварія, а тому, цю подію треба кваліфікувати як аварію об'єктового значення, так як в межах певного об'єкту було порушено функціонування системи метрополітену. В даному випадку, стрибок людини в зону функціонування певної технічної системи, тобто на рейки, привів до припинення функціонування техногенної системи. Підсумував, що роботи з вилучення загиблого з-під коліс вагона, які проводив Київський ВГРЗ 25.04.12р. на станції «Олімпійська» відносяться до аварійно-рятувальних робіт, оскільки метою виконання цих робіт було відновлення функціонування техногенної системи «Метрополітен», функціонування якої було зупинене аварією, яка відбулася. Роботи, які проводив Київський ВГРЗ 25.04.12р. на станції «Олімпійська», вважав такими, що відносяться до робіт з підвищеною небезпекою за кількома критеріями, а саме: всі аварійно-рятувальні роботи відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, робота з інструментом, робота в стиснених умовах. Це п. 112 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, який затверджений Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005р. №15: (роботи, що безпосередньо виконуються при обслуговуванні залізничного транспорту, електротранспорту, рухомого складу), в даному випадку роботи виконувалися на рухомому складі; п. 104 (монтаж, технічне обслуговування, ремонт, демонтаж вантажопідіймальних машин та механізмів), в даному випадку пневматичні подушки є вантажопідіймальними механізмами; п. 77 (робота в метрополітені в службі руху рухомого складу), в даному випадку рухомий склад це вагон, який підіймали; п. 68 (аварійно-рятувальні роботи, пожежні роботи). Щодо порушень, допущених ОСОБА_4, зауважив, що такі порушення були як і задовго до події ( треба було розробити, погодити і контролювати інструкцію, проходити навчання, тренування) так і безпосередньо під час виконання аварійно-рятувальних робіт 25.04.12р., оскільки ОСОБА_4, будучи головним керівником їх проведення, повинен був реагувати на ті чи інші дії підлеглих. Стверджував, що на момент виникнення події нещасного випадку з ОСОБА_7, керівником аварійно-рятувальних робіт фактично виступав командир загону ОСОБА_4, на якого покладалась відповідальність за зміст наказу, розпорядження, яке він віддав, у тому числі оцінки безпечності та технічної можливості застосування того чи іншого обладнання, у тому числі і пневматичних подушок за схемою та у спосіб, що був застосований ОСОБА_7. При цьому, хоча в оперативному журналі не було записів відносно участі ОСОБА_4 в аварійно-рятувальних роботах, а саме, що він приїхав і прийняв керівництво на себе, але останній почав в усній формі віддавати команди, у зв`язку з чим він навів аналіз в матеріалах експертизи, за змістом якого аварійно-рятувальні роботи здійснюються не відповідно до оперативного журналу, а відповідно до статуту та певних регламентів. В оперативному журналі фіксуються певні етапи аварійно-рятувальних робіт. В протоколах допитів є посилання на те, що ОСОБА_4 на місці віддавав команди. Зауважив, що оперативний журнал просто реєструє, хто і куди прибув, та хто і яку команду отримав. В даному випадку журнал вела одна людина, а команди віддавав і спілкувалася з працівниками метрополітену ОСОБА_4. Останнім були здійснені певні дії адміністративного характеру: так ОСОБА_4 намагався домовитися з працівниками метрополітену відносно того, щоб розчепити вагони, після того як машиніст відмовився, він, будучи старшим керівником на місці події, дав команду піднімати вагон без розщеплення від інших, що створило певне навантаження. Стверджував, що автоматично керівництво аварійно-рятувальними роботами перейшло до ОСОБА_4 з моменту, коли він віддав першу команду. В даному випадку ОСОБА_7 міг самостійно вирішувати питання, де саме укладати подушку, де укладати підпору, і чи взагалі треба, тобто вирішувати питання технічного характеру. А питання відносно застосування обладнання повинні були вирішувати його керівники.

Посилання захисту на припинення у експерта ОСОБА_30 на проведення вказаної експертизи свідоцтва на право проведення експертизи за індексом 10.5 (дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці), як на підставу визнання вказаного висновку судової інженерно-технічної експертизи №7556/12-46 від 02.08.12 неналежним і недопустим доказом, судом визнаються безпідставними. Так, вказаний висновок повністю узгоджується з зібраними доказами по справі. При цьому, судом враховувалися показання експерта ОСОБА_30 в ході допиту в судовому засіданні про те, що клас інженерно-технічних експертиз включає до свого складу: будівельно-технічні роботи в галузі охорони праці, пожежно-технічні, електро-технічні, авто-технічні та ще деякі інші види експертиз. В даній судово-інженерній експертизі розглядався процес виконання аварійно-рятувальних робіт по вилученню тіла потерпілого на станції метро «Олімпійська» спеціальним підрозділом МНС України. Визначення правильності методів та засобів при виконанні аварійно-рятувальних робіт та виконання інших спеціальних робіт, в тому числі гасіння пожеж спеціальними підрозділами, стоїть на стику двох видів експертиз, які визначаються пунктами спеціалізації 10.5 (Дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці), а також судово-пожежної експертизи, номер спеціалізації якої 10.8 (Дослідження причин виникнення та поширення пожеж при недотриманні вимог пожежної безпеки). Станом на дату виконання експертного дослідження по даній кримінальній справі свідоцтво за індексом 10.8 в нього діяло та надавало можливість робити висновки з питань, що стояли при проведення експертного дослідження.

