Тарифи на перевезення пасажирів у приміському сполученні абсурдно низькі
http://www.magistral-uz.com.ua/news/tar ... nizki.html
Існуючі тарифи Укрзалізниці на перевезення у приміському сполученні залишаються в рази нижчі за собівартість послуги перевезень і є абсолютно демпінговими на ринку транспортних послуг.
За підрахунками фахівців, щоб доходи від приміського сполучення хоча б не перевищували витрати, уже сьогодні, вартість проїзду потрібно в середньому підвищити в 6 разів. Цей показник є усередненим, адже тариф обраховується в залежності від відстані, специфіки маршруту, види тяги (дизель тяга чи електротяга) тощо.
Існування перевізника в особі залізниць з таким рівнем тарифів вносить значні перекоси у розвиток ринку транспортних послуг – адже демпінгові ціни на перевезення є порушенням принципів конкуренції, створюють перекоси у розвитку різних видів транспорту та призводять до скорочення право вибору пасажира. Наразі, тарифи на перевезення пасажирів у приміському сполученні, що відповідно до законодавства встановлюються залізницями України за погодженням з місцевими органами виконавчої влади, є далекими від реальної собівартості перевезень та інфляційних процесів.
Наприклад, при подорожі електро- або дизель-поїздом у приміському сполученні для пасажирів діє наступний тариф (на прикладі областей):
Відстань Харківська область Дніпропетровська область Донецька, Луганська області
1–5 км __ 3 грн _____________ 3,50 грн ________________ 3,80 грн
6–10 км _ 3,50 грн __________ 3,50 грн ________________ 4,50 грн
41–50 км 5,00 грн __________ 8,00 грн ________________ 8,00 грн
91–100 км 7,50 грн ________ 13,75 грн _______________ 11,60 грн
141–150 км 10,00 грн ______ 19,75 грн _______________ 15,50 грн
191 – 200 км 12,25 грн _____ 23,50 грн _______________ 19,10 грн
Тарифи, встановлені на перевезення у приміському сполученні, неспівставні з тарифами на аналогічні відстані залізничним транспортом у Росії. На відстані до 20 км нижчі в 1,4 – 1,7 рази, до 50 км нижчі в 2,3 рази, до 150 км нижчі в 2,4 рази. При цьому потрібно зауважити, що Російська залізниця отримує дотації за перевезення пасажирів навіть за цими тарифами, бо вони все одно не відповідають економічно обґрунтованому рівню.
Порівняльна таблиця вартості проїзду пасажирів у приміському сполученні на різну відстань залізничним транспортом України та Росії (по залізницям)
Відстань Донецька залізниця (УЗ) Північно-Кавказська (РЖД)
10 км __ 4,50 ___________________ 5,13
20 км __ 5,00 ___________________ 7,70
30 км __ 5,50 __________________ 10,27
50 км __ 8,00 __________________ 15,40
100 км 11,60 __________________ 28,24
150 км 15,50 __________________ 38,51
Відстань Південно-Західна залізниця (УЗ) Московська залізниця (РЖД)
10 км __ 4,50 ___________________________ 3,85
20 км __ 4,50 ___________________________ 7,70
30 км __ 5,00 __________________________ 11,55
50 км __ 6,55 __________________________ 19,26
100 км _ 9,05 __________________________ 34,66
150 км 12,00 __________________________ 50,06
У порівнянні з автотранспортним тарифом, який не передбачає витрат на утримання інфраструктури, залізничні тарифи занижені до абсурду. Так вартість проїзду в приміському сполученні поїздом в 1,5 – 4 рази, менша за вартість проїзду автотранспортом.
Допоки залізниця самостійно несе на собі соціальну місію забезпечення приміських перевезень разом з її фінансовим забезпеченням. Перевезення у приміському секторі збиткові по своїй природі, однак вирішувати проблему потрібно спільно. Залізниця надає інфраструктуру для перевезень, забезпечує рухомим складом та гарантує безпеку, місцеві органи влади визначаються з потребою у залізничних перевезеннях, тарифами, інвестиціями в рухомий склад, який потрібно закупити для надання якісних послуг, та дотаціями для забезпечення беззбитковості роботи залізниці.
