Мосты...мосты...

[Бодрый]

На Київщині відбудували міст через річку Ірпінь, зруйнований у лютому 2022-го

Новий міст має протяжність 156 метрів та дві смуги руху, кожна — 3,75 метра завширшки.

Дорога Р-02 — одна з ключових транспортних артерій, яка з’єднує населені пункти Вишгородського району з Києвом. Поки тривали ремонтні роботи, рух здійснювався частиною вцілілого мосту.
Джерело БЖ

[Борис]

була маленька річка, а тепер там водосховище

[Бодрый]

"Є проблеми з фінансуванням": що відомо про будівництво нового моста на Пасічну в Івано-Франківську

"Є проблеми з фінансуванням через Держказначейство, яке блокує нам певні перерахунки.

Раніше в інтерв'ю Фіртці очільник Івано-Франківська розповів, що у місцевої влади були амбітні плани, однак повномасштабне російське вторгнення внесло свої корективи.
https://www.firtka.if.ua/blog/view/e-pr ... frankivsku

Типова проблема особливо наприкінці року та в умовах війни, коли ліквідності просто не вистачає якщо немає західного фінансування. Але що зробиш, тут дії залежать від центральної влади

Марцінків вирішив таки добудувати міст. Тепер він вартує 1,3 млрд: проєкт бюджету на 2025 рік

Багаторічне будівництво Галицького мосту в Івано-Франківську мають намір завершити у 2025 році. Принаймні такий висновок можна зробити з проєкту бюджету міської територіальної громади.

Головний міський кошторис на 2025 рік, якщо його затвердять депутати, передбачатиме сумарно 400 млн грн на три черги будівництва моста і розв’язок, що забезпечить 100% готовності цього об’єкту.

Якщо все піде за цим проєктом, то загальна вартість будівництва нового пасічнянського мосту складе 1,3 млрд грн.

Для порівняння, кошторисна вартість ще одного довгобуду, двоярусного шестисмугового Подільсько-Воскресенського мостового переходу довжиною 4,4 км наразі складає 19,9 млрд.

Як писала “Галка”, Руслан Марцінків обіцяв можливість “в принципі прогулятися” новим мостом вже до кінця поточного, 2024 року.
https://galka.if.ua/martsinkiv-vyrishyv ... -2025-rik/

[Бодрый]

Проект мосту Орлівка-Ісакча: старт будівництва вже не за горами

Вже більше десяти років ведуться палкі розмови про будівництво мосту через р. Дунай між населеними пунктами Орлівка (Україна) та Ісакча (Румунія). Протягом цього часу розроблялись проекти, велись перемовини на рівні урядів, експертного середовища та бізнесу, проте, як завжди, коли доходило до конкретики, плани будівництва відкладались у довгий ящик. І ось, нарешті, процес зрушився з мертвої точки! Подробиці – далі в матеріалі.

ПІВДЕННІ ВОРОТА В ЄВРОПУ

Будівництво мосту Орлівка-Ісакча через річку Дунай покликане стати частиною великого південного (додаткова альтернатива західному) транспортного коридору й має з’єднати Україну з Європейським союзом через Румунію.

Проект «South Gate to Europe» розроблявся в Україні ще за часів президентства Віктора Януковича. Окрім будівництва автодорожнього прикордонного мосту через річку Дунай, передбачалась прокладка залізнодорожнього шляху сполученням Ізмаїл-Рені та розширення автодорожніх шляхів. На той час були пройдені всі необхідні експертизи, але проект був заморожений

В 2018 році тодішній президент України Петро Порошенко вирішив реанімувати ідею. Під час зустрічі із прем’єр-міністром Болгарії Бойко Борисовим громадськості була презентована інвестиційна пропозиція будівництва мосту через Дунай в районі населених пунктів Орлівка-Ісакча. Порошенко зазначив тоді, що після відкриття мосту – це буде найкоротший шлях, як між Україною та Болгарією, так і на всьому коридорі між Балтикою та Чорним морем.

