Добавлено: 12 сен 2006, 09:26
Я же не говорил, что такое жилье должно строится именно в этом месте.pavllanski писал(а):[О каком НЕДОРОГОМ жилье ты ведешь речь???
Страница 91 из 341
Добавлено: 18 сен 2006, 16:39
Метробудівні етапи
У найближчі роки столична підземка вийде на Теремки, а з Червоного хутора планують прокласти тунелі до Дарницького вокзалу
Володимир ЯНІШЕВСЬКИЙ / “Хрещатик” № 133 (2928), середа, 13 вересня 2006 року
У найближчі роки столична підземка вийде на Теремки, а з Червоного хутора планують прокласти тунелі до Дарницького вокзалу
Володимир ЯНІШЕВСЬКИЙ / “Хрещатик” № 133 (2928), середа, 13 вересня 2006 року
У столичних метробудівців планів, як мовиться, громаддя. Щоправда, не завжди вони втілюються. Причина — брак коштів. Відомо, що метропроекти надто дорогі. І хоча місто прагне нарощувати фінансування підземки, грошей зазвичай не вистачає. А якщо виникають ще й затримки з виділенням бюджетних коштів, тоді весь метробудівний комплекс починає лихоманити. Між тим є об’єкти, які потрібно вводити в дію, незалежно від зміни політичного клімату.
Наприклад, другий вихід із станції “Дарниця”. Збої у фінансуванні вплинули на темпи будівельних робіт, а тому термін здачі в експлуатацію цього важливого об’єкта переноситься на кілька місяців, тобто на жовтень цього року, розповідає голова правління акціонерного товариства “Київметробуд” Володимир Петренко. За його словами, щоб надолужити згаяний час, потрібно отримати і освоїти вже у вересні приблизно 15 мільйонів гривень і трохи менше в жовтні.
Як повітря необхідний другий вихід на “Вокзальній”. Добре, що цей проект не відкладають у довгу шухляду, вважає головний метробудівець. Документація розробляється, розв’язуються інші питання, зокрема, пов’язані із проведенням тендерів. На підготовчі роботи в нинішньому році виділено мільйони гривень. Утім, Володимир Петренко переконаний, що Центральний залізничний вокзал потрібно потроху розвантажувати. До того ж нині є певні умови. Чільники Південно-Західної залізниці стверджують, що в листопаді нинішнього року введуть у дію першу чергу Дарницького вокзального комплексу. До речі, на його спорудженні працюють і столичні метробудівці. Вони проклали 270-метровий тунель від вулиці Вокзальної до Празької. Таким чином пасажирам буде зручно діставатися до платформ, не піднімаючись на поверхню вокзалу, яка помережена залізничними коліями
. Аби прискорити роботи, Міністерство транспорту і зв’язку підтримало рішення “Укрзалізниці” щодо участі інвесторів у фінансуванні цього проекту. Його реалізація дасть змогу значно зменшити навантаження на Центральний вокзал, куди прямують мало не всі поїзди і електрички.
Але, на думку Володимира Петренка, Дарницький комплекс лише тоді стане повнокровним і класичним транспортним вузлом, коли до нього підведуть метро. Етапність цих планів така. В наступному році гілка підземки простягнеться від станції “Бориспільська” до “Червоного хутора”. Звідти до вокзалу шість кілометрів. Майбутня траса приваблива з різних точок зору, зауважує Володимир Іванович. По-перше, вона не “захаращена” комунікаціями. Отже, не знадобляться десятки мільйонів гривень на те, щоб перекласти мережі. По-друге, багатогектарна територія, на якій розташовані якісь склади, прив’яже до себе інвесторів. Адже для забудови там великий простір. (строить не там, где нужно, а тем, где дешево и удобно - прим. моё)
Від Дарницького вокзалу метробудівці пропонують рушити до Ленінградської площі. Якщо ці плани стануть реальністю, столична підземка охопить усю лівобережну частину міста.
