Киевский метрополитен

Закопали?!

Огромная просьба к модераторам - прекратите бестолковый флуд! Это форум о метро, а не о истории Украины-Руси... Перенесите тему во всякую всячину...

Тема перенесена.

Парочку приколов по сему вопросу.

Последнее издание совецкай Децкай Инцыклапедии.
Том восьмой. Гисторыя. Глава про монеты. Золотник Владимира (Василия) Великага. С наглым трызубом (и это, блин, при коммуняках -не смогли, змолочи, спрятать). А орел к тому времени еще не мутировал.

Второй факт. В украинском языке слова "окраина" нет и не будет. Поэтому называть Украину от этого слова - хитрая провокация наших добрых северо-восточных медведей (пардон, соседей). Слово происходит от санскритского слова край - резать, нарезать. Карочи, это нам нарезанная (читай, обетованная) земля - кусок офигенного размера по европейским меркам, ограниченный лесами с севера, степью с востока, горами с запада и морем с юга. Вабще такую праблему мы в мае абсуждали на Машке.

И в тему:

Як апетитно пахне ковбаса
І помідорчики у банці зашарілись
А в пляшечці, прозора, як сльоза,
Горілочка домашня причаїлась

І сало зваблює своїм тільцем,
І хліб наставив загорілу спину
Якщо ти млієш, чуючи все це,
Чому ж ти, не любиш Україну.

===============================
Ukraine ist schöne Land, aber zu viele Goyen.

Rebe: Ещё раз внимательно читаем п.3 Правил. И соответственно, получаем слона.

Чому ж ти, не любиш Україну.

Чего-то не хватает?

За слона спасибо.
Но из песни слова не выкинешь. А задля сохранения ритма вирша, вставьте хоть слово "гад" (за него, НЯП, животных не раздают).

================
Hierihrewerbungkoentesein

Слабо Вы ребята зажигаете, учитесь у профии:

"У нас есть все основания считать, что Овидий писал стихи на древнем украинском языке"
(З. Гнаткевич "От Геродота до Фотия". "Вечерний Киев").

"Украинский язык - допотопный язык Hоя, самый древний язык в мире, от которого произошли кавказско-яфетические, прахамитские и прасемитские группы языков"
(Б. Чепурко "Украинцы", "Основа" N23, Киев).

"В основе санскрита лежит какой-то загадочный язык "сансар", занесенный на нашу планету с Венеры. Hе об украинском ли языке идет речь? "
(А.Братко-Кутынский "Феномен Украины", "Вечерний Киев").

"Арии (ории) - древнейшее название украинцев. Первые пахари мира. Приручили коня, изобрели колесо и плуг"
(С. Плачинда "Словарь древнеукраинской мифологии", Киев).

"...Люди являются плодоносной ветвью украинского национального древа".
(кандидат исторических наук Ю. Джеджуа, "Тысяча лет украинской диаспоры")

5 баллов!

Такие статьи есть у многих наций, а при чем тут столицы???

угу, вон русские вообще считают что они имеют непосредственное отношение к Руси

Некоторые думают, что имеют отношение к Барбадосу.

Не мог бы автор предыдущего поста в развёрнутой форме объяснить, что он имеет ввиду.

Украинец: Ваш национализм носит нездоровый характер и имеет душок нацизма. Почитайте ещё раз п.12 Правил, а также предупреждение Вадима касательно политфлеймов (это по поводу Вашего поста http://forum.metropoliten.kiev.ua/viewt ... 8548#18548). На первый раз прощается, но в дальнейшем последуют санкции.

Misha писал(а): ↑

20 авг 2005, 15:33

Лучше всего остановиться на том, что Харьков - первая столица УРСР, правопреемницей каковой является современная Украина.

Про створення уряду радянської України було оголошено у залізничному вагоні на вокзалі у Курську 28 листопада 1918 року і його центром було названо на той час українське місто Суджа, яке 14 серпня разом із Білгородом увійшло до складу Харківської губернії.

Білгород більшовицькі війська остаточно захопили 20 грудня, куди 27 грудня на засіданні уряду на чолі з Георгієм П'ятаковим було ухвалено рішення переїхати наступного дня: "28 листопада уряд переїжджає до Білгорода".