І дійсно, зараз, щоб проїхати до європейських країн з півдня України, потрібно їхати через Молдову. Це гак більше ста кілометрів. Або чекати паром на переправі. Відповідно, для перевізників це вливається в суттєві додаткові витрати та незручності. Таким чином будівництво мосту з’єднує транспортним коридором не тільки Україну, Румунію й Болгарію, а й відкриває коридор сполучення із Туреччиною та іншими країнами ЄС.

Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація, що українські урядовці разом із зовнішніми партнерами повернулись до ідеї розбудови південного транспортного коридору. Зазначається, що в найближчі роки буде збудоване не тільки залізничне полотно (реалізовуватиме «Укрзалізниця») за Європейськими стандартами, а й можливі ремонт та розширення автодороги Одеса-Рені. Також в рамках розвитку південного транспортного коридору обговорюється й будівництво паралельного автобану Одеса-Рені, який буде набагато коротшим за існуючу трасу й повинен розвантажити транспортний потік.

Так, за інформацією джерел в уряді, з 2025 року буде затверджений національний проект зі створення південного сухопутного коридору зв’язку з Європою через Румунію. Начебто вже навіть створений міжнародний фінансовий конклав з фінансування та контролю за реалізацією, який включатиме групи компаній Vanguard, BlackRock, EBRD, ADIA(UAE) та інших приватних інвесторів.

КРИГА СКРЕСЛА: ЯКИМ БУДЕ МІСТ ОРЛІВКА-ІСАКЧА?

На сьогоднішній день поки нема точної інформації, яким саме буде автомобільний мостовий перехід між населеними пунктами Орліка (Україна) та Ісакча (Румунія) та яким коштом він буде побудований. Проте, нам вдалось дізнатись деякі подробиці, які вказують на те, що процес зрушив з мертвої точки – між урядами України та Румунії почалась конкретна робота щодо реалізації проекту.

Джерела повідомляють, що споруда може стати повною копією вже збудованого мосту «Нова Європа» ( на фото вище), більш відомий як міст Відін-Калафат. Суміщений автомобільно-залізничний залізобетонний екстрадозний міст через Дунай між Болгарією та Румунією біля міста Відін складається з трьох прольотів, має загальну довжину – 3598 м, над водою – 1791 м; висота пілонів досягає 45 м. По мосту прокладено 4 смуги для автомобілів, залізничну лінію, велосипедну доріжку, 2 тротуари.

Болгарія підписала з Європейським Союзом меморандум щодо фінансування проекту у розмірі 225,8 мільйона євро у 2005 році. Національне фінансування з боку Болгарії – 60,8 млн євро, у тому числі для прилеглої інфраструктури у Болгарії – 4 розв’язки, 7 км залізничної лінії, 3,5 км автомобільних доріг. Будівництво автомобільного та залізничного підходу до мосту в Румунії було профінансовано на 57 млн ​​євро з боку ЄС та 12 млн євро з боку Румунії. У присутності єврокомісара Йоханнеса Хана міст було відкрито 14 червня 2013 року, а з 15 червня 2013 року розпочалася його експлуатація.

В 2023 році заступник міністра фінансів України Олександр Кава в рамках форуму «Транспортна інфраструктура, як важливий елемент розвитку економіки», зазначив, що будівництво мосту міг би повністю чи частково профінансувати Європейський Союз або ЄБРР. Він також додав, що на той час йшли перемовини з Європейським Союзом

«Проєкт не дешевий. Але в тій же самій Румунії місяць тому був запущений міст через Дунай в місті Бреїла. Його вартість склала близько 500 млн євро», – додав Кава.

Це найдорожчий інфраструктурний проєкт, реалізований у Румунії за останні 30 років. Гроші були виділені з Європейського фонду регіонального розвитку. Міст, який з’єднує повіти Бреїла та Тулча, а також забезпечує зв’язок між румунськими провінціями та Молдовою, є найдовшим підвісним мостом у Румунії та третім за розміром у Європі. Також міст є найвищою спорудою в Румунії. Довжина 1,9 кілометра, він має дві смуги руху в кожну сторону.

