Леонід Черновецький заборонить будівництво, яке може призвести до руйнування станції метро
[left]http://www.picatom.com/s/081204teatr1-1-th.jpg[/left]Столична влада продовжує боротьбу із сумнівними забудовами. Вчора Київський міський голова Леонід Черновецький заявив, що розбереться у ситуації з будівництвом офісно-торговельного комплексу в безпосередній близькості від станції метро «Театральна» (на перетині вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінської), здійснюваним ВАТ «Альянс-Центр».
"Якщо це незаконне будівництво, то я зараз же зайду до свого кабінету, викличу того, хто за це відповідає, і він за це відповість", - наголосив пан Черновецький. Між тим, як повідомила «Вечірці» секретар Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою Пушкінська, 20, Наталя Мусієнко, будівництво наразі призупинено. Тепер ініціативна група, яка протестує проти цієї забудови, вимагатиме відновлення знищеного скверу на місці будмайданчика. Вже існує відповідний проект.
Поки що все тихо
На момент написання цієї статті автор не помітив за зеленим парканом, що відгороджує ділянку землі на розі вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінської поблизу станції метро «Театральна», будь-якої будівельної техніки і якихось робіт. Якщо, звичайно, не брати до уваги пари бетономішалок, невеличкої вантажівки і трьох чоловіків у касках будівельників.
За словами пані Мусієнко, така картина спостерігається від позавчора. «Нам відомо, що столична інспекція державного архітектурно-будівельного контролю виконала припис Прокуратури міста Києва і зупинила всі роботи на будмайданчику», - повідомила вона в розмові з кореспондентом «Вечірки».
Протест і відповідний припис прокуратура винесла ще 13 листопада 2008 року. Попри це, до кінця останнього осіннього місяця ВАТ «Альянс-Центр» продовжував вести роботи. І лише 1 грудня їх було припинено.
Позиція закону і думка фахівців
Зазначені роботи являють небезпеку для пасажирів метро. Адже вони здійснюються над куполом залу станції «Театральна», де розташовано каси і вихід до ескалатора. В разі обвалу можуть постраждати люди. Саме такий висновок зробила два роки тому спеціальна комісія Київського метрополітену на підставі проведених обстежень. Згідно з висновками комісії, фундамент будівлі заплановано поставити над підземним майданчиком перед ескалаторами, де скупчуються пасажири. Перекриття можуть не витримають такого навантаження, тож жертв тоді не уникнути. Тому керівництво Київського метрополітену відкликало свою попередню згоду на будівництво.
Крім того, від механічних струсів зазнавали шкоди сусідні житлові будинки, пам'ятки історії та культури. Зокрема, Театр російської драми ім. Лесі Українки, а також сусідній з ним будинок Колегії Галагана (зараз там знаходиться Інститут краси).
У протесті столичної прокуратури на будівництво офісно-торгівельного комплексу над станцією метро «Театральна» і приписах Державній архітектурно-будівельній інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю йдеться про те, що будівельні роботи ведуться «без дозволу центрального органу виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини». Цього вимагає частина 3 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». В столиці таким органом є Головне управління охорони культурної спадщини КМДА.
Його начальник Руслан Кухаренко на прес-конференції дворічної давнини заявив, що очолювана ним структура не має наміру давати такого дозволу. За його словами, управління «в жодному разі не збирається цього робити, оскільки йдеться про територію колишньої садиби відомого вітчизняного мецената Галагана».
На прес-конференції в перший день зими представник Головного управління охорони культурної спадщини столичної адміністрації Сергій Кобрі підтвердив незмінність позиції управління в цьому питанні.
Історія питання
Земельну ділянку площею понад 0,08 га на перетині вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінської було надано товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс-Центр» в оренду на 25 років «для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгового центру за адресою «вул. Б. Хмельницького, 7». Відповідне рішення №486-2/646 ухвалила омельченківська Київміськрада 29 травня 2003 року. Обсяг щорічної орендної плати визначався в 2% від вартості земельної ділянки. На той час вона, за різними оцінками, становила близько 800 тис грн.
25 березня 2006 року Київрада підтвердила своє рішення трирічної давнини. Проте 30 червня до Київради було надіслано офіційний протест прокурора столиці на це рішення. За два тижні, 13 липня 2006 року, столичний представницький орган скасував рішення. Цьому передували збір підписів, пікетування міськради і чергування біля зеленого паркану, неодноразові знесення будівельного паркану, котрий, проте, через кілька днів відновлювався. Інколи пікетувальникам удавалося блокувати вивезення з-за паркану відритого ґрунту.
Треба віддати належне і позиції міського голови Леоніда Черновецького. За його словами, протест прокурора відбувся за ініціативою міської влади. «Вже є протест прокурора, він зроблений за нашої ініціативою. Не буде там будівництва», - заявляв тоді столичний мер.
Підстава для протестів киян, до речі, містилася навіть у державних будівельних нормах. Згідно з ними, найближча від житлового будинку споруда мусить міститися на відстані щонайменше 21 метр. А уявний (поки що) торговельний центр від житлового будинку на Пушкінській, 20, відділяло б лише п'ять метрів. Ведення будівельних робіт у безпосередній близькості від кухонь чи спалень - не надто приємна річ.
Міськвиконком також зобов'язав забудовника відновити знищені зелені насадження, проте цього не було зроблено.
Між тим, у грудні 2007 року Київрада ухвалила рішення про продаж «Альянс-Центру» орендованої ділянки за 2 млн грн. При цьому проект рішення депутатам навіть не роздавали.
Жодних громадських слухань, передбачених у таких випадках чинним законодавством, не проводилося. Це є прямим порушенням статті 18 Закону України «Про планування і забудову територій».
Що далі?
Зараз, як повідомила Наталя Мусієнко, ініціативна група вимагатиме припинити будівництво, повернути ділянку в комунальну власність і відновити знищений театральний сквер з блакитних ялинок.
За даними «Вечірки», вже існує відповідний проект. Згідно з ним, відновленим має бути не лише сквер, а й уся охоронна зона поблизу Театру російської драми. Проект розробили архітектори Галина Савчук і Валерій Сопілка з відділу історико-містобудівельних досліджень Науково-методичного центру по охороні, реставрації і використанню пам'яток історії та культури Головного управління охорони культурної спадщини КМДА.