Начальники Киевского метрополитена

то, что не вписалось в "кривые"

Модераторы: dimentiy, Администраторы

Ответить
Аватара пользователя
dimentiy
Злой литовец
Сообщения: 9303
Зарегистрирован: 26 дек 2005, 19:54
Откуда: Зять городов русских
Контактная информация:

Сообщение dimentiy »

Давайте «погоди́м», а там уже выводы будем делать... Чего гадать-то.
– Как правильно и удобно искать по форуму: инструкция

Аватара пользователя
Klovsky
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 12483
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
Откуда: Localhost sweet home
Контактная информация:

Сообщение Klovsky »

Был Казюлькин, нету Казюлькина.

Решения суда по иску "Казюлькін Р.А. проти Київської міської ради, КП «Київський метрополітен». Запасаемся попкорном.
Справа № 2-5399/14

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40609182



(№760/17196/14-ц)


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


19 вересня 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Оксюти Т.Г.

при секретарі: Горупа В.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, КП «Київський метрополітен» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -


В С Т А Н О В И В:


Позивач звернувся з позовом до відповідача та просив визнати незаконним розпорядження Київського міського голови від 14.07.2014 року №76 та №78 від 15.07.2014 року про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України та поновити його на посаді начальника КП «Київський метрополітен» з дати звільнення з 16.07.2014 року.

Стягнути з відповідача КП «Київський метрополітен» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.07.2014 року в сумі 13000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі розпорядження Київського міського голови від 14.05.2014 року №34 його було призначено на посаду начальника КП «Київський метрополітен» на контрактній основі.

За контрактом від 13.05.2014 року, укладеним між позивачем та Київською міською радою, в особі її виконавчого органу КМДА, між сторонами виникли трудові відносини, які регулюються крім умов контракту, нормами КЗпП України.

Відповідно до умов контракту позивач, в якості начальника, зобов'язаний був з 14.05.2014 року по 14.04.2017 року здійснювати поточне керівництво КП «Київський метрополітен» і виконувати свої посадові обов'язки згідно контракту.

Згідно розпоряджень Київського міського голови від 14.07.2014 року №76 та №78 від 15.07.2014 року, позивача з 16.07.2014 року звільнено за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

Підставою для звільнення в розпорядженні від 14.07.2014 року №76 вказана заява ОСОБА_1 від 02.07.2014 року.

Зазначив, що вказана заява була дійсно ним написана, однак без власного волевиявлення, а під тиском, без зазначення дати звільнення і не може бути підставою для звільнення, так як в подальшому була відкликана позивачем.

На підставі викладеного, просив позов задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Київської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що 14.07.2014 року Київським міським головою видано розпорядження №76 «Про звільнення ОСОБА_1».

Підставою для видачі вищевказаного розпорядження стала заява начальника КП «Київський метрополітен» ОСОБА_1 від 02.07.2014 року про звільнення за власним бажанням.

Оскільки заява начальника КП «Київський метрополітен» про звільнення за власним бажанням була написана 02.07.2014 року то двотижневий термін сплив 16.07.2014 року.

Зазначила, що сторонами трудового договору не заборонено домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. Працівник може бути звільнений навіть на наступний день після подання заяви, в разі домовленості сторін.

Таким чином, розпорядження Київського міського голови від 14.07.2014 року №76 «Про звільнення ОСОБА_1» у якому визначено: «звільнити ОСОБА_1, директора КП «Київський метрополітен» з займаної посади 16.07.2014 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України)» видано з дотриманням двотижневого строку, встановленого ст. 38 КЗпП України.

Щодо доводів позивача про написання даної заяви під тиском та без власного волевиявлення, зазначила, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували такі доводи.

З урахуванням викладеного, просила у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача КП «Київський метрополітен» в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували посилаючись на те, що між позивачем та Київською міською радою відповідно до вимог чинного законодавства була застосована особлива форма трудового договору, а саме був укладений строковий контракт, а ч.1 ст. 38 КЗпП України може застосовуватися лише до трудових договорів, що укладені на невизначений строк, то позивач скористався правом дострокового розірвання контракту за власним бажанням не відповідно до ст. 38 КЗпП України, а відповідно до умов контракту.

В п. 12 постанови Пленуму ВСУ № 9 зазначено, що якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, діє трудового договору вважається продовженою.