Тобто, Харків навіть не перша столиця й радянської України

Столиці України

Україна – земля з багатющою історією, мальовничою природою, численними пам’ятками. Кожен куточок нашої рідної країни сповнений героїки, легенд і переказів. Лицарська слава наших земляків живе у віках завдяки живим свідкам минулого – історичним містам і селам, які в різні часи були містами-державами, резиденціями князів, місцями перебування урядів, центрами національно-визвольних повстань. Сьогодні вони є або можуть стати туристичними центрами. Адже колись ці міста та села були столицями України, а сьогодні є носіями історичної пам’яті українського народу, багатошаровими часово-просторовими соціокультурними організмами. Кожен такий населений пункт має свій міт, свою містику, свої архетипи і стереотипи. Вони часто-густо беруть свій початок саме в славі минулих епох.

Сьогодні важливо вдихнути в місця слави пам’ять про час їхнього найвищого піднесення, довести теперішнім мешканцям винятковість рідного краю в процесі українського державотворення. Сподіваюся, що ця пам’ятка допоможе в багатьох куточках нашої країни дізнатися про свою унікальність, закласти міцну цеглину в фундамент самоврядування та туристичної привабливості краю.

Не претендуючи на вичерпність, ми розмістили в алфавітному порядку сучасні міста і села України (складено список із понад 150 існуючих нині населених пунктів), на території яких були столиці племінних союзів, античні міста-держави, столиці давньоруських і самоврядних удільних князівств, українські козацькі столиці, міста, де перебувало керівництво УНР і ЗУНР, самоврядних українських республік часів Першої і Другої світових воєн.

Також у списку центри окупаційних адміністрацій Речі Посполитої, Радянського Союзу, гітлерівської Німеччини, сепаратистських режимів доби визвольних змагань, а також найбільші повстанські столиці, які в різні часи боролися за свободу рідної землі.

Антонівці – столиця Антонівецької республіки (Березень – літо 1943).

Бабчинці – столиця Ямпільського повстання (1921).

Баланівка – столиця Бершадського повстання (1930).

Балта – столиця Ханської України (1750-ті роки – 1770).

Батурин – столиця лівобережної Гетьманщини (1669–1704, 1751–1764).

Бахчисарай – столиця Кримського ханства (1449–1490 (Кирк-Ер), 1490–1777) та Кримської народної республіки (09.12.1917–01.1918).

Белз – столиця Белзького удільного князівства (1170–1462), центр окупаційної адміністрації Белзького воєводства (1462–1793).

Бердянськ – столиця Бердянського повстання (1918).

Бібрка – столиця Бібрського удільного князівства (XIV ст.).

Біла Церква – столиця повстання Косинського (1591–1592), Паліївщини (1702–1704), Війська Запорозького (1704–1709).

Білгород-Дністровський (Тіра) – старогрецьке місто-держава (V–І ст. до н. е.).

Білогородка (Білгород) – столиця Білгородського удільного князівства (1117–1206).

Богданівка – столиця Павлоградського повстання (04–06.04.1930).

Боремель – столиця Буремльського удільного князівства (1452–1610).

Бориспіль – столиця Бориспільського повстання (1920).

Боровичі – столиця Новочетвертинського удільного князівства (ІІ пол. XVI ст. – 1684).

Борщів – де-факто столиця ЗУНР (перша половина липня 1919).

Брацлав – столиця повстання міщан (1541), повстання С. Наливайка (1594–1595), центр окупаційної адміністрації Брацлавського воєводства (1566–1793).

Буськ – столиця удільного князівства дулібського племені бужан (VIII–ІХ ст.), Буського удільного князівства (1100–1180).

Бучач – де-факто столиця ЗУНР (травень 1919–06.06.1919).

Васильків (Василів) – столиця Василівського удільного князівства (1164–1399), повстання Чернігівського полку (1826).

Велицьк – столиця Велицького удільного князівства (1450–1613).

Вишгород – столиця Вишгородського удільного князівства (1077–1239).

Вишнівець – столиця Вишневецького удільного князівства (1490–1793).

Вільшанка – столиця М’ястківського повстання (1930).

Вінниця – столиця українського козацтва під протекторатом Речі Посполитої (1693–1704), де-факто столиця УНР (05.02.1919–06.03.1919; травень – 09.06.1920).

Вознесенськ – столиця повстання Бузьких козаків (1817).

Володимир-Волинський – столиця Волинського князівства (987–1452, з перервами).

Гадяч – столиця лівобережної Гетьманщини (1663–1668).

Галич – столиця Галицького князівства (1084–1199).

Глухів – столиця Глухівського удільного князівства (1246–поч. XVI ст.), лівобережної Гетьманщини (1708–1751).

Городець – столиця Городецького удільного князівства (XIV–XV ст.).

Градениці – столиця Граденицького повстання (26–28.02.1930).

Грузьке – де-факто столиця Коліївщини (10.07.–21.07.1768).

Гуляй-Поле – столиця “Вільної території” Нестора Махна (27.11.1918–06.1919).

