Віктор Брагінський, начальник Київського метрополітену
[
Ольга Нагорняк | «Укрінформ», 09-11-2015 ]
Маємо сміливе бажання — автоматизувати рух поїздів, як у Парижі
Київський метрополітен відзначив знаменну для себе дату — 55 років з дня пуску першого поїзда. Ще минулого століття ніхто й подумати не міг, що у підземці працюватиме безкоштовний Wi-Fi, а проїзд сплачуватимуть безконтактною карткою.
Сьогодні у метрополітену глобальні плани - на прикладі європейських країн провести повну автоматизацію всіх процесів у метро. А поки що керівництво працює над підвищенням доходів від непрофільної діяльності, шукає інвесторів та веде боротьбу з МАФами.
Про відкриття нових станцій метро, модернізацію вагонів, метро на Троєщину та плани на майбутнє Віктор Брагінський розповів у інтерв’ю Укрінформу.
— Сьогодні кияни можуть оплачувати проїзд у метро за допомогою безконтактних карток. Проте як бачимо пасажири продовжують стояти у чергах за жетонами. Чому електронні проїзні не прижилися?
— Справа у тому, що метрополітен готовий повністю перейти на безконтактні картки. Ми навіть при підвищенні вартості проїзду передбачили спеціальну широку сітку тарифів для наших пасажирів. Вона дає можливість пасажиру, купуючи безконтактну картку, їздити по 3,50 грн за одну поїздку; купуючи проїзні квитки з фіксованою кількістю поїздок — близько 3,20 грн, а спільні проїзні білети з «Київпастрасом» — нижче 3 гривень.
Ми порахували, що це буде мотивація для пасажирів все ж таки перейти на безконтактну картку, електронний квиток, бо ж це, в першу чергу, зручно: не потрібно стояти в черзі за жетоном з ранку, і це зручний спосіб оплати. Ми стали 5-м метрополітеном у світі, який запровадив оплату за допомогою безконтактної кредитної картки. До кінця року плануємо на всіх станціях створити можливість оплати банківською карткою. Цей проект цілком безкоштовний для метрополітену, його профінансували MasterCard спільно з Ощадбанком.
Втім, близько 59-60% пасажирів залишаються віддані жетону, і не хочуть від нього відмовлятися. Але я думаю, що це справа звички і питання часу. Ми, зі свого боку, повинні зробити чимало, аби пасажиру було максимально комфортно користуватися карткою. Йдеться про автоматизацію станцій. Ми маємо встановити нормальні сучасні автомати для комфортного поповнення та придбання карток, тоді пасажиру буде легше і зручніше користуватися даною послугою. Плануємо це реалізувати наступного року.
— Іноземні інвестори подарували трьом станціям столичної підземки безкоштовний Wi-Fi. На яких станціях ще з’явиться безпровідний інтернет, і чи стане він платним для користувачів метро?
— Дійсно, в цьому році ми запустили пілотний проект на трьох станціях. До кінця року інвестор планує запустити Wi-Fi ще на 12-ти станціях. Йдеться про центральні станції. Щодо ціни. Інвестор, згідно з умовами проведеного у місті конкурсу, має право надавати різні види послуг — як платні, так і безкоштовні. Наскільки я знаю, у інвестора передбачено, що буде високошвидкісний інтернет платний, інтернет на нижчій швидкості лишиться безкоштовним для пасажирів.
Для нас, для метрополітену, найголовніше те, що інвестор за свої кошти обладнає станції метрополітену відеокамерами, поставить під відеонагляд (з прямим виходрм на ГУВС) рухомий склад. Це дозволить правоохоронним органам в онлайн режимі контролювати ситуацію в метрополітені і стежити за безпекою наших пасажирів. На сьогодні відеоспостереження є на 34 станціях. Це — нові станції, там закладалися такі вимоги. Але інвестор повинен доукомплектувати станції обладнанням, шоб вони повністю проглядалися.
— Як бути зі станціями-привидами — «Львівською брамою», «Теличкою»? Коли збудують другий вихід на станції метро «Вокзальна»?
— Спорудження станцій передбачено Комплексною схемою транспорту міста Києва на період до 2020 року, яка затверджена, і там дійсно є будівництво станції «Львівська брама», «Теличка» і другий вихід на станції метро «Вокзальна». Але, враховуючи дефіцит бюджетних коштів, звичайно, ми розставляємо для себе пріоритети: що важливіше для пасажирів, для міста. Для нас пріоритет — це будівництво другого виходу станції «Вокзальна», адже в цьому році ми змушені проводити капітальний ремонт наших «пенсіонерів-ескалаторів»; і у нас є 5 років, щоб збудувати другий вихід. Тому й зроблено акцент на «Вокзальній». А щодо будівництва станцій «Львівська брама» і «Теличка» — то це залежить від коштів у бюджеті міста, позаяк фінансування, розвиток метрополітену, його інфраструктури відбувається тільки за рахунок бюджету.
