То есть, после этого проезда сразу будет идти насыпь?tov_tob писал(а):Для ж-д линии будет проезд.
Метро на Троещину (часть 2)
Модераторы: dimentiy, Администраторы
-
Klovsky
- Мэр (городской голова)
- Сообщения: 12638
- Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
- Откуда: Localhost sweet home
- Контактная информация:
Продолжения Ватутина - часть инфраструктуры Киева. Проект «Інфраструктурні об'єкти Київського регіону» - составная часть проекта "Повітряний експрес".SlALFik писал(а):каким боком продолжение до Ватутина относится к "Воздушному экспрессу"?
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт
Закинутий навколометро- та залізничний сайт
-
Метробудівець
- Мэр (городской голова)
- Сообщения: 1775
- Зарегистрирован: 27 окт 2006, 14:04
Есть фотки DFAW
"Прорахунки «Київавтодору» та міської влади нажахали половину Русанівських садів.
Через вісім місяців після початку знесення дач на Русанівських садах, розташованих на шляху Подільсько-Воскресенського мосту, роботи в цьому напрямку все ще тривають. У судах знаходяться десятки справ незгодних на запропоновану компенсацію дачникам. Однак події поточного року трохи відрізняються від того, що можна було спостерігати в 2011-му. Подробиці мало хто знає з прийшлих. У Садах кожен день поширюються нові історії про циган, які прийшли сюди в кінці зими.
- Ми тут прожили 50 років. Цього літа живемо тут третій день. Дивимося на дорогу ввечері, а там з`являються чоловіки - всі, як з клініки доктора Моро, - каже господиня ділянки на 26-й лінії, - Ні, в минулому році на нашій вулиці теж жила одна циганська сім`я. Але вони вели себе тихо. А в цьому році - просто пекло якесь. Ходять в годину ночі, кричать, лаються матом, п`ють, поруч бігають голі малолітні діти - ви знаєте, половина вулиці вже не належить нам. Туди навіть з собакою ввечері не вийдеш.
Якщо відверто, то погані передчуття у дачників почалися ще наприкінці 1980-х. Саме тоді стало широко відомо про те, що з Подолу на житловий масив під назвою «Троєщина» повинен бути проведено міст. Через сади. Через багаторічний брак коштів у держави, чутки потихеньку перетворилися на своєрідну новорічну казку, але починаючи з «двохтисячного» вона наказала довго жити. Сьогодні міст підійшов впритул до садів. Все, що роз`єднує дачників від тріумфу урбанізованого Правого берега - всього лише вузьке озерце під назвою «Русанівське». До слова, колись тут по піску бігали гуси - сьогодні їх не знайти. Кажуть, частину врятували «переселенці», а частину - відловили і з`їли будівельники.
З 259-ти ділянок, що підлягають виселенню і зносу, залишати насиджене місце поки відмовляються господарі приблизно 60-ти. Втім, це березневі дані - свіжіші цифри зберігаються в строгому секреті обома сторонами конфлікту. Проблема в іншому - на вже виселених «Київавтодором» ділянках оселилися цигани.
Як свідчить усна легенда, спочатку вони приїхали з Закарпаття і жили під Московським мостом. Після вони переселилися на звалище в самому кінці Воскресенських садів - біля залізничних шляхів. Цигани розчистили собі місце і побудували тимчасове житло з усіх наявних під рукою матеріалів - на стіни йшли дошки, віконні рами, двері, матраци та ковдри. Благо, що територія ще з кінця 1990-х була виділена під будівництво лінії швидкісного трамвая з Троєщини, а колишні мешканці відселені. Деякі з читачів можуть навіть згадати пожежу в цьому таборі, який стався взимку 2009-го. А через три роки вітер змін приніс у ці нетрі відроджену ідею будівництва трамвайної лінії. Бульдозери в раз сміли циганський табір, розташований біля головного будмайданчика кільця трамвайної лінії, і роми побрели, - спочатку поодинці, а потім і сім`ями, - на Русанівські сади.
- Ми раніше жили за «залізякою». Самі собі житло будували. Взимку нас зігнали звідти. А коли дізналися, що тут можна жити, пішли сюди, - розповідає одна циганка з коляскою, - Я живу з чоловіком в будинку за півтори тисячі гривень. Але там є гаряча вода, пральна машина, все є. Моя сестра з сім`єю живе тут на 26-й лінії - платять по триста гривень. Решта - безкоштовно, вони домовилися з господарями.
- Ці цигани приходять на розвідку і дивляться, де кинуті ділянки, - уточнює місцева дачниця, - Заселятися зовсім нахабно вони поки бояться. Шукають телефони господарів. Хтось домовляється за ці триста гривень, а хтось безкоштовно. Адже колишні господарі вже не вважають ці ділянки своїми. Їх у них викупив «Київавтодор». Ось і віддають циганам.
