[13.07.2007] Харківщина буде намагатись довести "знос експлуататорів" метрополітену до 100%. Повідомлення прес-служби Харківської облдержадміністрації
http://www.regionnet.kharkov.ua/news.php?news=5401
Заява голови Харківської облдержадміністрації Арсена Авакова щодо незмінності ціни жетону у Харківському метрополітені зайняла перші місця на сторінках майже усіх інформаційних агенцій України 9 липня 2007 року . Безумовно, Міністр транспорту та зв’язку України Рудьковський, прес-служба якого напередодні розповсюдила інформацію про те, що міністр не наполягає на підвищенні вартості проїзду у Харківському метрополітені, потрапив у складне становище. Його прес-служба каже одне, а документи, підписані Рудьківським, свідчать про інше.
З одного боку, не бажаючи показувати населенню України некомпетентність пана Рудьковського у питаннях роботи метрополітенів, прес-служба Харківської облдержадміністрації, з іншого боку, не має підстав приховувати від жителів Харківщини та всієї України документи, які міністр за своїм підписом надсилає до Харкова.
То ж, спеціально для Миколи Миколайовича розглянемо проблему всебічно та з маленьким екскурсом в історію. Так пану міністру, який отримав диплом історика у Чернігівському педагогічному інституті, буде більш зрозуміло.
Травень 2000 року. Розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації вартість однієї поїздки у метрополітені збільшена до 50 копійок. Причина підвищення тарифу – зростання вартості енергоносіїв та введення нової Олексіївської лінії.
Шість останніх років поспіль керівництво метрополітену, завдяки вмілому управлінню, відданості справі та повазі до пасажирів утримувало вартість жетону незмінною.
Квітень 2006 року. Начальником державного підприємства Харківський метрополітен наказом Міністерства транспорту та зв’язку України призначений Сергій Зінятович Мусєєв. А вже 15 травня 2006 року на адресу Харківської облдержадміністрації надходить лист №04-983 за підписом С. Мусєєва з проханням підвищити вартість однієї поїздки у Харківському метрополітені до 1 гривні.
Робота з цього питання відповідних управлінь облдержадміністрації, керівництва метрополітену, профспілок області та виконавчого комітету Харківської міської ради тривала майже півроку.
У жовтні 2006 року голова облдержадміністрації Арсен Аваков підписав розпорядження №518 "Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів у метрополітені міста Харкова". Цим розпорядженням був встановлений тариф 0,75 копійок за одну поїздку. На більшу вартість у керівництва Харківського метрополітену не знайшлось ані відповідних розрахунків, ані переконливих аргументів.
Квітень 2007 року. Начальник ДП Харківський метрополітен С. Мусєєв розпочинає атакувати обласну державну адміністрацією листами, в яких розповідає про скрутне становище метрополітену. В той же час в місцевих засобах масової інформації з’являються чисельні інтерв’ю керівництва метрополітену, в яких говориться про те, що реальна собівартість перевезення одного пасажира складає 1 грн. 12 коп.
І це при тому, що чинні 75 копійок – найвищий тариф серед метрополітенів України!
Дивно, але собівартість перевезення одного пасажира за 1 півріччя 2007 року, за даними самого ж метрополітену, складає 69,9 коп.
Таким чином, не зовсім зрозуміло, навіщо керівництво Харківського метрополітену вводить в оману і міністра Рудьковського, і – що набагато важніше і гірше – жителів Харківщини.
Тож поглянемо на факти.
По-перше, підвищення тарифу у жовтні 2006 року було обумовлено зростанням цін на матеріали, запасні частини, обладнання, енергоресурси та рівнем мінімальної заробітної плати, що дійсно призвело до збільшення собівартості перевезень. Тобто, склалися об'єктивні передумови для підвищення тарифу на перевезення пасажирів у Харківському метрополітені з 0,50 грн. до 0,75грн. за 1 поїздку.
Зростання планової собівартості перевезень у жовтні 2006 року було викликане рядом факторів, основними з яких є:
- необхідність виконання вимог діючого на підприємстві колективного договору і Галузевої угоди щодо підвищення заробітної плати працівникам метрополітену у відповідності з ростом мінімальної заробітної плати;
- приведення витрат на комунальні послуги й електроенергію у відповідність із затвердженими нормами обсягів їх споживання;
- необхідність проведення ремонтних робіт для підтримки безпеки перевезень на належному рівні, оновлення зношених основних засобів за рахунок амортизаційних відрахувань, збільшення обсягів споживання електроенергії і матеріалів.
У цьому тарифі планова собівартість перевезень, у порівнянні з фактичною, була збільшена на 40%, що є достатнім резервом для того, щоб даний тариф залишався незмінним і сьогодні.
Слід зазначити, що крім діяльності по перевезенню пасажирів, Харківський метрополітен веде й іншу діяльність
(при цьому харків’яни вже не розуміють, яка з них головна для метрополітену) – рекламну і надання площ в оренду, що приносить підприємству доходи, які при розрахунку тарифу на перевезення пасажирів не були враховані у 2006 році. Лише за І півріччя 2007 року за рахунок неосновної діяльності Харківський метрополітен отримав прибуток у розмірі майже 10 мільйонів гривень.
