Міжнародне сполучення

[euhome]

В Україні зростуть ціни на залізничні квитки до Польщі та Угорщини

https://epravda.com.ua/finances/koli-zr ... ni-802549/

Віктор Волокіта — 28 січня, 15:29

З 1 лютого 2025 року зростуть ціни на залізничні квитки до Польщі та Угорщини через зменшення знижок.

Про це повідомила "Укрзалізниця".

Ціни на поїзди до Австрії та Молдови залишаться без змін.

Причина підвищення – значні збитки від пасажирських перевезень (18 млрд грн минулого року) через подорожчання витратних матеріалів та енергоресурсів.

"Раніше для популяризації власних міжнародних сполучень Укрзалізниця погодила спеціальні знижки із залізницями сусідніх країн. Наразі компанія вимушена поступово переглядати розмір цих знижок", – повідомили в компанії.

Квитки до Польщі подорожчають на 9-27% в купе і на 20-27% в Інтерсіті+ та СВ

На найпопулярнішому маршруті Київ-Варшава підвищення становитиме 37%, на маршруті Київ-Будапешт – 17% в СВ та 21% в купе.

До 31 січня 2025 року ще можна придбати квитки на лютий за старими цінами.

[TANK]

лично моей семье уже все равно. УЗ профукала "все полимеры" (с) при каждой поездке и даже при каждой малейшей попытке дать им денег. на НГ приезжали девченки, назад хотели попробовать широко разрекламированный в узких кругах поезд на братиславу. оттуда до вены - 35 км, автобусы каждые 15 минут. Но все как обычно - билетов нет, но через турфирму с "ядром и факультативом" и ценником х2,5 - есть, только без мест на словацкий поезд. оплатить нужно всю поездку, а за местами - обращайтесь в кассу в чопе, там поставят. все выгрузить, пройти пешком таможню с чемоданами, да еще и постоять в кассу в очереди из целого поезда - это верх мечтаний любого простого человека в 6 утра.

прямая маршрутка киев-вена с лежачими креслами, быстрее и дешевле чем УЗ через турфирму, стала постоянным транспортом. уже даже не дергаются в сторону железки... а потом пойдут разговоры об убыточности и пр. бред.

[ЛиС]

Шукав інформацію, коли саме відмінили поїзд Київ-Берлін, і натрапив на цікаву статтю 10-ти річної давнини.
Цікаво, що за стільки років так нічого і не змінилося в цьому плані... Хоча анонсують регулярно, да.


Спиною до Європи
06 червня, 2014
Олена Новікова

Коли повернуть пасажирам поїзд, який 50 років курсував маршрутом Київ-Берлін?

Вітер змін повіяв і в Міністерстві інфраструктури України. В одному з перших інтерв'ю новопризначеного міністра Максима Бурбаки йшлося про плани реформування інфраструктури, зокрема в галузі залізничного транспорту. Настав час привернути увагу нинішнього керівництва міністерства до одного з безвідповідальних рішень попередньої адміністрації, яким, на наш погляд, є скасування з 30 вересня 2012 р. поїзда Київ-Берлін, що 50 років пов'язував столиці Німеччини, УРСР і незалежної України. Для українців, котрі живуть за кордоном, а також іноземців, це було не тільки незручним, а й дуже дивним рішенням. Адже через Берлін, у якому мешкають, за офіційними джерелами, 20 тис. українців, лежав шлях і в інші європейські країни, де, за даними міграційних служб, трудилося близько 250 тис. вихідців та громадян України. Автобуси й літаки не можуть задовольнити запити стількох мігрантів для поїздок на Батьківщину і повернення в Європу, та й у несприятливих погодних умовах залізничний транспорт незамінний. До того ж Україна тоді готувалася до підписання асоціації з Європейським Союзом. Скасування поїзда Київ-Берлін ми розцінили як помилкове рішення: адже в України з Німеччиною реалізується багато спільних ділових, культурних, наукових і благодійних проектів. Маршрут Київ-Берлін фактично сприяв німецько-українській співпраці в галузі обміну делегаціями, туристами, поїздкам у Німеччину для оздоровлення хворих дітей і сиріт України. Упродовж майже півтора року ми намагалися з'ясувати причини цього рішення. Нині маємо ряд даних, на підставі яких, заручившись доброю волею та згодою нинішнього керівництва Міністерства інфраструктури, можна було б сподіватися на повернення популярного маршруту

Київ-Берлін, про що мріють
сотні людей.