Зазначили, що контракт між позивачем та Київською міською радою був розірваний відповідно з розпорядженням Київського міського голови від 14.07.2014 року № 76.

Нормами чинного законодавства передбачені спеціальні норми для дострокового розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.

Оскільки контракт укладається на визначений строк, установлений за угодою сторін, він є різновидом строкового трудового договору. Саме тому, вирішуючи питання про можливість дострокового розірвання контракту з ініціативи працівника, необхідно керуватися положеннями, які стосуються процедури дострокового припинення строкового трудового договору.

Якщо позивач не бажав достроково припинити контракт з власної ініціативи та мав намір відкликати свою заяву про звільнення за власним бажанням, то незрозумілими є факти, чому він подав заяву про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням лише 15.07.2014 року, при цьому всі документи, як того вимагає чинне законодавство на звільнення позивача, в тому числі й розпорядження на його звільнення було видані ще 14.07.2014 року, а заява на звільнення була ним написана 02.07.2014 року.

Вважають, що звільнення позивача відбулось з дотриманням норм чинного законодавства, з урахуванням чого просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів Київської міської ради, КП «Київський метрополітен», свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволені позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 14.05.2014 року на підставі розпорядження Київського міського голови за № 34 позивача ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника КП «Київський метрополітен» на контрактній основі.

Позивач був звільнений з займаної посади з 16.07.2014 року згідно з розпорядженням Київського міського голови від 14.07.2014 року за № 76, яке було видане на підставі поданої ним заяви про звільнення за власним бажанням від 02.07.2014 року.

Позивач просив визнати незаконним розпорядження Київського міського голови від 14.07.2014 року №76 та №78 від 15.07.2014 року про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України та поновити його на посаді начальника КП «Київський метрополітен» з дати звільнення - 16.07.2014 року.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на те, що заява на звільнення за власним бажанням була написана ним без власного волевиявлення, а під тиском, без зазначення дати звільнення і не може бути підставою для звільнення, так як в подальшому була відкликана позивачем.

У своїх заявах Київському міському голові від 11.07.2014 року та від 15.07.2014 року позивач повідомив про відсутність у нього наміру звільнятись з роботи за власним бажанням та достроково розривати за своєю ініціативою контракт.

Крім того, зазначив, що станом на 16.07.2014 року він продовжував здійснювати поточне керівництво КП «Київський метрополітен» і виконувати свої обовзки згідно контракту.

Вважає, що розпорядження Київського міського голови від 14.07.2014 року№76 та №78 від 15.07.2014 року про його звільнення за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України є незаконними, так як винесені в порушення вимог ст. 38 КЗпП України, ст. 19 Закону України «Про міський електричний транспорт», п. 28 «Порядку призначення та звільнення керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва», затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2013 року №118, п. 7.3 ст. 7 статуту КП «Київський метрополітен».

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Встановлено, що 13.05.2014 року між Київською міською радою та ОСОБА_1 відповідно до КЗпП України, Закону України «Про місцеве самоврядування» та відповідно до розпорядження Київського міського голови від 15.07.2013 р. за № 118 «Про порядок призначення та звільнення керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» був укладений контракт.

Також обов'язковість укладання контракту на виконання трудових обов'язків керівника було передбачено умовами статуту КП «Київський Метрополітен».

Строк дії контракту відповідно до п. 5.1 встановлений до 14.05.2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Оскільки контракт є особливою формою трудового договору, сторони при його укладанні мають право додатково визначити його істотні умови, включно з умовами його припинення.

Чинним законодавством України передбачене дострокове припинення строкових трудових договорів, втому числі і контрактів, за угодою сторін, зокрема, така норма закріплена в ст. 21 КЗпП України.

Також, Верховний Суд України у своїй постанові № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» виклав аналогічну позицію з цього питання, а саме працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч. 4 ст. 24 КЗпП України).

У зв'язку з особливістю контракту, як строкового трудового договору, сторони досягли згоди та визначили для себе додаткові підстави дострокового припинення (розірвання) контракту.

У п. 4.4. контракту зазначений перелік підстав, з яких позивач може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення строку його дії. Однією з таких умов, відповідно до п. 4.4.1 є дострокове розірвання контракту з ініціативи позивача за власним бажанням, тобто позивач та Київська міська рада, формулюючи умову дострокового розірвання контракту досягли згоди на майбутнє правового кваліфікування причини звільнення з підстави, що зазначена в п. 4.4.1 контракту за ст. 38 КЗпП України, а не ст. 36 КЗпП України.