Ці кошти повинні використовуватись на розвиток підприємства та забезпечення якісного перевезення пасажирів.
По-друге, для того, щоб діючий тариф був переглянутий, Харківському метрополітену необхідно надати до облдержадміністрації розрахункові документи, які мають відповідати Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 05.03.07. № 191, та Методичним рекомендаціям з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 05.02.01. № 65. З цього приводу дуже дивною є позиція керівника ДП Харківський метрополітен С. Мусєєва, який у своєму листі на ім’я голови Харківської облдержадміністрації Арсена Авакова не приводить жодних економічно обґрунтованих доводів та розрахунків, тим самим відверто нехтуючи наказами власного міністерства.
По-третє, складається враження, що пан Рудьковський підписав листа, який готували не фахівці самого міністерства. Навряд чи досвідчені професіонали дозволять собі маніпулювати словами замість того, щоб базуватися на конкретних фактах.
А що пан Рудьковський мав на увазі, повідомляючи голову Харківської облдержадміністрації про те, що в метрополітені "знос експлуататорів – до 70%", залишається великою таємницею:
- чи то під "експлуататорами" міністр має на увазі підприємців, кіоски яких зносяться у переходах метрополітену?
- чи то керівництво самого метрополітену, яке так зносилося, що серед нього не більше 30% фахівців?
- чи мова йде про пасажирів, які все більше відмовляються користуватися послугами Харківського метрополітену, віддаючи перевагу іншим видам транспорту?
До того ж, відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розрахунок нового тарифу з пакетом підтверджуючих документів, обов’язково повинен бути розглянутий і погоджений виконавчим комітетом Харківської міської ради, чого й досі не відбулось. То чому ж міністр транспорту та зв’язку не звертається до керівників міста Харкова …?
Таким чином, обласна державна адміністрація вважає діючий тариф на перевезення пасажирів у Харківському метрополітені в розмірі 0,75 грн. за одну поїздку економічно обґрунтованим і таким, що відповідає Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.03.07. № 191.
Єдина суттєва проблема Харківського метрополітену полягає у необхідності повного покриття втрат доходів від перевезень пільгового контингенту громадян з боку державного бюджету України. При існуючому тарифі, враховуючи фінансовий результат, отриманий підприємством від іншої (неосновної) діяльності, та за умов повного відшкодування втрат доходів від пільгових перевезень, фінансово-господарська діяльність в цілому по підприємству має бути беззбитковою.
Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік" Харківській області передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд всіма видами транспорту окремих категорій громадян в обсязі 41,3 млн. грн. В той же час, потреба області в коштах на компенсаційні виплати за проїзд пільгових категорій громадян на 2007 рік складає 221,1 млн. грн. Тобто виділено лише 18,7% від потреби.
Враховуючи те, що Міністр транспорту та зв’язку є членом Кабміну, який, у свою чергу, готує проект Державного бюджету України на відповідний рік, пан Рудьковський був зобов’язаний відстоювати інтереси галузі в частині повної компенсації втрат доходів транспортників від перевезень пільгових категорій громадян.
Вражає й підхід пана Рудьковського до ще однієї теми, яку у своєму листі підіймає міністр - стосовно укладання договору про організацію надання транспортних послуг метрополітеном, що регламентується Законом України "Про міський електричний транспорт".
Дійсно, до повноважень облдержадміністрації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" відноситься регулювання (встановлення) тарифів на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті -метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі.
Але відповідно до п.35 Правил надання послуг міським електричним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735, та з урахуванням положень ст. 12 Закону України "Про міський електричний транспорт" функції замовників транспортних послуг можуть здійснюватися лише виконавчими органами місцевого самоврядування, а не обласною державною адміністрацією. Вищезазначені розбіжності потребують нагального внесення змін до законодавчих актів у частині визначення замовника і встановлення тарифів на послуги міського електричного транспорту за ініціативою Міністерства транспорту та зв’язку. Адже відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про міський електричний транспорт", який набрав чинності ще у 2004 році, Кабінет Міністрів України був зобов’язаний протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність до положень закону. Але й до цього часу розбіжності між двома вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України так і не усунені.
Можна припустити, що історик за фахом, вчитель, фахівець у галузі торгівлі Микола Миколайович Рудьковський міг не знати про наведений вище юридичний казус. Але ті люди, які вважають себе фахівцями та готували міністру документи на підпис, повинні були про це знати.
Гадаємо, що Микола Миколайович у подальшому буде більш уважно вичитувати листи, які за його підписом надсилаються головам облдержадміністрацій. У цьому випадку міністр не буде ставити у дивне становище і власну прес-службу, яка рекомендує найвищій посадовій особі Харківської області "більш детально" вивчати "кореспонденцію, яка надходить за підписом Міністра транспорту та зв’язку України".
Шановні колеги з прес-служби міністерства! Якщо ви та ваш керівник бажаєте, щоб над листами міністра жартувала вся країна, ми готові їх отримувати і ретельно вивчати!
А для тих, хто сумнівається в тому, що Харківська обласна державна адміністрація детально вивчає усю кореспонденцію, що надходить до неї, нижче наводимо лист міністра Рудьковського та заяву його прес-служби.
