Стоп торговля

Обо всём и не только

Модераторы: dimentiy, CARCASS, Администраторы

Аватара пользователя
Misha
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 2718
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 11:37
Откуда: Краснодар

Сообщение Misha »

На вокзале реально нужны люди ежедневно.
Сегодня в очередной раз разогнал мостик над путями; всё хорошо, но под конец уже пытались угрожать местные рекетиры :)
Но к вечеру, 95% что опять начнётся торговля.

Аватара пользователя
Klovsky
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 12483
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
Откуда: Localhost sweet home
Контактная информация:

Сообщение Klovsky »

Надо использовать социальные технологии.
Убедить флеш-моберов, что это интересная игра, они там все любят эпатировать и управлять окружающими, так что пару раз можно устроить полный разгон вообще всей нелегальной торговли в километровом радиусе, лишь бы люди пришли.
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт

Аватара пользователя
DFAW
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 15002
Зарегистрирован: 09 фев 2005, 19:43
Откуда: Саме велике село в Украине
Контактная информация:

Сообщение DFAW »

Честно говоря после сегодняшней ситуации на Зодчих с явной провокацией против милиции боюсь что базар победил :(
Я не волшебник, я только учусь. :prof:
Я из того мрачного прошлого, о котором вам, в светлом будущем, остаётся только мечтать.

Аватара пользователя
Misha
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 2718
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 11:37
Откуда: Краснодар

Сообщение Misha »

Ну, проплатили бандиты одну провокацию. Подумаешь...

Аватара пользователя
DFAW
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 15002
Зарегистрирован: 09 фев 2005, 19:43
Откуда: Саме велике село в Украине
Контактная информация:

Сообщение DFAW »

Вот тут мне очень хочется что бы ты оказался прав. По тому что пока штурмуют РОВД.
Я не волшебник, я только учусь. :prof:
Я из того мрачного прошлого, о котором вам, в светлом будущем, остаётся только мечтать.

Аватара пользователя
Misha
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 2718
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 11:37
Откуда: Краснодар

Сообщение Misha »

Эта провокация уже вышла далеко за рамки защиты некой журналистки. Не думаю что будет большой общественный резонанс в пользу боевиков купра.

Аватара пользователя
DFAW
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 15002
Зарегистрирован: 09 фев 2005, 19:43
Откуда: Саме велике село в Украине
Контактная информация:

Сообщение DFAW »

Миша, у меня увы другие сведения и я очень хочу ошибаться, честно хочу.
Я не волшебник, я только учусь. :prof:
Я из того мрачного прошлого, о котором вам, в светлом будущем, остаётся только мечтать.

Аватара пользователя
Misha
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 2718
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 11:37
Откуда: Краснодар

Сообщение Misha »

У тебя всегда есть какие-то сведения которые ты никогда не раскрываешь.
По существу, кто-то думал, что криминал сдастся без боя? Сейчас посмотрим, кто у нас сильнее - криминал или милиция.

Аватара пользователя
DFAW
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 15002
Зарегистрирован: 09 фев 2005, 19:43
Откуда: Саме велике село в Украине
Контактная информация:

Сообщение DFAW »

Ну по тому что источники такие. Что поделать. На меня и так пара человек обижены, так как я по их мнению сказал лишнего. Хотя оба раза сказал, раньше чем от них услышал, основываясь на опыте.

Милиция немного недееспособна сейчас, нет нужного опыта и смогут ли получить - пока не ясно. Хотя вроде появилась определённая логика в действиях.

В общем дабы не нарушать запрет на политики предлагаю взять таймаут до завтра, а там видно будет.
Я не волшебник, я только учусь. :prof:
Я из того мрачного прошлого, о котором вам, в светлом будущем, остаётся только мечтать.

Аватара пользователя
Klovsky
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 12483
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
Откуда: Localhost sweet home
Контактная информация:

Сообщение Klovsky »

Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Першого заступника прокурора міста Києва та Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича (далі - відповідач) про: розірвання договору про передачу в оренду майна - станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1) загальною площею 29,1 кв.м
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Справа № 910/11341/13 27.11.14

За позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2 -

Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації)

про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії


Суддя Ващенко Т.М.


Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Одуденко А.В. - посвідчення № 006616 від 27.09.2012 р.

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Акімова А.В. - представник за довіреністю № 152-Н від 31.10.2014 р.

