Модераторы: dimentiy, Администраторы
Вопрос к VovaMar вы работали в проекте с конца 2005 года или с исток и в каком году вы ушли с поста технического руководителя так как 2009 уже был Малякин Сергей?VovaMar писал(а):Ну да, систему пора было бы модернизировать.
Техника не вечна и имеет свой ресурс, а там уже можно говорить что ресурс почти исчерпан. 10 лет все же эксплуатации бытовой техники в непростых условиях.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41980427
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/3662/14 15.12.14
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Київський метрополітен"
про розірвання Договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03
Суддя Гумега О.В.
Представники сторін:
від позивача: Нестеренко Г.А. за довіреністю № 196-10332/14 від 21.07.2014 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Костильов В.А. за довіреністю № 151-Н від 31.10.2014 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Медіа" (відповідач) про розірвання Договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03 в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів на загальну суму в розмірі 1 272 457,18 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати наведений договір.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. (суддя Удалова О.Г.) було порушено провадження у справі № 910/3662/14 та призначено її до розгляду на 27.03.2014 р.
В судовому засіданні 27.03.2014 р. представником відповідача були надані суду додаткові документи по справі та відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві представник відповідача заявлені позовні вимоги відхилив, у зв'язку з їх необґрунтованістю та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що за період виставлення заборгованості, саме Комунальне підприємство "Київський метрополітен", яке в подальшому уклало з позивачем Договір № 08/02/13 про відступлення права вимоги за договором від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03 з усіма додатковими угодами та додатками до нього, порушувало умови оспорюваного позивачем договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 р. розгляд справи було відкладено на 15.04.2014 р. та залучено до участі у справі Комунальне підприємство "Київський метрополітен" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
03.04.2014 р. представником позивача через відділ діловодства суду подано додаткові пояснення, в яких останнім зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується довідкою про стан розрахунків між сторонами спору, а також аудиторським звітом від 21.03.2014 р. № 054-8-1-04/16. Крім того, представник позивача повідомив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 р. № 910/4614/14 порушено провадження у справі за позовом першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Медіа", третя особа Комунальне підприємство "Київський метрополітен", про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 1364285,95 грн.
15.04.2014 р. представником третьої особи через відділ діловодства суду надані письмові пояснення, де останнім зазначено, що у разі доведення в судовому процесі (справа № 910/4614/14) Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" факту невиконання вимог пункту 3.1 Договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03 перерахування належних платежів зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Медіа" протягом місяця або більше, починаючи з 19.02.2013 р., договір підлягає розірванню за рішенням суду та позов слід задовольнити.
Судом було встановлено, що справи № 910/3662/14 та № 910/4614/14 є взаємопов'язаними.
Зокрема, вирішення під час розгляду справи № 910/4614/14 питання про стягнення заборгованості за Договором про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03 впливатиме на результати вирішення спору у справі № 910/3662/14 про розірвання наведеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 р. було зупинено провадження у справі № 910/3662/14 до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 910/4614/14 та набранням рішенням у вказаній справі законної сили.
23.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/3662/14.
23.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/3662/14, у зв'язку з вирішенням Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи № 910/4614/14 та набранням рішення у вказаній справі законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 р. № 04-23/972 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/3662/14, у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Удалової О.Г.
В порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 910/3662/14 передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 р. справу № 910/3662/14 прийнято до провадження судді Гумеги О.В., поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.11.2014 р. об 11:50 год.
19.11.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення, відповідно до яких позивач просив суд винести рішення про розірвання Договору про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03. В якості додатків до пояснень позивач надав суду власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору; копію рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. у справі № 910/4614/14; копіі постанов Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. у справі № 910/4614/14 та від 05.11.2013 р. у справі № 910/6527/13.
В судове засідання, призначене на 24.11.2014 р., представники позивача та третьої особи з'явилися.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 24.11.2014 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.11.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 24.11.2014 р. представник третьої особи подав супровідний лист № 12/04-617 від 20.11.2014 р. з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2014 р., а саме: письмовими поясненнями та копією виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно третьої особи. Відповідно до письмових пояснень, третя особа вважає за можливе розірвати Договір про організацію рекламно-інформаційної діяльності від 06.06.2003 р. № 80-Упр(ДП)-03 відповідно до п. 7.3 цього договору у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог п. 3.1 цього договору. Супровідний лист разом з доданими до нього документами залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням пояснень, поданих 19.11.2014 р. через відділ діловодства суду.
Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 24.11.2014 р., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 15.12.2014 об 11:10 год.
В судове засідання, призначене на 15.12.2014 р., представники позивача та третьої особи з'явилися.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15.12.2014 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.11.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
При цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставини, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом не були встановлені.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.12.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні 15.12.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням пояснень, поданих 19.11.2014 р. через відділ діловодства суду.
Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 15.12.2014 р., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, які вважає за можливе задовольнити.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
06.06.2003 р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (сторона-1) та
Дочірнім підприємством "ГАРАНТ-АДВ" (сторона-2) було укладено договір про організацію рекламно - інформаційної діяльності № 80-Упр(ДП)-03 (далі - Договір № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2013 р.).
Пунктом 1.1 Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. передбачено, що сторона-1 надає стороні-2 на умовах визначених даним договором переважне право здійснювати рекламно-інформаційну діяльність (як самостійно так і з залученням третіх осіб) шляхом розміщення медіа-продукції (звукового та візуального відображення мультимедійної - фото відео, аудіо, комп'ютерної і таке інше інформації рекламного, соціального та інформативного характеру) на інформаційних носіях ДП "ГАРАНТ-АДВ" (як власних так і орендованих), засоби візуального відображення яких розташовані на стелях рухомого складу Київського метрополітену.
Додатковими угодами № 1 - 10 від 03.02.2004 р., від 27.01.2005 р., від 09.03.2005 р., від 10.05.2005 р., від 14.11.2006 р., від 22.03.2007 р., від 30.05.2007 р., від 30.12.2007 р., від 15.10.2008 р., від 01.06.2009 р. до Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. вносились відповідні зміни та доповнення.
Зокрема, у зв'язку з реорганізацією ДП "ГАРАНТ-АДВ" в ТОВ "ГАРАНТ-АДВ", яке є правонаступником ДП "ГАРАНТ-АДВ", сторони домовились внести зміни до преамбули Договору, замінивши слова "Дочірнє підприємство "ГАРАНТ-АДВ" на "ТОВ "ГАРАНТ-АДВ", про що було укладено Додаткову угоду № 2 від 27.01.2005 р. до наведеного договору.
У зв'язку з реорганізацією ТОВ "ГАРАНТ-АДВ" в ТОВ "ТРАНС-МЕДІА", яке є правонаступником ТОВ "ГАРАНТ-АДВ", сторони домовились внести зміни до преамбули Договору, замінивши слова "ТОВ "ГАРАНТ-АДВ" на "ТОВ "ТРАНС-МЕДІА", про що було укладено Додаткову угоду № 3 від 09.03.2005 р. до наведеного договору.
Київською міською радою 22.09.2011 р. було прийняте рішення № 37/6253 "Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві" (далі - Порядок), яке набрало чинності після офіційного опублікування в муніципальній газеті "Хрещатик" 14.02.2012 р.Згідно положень абзацу 6 п. 1.3. Порядку КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА), уповноважене виконавчим органом Київради (КМДА) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Пункт 3.1.1. розділу III Порядку встановлює, що КП "Київреклама" укладає договори з (балансоутримувачами та рекламорозповсюджувачами на право розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва (форма договору затверджується дозвільним органом).
На виконання та на підставі прийнятого Київською міською радою вищенаведеного рішення від 22.09.2011 р. № 37/6253, між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (новий кредитор) 04.02.2013 р. було укладено Договір № 08/02/13, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває права та обов'язки первісного кредитора за Договором від 06.06.2003 № 80-Упр(ДП)-03 з усіма додатковими угодами та додатками до нього (Основний договір), який укладено між первісним кредитором та ТОВ "ТРАНС-МЕДІА", за винятком прав первісного кредитора за Основним договором, що стосується експлуатаційних потреб первісного кредитора, право вимоги, що передається, належить первісному кредитору на підставі Основного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, припинення правовідношення.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-МЕДІА" про розірвання Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р.