Укладаючи контракт, сторони визначили «власне бажання» позивача, як закріплене в КЗпП України загальне право працівника на звільнення за власним бажанням, і як виняткову можливість кваліфікування причини звільнення за статтею 38 КЗпП України.

При цьому, до спірних відносин ст. 38 КЗпП України не може застосовуватися в повному обсязі з огляду на різну правову природу та правові наслідки дострокового припинення строкового трудового договору, в тому числі і контракту, та трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Домовленість сторін також була спричинена тим, що загальні умови дострокового припинення строкових трудових договорів, передбачені чинним законодавством і які знайшли відображення в контракті, пов'язані або з винними діями роботодавця, або з винними діями працівника, або з його хворобою або смертю.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Слід зазначити, що в ч. 1 ст. 38 КЗпП України, чітко зазначено що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, тому дана норма статті не може застосовуватися позивачем, так як він не підпадає під її дію, адже з позивачем відповідно до вимог чинного законодавства України було укладено строковий трудовий договір.

У заявах позивача Київському міському голові від 11.07.2014 року та від 15.07.2014 року ОСОБА_1 повідомив про відсутність у нього наміру звільнятись з роботи за власним бажанням та достроково розривати за своєю ініціативою контракт. Відтак, на думку позивача, відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України, ним не було припинено виконання умов контракту.

11.07.2014 року позивачем було написано заяву на ім'я Київської міської державної адміністрації у якій було зазначено про відкликання заяви про звільнення з посади начальника КП «Київський метрополітен» від 02.07.2014 року. Дана заява отримана Київською міською державною адміністрацією 16.07.2014 року та зареєстрована за №17459.

Таким чином, вказана заява була написана на ім'я особи, до повноважень якої законодавством не віднесено призначення на посади та звільнення з посади керівників підприємств, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Крім того, заява носила прохальний характер про вчинення дій щодо відкликання заяви про звільнення.

Тобто, заява позивача від 11.07.2014 року не є заявою про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням, в розумінні КЗпП України та могла не братись до уваги уповноваженою особою.

В подальшому, позивачем 15.07.2014 року складено заяву на ім'я Київського міського голови про відкликання своєї заяви про звільнення за власним бажанням з посади начальника КП «Київський метрополітен».

Разом з тим, відповідно до поштового конверту та опису вкладення, оригінал цієї заяви був направлений на ім'я голови Київської міської державної адміністрації 15.07.2014 року.

Вищевказана заява надійшла на адресу КМДА 17.07.2014 року та була зареєстрована за номером №К-4329. Київською міською радою дана заява була отримана 22.07.2014 року.

Отже, оригінал заяви позивача від 15.07.2014 року було отримано вже після спливу двотижневого строку попередження про звільнення.

Крім того, лист позивача від 16.07.2014 року №583-11 на ім'я Київського міського голови щодо намірів продовжити працювати на посаді начальника КП «Київський метрополітен» та скасування розпорядження від 14.07.2014 року №76, яка надійшла на адресу Київського міського голови 17.07.2014 року, також не є заявою про відкликання своєї заяви про звільнення за власним бажанням з посади начальника КП «Київський метрополітен» в розумінні КЗпП України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не має права відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України, на яку він посилається, відкликати свою заяву про звільнення за власним бажанням, оскільки приписи статті 38 КЗпП за домовленістю сторін в контракті, розповсюджується на сторони виключно в частині формулювання причини звільнення позивача, і не можуть бути застосовані сторонами в повному обсязі з огляду на обмеження, встановлені законодавством щодо дострокового припинення строкових трудових договорів.

Також, слід зазначити, що ч. 2 ст. 38 КЗпП України встановлено, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1, після закінчення строку на звільнення не продовжував виконувати свої трудові обов'язки, до того ж на його місце було запрошено та призначено на посаду іншу особу, яка приступила до виконання своїх обов'язків одразу на наступний день, після останнього дня роботи позивача.