А тим часом метробудівці “пробиваються” на Теремки. Щоправда, тут не обійшлося без проблем. Після запуску тунельного комплексу виникли технічні неполадки з ущільненням агрегату. Фахівці фірми, у якої придбали цей прохідницький комплекс, усунули несправність. Тунельні роботи поновлено. До першої станції пускової дільниці — “Деміївської” — залишилося 250 метрів. Здолати їх метробудівці планують вже до кінця нинішнього року. Потім рушать до “Голосіївської “ і “Васильківської”. Володимир Петренко бідкається на труднощі, які виникають у роботі. Підземна траса в районі Деміївки надзвичайно складна. Окрім інженерних комунікацій, тут зустрічаються пливуни. А вони уповільнюють роботу.
Хоча найбільші перепони часто виникають не в підземному просторі, а на поверхні, розмірковує Володимир Петренко. Йдеться, зокрема, про кошти. На перший погляд, у цьому році їх виділили начебто чимало — 400 мільйонів гривень. Понад 100 мільйонів гривень “з’їла” техніка. Тому на інші невідкладні проблеми коштів вистачило до березня. Здали в експлуатацію “Вирлицю”, і фінансовий голод змусив відпустити значну кількість метробудівців у неоплачувані відпустки. 500 фахівців взагалі розрахувалися з роботи. Завдяки столичному меру Леоніду Черновецькому депутатам Київради вдалося оформити кредит. 14 мільйонів гривень спрямовано на погашення заборгованості з виплати зарплати. А решта суми недостатня для масштабної роботи. Приміром, для завершення будівництва електродепо на Червоному хуторі. Головний метробудівець наголошує на необхідності часткового фінансування розбудови столичної підземки з державного бюджету. Адже, за Генеральним планом розвитку Києва, до 2020 року протяжність тунелів передбачено збільшити вдвічі, тобто здавати щороку три з половиною кілометри траси. Поки що цей показник не перевищує двох кілометрів. (В этом году сдадут 0 (ноль) километров тоннелей - прим. моё) А вартість кілометра тунелю коливається від 150 до 250 мільйонів гривень.
А ще Володимир Петренко не погоджується з тими, хто вважає, що “Київметробуд” працює в тепличних умовах, не допускаючи на ринок інших. До речі, нині нараховується 38 організацій, які мають відповідні ліцензії й виявляють бажання будувати метро. Володимир Петренко це сприймає насторожено і вважає, що для виконання таких відповідальних завдань треба добирати фахівців особливо ретельно. А під час проведення тендерів враховувати насамперед досвід роботи тієї чи тієї компанії, цікавитися, які об’єкти збудовані принаймні за останніх п’ять років. Ось тоді на ринку працюватимуть достойні фірми, впевнений Володимир Петренко.
Наприклад, другий вихід із станції “Дарниця”. Збої у фінансуванні вплинули на темпи будівельних робіт, а тому термін здачі в експлуатацію цього важливого об’єкта переноситься на кілька місяців, тобто на жовтень цього року, розповідає голова правління акціонерного товариства “Київметробуд” Володимир Петренко. За його словами, щоб надолужити згаяний час, потрібно отримати і освоїти вже у вересні приблизно 15 мільйонів гривень і трохи менше в жовтні.
Як повітря необхідний другий вихід на “Вокзальній”. Добре, що цей проект не відкладають у довгу шухляду, вважає головний метробудівець. Документація розробляється, розв’язуються інші питання, зокрема, пов’язані із проведенням тендерів. На підготовчі роботи в нинішньому році виділено мільйони гривень. Утім, Володимир Петренко переконаний, що Центральний залізничний вокзал потрібно потроху розвантажувати. До того ж нині є певні умови. Чільники Південно-Західної залізниці стверджують, що в листопаді нинішнього року введуть у дію першу чергу Дарницького вокзального комплексу. До речі, на його спорудженні працюють і столичні метробудівці. Вони проклали 270-метровий тунель від вулиці Вокзальної до Празької. Таким чином пасажирам буде зручно діставатися до платформ, не піднімаючись на поверхню вокзалу, яка помережена залізничними коліями
. Аби прискорити роботи, Міністерство транспорту і зв’язку підтримало рішення “Укрзалізниці” щодо участі інвесторів у фінансуванні цього проекту. Його реалізація дасть змогу значно зменшити навантаження на Центральний вокзал, куди прямують мало не всі поїзди і електрички. Але, на думку Володимира Петренка, Дарницький комплекс лише тоді стане повнокровним і класичним транспортним вузлом, коли до нього підведуть метро. Етапність цих планів така. В наступному році гілка підземки простягнеться від станції “Бориспільська” до “Червоного хутора”. Звідти до вокзалу шість кілометрів. Майбутня траса приваблива з різних точок зору, зауважує Володимир Іванович. По-перше, вона не “захаращена” комунікаціями. Отже, не знадобляться десятки мільйонів гривень на те, щоб перекласти мережі. По-друге, багатогектарна територія, на якій розташовані якісь склади, прив’яже до себе інвесторів. Адже для забудови там великий простір. (строить не там, где нужно, а тем, где дешево и удобно - прим. моё)
Від Дарницького вокзалу метробудівці пропонують рушити до Ленінградської площі. Якщо ці плани стануть реальністю, столична підземка охопить усю лівобережну частину міста.