— Болюча тема — метро на Троєщину. Які шанси на реалізацію даного проекту?
— Ви знаєте, будівництво метро на Троєщину — це як жарт у місті Києві. Тому що вже близько 20 років будується, точніше все «приступаємо» до будівництва. Але, тим не менше, керівництво Києва розуміє про те, що Троєщина — це найбільший спальний район в Європі, мешканці цього району мають потребу в такому виді транспорту. Та й місто цього потребує — бо це найшвидший і найефективний транспорт. Ми шукаємо інвестора, оскільки у бюджеті таких коштів немає. І не буде, бо це колосальні кошти. По проекту ще 2010 року, будівництво 12 станцій від «Вокзальної» на Троєщину оцінювалося у близько 12 мільярдів гривень, Тут потрібне пільгове фінансування. Ми зараз намагаємося його залучити. Розглядається, зокрема, японський пільговий кредит, і сподіваюся, зможемо реалізувати цю ідею. Єдине що розуміємо: на будівництво всієї лінії грошей не знайдемо, розіб’ємо будівництво на етапи. Перший - це будівництво від Глибочицької до Райдужної і, відповідно, — далі, за наявності фінансування, йти вглиб Троєщини. І другий етап — будівництво першої черги депо.
— Які плани з будівництва нових станцій, нових ліній, і які у цих планів є перспективи?
— Кінцеве рішення по будівництву нових станцій буде прийнято після того, як рішенням Київради буде затверджено комплексну програму розвитку міста Києва до 2025 року. Там буде зрозуміло, які нові станції в цей часовий проміжок будуватимуться. У нас є напрями — метро на Троєщину, метро на Виноградар, тобто нам є куди розвиватися.
— Скільки ще планується закупити модернізованих вагонів метро, і чим вони власне відрізнятимуться від теперішніх вагонів?
— Ви знаєте, це дуже вдалий проект для київського метрополітену за кошти (зелених) інвестицій по Кіотському протоколу. Ми отримали на сьогодні вже 110 модернізованих вагонів, в яких строк служби продовжений на 20 років, при цьому вони йдуть з синхронними двигунами, які дають економію електроенергії до 40%. Значно підвищено рівень безпеки, систему гальмування, комфорт управління для машиніста і в цілому комфорт для пасажирів. Все це ми отримали абсолютно безкоштовно для міста. При цьому ми ще й заробили кошти, тому що частину робіт виконали на нашому вагоноремонтному заводі, тобто завантажили виробництво. Плануємо, що Міністерство екології виділить нам кошти, що залишились — це десь на 20 вагонів, і в наступному році ми зможемо провести модернізацію.
— Чи отримує метрополітен дохід від реклами в метро? Про яку суму йде мова? Як у підземці чинять з незаконною рекламою?
— У метрополітені незаконної реклами немає. Є невеликий вандалізм, бо ж у день перевозимо більш як півтора мільйона пасажирів. Нам дуже важко відстежити цього одного «чоловічка», який пробіжиться по вагонах і поприклеює свої листівки. Втім, ми цю ситуацію контролюємо, при появі такої незаконної реклами в нічний час вона очищується. У випадку, якщо інформація має шкідливий характер, то вагон знімаємо з лінії, очищаємо і тільки тоді повертаємо назад.
Що стосується доходів від реклами і в цілому нашої непрофільної діяльності, це один із тих акцентів, які я ставив перед собою, коли прийшов на цю роботу. Ми повинні піднімати наш непрофільний дохід, оскільки в 2014 році ми отримали дохід від реклами на рівні 2 мільйонів гривень. Це — ніщо, порівняно з тим, що ми можемо отримувати. Тож у 2015 році, за 9 місяців роботи, ми вже отримали близько 12 мільйонів гривень. Активно працюємо і над тим, щоб підвищити дохід від надання інших послуг, таких як, скажімо, оренда. Якщо раніше в нас квадратний метр коштував 200-300 гривень, то зараз це вже ринкова ціна. Ми працюємо у напрямку підвищення вартості реклами, місто провело конкурс на залучення інвестора по розміщенню реклами у вагонах метро – з тим, аби інвестор виплатив метрополітену 12 мільйонів гривень. Ці кошти підуть на модернізацію системи освітлення і переходу на діодне освітлення. А це – теж економія електроенергії і скорочення наших витрат.
Так, є окремі скарги, дискомфорт у зв’язку із розміщенням реклами на станціях. Але, на жаль ці договори були укладені не нами і вони довготривалі — ми не маємо права їх розірвати в односторонньому порядку. Є договори до 2017 року, є до 2020-го, але наша задача — підвищити по них вартість реклами.
— Чи є у планах розвитку метрополітену перекриття станції «Дніпро» та інших відкритих станцій від впливу погодних умов та для більшого комфорту пасажирів?