Посилання ОСОБА_4 на те, що він не може бути суб`єктом злочину за ст.272 ч.2 КК України, оскільки він не приймав керівництво роботами з вилучення потерпілого 25.04.12р. на станції метро «Олімпійська», про що свідчить відсутність його підпису в оперативному журналі, а також не був екіпірований для прийняття такого керівництва, тощо, судом перевірялись і визнані безпідставними з огляду на наступне:

· Свідок ОСОБА_6 показав, що 25.04.12р. під час виконання аварійно-рятувальних робіт ним до того моменту, як ОСОБА_7 було травмовано, велась чорнетка оперативного журналу, що було передбачено. Коли він переписував ці дані з чорнетки в оперативний журнал, то дописав в ньому також інформацію про те, що було після того, як постраждав ОСОБА_7. Вказаний оперативний журнал повинен був бути підписаний командиром взводу ОСОБА_4, який був керівником рятувальних робіт з моменту свого прибуття на місце події 25.04.12р., як старший за званням, але відмітки про це не було зроблено в журналі, оскільки на це не вистачило часу. Він лише встиг зазначити в оперативному журналі інформацію про те, що на місце пригоди прибув командир взводу ОСОБА_4;

· Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 25.04.12р. спочатку керівником рятувальних робіт був ПКВ ОСОБА_6, а після свого прибуття на місце пригоди керівником автоматично став ОСОБА_4 Тим більше, ОСОБА_6 повідомив йому про те, що саме ОСОБА_4, після того, як з`ясував у нього обстановку на місці пригоди, дав йому команду застосувати обладнання для підняття вагону, що свідчило про здійснення ОСОБА_4 фактичного керівництва рятувальними роботами 25.04.12р. Саме момент подачі команди є початком прийняття на себе керівництва на місці пригоди. Без цієї команди, відданої ОСОБА_4, з ОСОБА_7 нічого б не відбулось. При цьому, аварійна бригада з ДЕПО прибула через 5 хв. після того, як постраждав командир відділення ОСОБА_7;

· Свідок ОСОБА_23 показав, що передача керівництва рятувальними роботами у них в Київському ВГРЗ відбувається автоматично, тобто коли приїхав командир загону ОСОБА_4 та дізнався обстановку, саме він став керівником ведення цих робіт, про що повинно було також відображено в оперативному журналі;

· Судом також враховувались інші зібрані по справі докази, серед яких також вище наведені показання експерта ОСОБА_30 з даних обставин в судовому засіданні.

Твердження захисту і підсудного ОСОБА_4 про відсутність в діях останнього складу злочину за ст.272 ч.2 КК України, оскільки він не був суб`єктом цього злочину, а тому не має його винності у нещасному випадку, що стався 25.04.12р. з ОСОБА_7, про причетність у цьому контексті до вказаних подій помічника командира взводу ОСОБА_6, саме який і керував проведенням того дня робіт з підняття вагону на станції метро «Олімпійська» і прийняв рішення про застосування пневмоподушек, внаслідок чого ОСОБА_7 був травмований, - судом перевірялись і визнані безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки вказане спростовується сукупністю вищенаведених досліджених доказів по справі. Крім того, постановою ст.слідчого прокуратури м.Києва ОСОБА_31 від 02.06.12р. в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_22 за ст.ст.271,272 КК України було відмовлено за відсутності в їх діях ознак цих злочинів (т.2 а.с.247). Вказана постанова є чинною.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ст.272 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що призвело до настання тяжких наслідків.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має позитивну характеристику з місця реєстрації та проживання, а також оцінюючи позицію потерпілого в процесі щодо дій ОСОБА_4, суд вважає можливим застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, та наклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Додаткове обов`язкове покарання у виді позбавленням ОСОБА_4 права займати посади, пов`язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, суд вважає таким, що підлягає реальному виконанню.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,-




З А С У Д И В :


ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 272 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, строком на 3 /три/ роки.

