Источник:
http://www.kreschatic.kiev.ua/?id=2573&page=4
Метроплани
До 2010 року підземні маршрути Куренівсько-Червоноармійської лінії проляжуть від “Либідської” до Національного виставкового центру, а на Сирецько-Печерському напрямку — від станції “Харківська” до “Бориспільської”
Володимир ЯНІШЕВСЬКИЙ
“Хрещатик”
транспорт
Містобудівна рада ось-ось тестуватиме комплексну транспортну схему нашого мегаполісу, яку підготували фахівці інститутів “Київгенплан”, “Укрметротунельпроект” разом із провідними спеціалістами та науковцями. Доробок знавців дорожньо-транспортної перспективи наповнює реальним змістом стратегічний документ — генеральний план розвитку столиці до 2020 року, затверджений Київрадою.
Прохідницькі машини, які закупили в Німеччині, стартуватимуть поблизу Московської площі
— Нарощування підземних маршрутів здійснюватиметься в різних напрямках,— пояснює директор інституту “Укрметротунельпроект” Віктор Янікін.— Передбачається до 2010 року продовжити тунельні траси від станції “Либідська” до Національного виставкового центру. До речі, роботи на цій ділянці вже розпочалися. Поблизу Московської площі, за залізничним полотном, споруджують камеру, з якої стартуватимуть прохідницькі машини, закуплені в Німеччині.
За словами Віктора Володимировича, план дій метробудівців такий: спочатку введуть станції “Деміївська”, “Голосіївська”, “Васильківська” (на Амурській площі), а звідти підземка витягнеться до Національного виставкового центру. Загальна довжина нової гілки близько п’яти кілометрів.
Для вигод користувачів Куренівсько-Червоноармійської лінії змонтують травелатор, тобто горизонтальну рухому стрічку, яка пришвидшить перехід зі станції “Хрещатик” на “Майдан Незалежності”. Для ремонту ескалаторів у електродепо “Оболонь” відкриють майстерню.
До 2020-го Куренівсько-Червоноармійська лінія вийде до Теремків, де буде остання зупинка, а прикінцева — неподалік іподрому. Нова станція матиме важливе значення. Адже, як розповів Віктор Янікін, невдовзі розпочнеться реконструкція Національного виставкового центру. Із урахуванням новобудов, колишня ВДНГ України перетвориться на виставковий гігант світового рівня, один із входів якого розміститься навпроти іподрому, де розташують станцію метро.
Лівобережна гілка простягнеться до нового Дарницького вокзалу, Позняків і далі — на південь столиці
14 жовтня нинішнього року відкрито 43-ю станцію метро “Сирець”. А в протилежному напрямку ця лінія прямуватиме до Харківської площі. Тут розміститься станція “Бориспільська”, пуск якої разом з електродепо намічено на травень 2005-го. За рік-два введуть в дію “Червоний хутір” і “Вирлицю”, стверджує Віктор Янікін. На його думку, завдяки новим метромаршрутам, скажімо, мешканці Харківського масиву не петлятимуть у дорозі, а дуже швидко діставатимуться до станцій “Бориспільська” та “Вирлиця”.
До 2020 року Сирецько-Печерський відрізок стрімко розвиватиметься й у північно-західному напрямку. Тобто, як і планували столичні метробудівці, “Сирець” стане своєрідним трампліном для виходу на Виноградар. Після 2010 року відкриють ще “Мостицьку”, “Виноградар” і “Синьоозерну” станції.
На зворотному боці підземні маршрути від “Червоного хутора” потягнуться до Дарницького залізничного вокзалу. З’являться станції метро “Промислова” і на вулиці Академіка Горбунова, ближче до радіозаводу. Окрім того, на Сирецько-Печерській лінії введуть в дію зупинку “Теличка” (між “Видубичами” і “Славутичем”). Її вже споруджено, на черзі лише вестибюль, який збудують на поверхні. А на “Дружби народів” відкриють другий вихід із метро — на вулицю Кіквідзе.
На повен голос заявляє про себе й Лівобережна лінія.
— Раніше вона називалася Придніпровською,— згадує Віктор Янікін.— Техніко-економічне обґрунтування проекту ділянки від Троєщини до “Лівобережної” вже завершено. Експерти позитивно оцінили нашу роботу.
Довжина нової гілки, що від Троєщини через Дарницький вокзал попрямує на південь (через Позняки), понад 20 кілометрів. До слова, Лівобережний маршрут, хоч і “кочує” з одного генерального плану в інший, проте з них не випадає. І це головне. Отже, первісне рішення про будівництво було правильним, переконаний пан Янікін. Нові станції відкриють на вулицях Милославській, Марини Цвєтаєвої, Олександра Сабурова, Теодора Драйзера, Каштановій, проспекті Генерала Ватутіна, Городній, Дніпровській і далі — до “Лівобережної”. Попервах, поки не збудували Подільського мостового переходу, лінія працюватиме від Троєщини через “Лівобережну” в центр міста.
