Від паровозів до швидкісних експресів
"Хрещатик"
Напередодні свого професійного свята державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" влаштувало для столичних журналістів багатокілометровий прес-тур.
Його учасники побували у Вінниці, де оглянули оновлений залізничний вокзал, новозбудований тунель, що з'єднує північну й південну частини 650-річного міста, відвідали станції Деражня, Хмільник та Хмельницький. А наступного дня екскурсія продовжилася вже в Києві.
Французький верстат обточує локомотивне колесо лише за 20 хвилин
Локомотивне депо Київ-Пасажирський, в якому "прописані" 167 електровозів, займає трохи більше семи гектарів. З одного боку його обступають будівлі Центрального залізничного вокзалу, з другого — Протасів Яр та Батиєва гора. Розширювати виробничі площі, причому в центральній частині столиці, вельми проблематично. Отож іншого варіанту, аніж модернізація обладнання і раціональне використання наявної території, у залізничників немає. Як розповів начальник депо Іван Антонюк, завдяки вдумливій технічній політиці "клініка" для електровозів тепер оснащена сучасними механізмами. Тут можна відремонтувати всі вузли, окрім ходової частини. Це надзвичайно важливо з огляду на те, що рухомий склад працює дуже інтенсивно. Щодоби електровози депо Київ-Пасажирський "пробігають" майже по 700 кілометрів — найбільше в Україні. Донедавна обточування локомотивного колеса тривало годину-півтори. Після придбання французького верстата — двадцять хвилин. До слова, такого обладнання ще немає ніде на залізницях нашої країни. Коштує верстат близько мільйона доларів.
Загалом локомотивне депо — це доволі велике підприємство. В ньому понад тисячу працівників, які трудяться в особливому режимі. Адже у сталево-магістральному господарстві немає вихідних. Через кожних 48 годин, пройшовши віяльну ділянку депо, електровози стають на технічне обслуговування — таке непорушне правило діє багато десятиліть. Цілодобово працює й кабінет перед-рейсових медичних оглядів машиністів та їхніх помічників. Для них, як і для всіх деповців, створено пристойні умови. Адміністративні і цехові приміщення обігріває компактна, але потужна модульна котельня. Є харчоблок, хімчистка, пральня, роздягальні, душові кімнати, медичний пункт, бібліотека і навіть зимовий сад, в якому вирощують екзотичні пальми, фініки, бамбук, а також розкішні троянди.
Рух на новому мосту через Дніпро відкриють в 2007 році
Після огляду депо журналісти знову вирушили в дорогу. Але не поїздом, а мотрисою. Це такий собі автобус на рейках, чимось схожий на надшвидкісні експреси, які курсують в Японії та інших країнах. Наш лайнер, де є комфортні купейні відділення, два пасажирських салони й зручний конференц-зал, виготовлено в Польщі. Призначений він для ділових поїздок посадовців Міністерства транспорту та Укрзалізниці. Оснащений двома дизельними двигунами. Розвиває швидкість близько 160 кілометрів на годину.
Діставши дозвіл диспетчерської служби, машиніст мотриси плавно "відчалює" від перона. За лічені хвилини дістаємося Протасового Яру, а звідти через Київ-Московський до Видубичів. Від'їхавши від однойменної платформи, праворуч бачимо металеві конструкції. А за якусь мить перед нами відкрилася панорама будівництва нового мосту через Дніпро. Журналісти, які нещодавно висвітлювали поїздку столичного мера на Труханів острів (там сьогодні розгорнулися основні роботи на спорудженні Подільсько-Воскресенського мостового переходу), пригадали бліц-інтерв'ю Олександра Омельченка на цьому об'єкті. Тоді Київський міський голова сказав, що він підтримує негласне суперництво будівельників. І якщо в 2008 році здадуть в експлуатацію Подільський міст, який зводять поряд із Дарницьким, такий фінал змагання влаштує всіх, зазначив Олександр Олександрович.
Тим часом наш потяг стишує хід і зупиняється навпроти оглядового майданчика залізничної переправи через Дніпро. Попереду — могутні чашоподібні опори майбутнього мосту на перегоні Київ-Московський — Дарниця. За словами заступника головного інженера Південно-Західної залізниці Михайла Січного, комбінований перехід матиме загальну довжину 4,2 кілометра, в руслі Дніпра — 1060 метрів. По мосту проляжуть дві залізничні колії й шість смуг для автомобільного руху. Вартість проекту — 3,8 мільярда гривень. Освоєно мільярд. Пригадується, як урочисто в 2004-му закладали перші цеглини в цей міст. Лунали запевнення посадовців Міністерства транспорту про те, що важливий об'єкт здадуть в 2006 році. Проте нині ніхто в це не вірить. Принаймні фахівці Південно-Західної називають іншу дату завершення робіт — 2007 рік. Причому стверджують, що виробничий графік порушили численні перевірки. Шукали фінансові афери. Виявлені хиби було усунено, хоча на певний час роботи і, звичайно, фінансування будівництва зупинили. В останні місяці виробничий режим мостобудівців відновився. На об'єкті цілодобово зайнято близько чотирьох тисяч працівників трьох підрядних організацій. Однак, схоже, труднощі на трасі прокладення мосту неминучі. Вони, на думку Михайла Січного, будуть пов'язані з переселенням виробничих приміщень в районі Видубичів. Отож подорожчає все будівництво. За попередніми підрахунками — щонайменше на мільярд гривень. Ще один новобуд на маршруті прес-туру — Дарницький вокзальний комплекс. Він ровесник згаданого вище мосту. Перші цеглини в їхні підмурівки закладали помпезно, за участю тодішніх керманичів держави. Передбачали збудувати євровокзал за рік-два. Потужний старт, коли на об'єкті і вдень, і вночі сновигала техніка, працювали сотні людей, вражав усіх, хто проїжджав повз будову. Але згодом вона обезлюдніла. Поповзли чутки, що кошти витрачалися не за призначенням, а на вибори провладного кандидата в президенти. Нині навіть неозброєним оком видно, що до фінішу дуже далеко.