А тим часом метробудівці “пробиваються” на Теремки. Щоправда, тут не обійшлося без проблем. Після запуску тунельного комплексу виникли технічні неполадки з ущільненням агрегату. Фахівці фірми, у якої придбали цей прохідницький комплекс, усунули несправність. Тунельні роботи поновлено. До першої станції пускової дільниці — “Деміївської” — залишилося 250 метрів. Здолати їх метробудівці планують вже до кінця нинішнього року. Потім рушать до “Голосіївської “ і “Васильківської”. Володимир Петренко бідкається на труднощі, які виникають у роботі. Підземна траса в районі Деміївки надзвичайно складна. Окрім інженерних комунікацій, тут зустрічаються пливуни. А вони уповільнюють роботу.
Хоча найбільші перепони часто виникають не в підземному просторі, а на поверхні, розмірковує Володимир Петренко. Йдеться, зокрема, про кошти. На перший погляд, у цьому році їх виділили начебто чимало — 400 мільйонів гривень. Понад 100 мільйонів гривень “з’їла” техніка. Тому на інші невідкладні проблеми коштів вистачило до березня. Здали в експлуатацію “Вирлицю”, і фінансовий голод змусив відпустити значну кількість метробудівців у неоплачувані відпустки. 500 фахівців взагалі розрахувалися з роботи. Завдяки столичному меру Леоніду Черновецькому депутатам Київради вдалося оформити кредит. 14 мільйонів гривень спрямовано на погашення заборгованості з виплати зарплати. А решта суми недостатня для масштабної роботи. Приміром, для завершення будівництва електродепо на Червоному хуторі. Головний метробудівець наголошує на необхідності часткового фінансування розбудови столичної підземки з державного бюджету. Адже, за Генеральним планом розвитку Києва, до 2020 року протяжність тунелів передбачено збільшити вдвічі, тобто здавати щороку три з половиною кілометри траси. Поки що цей показник не перевищує двох кілометрів. (В этом году сдадут 0 (ноль) километров тоннелей - прим. моё) А вартість кілометра тунелю коливається від 150 до 250 мільйонів гривень.
А ще Володимир Петренко не погоджується з тими, хто вважає, що “Київметробуд” працює в тепличних умовах, не допускаючи на ринок інших. До речі, нині нараховується 38 організацій, які мають відповідні ліцензії й виявляють бажання будувати метро. Володимир Петренко це сприймає насторожено і вважає, що для виконання таких відповідальних завдань треба добирати фахівців особливо ретельно. А під час проведення тендерів враховувати насамперед досвід роботи тієї чи тієї компанії, цікавитися, які об’єкти збудовані принаймні за останніх п’ять років. Ось тоді на ринку працюватимуть достойні фірми, впевнений Володимир Петренко.
Добавлено: 18 сен 2006, 16:47
Подземку освободят от «одноруких бандитов»
Виктория Лысенко, 06.09.06 / "Комсомольская правда"
Виктория Лысенко, 06.09.06 / "Комсомольская правда"
Сейчас в метро игровых автоматов практически не осталось, а из переходов на днях уберут последние из них
В начале сентября у предпринимателей, зарабатывающих на страсти к игре, закончился срок аренды. Продлевать его они не решились. Да и вряд ли им это разрешили бы. Ведь еще в марте Киевсовет запретил размещать "одноруких бандитов" в госучреждениях, метрополитене, подземных переходах, а также ближе, чем в 500 метрах от детских, больничных, учебных и культовых учреждений. Тогда этого запрета никто не послушался. И властям пришлось заняться зачисткой самостоятельно. - С 14 июля рабочими группами проводились проверки игровых автоматов в столице, - рассказал «Комсомолке» заместитель мэра Денис Басс. - Автоматы, которые установлены незаконно, вывозятся на склад, на бульвар Ивана Лепсе, 28.