від відповідача: не з'явився

від 3-ої особи: Захарченко К.П. - представник за довіреністю № 062/2/5-229 від 14.01.2014 р.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:


На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач-1), Комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі - позивач-2) до Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича (далі - відповідач) про:

- розірвання договору № 970 від 14.12.2012. про передачу в оренду майна територіальної громади м. Києва, що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1) загальною площею 29,1 кв.м;

- зобов'язання Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича повернути Комунальному підприємству «Київський метрополітен» орендоване нерухоме майно - частину переходу, що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1) загальною площею 29,1 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2013. порушено провадження у справі № 910/11341/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа); розгляд справи призначено на 16.07.2013 р.

15.07.2013. позивачем-2 через відділ діловодства суду подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 30.07.2013 р.

30.07.2013 р. третьою особою через відділ діловодства суду подано письмові пояснення по справі.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/11341/13 призначено до розгляду на 10.09.2013 р.

09.09.2013 р. представником позивача-1 через відділ діловодства суду подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.09.2013 р. судом прийнято до розгляду заяву прокуратури, подану 22.07.2013 р. через відділ діловодства суду, про зміну на підставі ст. 22 ГПК України предмету позову, відповідно до якої заявник просить зобов'язати відповідача повернути нерухоме майна (частини переходу), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначено відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджувальними конструкціями (кіосками), що знаходяться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами загальною площею 29,1 кв.м по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Київський метрополітен». Крім того, прокуратурою підтримано вимогу щодо розірвання договору № 970 від 14.12.2012 р. про передачу в оренду майна територіальної громади м. Києва, що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1) загальною площею 29,1 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 26.09.2013 р.

17.09.2013 р. від прокуратури надійшло клопотання про заміну на підставі ст. 25 ГПК України третьої особи - Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Судом відкладено розгляд вказаного клопотання до встановлення фактичних обставин справи.

В судовому засіданні 26.09.2013 р. представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Фізична особа-підприємець Лисак Володимир Леонідович проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 26.09.2013 р. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 24.10.2013 р.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/11341/13 призначено до розгляду на 21.11.2013 р.

21.11.2013 р. представником прокуратури через відділ діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження в даній справі.

В судовому засіданні 21.11.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 05.12.2013 р., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

04.12.2013 р. представником відповідача через відділ діловодства суд убуло подано письмові доповнення до відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.13.2013 р. на підставі ст. 79 ГПК України було зупинено провадження у справі № 910/11341/13 до вирішення іншої, пов'язаної з нею справи № 910/22510/13, яка розглядалась Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 910/11341/13 та призначено її до розгляду на 18.11.2014 р.

17.11.2014 р. представник позивача-2 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення по справі та документи.

Представник прокуратури в судовому засіданні 18.11.2014 р. подав письмові пояснення по справі.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 18.11.14. не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. у справі № 910/11341/13 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 18.11.2014 р. не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 р. у справі № 910/11341/13 учасники судового процесу не виконали, суд ухвалою від 18.11.2014 р. розгляд справи № 910/11341/13 відклав на 27.11.2014 р. та зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні документи.

Представник третьої особи в судовому засіданні 27.11.2014 р. подав клопотання про зміну назви третьої особи з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації), яке суд задовольнив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 р. було здійснено зміну найменування третьої особи з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Представники прокуратури, позивача-2 та третьої особи в судовому засіданні 27.11.2014 р. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 27.11.214 р. не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 18.11.2014 р. не виконали.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача-1 та відповідача про час та місце судового засідання, та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/11341/13.

У судовому засіданні 27.11.2014 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -



ВСТАНОВИВ:


Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Чинне законодавство України гарантує власнику охорону його законних прав. Так, згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України гарантується непорушність права власності, ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 15 Цивільного кодексу України власнику гарантується право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту свого особистого майнового права є припинення дій, які порушують право, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених і охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладання мирової угоди.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

Враховуючи те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства захист усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про транспорт», транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.

Згідно зі ст. 21 цього Закону України «Про транспорт», метрополітен входить в єдину транспортну систему України та становить транспорт загального користування, який призначений для перевезення громадян.

Крім того, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 р. № 464-р та Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 р. № 2155 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва» і підпорядковане Головному управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є саме Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста.

Пунктом 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до виключної компетенції міських рад відноситься, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Таким чином, здійснення повноважень власника стосовно комунального майна у м. Києві належить до виключної компетенції Київської міської ради.

