Метрoзабудовники втягнулись у довгий метр
[
Віталій КУРІННИЙ, Наталя МОДЕНОВА| “Хрещатик” 24/10/2007 ]
Першим відкриттям столичного метрополітену наступного року має стати станція “Деміївська”
Учора "Київметробуд" завершив зведення платформи на станції метро "Деміївська", вартість якої становитиме 150 млн грн. Наступним етапом стане прокладання шляхів та будівництво ще двох рівнів станції, яка стане єдиною триповерховою у столиці. Кореспондент "Хрещатика" особисто перевірив хід будівництва нової станції. На будівельному майданчику серед бетонних конструкцій та спецтехніки нам вдалося поспілкуватися з керівниками обох дільниць будмайданчика та дізнатися про перебіг будівництва "з перших вуст".
Третій рік поспіль триває напружена робота на будівництві нової гілки Червоноармійсько-Куренівської лінії від станції метро “Либідська” в напрямку житлового масиву Теремки. “Деміївська” перша станція, яку мають здати будівельники, до того ж на рік раніше запланованих термінів. Як розповів “Хрещатику” голова правління ВАТ “Київметробуд” Володимир Петренко, активні роботи на цьому напрямку розпочали у серпні 2004 року. “До спорудження першої станції на цьому відтинку “Деміївської” будівельники приступили в листопаді 2004-го,— розповів він.— Спочатку передбачали споруджувати по одній станції. А згодом вирішено було робити це в комплексі, тобто здати в експлуатацію одразу три станції — “Деміївську”, “Голосіївську”, “Васильківську”. Окрім цього, було скорочено й терміни будівництва. “Зокрема “Деміївську”, розташовану на просп. 40-річчя Жовтня, 36 маємо здати навесні 2008-го, тобто на рік раніше запланованого,— розповів Володимир Петренко.— Це буде станція глибокого залягання (понад 18 метрів) з чотирма виходами та кількарівневими підземними переходами. “Її орієнтовна вартість 150 млн грн,— повідомив він.— Наразі на станції тривають роботи із спорудження основних конструкцій. Паралельно будівельники зводять внутрішні конструкції”. До слова, будівництво одного кілометра підземки глибокого залягання коштує від $60 млн і вище, в залежності від глибини, тоді як кілометр мілкого залягання — $40 млн.
2006-й провальний
Разом із здобутками, метробудівці згадують й неприємні моменти, з якими довелося зустрітися під час роботи на цій ділянці. Так, наприкінці січня 2006 року на споруджуваній станції “Деміївська” сталася надзвичайна подія. Через обвал ґрунту і зрушення залізобетонної стіни вагою 500-тонн, стіна майбутнього тунелю розлетілася на частини, а в прірву, що утворилася, впав 80-тонний кран (вантажопідйомністю 20 тонн) із кранівником. Лише дивом ніхто не постраждав. Подібних подій не було за всю історію столичної підземки. Через аварію роботи довелося призупинити на кілька місяців. Загалом 2006-й столичні метробудівці вважають провальним у роботі. Адже після аварії причиною затримок у роботі стало незадовільне фінансування минулою владою.
Фінансова відлига “Деміївської”
Після того, як справу взяв під особистий контроль Київський міський голова Леонід Черновецький, справа зрушила з мертвої точки. До того ж, депутати Київради проголосували за виділення кредиту метрополітенівцям на суму понад 100 млн грн. Практично роботи відновили лише на початку 2007 року. Зокрема мер Києва доручив профільним службам активізувати будівництво підземки в напрямку Теремків. “У 2008 році ми введемо в експлуатацію три станції підземки в напрямку Теремків — “Деміївську”, “Голосіївську” та “Васильківську”, загальна вартість яких становить 1 млрд 600 млн грн”,— зазначив Леонід Черновецький. З’ясувалося, що прокладання дільниці в бік Національного виставкового комплексу вже освоєно 232,410 млн грн, зокрема нинішнього року 92,77 млн грн. За словами першого заступника голови КМДА Дениса Басса, наразі роботи тривають досить інтенсивно. “Для їхнього прискорення ВАТ “Метробуд” планує закупити спеціальну техніку,— повідомив він.— Окрім цього згадане товариство додатково прокладе 194 м побутової каналізації, 1040 м тепломереж, 396 м газопроводу середнього тиску, 800 м водопроводу”. Він додав, що пуск першої черги з відкриттям трьох зупинкових комплексів відбудеться вже в грудні 2008-го. Спорудження станцій “Деміївська”, “Голосіївська” та “Васильківська” матимуть пропускну спроможність майже 34 тис. осіб на годину, що дозволить значно розвантажити станцію “Либідська” і позбавити великого скупчення пасажирів у “години пік”.