Після скасування прямого київського поїзда наприкінці 2012 р. у Берлін пропонувалося їхати з пересадкою у Варшаві, що було дуже незручно для інвалідів, родин із дітьми, літніх людей, пасажирів із великим багажем, оскільки носильників після прибуття поїзда на вокзалі не було. У відповідь на скарги адміністрація "Укрзалізниці" роз'яснила, що німці в односторонньому порядку підвищили оплату за проїзд територією Німеччини, і це істотно збільшило ціну квитка для пасажирів. А ось летіти значно дешевше... Хотілося переконатися, чи тільки це було причиною відмови від такого популярного маршруту. В Україні складна фінансова ситуація? Але для ЧС з футболу 2012 р. знайшлися гроші на купівлю дорогих корейських поїздів "Хюндай". Багато коштів витрачалося на поїзди близького і далекого прямування до Москви, Санкт-Петербурга, інших російських міст, у Казахстан... Інша причина - лобіювання інтересів якогось олігарха, причетного до авіаліній, до аеропорту "Бориспіль"? (Невипадково після скасування поїзда кількість проданих квитків на літак у німецькому напрямку різко зросла. Отже, олігархові грошей додалося...) Ми не виключали й прихованих політичних мотивів Може, невипадково так поменшало залізничних маршрутів із України в європейське зарубіжжя. Розгалужена мережа поїздів за кордон, що дісталася від СРСР незалежній Україні (раніше вони їхали у 15 країн: Польщу, Німеччину, Італію, Австрію, Словаччину, Чехію, Румунію, Угорщину, Сербію, Македонію, Болгарію й т.ін.), тепер майже зруйнована. Замість українських поїздів у Європу та на Балкани в Києві стали чіпляти по одному вагону до транзитних московських поїздів в Австрію, Чехію та Словаччину, Угорщину, Болгарію й т.ін. Тепер для України залишилося єдине своє "вікно в Європу" - через Варшаву, куди прибуває поїзд із Києва. А далі добиратися до Берліна польським денним. Звертаємо увагу, що всі теперішні українські маршрути розвернуті спиною до Європи та потреб співгромадян. Це схоже на побудову нової "залізної завіси", свідчить про обмеження права співвітчизників за кордоном на свободу і вибір засобу пересування. Українців майже відрізали від Батьківщини. Наші здогади про політичне підґрунтя скасування поїзда Київ-Берлін підтвердилися на початку 2014 р. інформацією з публікації І.Македон в інтернет-виданні "Центр транспортних стратегій". Виявляється, скасування поїзда на Берлін диктувалося політикою уряду Януковича взагалі переорієнтуватися на Схід, розширити діапазон пасажироперевезень у напрямках Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Білорусь, Молдова. А ще - додати поїздів на Росію й практично відмовитися від поїздів у Європу. Планувалося обмежити рух маршрутом Київ-Варшава кількома днями на тиждень. Таку саму долю готували чудовому швидкісному поїзду Львів-Краків: він теж мав ходити лише кілька разів на тиждень (нібито через високу ціну квитків немає належної наповнюваності составу). Вигідніше було б зважити на низькі платіжні можливості наших громадян, здешевшати вартість квитків і від цього виграти економічно в цілому.

А тим часом від скасування поїзда Київ-Берлін уже півтора року потерпає український і німецький бізнес. Наприклад, багато німців заснували справу на Волині, голландець відкрив квіткарську ферму під Коростенем, польський менеджер просуває у своїй країні новації з вирощування конопель для фармацевтики та текстильної промисловості, які розробляються в українському НДІ в Глухові, тощо. Всі вони користувалися поїздом Київ-Берлін. А тепер простоюють у машинах по 6 годин на кордоні. Утруднено пересування з віддалених районів Полісся як до Києва, так і до Європи. Раніше жителі регіону могли з вузлових станцій Рівне, Здолбунів, Сарни, Рафалівка, через які рухався поїзд Київ-Берлін, потрапляти і до Києва, і до міст Європи. Представники німецького бюро залізничного туризму в Берліні також нарікають на скасування цього поїзда. Адже їхня робота - розвиток популярного нині в Європі залізничного туризму на Сході, в Україні, що приніс би чимало коштів від продажу квитків у місцеву економіку. А це, своєю чергою, сприяло б модернізації нашої залізниці. Німців возили на українську найстарішу в Європі вузькоколійку, включену в недавно опублікований у Німеччині каталог об'єктів європейського залізничного туризму. Є в Берліні німецькі й українські фахівці, які за контрактом працюють в Україні. Є українські студенти, які навчаються в різних містах ФРН... Усім їм потрібен поїзд Київ-Берлін.