На підставі зазначених положень Перший заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Комунального підприємства «Київський метрополітен» з позовом до Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 970 від 14.12.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Управлінням правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури міста Києва на підставі інформації відділу з організації пожежної охорони в метрополітені при ГУ Держтехногебезпеки у м. Києві та постанови про проведення перевірки № 36 від 27.02.2013 р. проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства у діяльності КП «Київський метрополітен» при розміщенні на території Київського метрополітену комерційних об'єктів у вигляді малих архітектурних форм (надалі - МАФ) та суб'єктів, які безпосередньо здійснюють підприємницьку діяльність на платформах та балконах станцій метрополітену і в переходах пересадочних вузлів, у підземних і надземних вестибюлях, на поверхні землі в межах евакуаційного проходу.

Згідно інформації відділу з організації пожежної охорони в метрополітені при Головному управлінні Держтехногенбезпеки у м. Києві на території Київського метрополітену станом на 01.02.2013 р. розташовано 242 об'єкти з порушенням норм Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України за № 335 від 20.06.2012 р.

Проведеною прокуратурою міста Києва перевіркою встановлено, що станом на 01.03.2013 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договори оренди нерухомого майна, що перебуває на балансі КП «Київський метрополітен».

Відповідно до п. 5.2 Статуту КП «Київський метрополітен», його майно є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відповідно до п. 1.1 Правил пожежної безпеки в метрополітенах (надалі - Правила), затверджених наказом Міністерства інфраструктури України за № 335 від 20.06.2012 р., ці Правила встановлюють основні вимоги пожежної безпеки для територій, наземних будинків, підземних споруд та рухомого складу метрополітенів і є обов'язковими для всіх працівників метрополітенів, підприємств, установ і організацій, які виконують роботи або розташовані на території, у будинках та спорудах метрополітенів, а також для громадян, які користуються метрополітеном.

Таким чином, зазначеними Правилами встановлені основні вимоги пожежної безпеки для територій, наземних і підземних будівель та споруд метрополітенів, що експлуатуються.

Пунктом 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах передбачено, що в метрополітенах забороняється захаращувати виходи, сходи, проходи, коридори, шляхи евакуації людей, підступи до пожежних щитів, пожежних кран-комплектів та вогнегасників; розміщувати об'єкти комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення на платформах та балконах станцій і в переходах пересадочних вузлів, у підземних і надземних вестибюлях (за винятком автоматів із продажу газет, банкоматів, платіжних терміналів, таксофонів за умови, що вони розміщені поза межами шляхів евакуації), на поверхні землі в межах півкола радіусом 20 м від площини дверей у напрямку евакуації з центром у середині дверної групи, яка включає всі двері з написом «Вхід» та «Вихід» (на виходах із підземних переходів, які не мають дверей, відлік слід виконувати від центра площини краю останньої сходинки. Розміщення об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення у підвуличних підземних переходах, суміщених із входами (виходами) на станції метрополітену, дозволяється за умови їх розміщення за межами евакуаційного проходу).

Відповідно до п. 8.23 ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту. Метрополітени», ширину підвуличного переходу, що служить входом (виходом) в підземний вестибюль станції слід приймати не менше ніж 6 метрів.

Згідно з п. 8.19 ДБН В.2.3-7-2010, розміщення об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення у підвуличних підземних переходах, суміщених із входами (виходами) на станції метрополітену, дозволяється за умови їх розміщення за межами евакуаційного проходу (5 метрів згідно п. 2.23 цих норм).

Таким чином, підвуличні підземні переходи, що суміщені із входами (виходами) на станції метрополітену шириною до 6 метрів є евакуаційними проходами. Розміщення об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення у цих переходах забороняється.

Проте, перевіркою встановлено, що Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладаються із суб'єктами господарювання договори оренди нерухомого майна з порушеннями норм вищевказаного законодавства.

Так, 14.12.2012 р між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Фізичною особою-підприємцем Лисаком Володимиром Леонідовичем та отримувачем коштів Комунальним підприємством «Київський метрополітен» укладено трьохсторонній договір № 970 про передачу в оренду нерухомого майна (частини переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими конструкціями (кіосками), що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами загальною площею 29,1 кв.м.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.12.212 р.

Згідно з викопіюванням зі Схеми тимчасового розташування МАФів, ширина вестибюлю № 1 складає 5,9 метрів. У зв'язку із розміщенням Фізичною особою-підприємцем в ньому трьох комерційних об'єктів, ширина вестибюлю зменшилась та складає 4,1 метри.