Сейчас в метро игровых автоматов практически не осталось, а из переходов на днях уберут последние из них. По словам Дениса Яковлевича, сейчас на складе собрано уже более 320 «бандитов». А тех нарушителей, которые власти не могут увезти, отключают от электроэнергии. Сейчас обесточено 2 208 их. Так что восстания машин не предвидится.
В начале сентября у предпринимателей, зарабатывающих на страсти к игре, закончился срок аренды. Продлевать его они не решились. Да и вряд ли им это разрешили бы. Ведь еще в марте Киевсовет запретил размещать "одноруких бандитов" в госучреждениях, метрополитене, подземных переходах, а также ближе, чем в 500 метрах от детских, больничных, учебных и культовых учреждений. Тогда этого запрета никто не послушался. И властям пришлось заняться зачисткой самостоятельно. - С 14 июля рабочими группами проводились проверки игровых автоматов в столице, - рассказал «Комсомолке» заместитель мэра Денис Басс. - Автоматы, которые установлены незаконно, вывозятся на склад, на бульвар Ивана Лепсе, 28.
Сейчас в метро игровых автоматов практически не осталось, а из переходов на днях уберут последние из них. По словам Дениса Яковлевича, сейчас на складе собрано уже более 320 «бандитов». А тех нарушителей, которые власти не могут увезти, отключают от электроэнергии. Сейчас обесточено 2 208 их. Так что восстания машин не предвидится.
Добавлено: 20 сен 2006, 14:45
Дайте киевлянам электричку
Если на этот раз идею с городскими электричками удастся реализовать, ежедневные поездки на работу для сотен тысяч киевлян и жителей пригородов станут гораздо более приятными: быстро, удобно и примерно за те же деньги.
По словам начальника Юго-Западной железной дороги Алексея Кривопишина, воплощать в жизнь идею железнодорожники хотят совместно с киевской властью и инвесторами:
- Пока что сам проект рассматривает Кабмин, как только его сочтут жизнеспособным, начнутся поиски инвесторов. Думаю, что с этим проблем не будет, идея заманчивая.
Во-первых, поезда будут курсировать в черте города, таким образом, киевляне смогут преодолевать расстояния без пересадок и пробок на дорогах. Кольцо станций электричек в городе будет таким: Борщаговка - Техническая — Киев – Волынский — Рубежовка — Сырец — Вышгородская — Зенит — Киев-Петровка — Оболонь — Огородная — Киев - Днепровский — Русановка — Дарница — Киев – Московский — Киев - Пассажирский — Киев-Волынский — Борщаговка – Техническая. Появятся также две новые станции – Левобережная и Лыбидская.
Во вторых, на электричках смогут без проблем добираться на работу жители Ирпеня и Вишневого.
Какими будут электрички
По предварительным расчетам, поезда собираются заказать у поляков, чехов или у нашего Луганского завода. Решение, какому из производителей отдать предпочтение, будет принимать инвестор.
Но в любом случае это должен быть шестивагонный поезд, который сможет вместить до тысячи пассажиров. Новенькие электрички будут сделаны по европейскому принципу – между вагонами "гармошка" вместо дверей - то есть пассажиры смогут передвигаться вдоль всего состава.
Как "помирить" электрички с метро?
По существующему кольцу железной дороги в Киеве ездят товарные поезда. В большинстве своем, около железнодорожных путей есть станции метро. Выгодно будет соединить их всевозможными тоннелями и переходами, чтобы пассажиру было удобно перейти от метро к электричке и дальше уже быстро доехать, куда ему нужно. Таким образом, железнодорожники предложили для пользования и создания 14 пересадочных станций свою инфраструктуру.
Месторасположение пересадочных станций рассчитывали так, чтобы, выйдя из электрички, сразу можно было пересесть на другой общественный транспорт. К примеру, на пересадочном пункте метро Сырецкая, у выхода курсируют троллейбусы, автобусы и маршрутки.