Весь 2013 р. ми зверталися по роз'яснення скасування такого важливого маршруту в Міністерство інфраструктури України, в адміністрацію УЗ. У відповідях керівництво називало мотивацію - підвищення німцями в односторонньому порядку вартості проїзду територією ФРН і недостатню наповнюваність поїздів. Ми звернулися із запитом до німців, щоб дізнатися їхню точку зору. В офіційній відповіді керівник відділу Німецької залізниці Deutsche Bahn у питанні співпраці залізниць-партнерів Вернер Пітч (Werner Pietsch) повідомив главі Центрального об'єднання українців Німеччини в Берліні пані Людмилі Млош, що до певного часу поїзд "Укрзалізниці" Київ-Берлін і поїзд Москва-Берлін РЗ спільно проходили територією ФРН від Франкфурта-на-Одері до Берліна й вартість проїзду ділили навпіл. Коли РЗ продовжила маршрут свого поїзда від Берліна до Парижа, німецькі залізничники кілька разів попереджали керівництво УЗ про необхідність переписати договір про спільне проходження. Суть зберігалася, потрібно було тільки зафіксувати новий номер маршруту московського поїзда після продовження його до Парижа. Проста формальність. Українська ж сторона з якихось причин не переоформила договір, можливо через недбалість, і, певна річ, уже мусила платити сама за свій проїзд німецькою територією, таким чином, сума збільшилася. УЗ сама себе покарала, а заодно - і постійних українських та німецьких пасажирів цього маршруту. Німецькі залізничники досі дивуються, чому поїзд, який пов'язував Берлін і Київ 50 років, українська сторона раптово скасувала. Отож керівництво УЗ і Міністерства інфраструктури України у своїх відповідях лукавило, приписавши підвищення вартості квитка суто німецькій стороні. Німці мали підстави час від часу висловлювати претензії до технічного стану наших составів, іноді - до якості обслуговування та низької кваліфікації персоналу. Це можна було врахувати й виправити в наших же інтересах. Організатор берлінського бюро залізничного туризму Мартін Копечке, який десятки років відправляв цим маршрутом німецьких туристів в Україну, разом із колегою Петером Коллером ратує за негайне повернення поїзда. Водночас він відзначає низку прикрих випадків. Наприклад, із купе виставили літню німецьку пару, щоб дістати контрабандні сигарети, а за моральну шкоду вручили їм шоколадку. Або як до Чемпіонату з футболу-2012 надіслали з Києва до Берліна поїзд для закордонних уболівальників з 12 вагонів, із яких 8 через поганий технічний стан у Німеччину не пропустили... Скільки наших грошей вилетіло в трубу! Крім посилань на німців, які підвищили плату за проїзд, керівництво "Укрзалізниці", пояснюючи скасування маршруту, посилалося на не завжди повне завантаження поїзда. Але це було враховано, і в окремі періоди поїзд ходив через день. До того ж і в Європі таке буває, однак поїздів не скасовують. Тут враховують насамперед інтереси людей: ходять швидкі поїзди вдень і вночі, ходять і регіональні, які зупиняються біля кожного стовпа.