Зазначене вище, за твердженням позивача, є порушенням ст. 2 Закону України «Про транспорт», п. 1.1, 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України за № 335 від 20.06.2012 р.

При цьому, відповідно до п. 4.5 договору № 970 від 14.12.2012 р., орендар зобов'язаний забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил.

Позивач вважає, що зазначений договір № 970 від 14.12.2012 р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений між Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Фізичною особою-підприємцем Лисаком Володимиром Леонідовичем та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» слід розірвати з підстав, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу України, як такий що укладений з порушенням вимог Законодавства України, а саме Закону України «Про транспорт», Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України за № 335 від 20.06.12, ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту. Метрополітени».

Вказані порушення створюють пожежну небезпеку та загрозу життю та здоров'ю людей у випадку виникнення в метрополітені надзвичайної ситуації та необхідності їх евакуації.

Пунктом 9.6 договору № 970 від 14.12.2012 р. (надалі - договір) визначено, що на вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. 4.15 договору, орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту-приймання передачі підприємству.

З урахуванням цих приписів, відповідач зобов'язаний передати позивачу-2 орендоване нерухоме майно - частину переходу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1), площею 29,1 кв.м. по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Київський метрополітен».

За таких обставин, Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач-1) та Комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі - позивач-2) вернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича (далі - відповідач) про: розірвання договору № 970 від 14.12.2012. про передачу в оренду майна територіальної громади мста Києва, що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1) загальною площею 29,1 кв.м; зобов'язання Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича повернути за актом прийому-передачі Комунальному підприємству «Київський метрополітен» орендоване нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначено відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ «Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками), що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами, загальною площею 29,1 кв.м.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Конституцією України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у

власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 1 ст. 142). Ця норма також знайшла своє відображення у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частина 4 ст. 13 Конституції України гарантує усім суб'єктам права власності рівність перед законом.

Статтею 327 Цивільного кодексу України закріплено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, з комплексного аналізу вищевказаних норм вбачається, що територіальна громада міста Києва як рівноправний учасник цивільних та господарських правовідносин має законне право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном на рівні з іншими суб'єктами права власності, а також вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, що узгоджується з принципами здійснення права власності, встановленими ст. 319 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування, здавати їх в оренду тощо.

Надання Київською міською радою в оренду (користування, розпорядження, управління тощо) об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва викладається у формі рішення, що приймається на пленарному засіданні відповідної сесії Київради.

Відповідно до підпункту 14 пункту 7 Положення про Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 584/744, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, Головне управління виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів лише на виконання відповідного рішення Київської міської ради.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення, одним із основних завдань Головного управління є здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Пункт 5.4 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2012 р. № 2383 також закріплює, що Департамент у сфері оренди майна здійснює повноваження орендодавця майна комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою.

Між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що змінило назву на Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) (надалі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Лисаком Володимиром Леонідовичем (надалі - орендар) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (надалі - підприємство, отримувач коштів) 14.12.2012 року було укладено договір № 970 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 22.10.2012 р. № 132 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу, що належиться до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими конструкціями (кіоскам) орендаря, що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1), б/н, для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1. договору, об'єктом оренди є частина переходу визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 29,1 кв.м. та зазначена в викопіюванні зі схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід`ємну частину цього договору.

Вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим орендодавцем висновком про вартість майна станом на 31.07.2012 р. становить 565 560,00 грн. (п. 2.2. договору)

Відповідно до п. 3.1. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунки орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250 та на дату підписання договору згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною цього договору, становить без ПДВ 290,94 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 8 466,41 грн.

Зазначений договір є укладеним з моменту підписанням його сторонами і діє до 12.12.2015 року (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди № 970 від 14.12.2012 року частину приміщення переходу, що перебуває на балансі КП «Київський метрополітен», загальною площею 29,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, станція метро «Оболонь» (перехід вестибюлю № 1), що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.12.2012 р.