Також, фактичні обставини свідчать про те, що отримавши заяву позивача Київська міська рада вчинила всі необхідні і достатні дії для: вмотивованого та правомірного задоволення заяви позивача; заміщення посади, яку обіймав позивач, іншою особою на підставах працевлаштування на посаду начальника КП «Київський метрополітен»; здійснив пошук та підпір особи для заміщення посади позивача; видав розпорядження про звільнення позивача; видав розпорядження про прийняття на посаду начальника КП «Київський метрополітен» Брагінського В.В.

Слід зазначити, що звільнення та призначення керівника КП «Київський метрополітен» передбачено вимогами «Порядку укладання контрактів з керівниками підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва», що затверджене розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2013 року за №118, а також статутом КП «Київський метрополітен».

Вимоги, які містяться у вищезазначених документах при звільненні позивача та при призначені нового керівника КП «Київський метрополітен» були дотримані Київською міською радою, а саме була отримана згода від Міністерства інфраструктури України.

Відповідно до умов контракту, а саме до п. 1.1 начальник - позивач зобов'язався безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством КП «Київський метрополітен».

Адміністрація КП «Київський метрополітен» знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 35, тобто робоче місце позивача було розташоване за адресою адміністрації КП «Київський метрополітен».

Частиною 1 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З пояснень позивача вбачається, що він не заперечує того факту, що ним була написана заява про звільнення з займаної посади за власним бажанням. :wall: Тобто, тим самим позивач підтверджує той факт, що він скористався наданим йому чинним законодавством та умовами контракту правом, а саме п. 4.4.1 та достроково, з власної ініціативи виявив бажання розірвати контракт.

Щодо доводів позивача про написання заяви на звільнення під тиском та без власного волевиявлення, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» по справах про звільнення за ст. 38 КЗпП України суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.

В судовому засіданні було задоволено клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Від свідка ОСОБА_5 надійшла заява в якій вона зазначила, що по даному спору у неї немає відомостей, які б мали вплинути на розгляд справи.

Що стосується пояснень свідка ОСОБА_7 то суд не приймає їх до уваги, оскільки його судження є такими, що не розкривають об'єктивної картини справи, а тому суд критично ставиться до даних нею пояснень і бере їх до уваги лише в частині загального опису подій, які передували зверненню до суду.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, в розрізі ст.ст. 57-59 ЦПК України, які б підтверджували такі доводи, а тому вищезазначені твердження позивача можуть бути розцінені судом лише як припущення.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні сам позивач він дійсно власноручно написав заяву на звільнення за власним бажанням, з метою доведення своєї відданості Київському міському голові та з метою в подальшому стати членом його команди :facepalm: .

Таким чином, вказаним наміром позивач хотів себе уберегти від подальшого звільнення з займаної посади, а тому суд не може вважати дані дії такими, що були вчинені під тиском.

Щодо посилань позивача про порушення вимог ст. 19 Закону України «Про електричний транспорт», п. 28 Порядку укладання контрактів з керівниками підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2013 року №118 та п.п. 7.3 п. 7 статуту КП «Київський метрополітен», затвердженого розпорядженням КМДА від 15.02.1999 року №204, то слід зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 19 Закону України «Про електричний транспорт» встановлено, що керівник перевізника приймається на роботу за контрактом. Прийняття і звільнення керівника із займаної посади узгоджується з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, у межах їх повноважень.

Пунктом 28 Порядку укладання контрактів з керівниками підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2013 року №118 (зі змінами 05.06.2014 року) визначень що у разі розірвання контракту з ініціативи керівника підприємства звільнення здійснюється на підставі його заяви та подання заступника міського голови - секретаря КМР чи керуючого справами секретаріату КМР (керівника відповідного структурного підрозділу районної в місті Києві державної адміністрації).

П.п. 7.3 п. 7 статуту КП «Київський метрополітен», затвердженого розпорядженням КМДА від 15.02.1999 року №204 визначено, що підприємство очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Київським міським головою за поданням директора Департаменту та погодженням з заступником голови КМДА, згідно з розподілом обов'язків, на конкретній основі. Призначення на посаду та звільнення з посади начальника підприємства погоджується з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту в межах його повноважень.

Тобто, статут КП «Київський метрополітен» ще не приведено у відповідність до вимог Порядку укладання контрактів з керівниками підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2013 року №118, а тому посилання позивача судом не приймаються до уваги, оскільки вказаний Порядок має вищу юридичну силу.