Далека гілка
Другу чергу будівництва до Виставкового центру метробудівці мають завершити до 2011 року. Так як справа ця не з дешевих, до розбудови столичної підземки та дорожньо-транспортної мережі максимально залучаються інвестиції. Як запевняють фахівці, роботи завершать своєчасно, оскільки до них долучено додаткових спеціалістів, техніку та виділено належну суму коштів. За таких умов будівництво можна було б завершити навіть ще раніше, але не дозволяють техніко-експлуатаційні умови.
Німецький кріт
Як повідомили “Хрещатик” у “Метробуді”, у жовтні компанія придбала за 7 млн євро сучасний німецький тунелепрохідницький комплекс Herrenknecht для продовження будівництва метро на Куренівсько-Червоноармійській лінії (від станції “Либідська” в бік Теремків). За словами голови правління ЗАТ “Метробуд” Володимира Єрмоленка, ще на початку 2007 року підписали договір на спорудження комплексу, який виготовили протягом 9 місяців. Найближчим часом комплекс мають доправити до Києва. Окрім цього, “Метробуд” має намір залучити фахівців Herrenknecht для монтажу комплексу безпосередньо на місці його роботи. Планують змонтувати і запустити агрегат у дію вже в грудні нинішнього року.
На контролі “Хрещатика”
Учора кореспондент “Хрещатика” побував на будівельному майданчику станції “Деміївська”, що розділений на дві дільниці. Усього там задіяно 355 працівників. Першим впав у вічі кореспонденту начальник дільниці № 7 БМУ-3 “Київметробуду” Віталій Градинський, який відчитував по телефону одного з водіїв, що перегородив проїзд іншій техніці. У вагончику, який насправді є кабінетом, символічно висів прапор України у кутку та креслення проекту. “На рівні платформи роботи вже закінчують”,— не вагаючись, почав розповідати будівельник, дізнавшись, що перед ним журналіст. Він також повідомив, що саме нині роботи на рівні платформи практично закінчили. Це пізніше підтвердив начальник сусідньої дільниці 108/4 Михайло Перчик: “Ми закінчуємо будівництво першого рівня — сьогодні заллють останній бетон, і на нижній частині почнуть стелити шляхи”. Тобто теоретично після того, як з’являться рейки, можна буде пускати поїзд, попри те, що верхня частина ще зовсім не готова.
Готова платформа
Нині будівельники перейшли до роботи над монтажем і збором залізобетонних конструкцій безпосередньо станції, вентиляційного вузла та монолітних ділянок. “Ми розпочали роботу по встановленню перекриття на рівні касової зали, плюс монтуємо зовнішні та внутрішні монолітні стіни”,— уточнив Віталій Градинський. Крім того, через станцію проходить будівництво перегонних тунелів у бік Голосіївської площі. “На лівому нам залишилося пройти 150 метрів, це завершимо до кінця листопада і тоді змонтуємо щит у правому тунелі, довжина якого становитиме майже 850 м”,— повідомив про найближчі плани начальник сьомої дільниці. До слова, як раніше повідомляв “Хрещатик”, щит, який наразі працює у лівому тунелі, знаходиться у “останній дорозі”. Будуючи правий тунель, задіють новий щит, куплений “Київметробудом” на початку жовтня в Німеччині.
Обличчя “Деміївської”
Начальник дільниці № 7 БМУ-3 “Київметробуду” Віталій Градинський працює на будівництві метрополітену з 1981 року. Брав участь у будівництві станцій “Золоті ворота”, “Житомирська”, “Бориспільська”, “Львівської брами”, де нині призупинено будівництво. На його дільниці працює 120 людей, а у тунельному загоні над будівництвом лівого тунелю у півтора рази більше. Кожний “підземник”, робітник тунелю, проводить на станції 7 годин, а наземні працівники, які будують безпосередньо станцію,— по вісім годин на добу.
