Анатолий
вы не владеете материалом, флудить в этой теме не надо.
ГГКК & К°
Модераторы: dimentiy, Администраторы
-
Klovsky
- Мэр (городской голова)
- Сообщения: 12491
- Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
- Откуда: Localhost sweet home
- Контактная информация:
Старый только вырезают для врезки нового или уже новый работает во всю?
Где вообще места врезок?
Где вообще места врезок?
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт
Закинутий навколометро- та залізничний сайт
нуАнатолий писал(а):Даже если я и не владею материалом, то это не является уголовным преступлением. А вот строительство 214 метров подземной трубы за 100 млн грн - тянет на пожизненное заключение с полной конфискацией за растрату в особо офигенных размерах...
да
подземная стройка - это ж ну пару гривен за погонный метр
Что прикольно, в Москве самый длинный перегон Крылатское - Строгино длиннее всего Днепропетровского метро 
Подробностей, конечно, не знает.
Но, если бы наша контора не работала, то уже давно бы строили коллекторы за миллиарды гривен, а вся страна давно бы обанкротилась - так что не надо ля-ля...
Но, если бы наша контора не работала, то уже давно бы строили коллекторы за миллиарды гривен, а вся страна давно бы обанкротилась - так что не надо ля-ля...
Последний раз редактировалось Анатолий 04 авг 2011, 09:22, всего редактировалось 1 раз.
Это какой именно коллектор на Голосеевской создает загрозу екологічної катастрофи? ГГКК?
Шо делать, куда бежать?
Шо делать, куда бежать?
Выложу полный текст из предыдущей ссылки:metro80 писал(а):Это какой именно коллектор на Голосеевской создает загрозу екологічної катастрофи? ГГКК?
Шо делать, куда бежать?
30 липня 2011 року по вулиці Голосіївській,110 на проїзджій частині відбувся обвал однієї із плит розміром 1,5х6м, які перекривають каналізаційну камеру. Складність аварійної ситуації не можливо переоцінити. Фахівці Київводоканалу здійснили попередній спуск в середину камери для виявлення причини аварії та оцінки масштабів обвалу. Було зафіксовано, що стіни каналізаційної камери та плити, які її перекривають, знаходяться в край аварійному стані: не лише верхній шар залізобетонних конструкцій, а і сам залізний каркас з'їдені газовою корозією, яка і далі прогресує. На щастя, у момент обвалу на аварійній ділянці був відсутній рух — ніхто не постраждав.
Обвал решти плит може відбутися в будь-який момент — що може призвести до складних наслідків. Зараз спеціалістами Київводоканалу розробляється план їх безпечного зняття.
Проведення ремонтних робіт на каналізаційних мережах ускладнюється декількома факторами: по-перше, призупинити роботу колектора неможливо, тобто ремонтні роботи відбуваються в умовах постійного руху стічних вод (за одну секунду на такій ділянці протікає щонайменше одна тонна води); по-друге, залізні конструкції плит пошкоджені корозією настільки, що можливості підняти їх обмежені; по-третє, реконструкція камери передбачатиме установку нових плит, які повинні опиратися на стінки камери, що майже цілком з'їдені корозією; і по-четверте, у будь-який момент може статися обвал, який не лише зупинить роботу колектора, але й може стати причиною нещасного випадку.
Щоб уявити масштабність небезпеки зупинки колектора на вказаній ділянці (саме до нього прилягають каналізаційні камери), зазначимо, що він приймає 1/7 частину стічних вод Києва. Його зупинка означатиме припинення водопостачання прилеглим районам, а що найстрашніше — є загроза екологічної катастрофи через вихід на поверхню значних об'ємів нечистот.
Наразі рух по вулиці на період проведення відновлювальних робіт перекрито, встановлено загороджувальний паркан, з метою уникнення нещасних випадків вхід на аварійну ділянку обмежено. Місце провалу накрито тимчасовою плитою. Розробляється план безпечного розкриття камери, спеціалістами Київводоканалу проводиться аналіз та оцінка обсягу ремонтних робіт.
Зважаючи на катастрофічність ситуації, потрібні негайні рішення та виділення коштів на відновлювальні роботи. Товариством розробляється план необхідних заходів з подальшою передачею його до Київської міської державної адміністрації.
Слід зазначити, що минулого тижня на ліквідацію аварійної ситуації на каналізаційному колекторі на розі просп. 40-річчя Жовтня та вул. Голосіївської у Голосіївському районі, що сталася ще у 2008 році, було виділено з бюджету міста 1 млн. 300 тис. грн (Програмою соціально-економічного розвитку Києва на 2011 рік передбачено виділення 4 млн. 848 тис. 300 грн). Проте станом на сьогодні ці кошти досі реально не надійшли, але Київводоканал сподівається на найближче їх одержання, щоб не затримувати початок будівельних робіт на цій ділянці.
Додаткова інформація
Обстеження каналізаційної мережі міста показало, що більша частина колекторів перебувають в аварійному стані та потребують негайного відновлення. Газова корозія трубопроводу — проблема номер один сьогодні для каналізаційного господарства.
Щоб уявити процес дії газової корозії, треба зрозуміти, що наповнення каналізаційного колектора, за умов нормальної роботи, відбувається таким чином, що близько 1/3 об'єму займають стічні води, а решта - пари каналізаційних стоків. Із речовин, які потрапляють до стічних вод, утворюються нові хімічні сполуки, що виділяють різноманітні токсичні гази. Саме ці гази пришвидшують процес газової, або сульфатної корозії. Загалом, атмосфера стічних вод сприяє розвитку тіонових бактерій, які виділяють сірководень, що, зрештою, у процесі довгого перебування у трубі перетворюється у сірчану кислоту, яка руйнує поверхні каналізаційного трубопроводу. Це і є процес газової корозії.
За останні роки збільшилось використання різних хімічних засобів, які потрапляють до каналізації міста (іноді з порушенням правил прийому стічних вод до каналізаційної мережі міста), у зв'язку з цим процес газової корозії каналізаційних мереж прискорюється. Також активізацію корозійних процесів слід пов'язати зі зменшенням обсягів водоспоживання у місті і водночас зростанням населення. Достатній об'єм стічної води, яка проходила по трубопроводах щодня, забезпечував потрібне наповнення колектора, а отже, місця для газових випарів залишалось менше. Крім того, великий обсяг води дозволяв змивати шар біологічної плівки тіонових бактерій, що гальмувало розвиток корозійних процесів.
Переважна більшість самопливної каналізації Києва була запроектована в радянські часи та передбачала використання залізобетону. Цей матеріал зовсім непридатний для каналізаційних мереж, оскільки виготовлені з нього конструкції найлегше піддаються процесу газової корозії, яка здатна за вісім років цілком “з'їсти” верхній шар каналізаційного колектора. Наступний етап її дії — це пошкодження залізного каркасу та руйнація, обвал трубопроводу. Відновлення такого типу пошкоджень потребує значних фінансових витрат.
Більш стійкі до такої корозії чавунні та керамічні трубопроводи. Однак, на встановлення керамічних труб і колекторів великого діаметру потрібні значні матеріальні витрати. У каналізаційних мережах нашого міста встановлені лише керамічні труби-маломірки. На сьогодні Київводоканал намагається використовувати альтернативні і менш затратні технології — встановлення залізобетонних конструкцій з полімерними внутрішніми вставками.
Фотографії пошкоджень колекторних систем внаслідок корозії можна переглянути у медіагалереї сайту Київводоканалу.