И почем удовольствие?
Алексей Кривопишин утверждает, что цена должна быть приемлемой и конкурентоспособной. Ведь, если стоимость проезда в таком поезде будет десять гривен, а в маршрутке по-прежнему – от гривны до двух, то кто же на нем будет ездить. Правда, интервал движения у электричек планируется 10 – 15-минутный, в отличие от двухминутного метро.
Понятное дело, что в перспективе придется решать проблему качественных дорог и транспорта, ведь на пересадочных станциях будет огромный поток людей. Такое количество пассажиров нужно обслуживать надлежащим образом, это повлечет увеличение автопарка и заставит власть улучшить качество дорог.
А как у них?
В Париже существует 13 линий метро. В переходах при пересадке немудрено потеряться. Однако там существует и 4 ветки подземных электричек RER. Туннели находятся ниже уровня метрополитена. Чтобы из обычного метро попасть на линию электричек, пассажиры пользуются лифтом. На одной остановке могут останавливаться поезда, идущие в разных направлениях. Для удобства пассажиров, на платформе есть табло, на котором написано расписание, а на подъезжающих поездах пишут, куда именно вы доедете, сев на данный поезд.
"Электрички – стратегически важный городской транспорт"
Иван Салий, заммэра по вопросам транспорта:
- Тема городских электричек, курсирующих по кольцу Киева, - не новая, однако она не поддерживалась конкретно бывшим руководством Минтранса и "Укрзалізниці”. Сейчас в связи со сменой руководящего состава на железной дороге эта тема появилась вновь. Однако Киев пока не готов к ее реализации. Нужны новые вагоны, платформы. Для этого решениями Кабинета Министров и мэра Киева должен быть запущен инвестиционный проект.
Но сама идея появления еще одного вида городского транспорта стратегически важна для столицы, а потому поддерживается в мэрии, в ГУ транспорта, руководством "Киевпасстранса", поскольку трамваев, троллейбусов и автобусов не хватает, а метро просто не в состоянии вместить пассажиропоток. При наличии всего необходимого технологически сделать это вполне осуществимо. Для этого в час пик по кольцу вокруг Киева нужно запретить прохождение товарных поездов, так как мы уже сделали с грузовым автотранспортом, которому запрещено въезжать на территорию Киева с 7.00 до 11.00.
Кому выгодны электрички?
К примеру, чтобы доехать от станции метро "Петровка" до "Левобережной", обычно необходимо 15 минут – до пересадки на "Майдане Независимости", а потом еще 15 минут от станции "Крещатик" до левого берега.
На электричке предлагаемый маршрут можно преодолеть за те же 15 минут, но без давки. Дорога от ст. м. "Лыбидская" до "Левобережной" с пересадками на линиях занимает порядка 30 минут. Новый вид городского транспорта доставит за 10 – 15 минут. Кроме того электрички курсируют по своеобразному кольцу вокруг города. С любой остановки до центра города можно добраться в течение 20 минут.
http://www.pk.kiev.ua/city/2006/09/20/132040.html
Если на этот раз идею с городскими электричками удастся реализовать, ежедневные поездки на работу для сотен тысяч киевлян и жителей пригородов станут гораздо более приятными: быстро, удобно и примерно за те же деньги.
По словам начальника Юго-Западной железной дороги Алексея Кривопишина, воплощать в жизнь идею железнодорожники хотят совместно с киевской властью и инвесторами:
- Пока что сам проект рассматривает Кабмин, как только его сочтут жизнеспособным, начнутся поиски инвесторов. Думаю, что с этим проблем не будет, идея заманчивая.
Во-первых, поезда будут курсировать в черте города, таким образом, киевляне смогут преодолевать расстояния без пересадок и пробок на дорогах. Кольцо станций электричек в городе будет таким: Борщаговка - Техническая — Киев – Волынский — Рубежовка — Сырец — Вышгородская — Зенит — Киев-Петровка — Оболонь — Огородная — Киев - Днепровский — Русановка — Дарница — Киев – Московский — Киев - Пассажирский — Киев-Волынский — Борщаговка – Техническая. Появятся также две новые станции – Левобережная и Лыбидская.