— Враховуючи досвід експлуатації, а особливо 2013 рік, коли все місто було паралізовано від сильного снігопаду, метрополітен — це єдине транспортне підприємство в місті, яке не зупинилося, а стабільно працювало. Тому не стояло такої задачі, не передбачено фінансування для накриття цих ліній. Але якщо з’явиться інвестор, який готовий буде профінансувати цю роботу, і при цьому зробить комфорт для пасажирів, покращить роботу підприємства, то ми максимально відкриті й готові йти назустріч і реалізовувати спільні інвестиційні проекти.
— Чи будуть враховуватися потреби людей з обмеженими можливостями на етапі проектування нових станцій метро?
— Насамперед, про ті старі станції, які будувалися ще в той період, коли державно-будівельними нормами не були передбачені вимоги до створення комфортних умов для переміщення людей з обмеженими можливостями. Ми зараз, спільно з Асоціацією інвалідів, проводимо інспекцію всіх цих станцій. За результатами цієї інспекції буде складений графік першочергових заходів по створенню пандусів для інвалідів. Паралельно ведемо активну роботу з нашими співробітниками. У нас є чіткі інструкції й положення, як допомагати таким людям користуватися послугами метрополітену. При будівництві нових станцій вже передбачені державно-будівельні норми, де ці вимоги враховані — пандуси, ліфти й так далі.
— Які заходи здійснює керівництво метрополітену для боротьби з незаконними МАФами біля метро?
— Ви правильно сказали, дійсно йде боротьба. Тому що метрополітен не є законодавчим органом, ми не встановлюємо правила і закони. Ще в 2012 році були змінені правила пожежної безпеки в метрополітенах України, і ми, як законослухняне підприємство, повинні наводити порядок, звільняти шляхи евакуації для пасажирів. Чому ця робота не проводилася три роки з 2012 року? Ці вимоги змінилися, але на той момент були укладені договори, закон зворотної дії не має, і ми були змушені три роки чекати, поки закінчаться договори оренди. В цих договорах чітко передбачено: по закінченню строків договору орендатор повинен самостійно розібрати свої конструкції і звільнити приміщення чи прохід. Але, на жаль, орендатори відмовляються звільняти евакуаційні шляхи. Ми перейшли в суди, і зараз з ними судимося. Та, попри те, що ми виграємо суди, навіть виконавча служба не завжди може впоратися і демонтувати ці об’єкти. Я сподіваюся, що найближчим часом ми їх переконаємо.
— Якими ще проектами здивує метрополітен киян та гостей столиці у найближчому майбутньому?
— У нас є ідеї, які, впевнений, здивують пасажирів. Говорити про них не буду, який же тоді сюрприз? Є різні напрацювання. Спільно з українським підприємством Interpipe, виробником колісних пар, розробляємо спільний проект «Безшумні колеса для метро». Завод виступив з ініціативою безкоштовно розробити на рухомий склад для метрополітену безшумні колеса. Ми проведемо їх тестування, і якщо вони дійсно дадуть той ефект, який очікуємо, то запустимо їх у масове виробництво.
— Скоро рік відтоді, коли метрополітен підвищив плату за проїзд для киян (від 2 до 4 гривень). Чи скоротилися збитки після підняття тарифів?
— Підвищення тарифу безумовно допомогло нам скоротити наші збитки. Але не тільки воно. А й те, що ми правильно організували роботу. В 2014 році при плановому збитку — 724 мільйона гривень, які були закладені з початку року, ми закінчили рік і оптимізували наші збитки на 150 мільйонів гривень. Це без підвищення тарифів. 2015 рік. Плановий збиток у нас був на рівні 524 мільйони гривень, але виходимо на 100 мільйонів гривень. Це колосальна економія.
— Сьогодні метрополітену вже 55 років, назвіть будь ласка, на Ваш погляд, свою найсміливішу мрію щодо вдосконалення роботи столичної підземки.
— Є таке одне сміливе бажання: автоматизувати рух поїздів, як у Парижі. Там сконструйовані безпілотні поїзди, поїзд чітко слідує за графіком, станції огороджені і двері відкриваються лише до моменту приїзду рухомого складу. Там немає черг біля кас, достатня кількість зручних, комфортних з нормальним інтерфейсом автоматів з продажу безконтактних карток, і разових поїздок. Там дуже чітка і зрозуміла навігація в метрополітені, якою ми зараз активно займаємось. Мабуть це така глобальна мрія: провести повну автоматизацію всіх процесів, в такому стратегічному підприємстві як Київський метрополітен. Ну, і з більш реалістичних мрій, хочеться побудувати метро на Троєщину, тому що, дійсно, великий спальний район потребує цього. І питання не тільки в тому, що необхідно забезпечити жителів району комфортним способом переміщення в місті. Питання в тому, що у нас дуже перенавантажені транспортні вузли переходу між лініями. При проектуванні метро на Троєщину передбачено три переходи, які дадуть можливість розвантажити центральні переходи між станціями.