Підходжу до одного повного і вже не молодого цигану. Питаю, як їм тут живеться, але у відповідь лише чую, що він будівельник: «Я будівельник. В Кіївстройбуді працюю. А цигани - вони в тих будинках оселилися ». Підходжу до «тих будинків», і запитую у підлітків хто у них за старшого - вказують на «будівельника».
Явно агресивно до прибульців налаштовані тільки господарі дач, розташованих трохи подалі від заселених ромами ділянок. Ті ж, кому доводиться жити в безпосередній близькості від них, або взагалі відмовляються відповідати на питання, або кидають через паркан багатозначне: «Все добре, вони нам не заважають».
Через певний час цигани, як по команді, зникають з поля зору. На дорозі лише зрідка трапляються замурзані й голі діти. Більшість циганів поховалися по домівках - в одному пустельному на перший погляд дворі догорає матрац, навколо розкидані кинуті пожитки, які, втім, легко сплутати з розташованими поруч горами сміття. А через якихось дві вулиці починається зовсім інша Русанівка - презентабельна, з приватними ставками і двометровими парканами.
- Вони, звичайно, теж люди, - виправдовується за своє ставлення до циган одна з дачниця, - Але це не наша культура. Я боюсь через них онука випустити погуляти одного на вулицю. А буває, йдуть з маленькою дитиною - і видно, що він не темний. Питається, звідки він у них? Адже вони не заробляють по-чесному. Чому ж вони і в Києві сидять? Скільки по Україні покинутих сіл! Заселяйся - та працюй.
Емоціям дачників немає межі. На Садах раз у раз можна почути про черговий обкрадений будиночок. Народні пересуди звинувачують в скоєному чужинців. Тим не менш, достатня кількість циган ходить по вулицях Русанівських садів і збирає пляшки, металобрухт, макулатуру. У дворі крайнього до центральної дорозі ділянки, - саме там мешкає «будівельник Кіївстройбуда», - без зусиль можна помітити картонні ящики та мішки, набиті склотарою.
- Це господарі з`їжджають, забирають свої речі, - без частки збентеження пояснюють цигани. Дачники ж розповідають, як вранці за всім цим добром приїжджав чийсь Камаз.
Але найпарадоксальніше в цій історії те, що «Київавтодор» своєю повільністю зі зносом відселених ділянок в якійсь мірі допоміг сам собі. Місцеві жителі, які раніше в багнети сприймали ідею будівництва моста на території Русанівських садів, відтепер як ніколи одностайні.
- Вже краще нехай все це зносять! І чим швидше, тим краще ..."
http://kyiv.comments.ua/article/2012/06/27/003001.html
"Прорахунки «Київавтодору» та міської влади нажахали половину Русанівських садів.
Через вісім місяців після початку знесення дач на Русанівських садах, розташованих на шляху Подільсько-Воскресенського мосту, роботи в цьому напрямку все ще тривають. У судах знаходяться десятки справ незгодних на запропоновану компенсацію дачникам. Однак події поточного року трохи відрізняються від того, що можна було спостерігати в 2011-му. Подробиці мало хто знає з прийшлих. У Садах кожен день поширюються нові історії про циган, які прийшли сюди в кінці зими.
- Ми тут прожили 50 років. Цього літа живемо тут третій день. Дивимося на дорогу ввечері, а там з`являються чоловіки - всі, як з клініки доктора Моро, - каже господиня ділянки на 26-й лінії, - Ні, в минулому році на нашій вулиці теж жила одна циганська сім`я. Але вони вели себе тихо. А в цьому році - просто пекло якесь. Ходять в годину ночі, кричать, лаються матом, п`ють, поруч бігають голі малолітні діти - ви знаєте, половина вулиці вже не належить нам. Туди навіть з собакою ввечері не вийдеш.
Якщо відверто, то погані передчуття у дачників почалися ще наприкінці 1980-х. Саме тоді стало широко відомо про те, що з Подолу на житловий масив під назвою «Троєщина» повинен бути проведено міст. Через сади. Через багаторічний брак коштів у держави, чутки потихеньку перетворилися на своєрідну новорічну казку, але починаючи з «двохтисячного» вона наказала довго жити. Сьогодні міст підійшов впритул до садів. Все, що роз`єднує дачників від тріумфу урбанізованого Правого берега - всього лише вузьке озерце під назвою «Русанівське». До слова, колись тут по піску бігали гуси - сьогодні їх не знайти. Кажуть, частину врятували «переселенці», а частину - відловили і з`їли будівельники.
З 259-ти ділянок, що підлягають виселенню і зносу, залишати насиджене місце поки відмовляються господарі приблизно 60-ти. Втім, це березневі дані - свіжіші цифри зберігаються в строгому секреті обома сторонами конфлікту. Проблема в іншому - на вже виселених «Київавтодором» ділянках оселилися цигани.