Ми розуміємо, що в нашої залізниці багато проблем. Певну незручність становить зміна колії при перетинанні кордону. Однак за бажання цієї незручності можна уникнути завдяки відомому винаходу польського інженера, який значно прискорює процес зміни колії. Втім, наші багатостраждальні пасажири заради можливості потрапити в Берлін прямим поїздом із Києва готові терпіти простоювання для зміни колії на кордоні. Однак для багатьох це зручніше, доступніше й надійніше, ніж їхати автобусом і літаком. Поїзд потрібний не тільки робітникам та студентам, які курсують маршрутом ФРН-Україна. Українцям доступніше посилати дітей до дідусів-бабусь в Україну на канікули прямим поїздом. Зручніше й численним групам туристів та творчих колективів із великим багажем. Зрозуміло, що наші вагони й локомотиви після тривалої експлуатації потребують оновлення, але й досі, попри все, люди завдяки їм можуть їздити у відрядження, до рідних, відпочивати в різних куточках нашої країни та за кордоном. Адже до Варшави й тепер ходить той самий берлінський состав, то чому його не пустити колишнім маршрутом до Берліна? До того ж доводилося їздити за кордоном аналогічними нічними поїздами, умови в яких інколи бували навіть гірші, ніж у наших составах (наприклад, состав із Лугано до Берліна). Ні провідника, ні освітлення в холодному вагоні не виявлялося. Отож наші поїзди навіть кращі за деякі закордонні. Дорого "Укрзалізниці" платити самій за проїзд німецькою територією до Берліна - це так. Однак відновити пріоритетний маршрут до Німеччини тепер, уже після підписання частини документа про Асоціації з ЄС, та ще в країну, з якою пов'язує так багато проектів, - справа престижу нашої держави. Заощадити можна на чомусь іншому. Та й після скасування величезної кількості поїздів за кордон усе-таки зекономлені якісь кошти, які можна було б використати для поїзда Київ-Берлін. Можливо, якщо состави РЗ і далі ходитимуть територією України, допустимо або ввести для них плату за проїзд Україною, або компенсувати витрати УЗ спільною оплатою залізниці від Франкфурті-на-Одері до Берліна. Як це було раніше. Можна в нинішній непростий час шляхом дипломатії такий варіант реалізувати? До речі, німецькі спеціалісти з бюро залізничного туризму пропонують знову включати в состав поїзда Київ-Берлін вагон на Сімферополь, як це було раніше, що користувалося в іноземців великим попитом і тепер могло б принести українській стороні дохід.

Українці Берліна допомагали Майдану чим могли. Передавали гроші, медикаменти через автобуси та маршрутки. Як би знадобився тоді прямий щоденний поїзд із України у ФРН! Українські волонтери й нині опікуються нашими пораненими, які перебувають на лікуванні в німецькій столиці. Ми сподіваємося, що нове керівництво Міністерства інфраструктури України з розумінням поставиться до проблем залізничного сполучення жителів України та українців, які перебувають за кордоном.

Хотілося б також звернути увагу на питання проїзду пільговиків. Здається, наші люди настільки уражені в багатьох своїх правах, що не варто відбирати в них цю допомогу. Зате добре було б притягнути до відповідальності тих, хто закуповував корейські швидкісні поїзди, не перевіривши їхню придатність для наших умов. Тих, хто не давав замовлень на профільні вітчизняні Крюківський і Львівський заводи, що було б значно дешевше для відновлення залізничного парку. Тих, хто викупив право на вантажні перевезення за кордон і переймається отриманням вигоди від будівництва нового тунелю за державні кошти. Керівництву "Укрзалізниці" слід подумати про елементарну зручність пасажирів. Давно настав час прибрати, наприклад, кіоск із продуктами на другому поверсі центрального вокзалу між ескалатором та спуском на перший поверх, який захаращує прохід людей із багажем, порушуючи всі припустимі норми. Для зручності та здоров'я пасажирів варто повернути на попереднє місце великий туалет на другому поверсі й не гнати людей із багажем на вулицю, в підвал у камеру схову... Добре було б відновити в поштовому відділенні телефони-автомати і продавати телефонні картки, а не гнати людей до "Макдональдса" через усю площу з багажем. На всіх вокзалах у Європі, попри мобільний зв'язок, є телефони-автомати з обслуговуванням монетами або картками. Все-таки і в нас треба насамперед думати про інтереси людей. Згадуються багаті кияни царської Росії, які вміли добре вести справу і отримувати чималі доходи, при цьому віддаючи на потреби міста певний відсоток. Стараннями таких людей, як представники родини Терещенків, Дегтярьов та інші добродійники, у Києві було побудовано притулки для бідних і вдів, робітників, хворих на туберкульоз, для сиріт та єврейських дітей, чиї батьки постраждали від погромів, а також гімназії, лікарні, бібліотеки, будинки для товариств грамотності, приміщеннями яких ми користуємося й досі. З таких людей потрібно брати приклад нинішнім співгромадянам - власникам капіталів.