Для збереження існуючих соціальних тарифів на перевезення у приміському секторі необхідно 3,5 млрд грн державних дотацій
http://www.magistral-uz.com.ua/news/dlj ... tacij.html
Попит на перевезення приміським залізничним транспортом стабільно високий (швидко і зручно), вимоги до якості перевезень зростають. Однак забезпечити виконання цих завдань можливо, лише кардинально змінивши принципи організації та зони відповідальності (в тому числі і фінансової) за перевезення пасажирів у приміському сполученні.
Відсутність компенсацій перевізнику за соціальний рівень тарифів (в середньому у 6 разів нижче від рівня рентабельності), систематичне невиділення бюджетних коштів на оновлення рухомого складу та постійні недокомпенсації за перевезення пільгових категорій позбавляють приміський сегмент перевезень перспективи стати конкурентоздатним та залучити платоспроможного пасажира. Для утримання існуючих соціальних тарифів на пасажирські перевезення у приміському секторі необхідно, щоб у державному та місцевих бюджетах було передбачено близько 3,5 млрд грн для компенсації залізницям своїх затрат до рівня беззбитковості перевезень. На сьогоднішній день покриття витрат залізниць фактичними доходами в приміському пасажирському сполученні становить лише 12,89%.
Систематично не виконуються норми Закону України «Про залізничний транспорт»: органи влади мають разом із залізницями вкладати бюджетні кошти в оновлення парку пасажирських приміських перевезень для забезпечення їх якості та кількості згідно потреб пасажирів. У силу старіння рухомого складу та відсутності будь-якої політики органів місцевої влади в контексті оновлення парку пасажирських приміських перевезень кількість електропоїздів та дизель поїздів придатних до перевезень скорочується з року в рік.
Також законодавством передбачено, що при рівні тарифів, який не забезпечує рентабельності перевезень, збитки залізниць компенсуються з місцевих бюджетів. Але на практиці ця норма закону ніколи не виконується. З року в рік залізниці України власним коштом покривають збитки від встановлених низьких тарифів на перевезення, що призводить до тотального занепаду приміського сектору Укрзалізниці
Залізниця наголошує на необхідності віднайти кошти та оновити рухомий склад, задіяний у приміських перевезеннях. Укрзалізниця уже подала на розгляд до Міністерства інфраструктури проект плану капітальних інвестицій на 2013 рік, згідно з яким пропонується у 2013 році спрямувати з місцевих бюджетів понад 5,4 млрд грн на оновлення приміського пасажирського рухомого складу (закупівля 23 електропоїздів постійного струму ЕПЛ-2Т, 30 електропоїздів змінного струму ЕПЛ-9Т, 22 рейкових автобусів).
Допоки залізниця самостійно несе на собі соціальну місію забезпечення приміських перевезень разом з її фінансовим забезпеченням. Перевезення у приміському секторі збиткові по своїй природі, однак вирішувати проблему потрібно спільно. Залізниця надає інфраструктуру для перевезень, забезпечує рухомим складом та гарантує безпеку, місцеві органи влади визначаються з потребою у залізничних перевезеннях, тарифами, інвестиціями в рухомий склад, який потрібно закупити для надання якісних послуг, та дотаціями для забезпечення беззбитковості роботи залізниці.
Довідка: Існуючі тарифи Укрзалізниці на перевезення у приміському сполученні залишаються в рази нижчі за собівартість послуги перевезень і є абсолютно демпінговими на ринку транспортних послуг.
Фінансову ситуацію погіршує систематичне недоотримання сум компенсацій за послуги з перевезення пасажирів пільгових категорій: за 10 місяців борг облдержадміністрацій перед залізницями України за перевезення пільгових категорій населення склав майже 126 млн грн.
Тарифи встановлені на перевезення у приміському сполученні неспівставні з тарифами на аналогічні відстані залізничним транспортом у Росії. На відстані до 20 км нижчі в 1,4 – 1,7 рази, до 50 км нижчі в 2,3 рази, до 150 км нижчі в 2,4 рази. При цьому потрібно зауважити, що Російська залізниця отримує дотації за перевезення пасажирів навіть за цими тарифами, бо вони все одно не відповідають економічно обґрунтованому рівню.
У порівнянні з автотранспортним тарифом, який не передбачає витрат на утримання інфраструктури, залізничні тарифи занижені до абсурду. Так вартість проїзду в приміському сполученні поїздом в 1,5 – 4 рази, менша за вартість проїзду автотранспортом.
______________________________________________________
В общем, мораль сей басни такова: выборы закончились, денег в казне нет, пора поднимать стоимость проезда.
Про різницю у вартості плацкарти залежно від прописки вагона хтось не чув 