Джулинка – столиця Джулинського повстання (03.1930).

Димер – столиця українського козацтва під протекторатом Речі Посполитої (1676–1679).

Дніпро (Катеринослав) – столиця “Вільної території” Нестора Махна (28.10.1919–12.1919).

Дорогобуж – столиця Дорогобузького удільного князівства (1084–1223, з перервами).

Драбів – столиця Драбівського повстання (1931).

Дубровиця – столиця Дубровицького удільного князівства (1168–1521).

Євпаторія (Керкінитида) – старогрецьке місто-держава (V–II ст. до н. е.).

Жидачів – столиця Жидачівського удільного князівства (1403–1442).

Житомир – столиця удільного князівства древлянського племені житичів (VI ст.–946), де-факто столиця УНР (08–14.02.1918, 24.02.–09.03.1918).

Жмеринка – де-факто столиця УНР (12.1918–01.1919).

Зазим’я – столиця Зазимського повстання (04.–05.1920).

Заліщики – де-факто столиця ЗУНР (з 08.06.1919).

Запоріжжя (Хортиця, Кучугурське городище) – столиця беклярбека Мамая (1363–1395), Запорозької Січі (1556–1557).

Збараж – столиця Збаразького удільного князівства (1460–1630).

Звенигород (Звенигород Галицький) – столиця Звенигородського удільного князівства (1084–1211).

Звенигород (Звенигород на Дністрі) – столиця Звенигородського удільного князівства (ХІІ ст.).

Знам’янка – столиця повстання Григор’єва (05.1919).

Золотоноша (Глинськ) – столиця Глинського удільного князівства (Мамаїв) (1380–1508).

Івано-Франківськ (Станиславів) – де-факто столиця ЗУНР (02.01.1919 – травень 1919).

Ізяслав – столиця Заславського удільного князівства (XV–XVII ст.).

Кам’янець-Подільський – столиця Подільського князівства (1374–1434), центр окупаційної адміністрації Подільського воєводства (1434–1793), де-факто столиця УНР (11– 28.03.1919; 14.06.–16.11.1919; 21.06.–09.07.1920; вересень-листопад 1920), де-факто столиця ЗУНР (15.07.1919–16.11.1919).

Кам’янка-Дніпровська (Кам’янське городище, Метрополь) – столиця скіфської держави царя Атея (358–339 р. до н. е.).

Камінь-Каширський – столиця Каширського удільного князівства (1387–1653).

Канів (Родень на Княжій горі) – столиця Артанії (VI–IX ст.), Канівського удільного князівства (1149–1223).

Капулівка (Базавлук, Чортомлик) – столиця Запорозької Січі (1593–1638, 1652–1709, 1728–1730).

Керч (Пантікапей) – столиця Боспорського царства (438 р. до н. е. – 335 р. н. е.).

Київ – столиця Куявії (VI–IX ст.), Київської Русі (860–1132), Великого князівства Київського (1132–1240), Київського князівства в складі Золотої Орди (1240–1362), Київського князівства у складі Великого Князівства Литовського (1362–1470), центр окупаційної адміністрації Київського воєводства (1471–1795), столиця Війська Запорозького (1619–1622), Великого князівства Руського (1658–1659, де-юре до середини XVIII ст.), Шулявської республіки (12–16.12.1905), Української Народної Республіки (20.11.1917–08.02.1918, 09.03.1918–29.04.1918), Української Держави (29.04.1918–14.12.1918), УНР (14.12.1918–5.02.1919), Куренівського повстання (04.1919), центр радянської окупаційної адміністрації (1934–1941, 1943–1991). Столиця України з 24 серпня 1991 року.

Клевань – столиця Клеванського удільного князівства (1440–1475).

Клекотина (Слобода Мурафська) – столиця Мурафського повстання (1930).

Кліщинці – столиця Кліщинського повстання (1767–1770).

Ковель – столиця Ковельського удільного князівства (1390–1590), центр польського повстання в Правобережній Україні (1831).

Колки – столиця Колківської республіки (13.05.–03.11.1943).

Колодне – столиця Колоденського удільного князівства (1463–1518).

Корець – столиця Корецького удільного князівства (1407–1651).

Коростень (Іскоростень) – столиця Древлянського князівства (VI ст.–946).

Корсунь – столиця Пороського удільного князівства (1146–1289).

Космач – столиця Космацької республіки (12.1944–02.1945).

Легедзине – столиця Легедзинського повстання (1920).

Луцьк – столиця Луцького удільного князівства (1099–1431, з перервами), центр окупаційної адміністрації Волинського воєводства (1566–1795).