Дуже сподіваємося, що слова міністра інфраструктури України М.Бурбаки про увагу до потреб людей буде реально втілено в житті.

[TANK]

ого, были целые поезда, а не отдельные вагоны (громко названные поезд) - на рим и т.д.? почему я не помню отдельных составов из РИЦев... прицепные - да, были, максимум штук 10 насчитывал - но разных - т.к. в основном не наши, судя по раскраске, и раскраске разной. Ну а каштан катался ЦМВшками обычными, там наш габарит был.

Может они ночью приходили, чтобы не будоражить фантазию простых строителей коммунизма....

[ЛиС]

ого, были целые поезда, а не отдельные вагоны (громко названные поезд) - на рим и т.д.?

Ну зрозуміло, що причепки. Дивно, що ти сприймаєш звичайну "юлію недопітанскую" чи як там її за істину.

почему я не помню отдельных составов из РИЦев...

Окремий склад з РІЦів був. Киів-Стамбул називався. 94-95 рік, я вже про нього неодноразово писав. Наві про цікавий багажний вагон згадував.

Ну а каштан катался ЦМВшками обычными, там наш габарит был.

Є ще один нюанс. До 2012 наші вагони по РКР ходили без обмежень. Потім під Євро-2012 поляки за гроші ЄС зробили масштабну реконструкцію, і тепер звичайні вагони в тому ж таки Кракові, Вроцлаві чи Варшавві-Центральній просто не влазять. НЯЗ, до Всходньої (через Хелм) ще начебто можна доїхати. Ну і на LHS само собою
Висловлю особисту думку - якби Бальчуна свого часу не "з'їли", то з РКР у нас були б і далі "мир, дружба,жвачка". Адже саме Бальчун свого часу "продавив" тариф для ІС+ до Перемишля по внутрішньоукраїнським тарифам, а не загальноприйнятому тарифу "схід/захід". Хоча не буду приховувати, щодо його призначення я(та і багато моїх знайомих) віднеслися досить таки скептично. Не виключаю варіанту, що і в вантажних перевезеннях він навів би лад, враховуючи що все таки він був причетний до РКР-Cargo
Ну а дойчебах... Я розумію, що ти користувався їх послугами в 100500 разів більше, ніж я, але є одне "але". Коли я почитав про організацію диспетчерізації у мене була лише одна фраза на думці, якою у нас "нагороджують" не дуже вдалих ДНЦ "вибачте, товариш диспетчер, але ви срака!" Ну а те, що відбувається зараз на ДБ... Як ти там любиш казати? "І еті люді запрещают мнє ковьіряться в носу?"

[TANK]

Да, стамбулький челнок - это отдельная песня))))

Все остальное и так понятно в принципе. улучшений ждать нет смысла)))

За напоминание Недопитанской - отдельный респект, вспомнил - поржал)

[Бодрый]

Залізничним маршрутом Київ-Чоп-Братислава перевезено 10 тис. пасажирів

Потяг №27/28 курсує з Києва до Чопа, де відбувається пересадка на потяг №617/961, який йде безпосередньо до Братислави.

В Мінрозвитку повідомили, що залізничним маршрутом Київ-Чоп-Братислава перевезено 10 тисяч пасажирів, пише ЦТС.

"Вже 10 тисяч людей скористалися залізничним маршрутом подорожі до Словаччини", - зазначили в відомстві.

Потяг №27/28 курсує з Києва до Чопа, де відбувається пересадка на потяг №617/961, який йде безпосередньо до Братислави.

Пересадка між поїздами узгоджена.

Подорож між Києвом та Чопом в нічний час забезпечується спальними вагонами "Укрзалізниці", а денний сегмент на маршруті Чоп-Братислава - сидячими вагонами словацької залізниці.

"10-тисячними пасажирами стала подружня пара, яка вперше скористалась пересадковим сполученням Братислава-Чоп-Київ для поїздки в Україну", - додали в МІУ.
https://cfts.org.ua/news/2025/03/21/zal ... iriv_82332

[Бодрый]

"Австрійські залізниці" можуть запустити поїзд з сидячими вагонами в Україну

Очікується, що поїзд доїжджатиме до Ужгорода. Це питання знаходиться на стадії обговорення.