Начальник дільниці 108/4 Михайло Перчик займається будівництвом “Деміївської” станції півроку. До того працював на іншому об’єкті і був відправлений сюди на допомогу, коли на початку 2007 року активізували будівництво Куренівсько-Червоноармійської гілки. На його дільниці задіяно 235 людей, кран РДК, кран МАЗ та підрядні машини, які забезпечують будівельний майданчик збірним залізобетоном і завозом бетону. Також для будівництва станції за цією дільницею закріплено автобазу та механічну колонну від “Київметробуду”.
Лінія оборони не стала на заваді
Усе починалося з того, що під час перших робіт будівельники знаходили тут, на місці майбутнього виходу зі станції, снаряди часів Другої світової. Про це “Хрещатику” повідомив Сергій Рибоконь, який наносив перші креслення проекту: “Саме тут проходила лінія оборони Києва, тому першою проблемою, яку довелося розв’язувати при будівництві, стало не замулення ґрунтів, а саме відгуки Другої світової”. Але Віталій Градинський згадав інші перешкоди. “Були труднощі насамперед із прокладанням тунелю, адже там була не земля, а “муля”, он така”,— показує начальник дільниці вантажівку, що вивозить з тунелю повний кузов глини. Підземні води з самого початку неодноразово затримували будівництво, але, за словами Віталія Градинського, нині цю перешкоду подолано. “Ми забетонували місце під коліями, тепер буде легше будувати. А рух на Московській площі мені не заважає працювати, хіба що через затори інколи затримують якісь матеріали, але це трапляється нечасто”,— розповів він.
Колективний пуск
Згідно з планом, до кінця травня станцію “Деміївську” збудують. Але вона є частиною єдиного пускового комплексу, тому відкривати її після закінчення будівництва не стануть. Окрім того, технічно це незручно здійснити. Адже потяг, який приходить на станцію, має з’їхати на інший шлях. Передбачення з’їздів є обов’язковим, аби поїзд міг рухатися в обох напрямках. “З’їзд — недешева дрібничка, тому після кожної станції не можна його побудувати”,— вважає Віталій Градинський. Такий з’їзд діє на станції “Либідська”, адже нині це кінцева, і саме там розвертаються поїзди. Те саме встановлять і через три станції від неї — на новій кінцевій зупинці Куренівсько-Червоноармійської лінії. “Історія знає приклади, коли поїзд приходить на станцію і рухається назад “човником”, тобто, тим самим шляхом. Але це дуже незручно, особливо для пасажирів”,— розповів дільничний керівник.
Три виміри “Деміївської”
Станція “Деміївська” — середнього закладання, її глибина сягне не більше 18 метрів. “Глибоку станцію на цій ділянці робити немає сенсу”,— вважає Михайло Перчик. За його словами, тут використовуватимуть новітні матеріали, але особливістю “Деміївської” станції стане не це. “Вона стане триповерховою”,— повідомив начальник дільниці 108/4. Перший рівень займе сама платформа, другий — касовий зал, а на третьому поки що планують розмістити адміністративні та допоміжні приміщення. У Києві є двоповерхова станція “Позняки”, а “Деміївська” має стати першою триповерховою. Ще одна особливість: виходи зі станції будуть не у звичному торці платформи, а їх розмістять посередині станції. “Це буде схоже на станцію “Вирлиця”,— зазначив Михайло Перчик. На станції працюватимуть три ескалатори для підйому пасажирів з платформи до касового залу.
Довідка “Хрещатика”
Державною програмою будівництва і розвитку мережі метрополітенів на 2006 —2010 роки, затвердженою Кабінетом Міністрів 7 березня 2006 року, передбачено будівництво 5-кілометрової ділянки від станції “Либідська” до станції “Виставковий центр”. На ній планують розмістити 4 станції (“Деміївська”, “Голосіївська”, “Васильківська” і “Виставковий центр”). На це будівництво передбачено витратити понад 576,1 млн грн (288,05 млн грн з державного бюджету, 288,05 — з місцевого). Згідно з програмою, ділянку від станції “Виставковий центр” до станції “Теремки” планують ввести в роботу у 2010—2020 роках. Вона буде завдовжки 2,6 кілометра з двома станціями (“Одеська площа”, “Теремки”). На це будівництво передбачають виділити 30 млн грн — по 15 млн грн з державного і міського бюджетів. Також програмою передбачено будівництво у 2006 —2007 роках майстерень з ремонту ескалаторів. Їхнє будівництво розпочали ще в 1995-му. На це планують виділити 289,5 млн грн (144,75 млн грн з держбюджету, 144,75 млн грн з місцевого).