Міст добудують. За два роки?
Спорудження залізнично-автомо-більного мостового переходу через Дніпро протягом останніх двох років перебуває в полі зору громадськості. За цей відносно недовгий проміжок часу було заявлено і про якнайшвидше закінчення будів-ництва, і про його... недоречність. На щастя, переміг здоровий глузд і бачення перспективи.
Про перебіг минулих подій, сьогодення та плани подальшого ве-дення спорудження мостового залізнично-автомобільного переходу газеті „Магістраль” розповів головний інженер Південно-Західної залізниці Володимир Тягульський. У червні 2004 р. до ст. 18 Закону про державний бюджет України було внесено зміни, згідно з якими надавалися державні гарантії за кредитами, залученими Укрзалізницею для проектування та будівництва мостового переходу через Дніпро у Києві на дільниці Київ-Московський—Дарниця.
Приводом для цього кроку стала активна діяльність сталевих магістралей Європи у створенні системи швидкісного залізничного сполучення. Підтримка цих перспективних напрямків розвитку транспортної галузі для нашої держави стала вимогою часу. Україна не залишилася осторонь процесів, що відбувалися у світі. Організація єдиної європейської мережі та єдиного ринку і кооперації в галузі залізничного транспорту вимагала невідкладних заходів щодо включення залізниць України у процес переведення їх на швидкісний рух.
Одначе впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів в Україні пов’язане з проблемою пропускної спроможності існуючих магістралей. Така проблема постала на дільниці Київ-Московський—Дарниця Південно-Західної залізниці. Таким чином будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу отримало стратегічне значення для економічного розвитку держави.
Одне із вирішень цієї проблеми — будівництво на вказаній дільниці третьої та четвертої колій. Основні об’єкти такого будівництва — міст через Дніпро, залізнична та автомобільна транспортна розв’язка біля зупинного пункту Видубичі, залізнична транспортна розв’язка біля західної горловини залізничної станції Дарниця, автомобільна розв’язка між мостом та виходом у напрямку до станції Дарниця.
Нагадаємо, чому виникла необхідність будівництва нового мостового переходу. Двоколійний залізничний міст (так званий Дарницький) був збудований у 1949 р. Більшість конструкцій залізобетонної частини мосту зазнала руйнувань захисного шару бетону і корозії арматури, тож потребує негайного ремонту. Для запобігання подальшому впливові води на конструкції слід поновити гідроізоляцію, та це вимагає часткового закриття руху поїздів по мосту.
Розглянуто у комплексі
За вирішення питання будівництва нового мосту розглянуто комплексні транспортні проблеми, пов’язані з недостатнім забезпеченням міського автотранспортного зв’язку між лівобережною та правобережною частинами Києва.
З цього погляду будівництво суміщеного (автомобільного та залізничного) мосту в економічному аспекті є раціо-нальнішим, ніж будівництво двох окремих мостів. Тому, виходячи з економічної доцільності, перевагу надано суміщеному мосту.
Транспортна розв’язка Видубичі розташована там, де відгалужується лінія Київ—Миронівка від дільниці Київ-Московський—Дарниця. Місце для неї надто обмежене: тут і автодорожня розв’язка Південного мосту, і автостанція “Видубичі”, і станція метрополітену, і підприємства Київського борошномельного заводу, і численна кількість підземних комунікацій, серед яких — група тепломереж діаметра до 1,6 м та кабелів 10—35 кВ з ТЕЦ-5. За будівництва розв’язки мають перенести підприємства і комунікації в інші місце.
Транспортна розв’язка Дарницька розташована там, де до головних колій ділянки Київ-Московський—Дарниця примикає так зване Північне півкільце залізничної ділянки Дарниця—Святошин, на місці щільної гаражної забудови.
З нею межує підприємство з технічного обслуговування автомобілів. Тут мають побудувати два залізничних шляхопроводи.
Прийняття Закону мало прискорити темпи проектування і будівництва та забезпечити введення в експлуатацію залізнично-автомобільного мостового переходу в оптимальні терміни. Це забезпечило б ефективне використання фінансових ресурсів за рахунок скорочення терміну будівництва.
Введення в експлуатацію нового мостового переходу в стислі терміни дасть змогу проводити ремонтні роботи на існуючому залізничному мосту і мосту імені Патона без особливих збитків, пов’язаних із проблемами пропускної спроможності поїздів і автомобілів через ці мости.