В рамках розширення пропозиції для українських пасажирів "Укрзалізниця" і ÖBB ("Австрійські федеральні залізниці") обговорюють питання можливості запуску поїзда комплектування ÖBB, який курсуватиме між Віднем та Ужгородом.

Як пише ЦТС, про це повідомили в АТ "Укрзалізниця", коментуючи сьогоднішній візит до Києва гендиректора ÖBB Андреаса Матте.

"На зустрічі розглянули можливість запуску нового та більш комфортного пересадкового сполучення між Києвом та Віднем. Також залізничники обох країн опрацьовують запуск поїзда з австрійськими сидячими вагонами до Ужгорода, через Чоп", - повідомили в АТ УЗ.

Крім того сторони домовилися про спільне навчання поїзних бригад і технічних фахівців. Відібрані працівники "Укрзалізниці" пройдуть тренінги з пасажирського та технічного сервісу у Відні.
https://cfts.org.ua/news/2025/04/02/avs ... ranu_82466

[TANK]

Чоп? так их венгры в тот же отстой на сутки загонят))))))))

[Бодрый]

Україна та Молдова працюють над відновленням залізничного сполучення Одеса-Кишинів

Україна та Молдова розпочали роботу над відновленням міжнародного залізничного сполучення — пасажирського маршруту Одеса – Кишинів. Відповідні кроки обговорили під час онлайн-зустрічі заступник Міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба та Віцепрем’єр-міністр, Міністр інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимир Боля.
Про це із посиланням на пресслужбу Одеської ОДА повідомляє “Бессарабія INFORM”.

Маршрут має важливе значення для мешканців обох країн та сприятиме розвитку економіки, туризму, логістики та транскордонного співробітництва. Особливо зацікавлена в його відновленні Одещина — як ключовий транспортний вузол півдня України.

«Залізничне сполучення між Одесою та Кишиневом дозволить забезпечити зручну логістику для пасажирів та бізнесу, а також зміцнити культурні, гуманітарні та торгівельні зв’язки між нашими регіонами», — зазначили в Одеській ОДА.

Українська сторона запропонувала провести детальний аналіз економічної доцільності запуску маршруту з урахуванням обсягів пасажиропотоку, інфраструктурних витрат та тарифної політики.
https://bessarabiainform.com/2025/04/uk ... -kyshyniv/

[Бодрый]

Чоп

До речі, зараз йде реконструкція залізничного вокзалу Чоп

[euhome]

Переныс сюди

[TANK]

и так "вперше" каждый год... как в киеве с ремонтами.
но гуппи хавают, у них каждые 7 минут все по новому...

[Бодрый]

Укрзалізниця запрошує будівельні організації на консультації щодо реконструкції митного залу станції Чоп

Зустріч відбудеться в онлайн-форматі 7 травня 2025 року о 14:00.

Наразі на вокзалі в Чопі функціонує один зал для проходження митно-прикордонного контролю пасажирами поїздів міжнародного сполучення. Зважаючи на збільшення кількості людей, які подорожують залізницею за кордон, планується відкрити другий зал для проходження зазначених операцій. Наразі зі станції Чоп поїзди вирушають до Словаччини, Чехії, Угорщини й Австрії.

Для проведення ремонтних робіт митного залу № 2 вокзалу станції Чоп та введення його в експлуатацію розроблено відповідну проєктно-кошторисну документацію на об’єкт: «Капітальний ремонт будівлі головного залізничного вокзалу на площі Героїв Майдану, 3, м.Чоп Закарпатської області». Укрзалізниця проведе попередні ринкові консультації щодо цього проєкту.

🖊Обов’язкова попередня реєстрація учасників за посиланням: https://forms.gle/gk9UFdBMCYj2KQxLA
Посилання на зустріч: https://join.uz.gov.ua/meeting/2055?sec ... jP9OxwUx5Q (або через стартову сторінку join.uz.gov.ua/meeting, назва 2055, пароль 11042025).

Контактна особа: +38 (063) 303 80 00 (Дмитро).

Довідково: головна будівля вокзалу станції Чоп зведена в 1980 році. У ній було облаштовано два зали для проходження митно-прикордонного контролю пасажирами поїздів міжнародного сполучення. Наразі митний зал № 2 не використовується та потребує ремонту.
Джерело УЗ