Господарський суд встановив, що Фізична особа-підприємець Лисак Володимир Леонідович, починаючи з 2002 року, орендує нерухоме майно, зокрема, частину переходу за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1), на підставі наступних документів: рішення сесії Київської міської ради № 116/1550 від 08.11.2001 р., рішення сесії Київської міської ради № 23/3114 від 02.02.2006 р. «Про передачу в користування нежилих приміщень», рішення сесії Київської міської ради № 917 від 24.12.2009 р. «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва», угоди про внесення змін до договору оренди від 25.08.2010 р. № 95-Упр (Ор)-10, укладеної на підставі Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва від 22.09.2009 р. № 34/6250, протоколу комісії Київради з питань власності № 132 від 22.10.2012 р., яким термін оренди для ФОП Лисак В.Л. було продовжено до 12.12.2015 р. в результаті укладення договору № 970 від 14.12.2012 р.

Прокурор у своєму позові посилається на порушення відповідачем норм ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту. Метрополітени», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.12.2010 р. № 533, згідно яких розміщення об'єктів комерційного, торгівельного та соціально-побутового призначення забороняється на платформах та балконах станцій та переходах пересадочних вузлів; у підземних і наземних вестибюлях (за винятком автоматів з продажу газет, банкоматів, платіжних терміналів, таксофонів за умови, що вони розміщені поза межами шляхів евакуації); на поверхні землі в межах півкола 20 м від площини дверей напрямку евакуації з центром у середині дверної групи, яка включає всі двері з написом «Вхід» та «Вихід». На виходах із підземних переходів, які не мають дверей, відлік слід виконувати від центра площини краю останньої сходинки.

Розміщення об'єктів комерційного, торгівельного та соціально-побутового призначення у під вуличних підземних переходах, суміщених із входами (виходами) на станції метрополітену, дозволяється за умови їх розміщення за межами евакуаційного проходу (6 м згідно з п. 8.23 та 18.14 цього нормативного документу).

Відповідно до п. 1.1. «Сфера застосування ДБН В.2.3-7-2010 Споруди транспорту. Метрополітени», - ці будівельні норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва нових, реконструкції та технічного переоснащення існуючих ліній, окремих споруд та пристроїв метрополітену.

КП «Київський метрополітен» зазначило, що станція метро «Оболонь» була введена в експлуатацію в 1980 році, та станом на сьогоднішній день, роботи з реконструкції та технічного переоснащення існуючої лінії не проводилися.

Відповідно до акту про введення в експлуатацію системи кіосків розташованої на станції метро «Оболонь», нерухоме майно (частина переходу) визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротонельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 29,1 кв. м. та зазначена в викопіюванні зі схем тимчасового розташування МАФ - комісією було введено в експлуатацію 16.12.2002 р., крім того в акті було зазначено, що кіоски збудовані згідно проектної документації, відповідають всім вимогам СЕС та протипожежної безпеки.

Державна інспекція техногенної безпеки України (надалі - Дежртехногенбезпеки України) листом від 12.02.2013 р. № 26/3/760 надала роз'яснення щодо функціонування діючих об'єктів комерційного, торгівельного та соціально-побутового призначення на станціях Київського метрополітену, які були запроектовані, збудовані та введені в експлуатацію до 01.01.2004 р., враховуючи вимоги чинних нормативно-правових актів (державних будівельних норм, правил тощо) та роз'яснення Держбуду України (лист № 5/3-892 від 24.05.2004 р.), Держтехногенбезпеки України вважає можливим функціонування об'єктів комерційного, торгівельного та соціально-побутового призначення на станціях Київського метрополітену, які були запроектовані і збудовані відповідно до проектної документації, що пройшла перевірку та введена в експлуатацію до 01.01.2004 р. з отриманням відповідних дозвільних документів до проведення реконструкції, технічного переоснащення існуючих ліній, окремих споруд та пристроїв метрополітену.

Листом Держбуду України від 24.05.2004 р. № 5/3-892 роз'яснено що розміщення об'єктів комерційного, торгівельного та соціально-побутового призначення на раніше збудованих станціях метрополітену здійснюється відповідно до 4.27 СНиП П-40-80 «Метрополитены». Раніше збудовані лінії, окремі споруди та пристрої метрополітену підпадають під вимоги СНиП П-40-80 «Метрополитены», що діяли до введення в дію ДБН В.2.3.-7-2003.