Як свідчить усна легенда, спочатку вони приїхали з Закарпаття і жили під Московським мостом. Після вони переселилися на звалище в самому кінці Воскресенських садів - біля залізничних шляхів. Цигани розчистили собі місце і побудували тимчасове житло з усіх наявних під рукою матеріалів - на стіни йшли дошки, віконні рами, двері, матраци та ковдри. Благо, що територія ще з кінця 1990-х була виділена під будівництво лінії швидкісного трамвая з Троєщини, а колишні мешканці відселені. Деякі з читачів можуть навіть згадати пожежу в цьому таборі, який стався взимку 2009-го. А через три роки вітер змін приніс у ці нетрі відроджену ідею будівництва трамвайної лінії. Бульдозери в раз сміли циганський табір, розташований біля головного будмайданчика кільця трамвайної лінії, і роми побрели, - спочатку поодинці, а потім і сім`ями, - на Русанівські сади.
- Ми раніше жили за «залізякою». Самі собі житло будували. Взимку нас зігнали звідти. А коли дізналися, що тут можна жити, пішли сюди, - розповідає одна циганка з коляскою, - Я живу з чоловіком в будинку за півтори тисячі гривень. Але там є гаряча вода, пральна машина, все є. Моя сестра з сім`єю живе тут на 26-й лінії - платять по триста гривень. Решта - безкоштовно, вони домовилися з господарями.
- Ці цигани приходять на розвідку і дивляться, де кинуті ділянки, - уточнює місцева дачниця, - Заселятися зовсім нахабно вони поки бояться. Шукають телефони господарів. Хтось домовляється за ці триста гривень, а хтось безкоштовно. Адже колишні господарі вже не вважають ці ділянки своїми. Їх у них викупив «Київавтодор». Ось і віддають циганам.
Підходжу до одного повного і вже не молодого цигану. Питаю, як їм тут живеться, але у відповідь лише чую, що він будівельник: «Я будівельник. В Кіївстройбуді працюю. А цигани - вони в тих будинках оселилися ». Підходжу до «тих будинків», і запитую у підлітків хто у них за старшого - вказують на «будівельника».
Явно агресивно до прибульців налаштовані тільки господарі дач, розташованих трохи подалі від заселених ромами ділянок. Ті ж, кому доводиться жити в безпосередній близькості від них, або взагалі відмовляються відповідати на питання, або кидають через паркан багатозначне: «Все добре, вони нам не заважають».
Через певний час цигани, як по команді, зникають з поля зору. На дорозі лише зрідка трапляються замурзані й голі діти. Більшість циганів поховалися по домівках - в одному пустельному на перший погляд дворі догорає матрац, навколо розкидані кинуті пожитки, які, втім, легко сплутати з розташованими поруч горами сміття. А через якихось дві вулиці починається зовсім інша Русанівка - презентабельна, з приватними ставками і двометровими парканами.
- Вони, звичайно, теж люди, - виправдовується за своє ставлення до циган одна з дачниця, - Але це не наша культура. Я боюсь через них онука випустити погуляти одного на вулицю. А буває, йдуть з маленькою дитиною - і видно, що він не темний. Питається, звідки він у них? Адже вони не заробляють по-чесному. Чому ж вони і в Києві сидять? Скільки по Україні покинутих сіл! Заселяйся - та працюй.
Емоціям дачників немає межі. На Садах раз у раз можна почути про черговий обкрадений будиночок. Народні пересуди звинувачують в скоєному чужинців. Тим не менш, достатня кількість циган ходить по вулицях Русанівських садів і збирає пляшки, металобрухт, макулатуру. У дворі крайнього до центральної дорозі ділянки, - саме там мешкає «будівельник Кіївстройбуда», - без зусиль можна помітити картонні ящики та мішки, набиті склотарою.
- Це господарі з`їжджають, забирають свої речі, - без частки збентеження пояснюють цигани. Дачники ж розповідають, як вранці за всім цим добром приїжджав чийсь Камаз.
Але найпарадоксальніше в цій історії те, що «Київавтодор» своєю повільністю зі зносом відселених ділянок в якійсь мірі допоміг сам собі. Місцеві жителі, які раніше в багнети сприймали ідею будівництва моста на території Русанівських садів, відтепер як ніколи одностайні.
- Вже краще нехай все це зносять! І чим швидше, тим краще ..."
http://kyiv.comments.ua/article/2012/06/27/003001.html
-
Meanbandit
- Крыса рельсовая
- Сообщения: 56
- Зарегистрирован: 19 апр 2012, 17:52
- Откуда: Kyiv
- Контактная информация:
