Міст Патона так стомився, що легше збудувати новий: чому роками не можуть відремонтувати головний міст Києва
Зняти статус пам'яток архітектури зі стратегічно важливих київських мостів Патона та Метро наполегливо пропонує інженерка Анна Мінюкова. Це, на її думку, є необхідним кроком для гарантій їхньої безпеки, надійності й ефективності в сучасних умовах.
Міст Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам'ятку зруйновано або пам'ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об'єкта.
Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).
Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.
Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.
Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд "Станція метрополітену "Дніпро"— міст Метро", що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра" (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).
Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).
Необхідність зняття статусу пам'ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:
спрощення процедур: відсутність необхідності погоджувати кожен етап робіт із Міністерством культури може значно прискорити процес реконструкції та модернізації, що особливо важливо для стратегічно важливих об'єктів;
модернізація та технічне оновлення: статус пам'ятки обмежує можливість використання сучасних технологій та матеріалів під час ремонтних робіт. Зняття статусу дасть змогу оновити інфраструктуру відповідно до сучасних вимог і технологій;
економічна доцільність: ремонт та утримання мостів зі статусом пам'ятки можуть бути значно дорожчими через необхідність дотримання специфічних реставраційних вимог. Зняття статусу дозволить знизити витрати й ефективніше використовувати бюджетні кошти.
Отже, зняття статусу пам'ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.
Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об'єктів, які вже віднесені до пам'яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об'єкти пам'ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.
https://focus.ua/uk/opinions/659763-mis ... ist-kiyeva
Але його як раз не зберігали, а городили надбудови 
Київтеплоенерго розпочинає гідравлічні випробування тепломереж під мостом Патона.
У Києві до 16 липня триватимуть випробування теплових мереж житлових масивів Русанівка та Березняки. Енергетики, зокрема, тестуватимуть тепломережу під мостом Патона, якою теплова енергія постачається до цих мікрорайонів. 
Минулого літа саме завдяки гідравлічним випробуванням на тепломережах, що проходять під мостом Патона, вдалось усунути одразу кілька пошкоджень. Опалювальний сезон 2023/2024 на цій ділянці пройшов без пошкоджень. 
Київтеплоенерго заздалегідь попереджає, що під час планового тестування можуть виникати пошкодження і пов’язані з цим витоки або так звані «водоспади». Підприємство закликає використовувати офіційну інформацію про виконання робіт на ділянці, не поширювати фейкові повідомлення. 
Нагадаємо, гідравлічні випробування – обов’язкова умова підготовки теплоенергетичного комплексу до опалювального сезону, визначена чинним законодавством. Це потрібно, щоб своєчасно виявити «слабкі» місця трубопроводів і зменшити аварійність взимку.