Що стосується наявності подання заступника міського голови - секретаря Київської міської ради чи керуючого справами секретаріату Київської міської ради, то розпорядження Київським міським головою від 14.07.2014 року №76 «Про звільнення ОСОБА_1» підготовлено за поданням заступника міського головний - секретаря Київської міської ради О. Резнікова.

Відповідно до листа від 17.07.2014 року №7770/10/10-14 Міністерство інфраструктури України погодило звільнення ОСОБА_1 з посади начальника КП «Київський метрополітен».

Вищевказані обставини спростовують доводи позивача про недотримання процедури звільнення начальника КП «Київський метрополітен», передбаченої законодавством.

Таким чином, розпорядження Київським міським головою від 14.07.2014 року №76 «Про звільнення ОСОБА_1» було видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КЗпП України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт звільнення позивача з грубим порушенням законодавства про працю позивачем не доведено, достовірних доказів не надано, вимоги ґрунтуються лише на суб'єктивній думці позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки Київська міська рада та КП «Київський метрополітен» приймаючи рішення про звільнення позивача ОСОБА_1 діяли в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, а тому позовні вимоги про поновлення на роботі, та в свою чергу стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Керуючись Порядком укладання контрактів з керівниками підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 15.07.2013 року №118, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», Законом України «Про електричний транспорт», ст.ст. 24, 38 КЗпП України, ст.ст. 10, 27-30, 57-60, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -


В И Р І Ш И В:


У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, КП «Київський метрополітен» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.


Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.


Суддя http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40609182
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт

Аватара пользователя
sashman
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 7031
Зарегистрирован: 08 сен 2004, 21:05
Откуда: оттуда.
Контактная информация:

Сообщение sashman »

Сколько, получается, зарплата у "Н"?
Океания всегда воевала с Ост-Азией

Аватара пользователя
Klovsky
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 12483
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
Откуда: Localhost sweet home
Контактная информация:

Сообщение Klovsky »

sashman, если учесть:
1 - Позивач був звільнений з займаної посади з 16.07.2014;
2 - заработок считали на момент подачи иска в суд (1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.07.2014 року в сумі 13000,00 грн.);
3 - уже 11.08.2014 судья открыл производство по делу, а обычно между подачей в суд и открытием производства проходит 2-5 дней,т.е. 13 тысяч - это за неполный месяц 16.07-11.08 (или ранее);
4 - правила расчета заработка,

то имеем на выходе ориентировочно 14-15 тысяч за полный средний месяц. Если, конечно, К. посчитал правильно.
Учитывая капитализацию КП КМ, исчисляемую миллиардами, социальную и иную ответственность, это не так уж и много.
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт

Аватара пользователя
sashman
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 7031
Зарегистрирован: 08 сен 2004, 21:05
Откуда: оттуда.
Контактная информация:

Сообщение sashman »

О, спасибо. По среднему — это с учётом премий?

Это получается чуть больше килобакса, как-то маловато. Программисты местами больше зарабатывабт.
Океания всегда воевала с Ост-Азией

Аватара пользователя
Klovsky
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 12483
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
Откуда: Localhost sweet home
Контактная информация:

Сообщение Klovsky »

Да, с премиями, но это "грязными", т.е. с них потом ещё платят налоги. На руки с 15000 получит меньше, всего около 12245,40 грн, меньше килобакса, бедняга.
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт

Аватара пользователя
Бодрый
Ванга
Сообщения: 8587
Зарегистрирован: 01 янв 2012, 14:32
Откуда: Севастополь м-н "Лётчики"

Сообщение Бодрый »

http://forum.metropoliten.kiev.ua/album ... c_id=12331
По словам начальника киевского метрополитена Виктора Брагинского, строительство ТРЦ над станцией метро "Героев Днепра" не несёт угрозы для пассажиров подземки.