Матеріалами справи встановлено, що постійною комісією з питань власності (VI скликання) Київської міської ради 16.04.2013 р. № 08/283-483 повідомлено про ухвалення рішення, яким дозволено КП «Київський метрополітен» укладати (продовжувати) договори оренди на підставі яких розміщені на території КП «Київський метрополітен» об'єкти комерційного, торгівельного та соціально-побутового призначення, які були запроектовані і збудовані та введені в експлуатацію відповідно до проектної документації, що пройшла перевірку, з отриманням відповідних дозвільних документів з врахуванням вимог діючих, на момент введення в експлуатацію, правил пожежної безпеки в метрополітенах до проведення реконструкції, технічного переоснащення існуючих ліній, окремих споруд та пристроїв метрополітену.

З вищевикладеного вбачається, що спірний об'єкт оренди було введено в експлуатацію у відповідності до діючих на час введення в експлуатацію норм та правил, а також з оформленням відповідної дозвільної документації.

Так відповідно до п. 1.1. укладеного договору, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 22.10.2012 р. № 132 передав, а відповідач (орендар) прийняв в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначене відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими конструкціями (кіоскам) орендаря.

Листом від 24.10.2012 р. № 959-ВО структурний підрозділ «Служба воєнізованої охорони» надав свої позитивні висновки щодо подовження договору оренди частини переходу станції метро «Оболонь» (загальною площею 29,1 кв.м.) з урахуванням вимог ДБНВ.2.3.-7-2010 «Споруди транспорту. Метрополітени» та НАПБ В.01.039-2012/510 «Правила пожежної безпеки в метрополітенах» із зазначенням, що МАФ відповідача в підземному переході станції метро «Оболонь» встановлено згідно проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект» на підставі нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які діяли на час проектування в т.ч. і СНиП П-40-80 «Метрополитени». На проектну документацію отримано позитивні експертні висновки Управління пожежної безпеки при ГУ МВС України в м. Києві від 18.09.2002 р. № 16/5/3727 по станції метро «Оболонь». МАФ комісією прийнято в експлуатацію (акт приймальної комісії від 16.12.2002 р. по станції метро «Оболонь») за участю представників органів державного пожежного нагляду.

Структурним підрозділом «Служба воєнізованої охорони» проведено розрахунки пропускної спроможності вестибюлів станцій та прилеглих підземних переходів при евакуації пасажирів зі станцій метрополітену максимальний розмір 15-ти хвилинного пасажиропотоку в підземному переході станції метро «Оболонь» становить 1847 чол., розрахункова ширина шляху евакуації становить 3,25 м за наявної 4,1 м, виходи зі станції через підземні переходи роззосереджені.

Проведені розрахунки були здійснені на підставі п. п. 6.3, 6.5 ДБН В.2.3.-7-2010 «Споруди транспорту. Метрополітени».

Таким чином, договір оренди від 14.12.2012 р. № 970 було укладено на підставі рішення Київської міської ради (протокол постійної комісії Київради з питань власності від 22.10.2012 р. № 132) після надання відповідних позитивних висновків, що стосуються пожежної безпеки.

Господарський суд також зазначає, що вищевказані факти та обставини були встановлені рішенням Господарського суду м. Києва № 910/22510/13 від 06.02.2014 р., залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р. у справі № 910/22510/13, яким не визнано недійсним спірний договір, оскільки він укладений з дотриманням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони добросовісно виконують умови та зобов'язання за договором № 970 від 14.12.2012. про передачу в оренду майна територіальної громади м. Києва, що підтверджується додатковими письмовими поясненнями КП «Київський метрополітен».

За таких обставин, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання договору оренди від 14.12.2012 р. № 970, прокурор не надав жодного належного доказу стосовно того, які норми законодавства були порушені при укладанні спірного договору, не довів суперечність укладеного договору оренди інтересам держави і суспільства, в чому саме полягає порушення договірних зобов'язань.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі надані сучасниками судового процесу докази та пояснення в сукупності, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича (далі - відповідач) про: розірвання договору № 970 від 14.12.2012 р. про передачу в оренду майна територіальної громади мста Києва, що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1) загальною площею 29,1 кв.м; зобов'язання Фізичної особи-підприємця Лисака Володимира Леонідовича повернути за актом прийому-передачі Комунальному підприємству «Київський метрополітен» орендоване нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначено відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ «Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками), що знаходиться за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами, загальною площею 29,1 кв.м., у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

В силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно з п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

З огляду на викладене, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київський метрополітен» і стягуються в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -



В И Р І Ш И В:


1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01144, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 00022527) в доход Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 35; ідентифікаційний код 03328913) в доход Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.


Повне рішення складено 02.12.2014 р.



Суддя Т.М. Ващенко
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41728713
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт

Ответить