Позивач стверджує, що за період з 19.02.2013 р. по 31.12.2013 р. відповідач не здійснив з позивачем розрахунків за Договором № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. згідно рахунків-фактур на загальну суму 1 272 457,18 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 3.1 Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. (в редакції Додаткової угоди № 9 від 15.10.2008 р.) за розташування інформаційних носіїв у вагонах Київського метрополітену сторона-2 (відповідач) здійснює стороні-1 платежі із розрахунку 4,50 грн. за один інформаційний носій, платежі перераховуються у безготівковому порядку, виходячи із фактичної кількості встановлених засобів візуального відображення, на поточний рахунок сторони-1 не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, в період дії даного Договору.
Наведені обставини, як вважає позивач, свідчать про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. в односторонньому порядку, що є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до п. 7.3. Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р., даний договір може достроково припинити свою дію, зокрема, у разі невиконанням стороною-2 (відповідачем) п. 3.1. даного договору впродовж 1 (одного) календарного місяця.
Згідно п. 7.1 Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. (в редакції Додаткової угоди № 10 від 01.06.2009 р.) визначено, що даний договір набуває чинності з 01.07.2003 р. і діє до 31 грудня 2034 р., але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Пунктом 7.2 Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. передбачено, що строк дії даного Договору може бути скорочено за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється в письмовій формі, а пунктом 8.1, що зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюються відповідною додатковою угодою.
Позивач зазначив, що на підставі вищенаведених пунктів Договору 20.11.2003 р. звернувся до відповідача з листом № 196-16656/КР та направив останньому для ознайомлення та підписання додаткову угоду про розірвання Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р.
Листом № 124/1 від 18.12.2013 р. відповідач надав позивачу відповідь, в якій, зокрема, зазначив, що спірний договір може бути розірваний виключно за згодою сторін, якщо ж одна із сторін заперечує проти розірвання договору, інша сторона має право звернутись до суду з вимогами про розірвання договору, у зв'язку з чим відповідач фактично відмовився підписувати додаткову угоду про розірвання договору.
Керуючись приписами статті 651 ЦК України, згідно яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, позивач зазначив, що вважає дії відповідача щодо неналежного виконання останнім умов Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. істотним порушенням відповідачем умов цього договору, що унеможливлює вчасне отримання позивачем плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва та перерахування частини цієї плати до міського бюджету.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому в судовому засіданні 27.03.2014 р. (а.с. 73 - 133 т. 1).
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, за змістом статті 651 ЦК України - договір може бути розірвано за наявності істотного порушення умов договору.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Матеріалами справи, а саме: лист позивача до відповідача № 196-16656/КР від 20.11.2013 р., лист відповідача до позивача № 124/1 від 18.12.2013 р., підтверджується, що сторони не досягли згоди щодо розірвання Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р., у зв'язку з чим позивач передав відповідний спір на вирішення суду.
У якості істотного порушення умов Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. позивач визначає не здійснення відповідачем за період з 19.02.2013 р. по 31.12.2013 р. розрахунків з позивачем за Договором № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. на загальну суму 1 272 457,18 грн., що свідчить про невиконання відповідачем п. 3.1 вказаного договору (яким встановлено здійснення платежів не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за звітним) більше, ніж впродовж 1 календарного місяця, що відповідно до п. 7.3 вказаного договору є підставою для дострокового припинення дії договору. Отже, фактично позивач стверджує про невиконання відповідачем вимог п. 3.1 Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. щодо перерахування належних позивачу платежів, у зв'язку з чим у відповідача, на думку позивача, наявна заборгованості перед позивачем за період з 19.02.2013 р. по 31.12.2013 р. в загальній сумі 1 272 457,18 грн.
Заборгованість відповідача у вищенаведеній сумі позивач підтверджує довідкою про стан розрахунків між сторонами спору (а.с. 45 т. 1), аудиторським звітом від 21.03.2014 р. № 054-8-1-04/16 (а.с. 142-147 т. 1), а також виставленими позивачем відповідачу рахунками (а.с. 149-169 т. 1).