«Ми в перемовинах з Європейським Союзом. Відповідно реалізація проєкту на українсько-румунському кордоні може бути повністю або частково профінансований з залученням коштів європейської спільноти», – заявляв чиновник у 2023 році.

Що стосується мосту через Дунай в районі населених пунктів Орлівка-Ісакча (Румунія), то його довжина може скласти близько 800 м. з підходами до 12 км. Проте, це не точна інформація.

Крига в питанні будівництва мосту скресла 18 жовтня 2023 року, коли у Києві відбулося перше спільне засідання Кабінету Міністрів України та Уряду Румунії, на якому співголовували Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Марчел Чолаку. За підсумками спільного засідання прем’єр-міністри підписали меморандуми та зробили спільні заяви щодо розвитку транспортної та логістичної інфраструктури між Україною та Румунією.

Як наслідок минулорічних домовленостей, Кабмін затвердив угоду з Урядом Румунії про будівництво автодорожнього прикордонного мосту через річку Тиса на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква – Сігету-Мармацієй (Румунія). Наші джерела в Кабінеті міністрів та ОП повідомляють, що незабаром буде підписана така сам угода й стосовно будівництва мосту через Дунай Орлівка-Ісакча і, начебто, вже навіть знайдено відповідне фінансування під реалізацію проекту.

Для підтвердження або спростування даної інформації ми звернулись по коментар до надзвичайного та повноважного посла Румунії в Україні Александру Віктора Мікула, який повідомив, що проект будівництва мосту Орлівка-Ісакча представляє інтерес для Румунії: «Як такий, він був включений до Генерального плану щодо розвитку дорожньої інфраструктури в районі нашого спільного кордону, який було схвалено під час спільного урядового засідання, яке відбулося місце в Києві в жовтні 2023 року».

Посол Румунії в Україні підтвердив, що вже прийнято рішення про будівництво мосту і наразі очікуються результати техніко-економічне обґрунтування..

ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ ВІД БУДІВНИЦТВА МОСТУ

Експерти зазначають, що відкриття нового стратегічного для України сухопутного південного коридору до Європи з переходом до Ренійських воріт забезпечить стабільність перевезень та створить ефективну альтернативу західному коридору. Це суттєво здешевить шлях подорожей, збільшить обсяг поставок сировини та товарів до ЄС для промисловості та аграрного сектору України, її північної, центральної та південної частин.

На сьогоднішній день Дунай біля Орлівки і далі можна перетнути лише човном чи поромом. Це створює багато незручностей, гальмує наш економічний розвиток, і не дає ствердитися Україні як міцній Дунайській державі. До слова, від витоку до гирла Дунай протікає територією 10 держав: Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Молдови та України.

«Міст допоможе всім: і легковому, і грузовому, і залізничному транспорту. Суттєва економія часу, не потрібно буде стояти в чергах і доплачувати за лишні кілометри на шляху в Південну Європу. Транзит через Молдову змусив перевізників збільшити відстань на 150-170 км і доплачувати за він’єтку», – каже представник транспортногу бізнесу. Після закриття портів з початком повномасштабної війни не працювали контейнерні термінали Великої Одеси. Найближчий привабливий контейнерний порт знаходиться в Констанції (Руминія), що в 145 км від Орлівки. 80 відсотків вантажівок, що користуються переходом Орлівка-Ісакча, є контейнеровозами. Сьогодні, по суті, порт Констанца — це український контейнерний термінал».

Новини про будівництво мосту через Дунай Орлівка-Ісакча викликало неабияке пожвавлення у представників місцевого бізнесу та закордонних інвесторів.