Во вторых, на электричках смогут без проблем добираться на работу жители Ирпеня и Вишневого.
Какими будут электрички
По предварительным расчетам, поезда собираются заказать у поляков, чехов или у нашего Луганского завода. Решение, какому из производителей отдать предпочтение, будет принимать инвестор.
Но в любом случае это должен быть шестивагонный поезд, который сможет вместить до тысячи пассажиров. Новенькие электрички будут сделаны по европейскому принципу – между вагонами "гармошка" вместо дверей - то есть пассажиры смогут передвигаться вдоль всего состава.
Как "помирить" электрички с метро?
По существующему кольцу железной дороги в Киеве ездят товарные поезда. В большинстве своем, около железнодорожных путей есть станции метро. Выгодно будет соединить их всевозможными тоннелями и переходами, чтобы пассажиру было удобно перейти от метро к электричке и дальше уже быстро доехать, куда ему нужно. Таким образом, железнодорожники предложили для пользования и создания 14 пересадочных станций свою инфраструктуру.
Месторасположение пересадочных станций рассчитывали так, чтобы, выйдя из электрички, сразу можно было пересесть на другой общественный транспорт. К примеру, на пересадочном пункте метро Сырецкая, у выхода курсируют троллейбусы, автобусы и маршрутки.
И почем удовольствие?
Алексей Кривопишин утверждает, что цена должна быть приемлемой и конкурентоспособной. Ведь, если стоимость проезда в таком поезде будет десять гривен, а в маршрутке по-прежнему – от гривны до двух, то кто же на нем будет ездить. Правда, интервал движения у электричек планируется 10 – 15-минутный, в отличие от двухминутного метро.
Понятное дело, что в перспективе придется решать проблему качественных дорог и транспорта, ведь на пересадочных станциях будет огромный поток людей. Такое количество пассажиров нужно обслуживать надлежащим образом, это повлечет увеличение автопарка и заставит власть улучшить качество дорог.
А как у них?
В Париже существует 13 линий метро. В переходах при пересадке немудрено потеряться. Однако там существует и 4 ветки подземных электричек RER. Туннели находятся ниже уровня метрополитена. Чтобы из обычного метро попасть на линию электричек, пассажиры пользуются лифтом. На одной остановке могут останавливаться поезда, идущие в разных направлениях. Для удобства пассажиров, на платформе есть табло, на котором написано расписание, а на подъезжающих поездах пишут, куда именно вы доедете, сев на данный поезд.
"Электрички – стратегически важный городской транспорт"
Иван Салий, заммэра по вопросам транспорта:
- Тема городских электричек, курсирующих по кольцу Киева, - не новая, однако она не поддерживалась конкретно бывшим руководством Минтранса и "Укрзалізниці”. Сейчас в связи со сменой руководящего состава на железной дороге эта тема появилась вновь. Однако Киев пока не готов к ее реализации. Нужны новые вагоны, платформы. Для этого решениями Кабинета Министров и мэра Киева должен быть запущен инвестиционный проект.
Но сама идея появления еще одного вида городского транспорта стратегически важна для столицы, а потому поддерживается в мэрии, в ГУ транспорта, руководством "Киевпасстранса", поскольку трамваев, троллейбусов и автобусов не хватает, а метро просто не в состоянии вместить пассажиропоток. При наличии всего необходимого технологически сделать это вполне осуществимо. Для этого в час пик по кольцу вокруг Киева нужно запретить прохождение товарных поездов, так как мы уже сделали с грузовым автотранспортом, которому запрещено въезжать на территорию Киева с 7.00 до 11.00.
Кому выгодны электрички?
К примеру, чтобы доехать от станции метро "Петровка" до "Левобережной", обычно необходимо 15 минут – до пересадки на "Майдане Независимости", а потом еще 15 минут от станции "Крещатик" до левого берега.
На электричке предлагаемый маршрут можно преодолеть за те же 15 минут, но без давки. Дорога от ст. м. "Лыбидская" до "Левобережной" с пересадками на линиях занимает порядка 30 минут. Новый вид городского транспорта доставит за 10 – 15 минут. Кроме того электрички курсируют по своеобразному кольцу вокруг города. С любой остановки до центра города можно добраться в течение 20 минут.
http://www.pk.kiev.ua/city/2006/09/20/132040.html
Добавлено: 20 сен 2006, 15:25
15+15= 15К примеру, чтобы доехать от станции метро "Петровка" до "Левобережной", обычно необходимо 15 минут – до пересадки на "Майдане Независимости", а потом еще 15 минут от станции "Крещатик" до левого берега.