На головному корпусі змонтовано половину каркасних конструкцій. Столичні метробудівці облаштовують тунельні проходи, потім візьмуться до ескалаторів. Йде будівництво платформ. Усього освоєно 149 мільйонів гривень з 2,7 мільярда, якими обчислюється робота на вокзальному комплексі. Цілком імовірно, що відкриють його не в наступному, а наприкінці 2007 року, вважають фахівці Південно-Західної дороги.
У напрямку Полтави пасажирські поїзди їхатимуть зі швидкістю 200 кілометрів на годину
Зі станції Дарниця мотриса рушила північним кільцем через Русанівку, Київ-Дніпровський, Петрівський міст, Сирець, Борщагівку, Караваєві Дачі до перону Центрального залізничного вокзалу. Там ми побачили не тільки модерну будівлю південного терміналу, що з'єднаний з головним корпусом комплексу 173-метровим конкорсом, а ще дещо з того, про що пасажири, напевно, й не здогадуються. Скажімо, про те, що на вокзалі встановлено 160 відеокамер, які цілодобово стежать за тим, що тут відбувається.
— Друга молодість нашого вокзалу,— каже його начальник Василь Павлов,— бере початок з 2001 року. Тоді за рекордно короткий термін оновили весь комплекс, а Південний вокзал звели з нуля.
Тут найсучасніше інженерне обладнання. Лише система кондиціонування повітря коштує 30 мільйонів гривень. Серед технічних новинок, впроваджених на вокзалі Київ-Пасажирський,— ліфти для людей з особливими потребами, змонтовані в західному підземному переході. Звідси на інвалідному візку можна піднятися до платформ вокзалу.
Перший заступник начальника Південно-Західної залізниці Григорій Крицький розповів про будні 68-тисячного колективу, як мовиться, без ретуші. До речі, чверть століття тому в ньому працювало майже вдвічі більше людей, ніж тепер. Не все гаразд з рухомим складом пасажирського парку. Він постійно скорочується. Приміром, за останніх десять років на 260 вагонів. А втім, вихід зі становища вже знайшли. Випуск пасажирських вагонів опанувала вітчизняна промисловість. Уже в 2006-му Південно-Західна залізниця значно оновить свій парк. Планується придбати 150 вагонів — закупівель у такій кількості не було принаймні вже 15 років, зауважив Григорій Крицький. Все частіше новенькі вагони з'являються і на приміських маршрутах. Щоправда, поки що це не позначається на грошовій виручці за проїзд в електричках. Тисячі безбілетників і пільговиків, які користуються приміськими потягами, можуть пустити "під укіс" велике господарство Південно-Західної дороги. За підрахунками її фахівців, цього року збитки на приміських перевезеннях очікуються в сумі 144 мільйони гривень.
На запитання, чи підніматимуть тарифи, Григорій Крицький відповів дипломатично:
— Тут не все залежить від залізниці. Різко зросли ціни на енергоносії, ремонтні роботи, тому я не можу сказати, що ми не порушуватимемо питання про тарифи.
Та перший заступник начальника Південно-Західної і не розраховує на те, що підвищення тарифів дасть змогу "одним махом" розв'язати всі фінансові проблеми. Адже досі залізниця недоотримує з бюджету мільйони гривень компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. Окрім того, законодавство не передбачає гнучкого підходу у визначенні пільг. На проїзд в електричках вони однакові для всіх пенсіонерів, хоча в одного пенсія 300 гривень, а в іншого вдесятеро більша.
Григорій Крицький розповів також про завтрашній день Південно-Західної дороги. Зокрема, про відкриття руху пасажирських поїздів на напрямку Київ—Полтава. Там потяги розганятимуться до 200 кілометрів на годину. Прискореними стануть поїзди і зі столиці до Львова. У планах залізничників реконструкція залізничних вокзалів та привокзальних площ у Козятині, Білій Церкві, Жмеринці, Фастові, будівництво транспортної розв'язки у Вишневому, обхідної колії Підгірці—Васильків, мосту через річку Десну на 32-кілометровій ділянці Воронізька—Новгород-Сіверський. На станції Борщагівка спорудять моторовагонне депо для ремонту електропоїздів, на Київ-Пасажирському — вагономийний комплекс, впровадять автоматизовані системи керування пасажирськими та вантажними перевезеннями...
Володимир ЯНІШЕВСЬКИЙ
"Хрещатик"
http://www.kiyany.com.ua/news/2005/11/2/5758.htm
поряд 