«Ми дуже натхнені планами будівництва мостового переходу Орловка-Ісакча. Це дозволить істотно збільшити транзит товарів з Європи в Україну і навпаки. Це істотно збільшує прибуток бізнесів, що знаходяться центральному та південному регіоні країни. Такі міста як Рені та Ізмаїл набувають нового імпульсу у розбудові та розвитку, як південний транспортний хаб нової країни. У зв’язку з цим у великого та середнього бізнесу (зернотрейдерів, виробників олії, експортерів та імпортерів нафтопродуктів) значно підвищується попит на портову та складську інфраструктуру, перевалкові бази в цьому районі. Вже сьогодні, під час війни, ми бачимо підвищенний попит на пошук перспективних територій із місцевих та іноземних інвесторів, які готові скупляти такого роду інфраструктуру. Вони розуміють, що після відкриття мосту вартість таких об’єктів збільшиться в рази», – каже представник Торгової палати.

Безумовно, це також позитивно впливає на доходність місцевого населення, збільшує кількість робочих місць, приток інвестицій, і в цілому оживить економічну ситуацію в південному регіоні України. Це будівництво також дасть імпульс й розвитку малому бізнесу в регіоні: швидкий обмін товарами, стоянки для автотранспорту, заклади торгівлі та харчування, різноманітні сервісні послуги і таке ін. Тому з надією будемо спостерігати за будівництвом транспортного коридору і, в завершення, можемо побажати наснаги урядам України та Румунії в реалізації проекту.
https://bessarabiainform.com/2024/12/pr ... za-horamy/

[Бодрый]

"Міст, через який Україна програла війну": одна й там сама помилка у двох війнах

Незірваний міст, через який Україна програла війну – історик розповів про помилку минулого і зробив аналогію з сучасністю.

Україна програла війну через незірваний міст. І йдеться не про Чонгар чи Антонівський міст, а про події понад сторіччя тому, під час Листопадового зриву 1918 року, коли Західноукраїнська Народна Республіка проголосила незалежність.

Повчальну історію нагадав ветеран та майор у відставці, історик Юрій Юзич у своєму Facebook.

"Міст через який Україна програла війну. Це мабуть єдине творіння Гюстава Ейфеля на історичних українських землях. Того самого, якого знаємо як творця Ейфелевої вежі у Парижі", – пише історик.

Йдеться про залізничний міст в Перемишлі (сучасна Польща) через ріку Сян.

"Кожен, хто вивчав хоча б в загальному причини поразки України в так званій першій польсько-українській війні 1918-1919 року, неодмінно чув – залізничний міст у Перемишлі потрібно було підірвати… Бо в результаті через цей міст йшло забезпечення оточеному з усіх боків гарнізону поляків у Львові", – зауважує Юрій Юзич.

За його словами, завдяки цьому мосту українці втратили Львів і Галичину, а опісля – всю Україну.

"У 1930-х роках молодий актив ОУН неодмінно знав, що непідірваний міст врешті-решт привів до поразки української армії на польському фронті. І подальша Вовчухівська операція, щоб перерізати залізничну колію, принесла багато жертв нашій армії, але втримати зайняту ділянку вже не було сил - її атакували з двох сторін. Багато років я теж читав про той міст в Перемишлі і також не розумів чого ж його тоді не підірвали, це ж було очевидне рішення", – розповідає історик.

Як виявилося, команда підривачів прибула в Перемишль. Місто у той час ще було під контролем української влади. Історик розповідає, як українці боролись за Перемишль, який був одним з центрів українського національного відродження у колишній Австро-Угорщині.

"Коменданта-поляка місцевого гарнізону взяла у полон 16-літня українська дитина. Ще одна наша дитина загинула у бою на залізничному вокзалі (тут і сьогодні часто звучить українська мова). Під час боїв загинуло двоє неповнолітніх українок. Взагалі саме гімназисти, як і в багатьох інших містах Галичини, були рушійною силою Листопадового зриву 1918 року у Перемишлі. Це треба памʼятати кожному, хто бува навідається на польський "цвинтар орлят" у Львові (польський військовий меморіал у Львові, де поховані учасники боїв проти ЗУНР – Ред.)", – говорить історик.