Львів – столиця Антського союзу (Головсько, городище на Замковій горі) (IV–VII ст.), Королівства Русі (1272–1349), центр окупаційної адміністрації Руського воєводства (1434–1772), коронного краю у складі Габсбурзької монархії “Королівство Галичини та Володимирії” (1772–1918), центр революції в Галичині і Львівського повстання (1848), Західноукраїнської Народної Республіки (13.11.1918–21.11.1918, де-юре – до 1923 року) та Української держави (30.06.–12.07.1941).

Любар (Болохів, Любартів) – столиця Болохівського удільного князівства (ХІ–ХІІІ століття), Любартівського удільного князівства (XIV ст.), Любарського повстання (1930).

Марганець (Томаківка) – столиця Запорозької Січі (1540–1593).

Медвин – столиця Медвинської республіки (1920–1921).

Миколаїв (Дикий Сад) – кіммерійське місто-держава (1300–900 р.р. до н. е.).

Миньківці – столиця Миньковецької держави Ігнація Сцибор-Мархоцького (1788–1827).

Мліїв – столиця Мліївської республіки (1919–1922).

Мотовилівка – столиця Васильківського повстання (04.–08.1919).

Немирів – столиця Князівства Українського під протекторатом Османської імперії (1677–1683), українського козацтва під протекторатом Речі Посполитої (1684–1692).

Несвіч – столиця Несвіцького удільного князівства (1388–1460).

Нікополь (Микитин Ріг) – столиця Запорозької Січі (1639–1652).

Новгород-Сіверський – столиця Сіверського удільного князівства (1097–1503, з перервами).

Овруч – столиця Овруцького удільного князівства (ХІІ–ХІІІ ст.).

Одеса – центр сепаратистської, так званої “Одеської радянської республіки” (20.02.–15.03.1918), “Бесарабської радянської соціалістичної республіки” (06.05.–02.08.1919) та румунського окупаційного губернаторства Трансністрія (17.10.1941–29.01.1944).

Олевськ – столиця Олевської республіки (21.08.–15.11.1941).

Олесько – повстанська столиця низки виступів проти поляків у XV ст.

Олешки – столиця Запорозької Січі під Османським протекторатом (1711–1728 (1734)).

Ольшаниця (Торчеськ) – столиця Торчеського удільного князівства чорних клобуків (до 1093, 1155–1240).

Опорець – центр сепаратистської, так званої “Бойківської радянської республіки” (21–26.08.1920).

Остер (Городець Остерський) – столиця Городець-Остерського удільного князівства (ХІІ ст.).

Острог – столиця Острозького удільного князівства (1340–1753).

Острожець – столиця Острожецького удільного князівства (1386–1585).

Очаків (Борисфен) – старогрецьке місто-держава (645 р. до н. е. – V ст. до н. е.).

Павлівка (Порицьк) – столиця Порицького удільного князівства (1474–1618).

Парутине (Ольвія) – старогрецьке місто-держава (647 р. до н. е. – ІІ ст. до н. е.).

Пересопниця – столиця Пересопницького удільного князівства (1147–1229, з перервами).

Переяслав – столиця Переяславського князівства (ХІ ст.–1323), повстання Тараса Трясила (1630).

Плебанівка – столиця Шаргородського повстання (1930).

Плужне – столиця Грицівського повстання (1930).

Покровське – столиця Запорозької Січі (1734–1775).

Поправка – столиця Київської козаччини (1855).

Путивль – столиця Путивльського удільного князівства (1146–1500).

Ратне – столиця Ратненського удільного князівства (1377–1475).

Республіканець (Кам’янка) – столиця Запорозької Січі (1730–1734).

Рівне – столиця Ровенського удільного князівства (1480–1518), де-факто столиця УНР (31.03.–05.05.1919), столиця німецької окупаційної адміністрації Райхскомісаріату Україна (01.09.1941–10.11.1944).

Роговичі – столиця Роговицького удільного князівства (1480–1610).

Роксолани (Ніконій) – старогрецьке місто-держава (V–II ст. до н. е.).

Ружин – столиця Ружинського удільного князівства (1450–1490).

Сарни – де-факто столиця УНР (14–24.02.1918).

Севастополь (Херсонес Таврійський) – старогрецьке місто-держава (422 р. до н. е. – ІІ ст. до н. е.).

Сімферополь (Неаполь Скіфський) – столиця Скіфського царства в Криму (ІІІ–ІІ ст. до н. е.), центр сепаратистської, так званої “Радянської соціалістичної республіки Тавриди” (19.03.1918–30.04.1918).