На электричке предлагаемый маршрут можно преодолеть за те же 15 минут, но без давки.
(правда забыли добавить время ожидания, так что в итоге примерно одинаково). Люблю журналамерюк.А вообще лучше было сюда разместить.
Добавлено: 21 сен 2006, 11:47
Угу, в Париже, между прочим, 16 линий метро (1-14 + 3бис и 7бис)
Если говорят о 13, следует думать, что данные с 1997 года, когда не была еще введена новая 14я линия. Где-то в то время было и 4 линии RER (А,B,C,D). В 1999 пущена линия Е, которая в городе полностью подземная в отличии от В (по поверхности к югу от Luxembourg), C (вдоль южного берега Сены, в основном в полуоткрытых тоннелях и D - к югу от Gare de Lyon выходит на поверхность.
То есть, видно из каких старых непроверенных источников взяты данные.
К тому же сравнили Киев с Парижем. Париж из конца в конец я прошел за 2 часа 10 минут. А сколько нужно для Киева?
Если говорят о 13, следует думать, что данные с 1997 года, когда не была еще введена новая 14я линия. Где-то в то время было и 4 линии RER (А,B,C,D). В 1999 пущена линия Е, которая в городе полностью подземная в отличии от В (по поверхности к югу от Luxembourg), C (вдоль южного берега Сены, в основном в полуоткрытых тоннелях и D - к югу от Gare de Lyon выходит на поверхность.
То есть, видно из каких старых непроверенных источников взяты данные.
К тому же сравнили Киев с Парижем. Париж из конца в конец я прошел за 2 часа 10 минут. А сколько нужно для Киева?
Добавлено: 21 сен 2006, 12:30
4-5 часовА сколько нужно для Киева?
Добавлено: 21 сен 2006, 19:52
Скажу точно, что за 2 часа дохожу от Житомирской до Майдана.
Добавлено: 22 сен 2006, 13:09
ОФФ к слову: а я за 2 часа ходил от Шулявки до Московской площади! 
Добавлено: 22 сен 2006, 13:45
Да вы ходоки, однако
Добавлено: 23 сен 2006, 23:18
Да вы флудеры, однако! 
Добавлено: 27 сен 2006, 18:07
У Києві розробляють тарифи на розміщення реклами на комунальному транспорті
За інформацією заступника голови КМДА Дениса Басса, нині триває робота над розробкою базових тарифів на розміщення реклами на комунальному транспорті:
«Йдеться передусім про рекламу в метрополітені, де тарифи зберігаються незмінними ось уже сьомий рік. І це тоді, коли саме комунальне підприємство «Київський метрополітен» перебуває у фінансовій скруті. Взяти до прикладу лайтбокси в столичній підземці. Замовнику такий ефектний рекламоносій з підсвіткою нині обходиться у 26 гривень на місяць. Тим часом крихітне оголошення найдрібнішим шрифтом у «безплатній» газеті – і те коштує дорожче! А наліпки, якими заклеєно всі вагони зсередини? Фахівці ще кілька років тому пропонували збільшити їхню вартість принаймні втричі… Які тарифи на зовнішню рекламу буде затверджено – сьогодні говорити передчасно. Робота ця складна, кожен показник має бути економічно виважений і обґрунтований. Скажімо, який коефіцієнт застосовувати при середньодобовому пасажирооберті у 50 тисяч, а який – при понад 100 тисячах пасажирів?.. Але за будь-яких обставин столична влада керуватиметься принципом: цінова політика має бути ефективною».