Юзич розповідає, що міст не підірвали, бо лідери місцевої української громади заборонили підрив. Мовляв, відновлення споруди буде надто дорого коштувати. Історик зауважує, що така позиція до болі нагадує події сучасної війни з РФ.

"Коли програємо державу вже не потрібно буде відбудовувати підірвані мости, робити коштовні "важливі" комунальні закупівлі… Бо в могилі чи у окупації / еміграції працюють зовсім інші правила", – наголосив він.

Історик нагадав сучасним можновладцям, що жоден із лідерів УНР не зміг стати успішним, залишивши Україну і "через кілька років після війни бідували навіть ті, які мали рахунки і нерухомість за кордоном".

"Міст Айфеля у Перемишлі чудове нагадування того, як все може закінчитись. І щоденні черги українців на місцевому вокзалі за 150 метрів від цієї памʼятки, мали б постійно нагадувати ціну поразки. Але не нагадують, бо ми досі на свою історію дивимося переважно чужими очима. Очима раба і "господарника", який хоче врятувати стратегічний міст, який потрібно було висадити в повітря. Щоб опісля мати можливість відбудувати. Але не судилося, бо у війни інші правила", – підсумував Юрій Юзич.

Зауважимо, що на початку повномасштабного вторгнення українським силам не вдалося підірвати Чонгарський міст на адмінмежі з окупованим Кримом та Антонівський міст у Херсоні. На думку деяких аналітиків, це допомогло швидкому просуванню росіян на півдні.
https://tsn.ua/ukrayina/mist-cherez-yak ... 28389.html

[TANK]

угу, тсн..... уже даже не журнашлюшки, а просто твари. давайте еще и с поляками посоримся сейчас? мало тамошних полезных идиотов, по команде выкапывающих "волынскую резню", так еще и г+г тем же занялось...

[Юрик]

...так еще и г+г тем же занялось...

А коли воно чимось іншим займалось?

[TANK]

популяризировало борщ, ежедневно перечисляя борщевой набор
А еще почти честно извинялись после помаранча.
Вся наша журналистика - это герои песни "Денег мало длинный шмель ты в кибитку не ходи"

[Бодрый]

У Кривому Розі завершили капітальний ремонт мосту, що з’єднує північну частину міста з центром

У Кривому Розі завершили капітальний ремонт важливого шляхопроводу, що з’єднує північну частину міста з центром. Роботи, що тривали з 2021 по 2024 роки виконали фахівці регіональної філії «Придніпровська залізниця» та колектив «Дніпровського містобудівельного заводу».

Про це повідомляє управління преси та внутрішньої політики Криворізької міськради.

Шляхопровід, довжина якого складає 60 метрів побудовали ще в 1959 році, він перетинає залізничні колії на лінії П’ятихатки-Кривий Ріг. Відтепер, після проведених ремонтних робіт, він забезпечить безпеку дорожнього руху як для автомобільного, так і для залізничного транспорту на найближчі 20-25 років.

Шляхопровід відіграє важливу роль у транспортному сполученні міста, зокрема він з’єднує Тернівський район з іншими частинами Кривого Рогу. Міст знаходиться на балансі «Укрзалізниці», і, попри складну ситуацію в країні та загрозу обстрілів, капітальний ремонт вдалося завершити. Це дозволить відновити повноцінний рух транспорту, зокрема автомобілів, тролейбусів та автобусів.

Будівельники виконали великий обсяг робіт, серед яких демонтаж дефектних залізобетонних балок, монтаж нових балок прогонових будов, посилення проміжних опор та монтаж залізобетонних конструкцій. Також модернізували тротуари, влаштували бетонне мощення конусів берегових опор, встановили металеві перильні огородження тротуарів та щити огородження контактної мережі.