Сміла – столиця Смілянського князівства (Х–ХІ століття).

Смотрич – столиця Подільського князівства (1363–1373).

Снятин – столиця повстання Лева (1457) і повстання Мухи (1490–1492).

Соболівка – столиця Соболівського повстання (03.1930).

Сокіл – столиця Сокольського удільного князівства (1490–1610).

Старий Крим (Солхат) – столиця Кримського улусу Золотої Орди (ХІІІ ст. – 1430-ті рр.).

Старий Чорторийськ – столиця Чорторийського удільного князівства (1384–1730).

Старобільськ – столиця Старобільського повстання (1917–1921), центр радянської окупаційної адміністрації (1943).

Степань – столиця Степанського удільного князівства (ХІ–XVI ст.).

Стільсько – столиця Білої Хорватії (VII ст.–993).

Татарбунари – столиця Татарбунарського повстання (15–25.09.1924).

Теребовля – столиця Теребовлянського удільного князівства (1084–1141).

Тернопіль – де-факто столиця ЗУНР (22.11.1918–01.01.1919), центр сепаратистської, так званої “Галицької соціалістичної радянської республіки” (15.07.–21.09.1920).

Трахтемирів – столиця українського реєстрового козацтва (1576–1637).

Трипілля – столиця Трипільського удільного князівства (1162–1223).

Тристень – столиця Тристенського удільного князівства (1526–1621).

Турбаї – столиця Турбаївського повстання (1789–1793).

Ужгород – столиця Підкарпатської Русі (Карпатської України) (30.09–09.11.1938).

Умань – де-факто столиця Війська Запорозького (20.06.–07.1665), столиця українського козацтва під протекторатом Речі Посполитої (1669–1674), Коліївщини (10.06.–26.06.1768).

Фастів – столиця повстання Миська Фастівця (1618), Паліївщини (1685–1702), де-факто столиця Коліївщини (26.06.–09.07.1768).

Феодосія (Кафа) – старогрецьке місто-держава (VІ ст. до н. е. – 355 р. до н. е.), столиця Кримського ханства (1777–1783).

Харків – центр сепаратистських: так званої “Української народної республіки рад” (25.12.1917 – 19.03.1918), “Донецько-Криворізької радянської республіки” (12.02.–19.03.1918), “Української радянської республіки” (19.03.1918 – Квітень 1918), центр радянської окупаційної адміністрації (19.12.1919–24.06.1934).

Хмельницький (Проскурів) – де-факто столиця УНР (08–10.03.1919 – 28–29.03.1919; 17–20.11.1919; 15–21.06.1920).

Ходжа Сала (Мангуп, Дорос) – столиця готського князівства Дорі (VII–ІХ ст.) та пізньовізантійського Феодоро (XIV ст. – 1475).

Холодний яр (Медведівка, Боровиця, Жаботин, Мельники, Мотронинський монастир) – столиця повстання Павлюка (1637), “Холодноярської Січі” Степана Опари (1665), гайдамацького повстання (1750–1752), повстання Харка (1764–05.1765), Коліївщини (1767 – 10.06.1768), Холодноярської республіки (1919–1922).

Хотин – столиця Хотинської директорії (Молдавська народна республіка) (01.–02.1919).

Хуст – столиця Карпатської України (10.11.1938–15.03.1939 (проголошення незалежності) – травень 1939).

Цвітне – столиця “Республіки Чорного лісу” (1919–1922).

Черкаси – столиця Руського каганату (830–899).

Чернівці – центр окупаційної адміністрації коронного краю у складі Габсбурзької монархії “Герцогство Буковина” (1849–1918), румунського окупаційного губернаторства Буковина (22.07.1941–03.1944).

Чернігів – столиця Чернігівського князівства (ХІ ст. – 1503, з перервами), центр окупаційної адміністрації Чернігівського воєводства (1635–1654).

Четвертня – столиця Четвертинського удільного князівства (1388–1728).

Чигирин – столиця Війська Запорозького (1648–1676).

Чортків – де-факто столиця ЗУНР (до 28.06.1919).

Чугуїв – столиця Чугуївського повстання (1819).

Шебелинка – столиця Шебелинського повстання (1829).

Шипилівка (Муаззам Урду) – тимчасова столиця Золотої Орди, літня резиденція золотоординського правителя Абдаллаха (1363).

Шипинці – столиця Шипинської землі (1359–1373).

Шумськ – столиця Шумського удільного князівства (1157–1225).

Ясіня – столиця Гуцульської республіки (08.11.1918–11.07.1919).

Джерело : https://uain.press/news/ukraine/stolyts ... ny-1093018