Застосувати до ОСОБА_4 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного йому основного виду покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 3 /три/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Строк випробування ОСОБА_4 обраховувати з дня проголошення вироку - з 08 липня 2013 року.

Додаткове обов`язкове покарання у виді позбавленням ОСОБА_4 права займати посади, пов`язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою строком на 3 /три/ роки підлягає реальному виконанню, строк якого слід обраховувати з дня набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: пневматичну подушку фірми SАVА розміром 780Х780 мм, пневматичну подушку фірми SАVА розміром 450 Х 450 мм., металеву підставу, яка складається із 5 деталей розмірами 270 Х 500 мм., висотою у зборі 630 мм., - які передано на зберігання командиру оперативного взводу ДО «Київський ВГРЗ» ОСОБА_23, залишити у останнього.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб із моменту його проголошення.







Суддя Тарасюк К.Е.

[ZoomY]

Сегодня примерно в 9:20 поезд на Позняках (на станции прямо) на колее в сторону Осокорков стоял минут 15 с открытыми дверьми. В обратную сторону несколько поездов успело пройти. Кто-то знает, что это было?

[Бодрый]

У столичному метро впала на колію молода жінка

Дівчина, котра впала на колію у столичному метрополітені, вижила. Про це повідомляє УНН з посиланням на лінійний відділ міліції київського метрополітену.

“Випадок стався о 13:44. 24-річна дівчина сама впала на колію. На щастя, на той момент поїзду не було, тому дівчина залишилась живою. Люди викликали „швидку“ та міліцію.

Дівчина пояснила, що у неї закрутилася голова, погіршилось самопочуття і вона ненароком впала на колію. Наразі дівчиною опікуються лікарі. За попередніми висновками, ніяких тяжких травм постраждала не отримала. Рух потягів було затримано на 10 хвилин”, — зазначили у ЛУ Київського метрополітену.
http://magnolia-tv.com/text-news/2013-0 ... oda-zh-nka

==========================================================

24-летняя киевлянка выжила, попав под поезд

Сегодня, около двух часов дня на станции «Дворец спорта» на рельсы упала молодая девушка. Экстренное торможение, которое применил машинист, увидев падающего человека, не помогло избежать наезда. Первый вагон состава оказался на станции, а девушка – под ним.

Движение было приостановлено, рельс обесточен. Девушке повезло остаться в живых, так как при падении она оказалась в проеме между рельсами. Для обследования киевлянку увезла в больницу бригада скорой, вызванная сразу же на место инцидента.

Предположительно, причиной случившегося могла послужить неосторожность или проблемы со здоровьем. Намерений покончить собой у пострадавшей, как она рассказала, не было. Объяснить случившееся на тот момент девушка не смогла.
http://novostiua.net/proisshestviya/410 ... poezd.html

[mann]

На "Левобережной" погиб "зацепер"

Он сорвался при попытке вскарабкаться на вагон и получил тяжелейшую травму головы.

23 июля, во вторник, около полуночи на станции метро "Левобережная" в промежутке между вагонами поезда обнаружили парня с разбитой головой. Он находился на сцепке – это место, где вагоны соединяются между собой.

Пострадавшего извлекли сотрудники метро, он был без сознания.

"На вид это молодой парень. Он лежал на платформе, не двигаясь, в луже крови. Жуткое зрелище. Над ним стояли работники станции, милиция, врачи "скорой", — рассказал киевлянин Кирилл, ставший невольным свидетелем инцидента. По его словам, со станции травмированного увезла бригада скорой помощи.

Как позже рассказала Vgorode пресс-секретарь КП "Метрополитен" Наталья Шумак, по прибытии в больницу парень скончался.

http://kiev.vgorode.ua/news/183169/?003

[FCDKdynamo]

Туда ему и дорога, одним придурком меньше

[ualex]

Это то, что попало в поле зрения журналюк в связи с летальным исходом, а сколько недокументированных случаев - давеча своими глазами видель - посреди выходного дня прибывает состав с Днепра на Гидропарк, а на крыше прямо над машинистом типок стоя во весь рост (!) едет - конечно дежурный мент за ним погнался - но не догнал...

[Sinoptik]

На "Дарнице" дятел в последний поезд с друзьями сел. Друзья в вагон, а придурок на автосцепку. А когда поезд тронулся, решил вылезтина крышу, а там нежданчик - новый выход состанции.
А журналюги, как оьычно - тупые прости... простите, в общем.

[mann]

…посреди выходного дня прибывает состав с Днепра на Гидропарк, а на крыше прямо над машинистом типок стоя во весь рост (!) едет - конечно дежурный мент за ним погнался - но не догнал...

Их там 2 было (смотреть с 3:21)