Крім того, міський тролейбусний депо оперативно здійснив перенесення тролейбусних ліній, що дозволить повністю відновити рух громадського транспорту на цій важливій ділянці. Зараз на мосту також встановлені дорожні знаки та виконаний ремонт проїзної частини, що сприятиме безпеці та зручності руху транспорту.
https://1kr.ua/ua/news-97830.html

[Бодрый]

Велике будівництво біля фронту: влада Донеччини віддала два найдорожчі проєкти 2024 року одній фірмі

Фаворит «Укравтодору» відремонтує два мости, зруйновані внаслідок збройної агресії РФ

Відразу два тендери, проведені владою Донеччини, ввійшли до десятки найдорожчих державних закупівель 2024 року. Обидва багатомільйонні замовлення дісталися компанії «Автомагістраль-Південь», відомій своєю активною участю у президентському проєкті «Велике будівництво». Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Тендерні королі 2024 року. Хто уклав 10 найбільших угод з державою».

Найбільшими будівельним проєктом на Донеччині минулого року було відновлення мосту поблизу міста Святогірськ, що на півночі області, вартістю 760 млн грн. Ремонт має закінчитися до кінця 2025 року. Замовником робіт є Служба відновлення та розвитку інфраструктури Донецької області, підрядником – одеське ТОВ «Автомагістраль-Південь». Володіє компанією одеський бізнесмен Олександр Бойко.

До слова, зазначений міст через Сіверський Донець між Святогірськом і Богородичним було підірвано 14 березня 2022 року. Уранці наступного дня тодішній міський голова Святогірська Володимир Бандура, який фігурує у кримінальній справі щодо державної зради, повідомив: це було зроблено заради безпеки міста. Щоб унеможливити просування росіян, міст пізніше підірвали ще раз. Утім, на початку червня 2022-го частину міста таки захопили російські війська. Але вже 12 вересня 2022-го року ЗСУ повністю деокупували Святогірськ.

Крім того, на початку 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області замовила фірмі «Автомагістраль-Південь» капітальний ремонт пошкодженого через бойові дії мосту через річку Сіверський Донець, розташованого на автодорозі державного значення Добропілля-Лиман. Його планують відремонтувати за 499 млн грн до кінця 2025 року. Цей міст розташований у селищі Райгородок Краматорського району Донецької області. Він забезпечує транспортний зв’язок між Донеччиною та Луганщиною.

Варто зазначити, що цей міст ремонтували у 2018 році, але внаслідок повномасштабного вторгнення він зазнав пошкоджень. Загальна довжина мосту 331,3 м, з них ремонтуються – 132 м. Нині від Райгородка до лінії фронту – приблизно 22 км.

Як повідомляв «Главком», кілька місяців поспіль мешканці кількох мікрорайонів прифронтовогол Херсона протестують проти зведення в місті двох великих протирадіаційних укриттів на загальну суму 185 млн грн. Містяни побоюються: мовляв, росіяни можуть посилити обстріли в районах будівництва
https://glavcom.ua/economics/finances/v ... 39787.html

[Бодрый]

Стало відомо, коли планують добудувати міст через Тису між Румунією та Україною

Будівництво мосту через Тису між Румунією та Україною
Румунія завершить будівництво автомобільного мосту через Тису в Україну до червня. Після цього стане можливим відкриття пункту пропуску "Біла Церква – Сігету Мармацієй". Про це голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький сказав у інтерв'ю Укрінформу.

"Румунські партнери говорять, що завершать будівництво мосту через Тису до червня. Тож за планом, швидше за все, можемо говорити про відкриття пункту перетину у серпні. Для нас тут питання в тому, що маємо рухатися дуже швидко", – сказав Білецький.

Відкрити прикордонний пункт пропуску "Біла Церква – Сігету-Мармацієй" Україна і Румунія домовилися ще 2020 року. Передбачалося, що кожна сторона зі свого боку побудує власну дорожньо-транспортну інфраструктуру.

За словами голови ОВА, до червня Україна, найімовірніше, не встигне побудувати стаціонарну інфраструктуру. А будівництво дороги з українського боку перебуває ще на стадії розробки проєкту.

"Потрібно, щоб із нашого боку це не затягувалося, щоб не вийшло так, що румуни на своєму боці працюють, а ми ні. Ви ж розумієте, ніхто не хоче, щоб побудований міст вів у поле", – пояснив він.

