Cирецько-Печерська лінія столичного метрополітену в нинішньому році "приросте" ще однією станцією — "Червоний Хутір". Таким чином, київська підземка подовжиться на 1,7 км. Нині її загальна протяжність понад 65 км. А до 2020 року передбачається відкрити ще 42 станції й подовжити метрополітенівські магістралі щонайменше на 55 км.
Станція підвищеного комфорту
Прокладання тунелів у напрямку Червоного Хутора почалося одразу після пуску поїздів до станції "Бориспільська" в 2005 році. "З того часу споруджувалися основні конструкції станції й підстанції силової тяги потягів,— розповів кореспонденту "Хрещатика" заступник директора дирекції з будівництва метрополітену Микола Олійник. За його словами, на цій пусковій дільниці вже спорудили 2 вентиляційних вузли, проклали частину тунелів за станцією й облаштували тупики. Архітектурно-оздоблювальні та монтажні роботи наразі не розпочинали. Загальна вартість будівництва станції (у цінах 2004 року) 163,2 млн грн. На сьогодні освоєно 103 млн грн.
"За рахунок нових 40 потягів, які планують придбати, в цьому році на цій ділянці курсуватиме 32 пари поїздів,— зазначив начальник служби рухомого складу КП "Київський метрополітен" Віктор Атлас. — Тобто вагони прибуватимуть сюди частіше ніж через 2 хвилини. До речі, нині тут "бігають" ЗО пар електропотягів щогодини. Нові вагони, які закуплять у Росії, відрізнятимуться від раніше придбаних поліпшеним інтер'єром. Зручнішою в експлуатації буде й кабіна машиніста. Як розповів Віктор Атлас, останнім часом метрополітенівський парк помітно "омолоджується". Наприклад, торік придбали 37 вагонів. 22 з них виїхали на рейки Сирецько-Печер-ської лінії, решта курсують на Святошинсько-Броварській.
Споруджуючи станцію "Червоний Хутір", метробудівники подбали й про пасажирів з обмеженими фізичними можливостями,— в рамках столичної програми "безбар'єрне середовище". "На новій станції встановлять 9 ліфтів,— ділиться планами Микола Олійник,— 4 механізми підніматимуть пасажирів з платформи до касового залу, ще стільки ж підйомників рухатимуться від касового залу до тротуару на виході з метро. А один ліфт їздитиме аж із 3 зупинками: платформа — касовий зал — тротуар. Окрім того, на станції змонтують турнікети нового покоління. Як пояснив начальник служби рухомого складу метрополітену, такі апарати призначені для безконтактних карток, з яких зніматимуть кошти за проїзд у залежності від кілометражу поїздки. Між іншим, столична влада планує впровадити систему безконтактних карток, за допомогою яких пасажири розраховуватимуться не тільки за користування метрополітеном, а й за комунальні та інші послуги.
І остання стане передостанньою...
Станція "Червоний Хутір" лише на деякий час буде кінцевою на Сирецько-Печерській лінії. За сприятливих фінансових умов звідси розпочнеться підземний "марш-кидок" до нового Дарницького залізничного вокзалу. "До 2020 року ми плануємо прийти не тільки до Дарницького вокзалу,— розповів "Хрещатику" заступник голови правління ВАТ "Київметробуд" Володимир Пальчик. — У перспективі метро тунелі прокладатимуть від станції "Сирець" до "Мостиць-кої" і далі до "Синьоозерної" на житловому масиві Виноградар".
Схоже, нинішній рік стане знаковим для столичних метробудівців. Адже на розвиток підземного простору, який пронизуватимуть довгі тунелі, в цьому році передбачено виділити понад 800 млн грн, повідомили в "Ки-ївметробуді". І хоча 100 млн грн з цієї суми потрібно спрямувати на погашення кредиту, і стільки ж — на придбання нових потягів, все одно залишок коштів, що освоюватимуть на будівництві метро, значно перевищує обсяги фінансування столичної підземки в попередні роки.
Де ночують вагони?
Одночасно із станцією "Червоний Хутір" зводять ще один стратегічний об'єкт — електродепо. Як стверджують фахівці, на такій лінії як Сирецько-Печерська (її протяжність невдовзі становитиме 25,5 км) за усіма нормативами має бути 2 депо. Тому цілком очевидна важливість і необхідність пункту відстою і технічного огляду потягів метро, які курсуватимуть від станції "Сирець" до "Червоного Хутора".
Хто зранку чи ввечері іще по Сирецько-Печерській лінїї метро, знає, як тяжко втиснутися до вагона — настільки щільний натовп пасажирів. Сьогодні цією гілкою курсує щогодини до тридцяти пар потягів (у годину пік), але навіть цієї кількості замало, аби її розвантажити і створити більш-менш прийнятні умови для пасажирів. Проте більше потягів наразі не можна пустити через технічні моменти: вагони, що слідують цим маршрутом, "ночують" і проходять техогляд на Оболоні, і звідти їх переганяти на Сирецько-Печерську лінію вкрай незручно. Але якщо на цій гілці облаштувати "своє" депо, то це дасть можливість збільшити кількість курсуючих потягів.
Нині столичних метрополітенівців обслуговує два депо — на Оболоні та Дарниці, в кожному з них "зберігається" до 300 вагонів. Але вже цього року має відкритися перша черга третього — біля майбутньої станції "Червоний Хутір". Після цього частина составів передислокується з Оболоні до Червоного Хутору, там же розташовуватимуть і докуплені вагони. На думку головного інженера про-ектно-вишукувального інституту транспортного будівництва "Київдіпротранс" Сергія Свириденка, відтоді, як запрацює депо, на лінію можна буде випускати до сорока пар потягів у годину пік. Депо на Харківському масиві планували побудувати ще у середині 90-х. Але архітектурна рада міста (після обстеження) не дала дозвіл облаштувати під нього місцевість на Вирлиці. Лише у 2003-му міська влада підшукала інше місце для збереження рухомого складу, винісши рішення про виділення земель на Червоному Хуторі прямо під час виїзної наради. Згодом пропозицію ухвалили депутати Київської міськради. Спочатку розчистили захаращену землю, а вже з 2004-го розпочали будівельні роботи. Раніше частина цих земель належала військовій частині ВМС Україїш — там були господарчі забудови, які потім передали на баланс міста. Ще частина земель була зеленою зоною, втім, з дозволу столичної влади, дерева дозволили викорчувати і вільну ділянку передали на баланс метрополітену.
Як розповів пан Свириденко, новозбудоване депо займатиме площу 9,5 га. На початку в будівництво заклали 465 мільйонів гривень. Наразі освоєно 175 млн грн, а до кінця року планується використати 210—215 млн. За словами пана Свириденка, до кінця року введуть в експлуатацію два великих приміщення — 8-поверхову адміністративну будівлю (вже звели 6 поверхів) і головний корпус електродепо з майстернями, зокрема, відстійно-ремонтним цехом. Останній займатиме майже два з половиною гектари, довжиною у 215 метрів. З гілки метро в бік Червоного Хутора виходитимуть на землю два тунелі, що розходитимуться на 23 коли, на кожній з яких "відпочиватимуть" по два состави. А загалом депо обслуговуватиме 190 вагонів. При цьому, одна колія використовуватиметься винятково для мийки вагонів, інша — для їхньої вакуумної очистки
В гугловских координатах ось станции где-то тут: 50°24'35.81"N, 30°41'54.07"E