Аватара пользователя
Sinoptik
Пом. Админа
Пом. Админа
Сообщения: 11436
Зарегистрирован: 04 апр 2003, 13:34
Откуда: Киев

Сообщение Sinoptik »

СтоИт на платформе станции ДСП. Регламент у него такой. Подходит человек. Самый обычный, невзрачный с виду, в костюме, и заявляет "Почему Вы здесь стоИте?". Тот естественно интересуется "А кто, Вы, дескать, такой?". А ему и отвечают "Неважно. Я спрашиваю, почему здесь стоишь?". Тут ДСП не утерпел, им говорит "Иди на хрен, со своими вопросами". Ближе к концу смены, узнал ДСП, что он в метро уже не работает. Тут-то и выяснилось, что невзрачный человечек в костюме, это Н. О, как.
Теперь, парсуну Н разослали, с соответствующей сопроводиловкой, на все станции КП КМ.
Отака фігня, малята.
:(
ИзображениеС уважением,
Sinoptik

sargeras
Крыса рельсовая
Крыса рельсовая
Сообщения: 42
Зарегистрирован: 01 фев 2012, 14:46

Сообщение sargeras »

С этого случая все в шоке в метро. Уволить человека на ровном месте.

Аватара пользователя
dimentiy
Злой литовец
Сообщения: 9303
Зарегистрирован: 26 дек 2005, 19:54
Откуда: Зять городов русских
Контактная информация:

Сообщение dimentiy »

А какая мотивация-то? Независимый профсоюз в судах помочь ДСП не хочет?
– Как правильно и удобно искать по форуму: инструкция

Аватара пользователя
sashman
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 7031
Зарегистрирован: 08 сен 2004, 21:05
Откуда: оттуда.
Контактная информация:

Сообщение sashman »

Это не лучшим образом характеризует Н.
Океания всегда воевала с Ост-Азией

TANK
пра-пра-правнук Лыбеди
пра-пра-правнук Лыбеди
Сообщения: 9700
Зарегистрирован: 20 июл 2006, 16:42
Откуда: Киев

Сообщение TANK »

интересно, по какой статье уволили? статьи "хотелка начальства" в КЗоТе нету.
Удачи на дорогах!
(В т.ч.железных!!)

sargeras
Крыса рельсовая
Крыса рельсовая
Сообщения: 42
Зарегистрирован: 01 фев 2012, 14:46

Сообщение sargeras »

А как у нас обычно делают? Скорее всего надавили и сам написал.

Аватара пользователя
dimentiy
Злой литовец
Сообщения: 9303
Зарегистрирован: 26 дек 2005, 19:54
Откуда: Зять городов русских
Контактная информация:

Сообщение dimentiy »

Ну тогда сам себе буратино.

ИМХО, если реально увольнять было не за что, то дави-не дави... Было бы желание, короче.
– Как правильно и удобно искать по форуму: инструкция

Аватара пользователя
Klovsky
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 12483
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
Откуда: Localhost sweet home
Контактная информация:

Сообщение Klovsky »

Давайте не будем смотреть на ситуацию с позиции "злой начальник" и "доведённый до отчаяния сотрудник".
К Н. у нас самих много сложных вопросов.
Но забудем на минуту про наше личное отношение к ним.

Матюкание ДСП (или даже просто наглые отговорки) - это не равноценно матюканию дворника на автостоянке в нашем дворе.

Поясню.
ДСП должны быть готовы к разным ЧП, а если "ДСП не утерпел" от простого вопроса, то как же он будет действовать в случае ЧП?
Неужели точно, строго и хладнокровно? Никак нет.
В метро ездят не только машинисты и ДСП, но и пассажиры, в т.ч. наши близкие. Не пожелаю им попасть на такого ДСП.
Очевидная же профнепригодность и нервишки барахлят. Случись что, пользы не будет.

Т.е. наказывать надо не за сам мат, а за то, что это явный сигнал "я не готов к реальной неординарной ситуации. Я провалю её и могу повредить себе и окружающим".

Так что применяют Кодекс законов о труде, ст. 40.
Увольняют после "виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи".
100% попадание.

На многих фирмах рядовые (не ключевые) сотрудники остаются работать в случае прямого матюкания клиентов?
Тем более, что это не какой-то мОнтер в шахте, а постоянно взаимодействующий с клиентами сотрудник, которому по должностным обязанностям положено сохранять вежливость.
тот естественно интересуется "А кто, Вы, дескать, такой?"
А что, ответ зависит от должности? :) Сказать, мол, так надо по регламенту, трудно? У нас системы апартеида - сортировать по принципу "тому скажу, а тому не скажу"?

Прошу это не воспринимать как агитацию за Н.
Но и ДСП давайте не рисовать мучеником убеждений.

____________________
И мы еще боремся за почетное звание дома высокой культуры быта. Это же кошмар. (с) Шпак

Ответить