Щоб пункт пропуску з українського та румунського боку запрацював одночасно, можна встановити тимчасові споруди, а далі вже розбудовувати інфраструктуру, вважає Білецький.

"Біла Церква" планується як повноцінний вантажний пункт пропуску. Новий прикордонний перехід має розвантажити наявні на Закарпатті КПП "Дяково – Халмеу" та "Солотвино – Сігету-Мармацієй" і спростити перетин кордону в обох напрямках.

Крім того, тривають переговори про відкриття КПП "Яблунівка" на цій ділянці кордону.

"Про неї говоримо, як про "Велику Паладь – Нодьгодош", уже понад 10 років, але справа не рухається. Нам треба його відкривати – це наступна точка на румунському кордоні, яка потрібна і нам, і сусідам", – сказав Білецький.
https://budport.com.ua/news/30268-stalo ... -ukrajnoyu

[Бодрый]

Румыния построит четыре новых моста в Молдову

В Румынии названа компания, которая подготовит технико-экономическое обоснование строительства четырех трансграничных мостов в Молдову.

В частности, компания SC LIKE CONSULTING SRL подготовит ТЭО строительства мостов Костешты (Молдова) – Стынка (Румыния), на территории Рышканского района и Ботошанского уезда; Леова (Молдова) – Бумбэта (Румыния), расположенного на юго-западе Молдовы, на уровне Леовского района; Лека (Молдова) – Фэлчиу (Румыния), на территории Кантемирского района и уезда Васлуй; Бэрбоень (Молдова) – Рэдукэнень (Румыния), расположенный на западе Молдовы, на уровне Ниспоренского района и на востоке Румынии, на уровне Ясского уезда. Технико-экономическое обоснование будет разработано в течение 12 месяцев. Ориентировочная общая стоимость реализации первого этапа проектирования четырех мостов через Прут составляет 1 млн 100 тыс. румынских леев без НДС для каждого отдельного лота, а финансирование предоставит правительство Румынии. Назначена компания, которая построит мост через Прут в Унгенах Планируется, что строительство Румынией мостов в Молдову приведет к достижению связности Молдовы с европейскими транспортными сетями TEN-T, устранению блокировок на пунктах пропуска через границу, увеличению транспортного потенциала между двумя странами, а также к рационализации и оптимизации грузоперевозок грузовыми автомобилями, которые следуют в румынский порт Констанца.
https://noi.md/ru/jekonomika/rumyniya-p ... -v-moldovu

[Бодрый]

Міст у Великій Комишувасі планують відкрити раніше зазначеного терміну - в травні

За одну зміну мостобудівельники повністю влаштували плиту перекриття, прийнявши 103 метри кубічні бетону.

Відносно тепла зима не заважає виконувати бетонні роботи на Харківщині. За одну зміну мостобудівельники повністю влаштували плиту перекриття, прийнявши 103 метри кубічні бетону, повідомляє ЦТС, посилаючись на "Автомагістраль-Південь".

Це майже 8 годин безперервної, важкої та відповідальної роботи.

Завдяки безперервності процесу влаштування бетону мостовій споруді забезпечена висока міцність та тривалий термін експлуатації, кажуть фахівці.

Роботи на об’єкті ведуться у дві зміни. Відкрити проїзд планують раніше зазначеного терміну - в травні,.

Повноцінну відбудову мосту, через який дорога Р-79 прямує на Ізюм, "Автомагістраль-Південь" почала у вересні 2024 року. Тут було створено тимчасовий об’їзд, демонтовано залишки старої споруди, влаштовано 12-метрові палі під фундаменти.

Також вже збудовано підходи до мосту загальною довжиною 300 метрів і влаштовано нижній шар асфальтобетону.

Роботи тривають і взимку. Наприкінці грудня були змонтовані 33 метрові балки перекриття, кожна вагою понад 34 тонни.
https://cfts.org.ua/news/2025/01/10/mis ... avni_81635