Метропрогноз
На Куренівсько-Червоноармійській лінії збудують станції “Деміївську”, “Голосіївську”, “Васильківську”, “Виставковий центр”, “Іподром”, “Теремки”
[
Володимир Янішевський, Хрещатик | 31.01.2007, №14(3004) ]
На розвиток мережі столичного метрополітену в цьому році передбачено 864,3 мільйона гривень. Якщо навіть відмінусувати від цієї суми 100 мільйонів на погашення кредиту і стільки ж на придбання рухомого складу, “сухий залишок” на метробудівні роботи значно перевищує показники інвестицій попередніх років. Тобто нинішня міська влада не тільки задекларувала пріоритетні галузі муніципального господарства, а й створила фінансову базу для його розвитку. Власне, так і повинно бути, вважають посадовці, адже київська підземка має неабияке транспортне і соціальне значення, залишаючись найшвидшим і найдешевшим видом пасажирських перевезень. З цього й виходили фахівці економічного блоку, який очолює перший заступник голови столичної держадміністрації Денис Басс.
Щоправда, допоки на метробудівські рахунки бюджетних коштів не надходило. Втім, роботи на важливих об’єктах не завмерли, в чому переконалися журналісти “Хрещатика”, побувавши на деяких з них.
Наша довідка
Першу дільницю столичного метрополітену (станції “Вокзальна”, “Університет”, “Хрещатик”, “Арсенальна”, “Дніпро”) відкрито в 1960 році. Нині на Куренівсько-Червоноармійській, Святошинсько-Броварській і Сирецько-Печерській лініях діють 45 станцій. Загальна протяжність київського метро понад 65 кілометрів. До 2020 року передбачається відкрити ще 42 станції й подовжити метрополітенівські магістралі щонайменше на 55 кілометрів.
...За зеленим парканом, що видніється на Московській площі, крізь товщу грунту “пробивається” прохідницький щит. Позаду — перегінний тунель, що веде від станції “Либідська” до “Деміївської”. Як розповів голова правління відкритого акціонерного товариства “Київметробуд”, депутат Київради Володимир Петренко, таких важких ділянок столичні метробудівці ще не зустрічали. Гідрологічні умови виявилися надскладними. Окрім того, довелося, як, мабуть, ніколи, повозитися з інженерними мережами, котрі перетинали чи не увесь підземний простір.
Наразі потужний прохідницький комплекс рухається багатометровим котлованом майбутньої станції “Деміївська”. Пройшовши через її поперечну стіну, продовжить свій шлях до “Голосіївської”, “Васильківської” і аж до Теремків. Цю гілку планують прокласти до 2010 року, а відтинок від “Либідської” до “Васильківської” увести в експлуатацію в 2008-му.
Дещо раніше, вже в цьому році, планують відкрити станцію “Червоний хутір”. І хоча фінансування цього пускового об’єкта поки що під запитанням, однак метробудівці не припиняють роботи, розраховуючи на резерви столичного бюджету і субвенції з державної казни, зазначив начальник виробничого відділу “Київметробуду” Віктор Півненко. Між іншим, на “Червоному хуторі” вже монтують платформи, вкладають рейки, ось-ось візьмуться за архітектурно-оздоблювальні роботи вестибюля станції. А передуватиме її пуску здача в експлуатацію електродепо “Харківське”. Першу чергу планують закінчити до Дня незалежності України. Загальна вартість будівництва депо 218,6 мільйона гривень. Фахівці-метробудівці наголошують, що за обсягами капіталовкладень цей об’єкт переважає в кілька разів спорудження будь-якої станції підземки.
До 2020 року підземні магістралі сягнуть Дарницького вокзалу, Виноградаря, Жулян...
[
Володимир Янішевський, Хрещатик | 31.01.2007, №14(3004) ]
Станція “Червоний хутір” має стратегічне значення в розвитку метрополітенівської мережі до 2020 року, переконані фахівці. Звідси прохідницькі щити рушать в напрямку Дарницького вокзалу. Там до “приходу” метро готуються кілька років поспіль. Завершують облаштування пасажирських платформ, до яких можна дістатися через тунелі. Продовжується будівництво вокзального комплексу, а поряд із нинішнім залізничним мостом споруджують комбіновану переправу для поїздів і автомобілів.
Ще один напрямок метротунелів — від станції “Сирець” до “Мостицької”, а далі до “Синьоозерної” на масиві Виноградар. Подільсько-Воскресенська лінія подовжиться до “Глибочицької”, потім до “Вокзальної”. Звідти метробудівці рушать до станцій “Солом’янська” і “Аеропорт” у Жулянах. У перспективі уведуть в експлуатацію дільницю: станції “Вулиця Каштанова” — “Дніпровська” з відгалуженням на “Лівобережну” Святошинсько-Броварської лінії. А від “Вулиці Каштанової” рейки прокладуть в напрямку Милославської на Троєщині. До 2020 року столичне метро також дійде до Ленінградської площі.
Для зручності пасажирів до 2010 року збудують другий вихід на “Вокзальній”, а до 2020-го це передбачено зробити на станціях “Театральна”, “Університет”, “Дружби народів”.