Разом із місцевою владою
— Проектування таких споруд,— сказав головний інженер Південно-Західної залізниці В.Тягульський,—виконується, як правило, у три або навіть чотири стадії. Техніко-економічне обґрунтування цього об’єкта пройшло всі необхідні узгодження зі всіма причетними особами, включаючи погодження з урядом. Документи другої стадії проектування розглядалися минулого тижня у головному управлінні містобудування та архітектури Києва. Були зауваження й пропозиції, аби побудований мостовий перехід разом з об’єктами інфраструктури став прикрасою столиці.
Звісно, є певні проблеми щодо перенесення в інші місця підприємств, цивільних споруд і комунікацій. Вирішувати ці питання планується шляхом часткової компенсації збитків і переселенням мешканців приватного сектору.
На першому етапі, коли готувалися передпроектні розробки, вартість мостового переходу була визначена у сумі 4,6 млрд грн. Але у подальшому виникли обставини, які потрібно було врахувати. Немає нічого незвичного в тому, що вартість зросла. Це характерно для таких об’єктів, як залізнично-автомобільний мостовий перехід. З іншого боку, зовсім не обов’язково, аби фінансувалося все, що включено до проекту. Адже на подальших стадіях будівництва Мін-трансзв’язку, Укрзалізниця та Південно-Західна магістраль разом із місцевими органами самоврядування мають ви-рішити доцільність і черговість спорудження певного супутнього об’єкта, а отже і його фінансування. Загалом, контроль за витратами коштів на будівництво мостового переходу став жорсткіший.
Щодо термінів будівництва. „Світова практика, — завважив головний інженер Південно-Західної залізниці В.Тягульський, — свідчить, що такий об’єкт має споруджуватися 7—10 років. Коли ми розпочинали роботи, ставилося завдання завершити їх за два роки. Це було майже нереально і життя підтвердило ці висновки. Та ми йдемо з випередженням термінів, якщо брати до уваги 10-річний термін будівництва. Реальним є наступного року отримати готовий до експлуатації мостовий перехід. Таким чином буде організоване залізничне сполучення. Тоді з’явиться можливість провести ремонт, зокрема, Дарницького залізничного мосту. А ще через рік-два об’єкт буде завершено повністю. Планується спорудити й автовокзал. Але це загалом залежить від бажання і фінансових можливостей столичної влади.
Вартість мосту зростає
Київрадою було ухвалено рішення про надання трьох земельних ділянок державному територіально-галузевому об’єднанню “Південно-Західна залізниця” для облаштування майданчиків під будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро у Голосіївському і Дарницькому районах.
Міст матиме дві залізничні колії та шість смуг для руху автотранспорту.
Довжина мостових прогонів через Дніпро — 110 м. Мостовий перехід матиме змогу пропускати за добу 160 пар поїздів та 35 тис. одиниць автотранспорту. Будівельна довжина колій — 35 км, під’їзних автомобільних шляхів — 4,5 км. Маса металевих конструкцій — 26,5 тис. т, обсяг бетону та залізобетону— 350 тис. м3.
Минулого тижня пройшло засідання містобудівної ради. За словами директора проектного інституту транспортного будівництва “Київдіпротранс” Володимира Монащенка, проект будівництва залізнично-автомобільного мосту через Дніпро в Києві вимагає збільшення затвердженої урядом кошторисної вартості майже вдвічі: до 7,4 млрд грн. Він відзначив, що затверджене урядом техніко-економічне обґрунтування проекту не враховувало будівництва автомобільних розв’язок і винесення інженерних мереж.
Вартість будівництва власне мосту залишилася без змін: понад 2 млрд грн. Для ведення будівництва далі необхідно вирішити питання щодо відведення 120 га землі, з яких 80 га — вільні, а на 40 га є майже 90 землекористувачів. Із землекористувачами вже узгоджені питання щодо відведення ділянок, але в цілому рішення із земельного питання Київрадою не прийняте, що й стримує будівництво залізнично-автомобільного мосту.
За цього замовник будівництва — Південно-Західна залізниця — готовий компенсувати витрати землекористувачів на переїзд. Вирішення земельних питань дасть можливість прискорити темпи будівництва.
Нині на спорудженні залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро у Києві кожної зміни працює майже тисяча фахівців. Серйозних проблем щодо фінансування та забезпечення матеріалами немає. Все інше, на думку причетних до цього будівництва спеціалістів, можна вирішити, як мовиться, в робочому порядку.
Василь Шимко,
„Магістраль”
vshimko@uz.gov.ua
Фото автора