Втім, вказані позивачем докази суд не приймає в якості належних і допустимих доказів (в розумінні статей 33, 34 ГПК України) на підтвердження факту існування заборгованості відповідача перед позивачем за період з 19.02.2013 р. по 31.12.2013 р. в загальній сумі 1 272 457,18 грн. на підставі Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. При цьому суд виходив з наступного.
Матеріалами даної справи підтверджується, що стягнення, зокрема, основної заборгованості за користування місцями для розміщення рекламних засобів у сумі 1 272 457,18 грн. за Договором № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. було предметом спору у справі № 910/4614/14 за позовом першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Медіа", третя особа Комунальне підприємство "Київський метрополітен", про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в загальному розмірі 1364285,95 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. у справі № 910/4614/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. у справі 910/4614/14, у задоволенні позову першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Медіа" про стягнення основної заборгованості за користування місцями для розміщення рекламних засобів у сумі 1 272 457,18 грн., інфляційних у сумі 9 394,16 грн., трьох процентів річних у сумі 18 165,81 грн. та пені в сумі 64268,62 грн. відмовлено.
Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. у справі № 910/4614/14 встановлено наступне:
"На підтвердження виникнення основної заборгованості прокурор надав саме виставлені відповідачу рахунки, але фактично рахунки є розрахунково-платіжними документами, що передбачають тільки виставлення певних сум до оплати за товари чи надані послуг, а саме факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).
Відповідно до умов Основного договору розмір плати за місяць залежить від кількості інформаційних носіїв всередині вагону, але з виставлених рахунків неможливо встановити з чого обраховувалася сума до оплати.
Прокурором … необґрунтована і сума основної заборгованості за період з 19.02.2013 по 31.12.2013. Таким чином, у задоволенні позову Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" в частині стягнення основної заборгованості за користування місцями для розміщення рекламних засобів у сумі 1 272 457,18 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої".
З наведеними висновками Господарського суду міста Києва погодився Київський апеляційний господарський суд, колегія суддів якого у постанові від 23.07.2014 р. у справі 910/4614/14 прийшла до висновку, що "прокурором не доведено належними та допустимими доказами … наявність та розмір заборгованості відповідача перед позивачами".
У поясненнях, поданих 19.11.2014 р. через відділ діловодства суду, позивач підтвердив, що після винесення постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. у справі 910/4614/14, перший заступник прокурора міста Києва дану постанову в касаційному порядку не оскаржував.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Отже, станом на час розгляду даної справи по суті, рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. у справі № 910/4614/14 набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України (у редакції Закону України від 17.04.2014 р. N 1226-VII) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 35 ГПК України, обставини щодо недоведеності наявності та розміру заборгованості відповідача перед позивачем, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. у справі № 910/4614/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. у справі 910/4614/14, в якій брали участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи № 910/3662/14.
При цьому судом встановлено, що інші докази (окрім вищенаведених) на підтвердження факту існування заборгованості відповідача перед позивачем за період з 19.02.2013 р. по 31.12.2013 р. в загальній сумі 1 272 457,18 грн. на підставі Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. позивачем не вказані та до матеріалів даної справи не залучені.
Таким чином, доводи відповідача стосовно наявності заборгованості відповідача перед позивачем за період з 19.02.2013 р. по 31.12.2013 р. в загальній сумі 1 272 457,18 грн. за Договором № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. є безпідставними та необґрунтованими.
Отже, враховуючи те, що станом на момент вирішення спору по суті позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів невиконання відповідачем умов п. 3.1 Договору № 80-Упр(ДП)-03 від 06.06.2003 р. впродовж 1 календарного місяця, суд приходить до висновку, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявність істотного порушення умов зазначеного договору з боку відповідача, а рівно підстави для розірвання цього договору відповідно до статті 651 ЦК України відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність у позивача належних та достатніх обґрунтувань своїх вимог, а тому в позові належить відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду відмову в позові судовий збір в сумі 1218,00 грн. покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.12.2014 р.
Суддя Гумега О. В.
С уважением,