«Йдеться передусім про рекламу в метрополітені, де тарифи зберігаються незмінними ось уже сьомий рік. І це тоді, коли саме комунальне підприємство «Київський метрополітен» перебуває у фінансовій скруті. Взяти до прикладу лайтбокси в столичній підземці. Замовнику такий ефектний рекламоносій з підсвіткою нині обходиться у 26 гривень на місяць. Тим часом крихітне оголошення найдрібнішим шрифтом у «безплатній» газеті – і те коштує дорожче! А наліпки, якими заклеєно всі вагони зсередини? Фахівці ще кілька років тому пропонували збільшити їхню вартість принаймні втричі… Які тарифи на зовнішню рекламу буде затверджено – сьогодні говорити передчасно. Робота ця складна, кожен показник має бути економічно виважений і обґрунтований. Скажімо, який коефіцієнт застосовувати при середньодобовому пасажирооберті у 50 тисяч, а який – при понад 100 тисячах пасажирів?.. Але за будь-яких обставин столична влада керуватиметься принципом: цінова політика має бути ефективною».
Добавлено: 11 окт 2006, 13:12
Де шукати вкрадені в метро гаманці?
Шансів одержати назад вкрадений або втрачений в Київському метрополітені гаманець з кожним роком стає все менше.
Про це повідомили в бюро знахідок столичної підземки, повідомляє «Кореспондент».
"Напевно, українці стали бідніше і тому набагато рідше приносять знайдені речі до нас. Якщо раніше частими були випадки повернення крупних сум, то зараз повертають тільки документи, іноді парасольки і жіночі сумочки, якщо в них немає особливих цінностей", - відзначила єдина співробітниця бюро знахідок київського метро.
За її словами, великі шанси повернути загублений гаманець мають ті пасажири, які не зберігають в портмоне "крупних сум" (більше 100 гривень), а віддають перевагу кредитним карткам. В той же час, в особливу "групу ризику" потрапляють щасливі володарі дорогих шкіряних гаманців, які якщо і викидаються підземними кишеньковими злодіями після спустошення, то незмінно залишаються у власності тих пасажирів, які їх знайшли.
Серед найбільш забавних знахідок київського метро числиться втрачена і надалі привласнена однією з пасажирок бандура, яка дивом повернулася до свого володаря, мабуть, після того, як пенсіонерка, що знайшла її, вирішила здати музичний інструмент в бюро знахідок, так і не освоївши непросту техніку гри на інструменті.
У бюро знахідок Київського метрополітену можна звертатися за телефоном: 238-43-13.
---------------
Про бандуру: вспомнилась реплика из одного советского кинофильма.
"Вчера вот тоже в 5-ю квартиру приходили воды напиться, а потом хватились - пианины нету"
Шансів одержати назад вкрадений або втрачений в Київському метрополітені гаманець з кожним роком стає все менше.
Про це повідомили в бюро знахідок столичної підземки, повідомляє «Кореспондент».
"Напевно, українці стали бідніше і тому набагато рідше приносять знайдені речі до нас. Якщо раніше частими були випадки повернення крупних сум, то зараз повертають тільки документи, іноді парасольки і жіночі сумочки, якщо в них немає особливих цінностей", - відзначила єдина співробітниця бюро знахідок київського метро.
За її словами, великі шанси повернути загублений гаманець мають ті пасажири, які не зберігають в портмоне "крупних сум" (більше 100 гривень), а віддають перевагу кредитним карткам. В той же час, в особливу "групу ризику" потрапляють щасливі володарі дорогих шкіряних гаманців, які якщо і викидаються підземними кишеньковими злодіями після спустошення, то незмінно залишаються у власності тих пасажирів, які їх знайшли.
Серед найбільш забавних знахідок київського метро числиться втрачена і надалі привласнена однією з пасажирок бандура, яка дивом повернулася до свого володаря, мабуть, після того, як пенсіонерка, що знайшла її, вирішила здати музичний інструмент в бюро знахідок, так і не освоївши непросту техніку гри на інструменті.
У бюро знахідок Київського метрополітену можна звертатися за телефоном: 238-43-13.
---------------
Про бандуру: вспомнилась реплика из одного советского кинофильма.
"Вчера вот тоже в 5-ю квартиру приходили воды напиться, а потом хватились - пианины нету"
Добавлено: 11 окт 2006, 22:52
Как-то ТЧМ на Героев Днепра подобрал забытую женскую сумочку. В кошельке нашлась кредитка и бумажка с ПИН-кодомвіддають перевагу кредитним карткам
Добавлено: 12 окт 2006, 22:30
И???