А на Святошинсько-Броварському напрямку буде два розгалуження. Одне до “Лісової”, інше — до Троєщини. Звідси після закінчення будівництва Подільського мосту поїзди підуть на правий берег. Замовником робіт виступила Деснянська райдержадміністрація. До 2010 року метрополітен протягнеться від вулиці Каштанової до нинішньої станції “Лівобережна”. Звідси рейки прокладуть до Дарницького залізничного вокзалу. До того часу вже збудують Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. Отож відкриється перспектива пуску маршрутних метропоїздів. У чому полягає нововведення? Тунель один, а потяги рухатимуться у різних напрямках, пояснює Віктор Янікін. У Європі метрополітен розвивається саме за таким принципом. Як це виглядатиме у нашій столиці? Приміром, пасажир мешкає на Солом’янці, йому потрібно дістатися до Братиславської. Ця людина сідатиме в поїзд, на якому буде вказано згадану вулицю.
Додаткові виходи з підземки збудують також у центрі міста
Мабуть, з-поміж усіх метроліній найбільш очікувана Подільсько-Воскресенська. Нарешті крига скресла, новий об’єкт увійшов у план фінансування зі столичного бюджету. І якщо навіть до 2010-го не завершать спорудження мосту, ділянка метро від центрального вокзалу до Подолу вже діятиме. Цей відтинок об’єднає усі лінії з вузлами для пересадок, стверджує пан Янікін. І тоді, наприклад, із “Вокзальної” пасажири переходитимуть на платформи поїздів Святошинсько-Броварського напрямку, із “Глибочицької” — на “Лук’янівську”. А ще відкриють станції “Татарка”, “Подільська” з пересадкою на “Тараса Шевченка”.
Комплексна транспортна схема столиці передбачає не тільки будівництво тунелів і пуск по них поїздів. Зводитимуть й інші споруди, які додадуть комфорту метрополітену.
— Як відомо, в столиці багато перевантажених станцій,— розповідає Віктор Янікін.— Вийшовши з вагонів, люди починають штовхатися, важко пробиратися до ескалаторів, а потім ще й тіснява в переходах...
Аби такого не було, київські проектанти планують до 2010 року розвантажити окремі зупинки. Отож на “Лісовій” з’явиться другий вихід, який виводитиме людей під Броварським шосе до ринку і зупинки автобусів.
Так само вчинять на “Дарниці” — на протилежному боці платформи. Пасажири зможуть дістатися скверика, поблизу якого зупиняється автобус 45-го маршруту. Задіють також підземний простір під Броварським шосе для відкриття торговельних комплексів.
Цікаві пропозиції мають шанс реалізуватися й на станції “Вокзальна”. Другий вихід збудують в районі колишньої автостоянки. Під землею спорудять вестибюль, звідки пішохідна галерея простягнеться в приміщення вокзалу та до північних платформ приміських електричок. Можна буде дістатися до діючого підземного переходу, що в бік вулиці Комінтерну. Саме він з’єднається з Подільсько-Воскресенським відрізком, і тоді пасажири зможуть пересідати на “Вокзальній” на поїзди, що йдуть у різних напрямках.
А до 2020 року розвантажать підземку в самісінькому центрі Києва. Пасажири на “Театральній” виходитимуть не тільки на вулицю Богдана Хмельницького, а й на Володимирську і бульвар Тараса Шевченка, а також неподалік від пам’ятника Михайлові Грушевському. Сполучення сягне до торговельного комплексу, який збудують уздовж корпусів Національного університету імені Тараса Шевченка.
Із станції “Університет” другим виходом можна буде потрапити на вулиці Толстого і Саксаганського. Таким чином забезпечать своєрідний баланс, бо нині згаданий вище район, хоч і вважається центральним, проте міститься далеченько від зупинки “Університет”, тим паче від “Вокзальної”.
Віктор Янікін вважає, що нині, коли мережа столичного метрополітену швидко розвивається, навантаження на окремих лініях зменшується. Тому потрібно більше звертати уваги на комфортабельність перевезень пасажирів. Щоб вони пішки діставалися до підземки, а потім з мінімальними пересадками (а краще взагалі без них) переїжджали з одного району Києва в інший. І, звичайно, не слід забувати про людей з особливими потребами. У проектах закладено ліфтові підйомники, які доставлятимуть з платформи до касового залу. Крім того, щоб полегшити виїзд із самого метро, потрібні пандуси або ж змонтовані підйомники, як на проспекті Возз’єднання.
