03.02.2006 | 11:54
Оновлення Лівого берега
"Хрещатик"
У серпні урочисто відкриють Київський міський центр серця, а у вересні будівельники почнуть прокладати наземну лінію метро на Троєщині
Столичні посадовці оглянули у Дніпровському та Деснянському районах приміщення шкіл і лікарень, які потребують реконструкції або ж будівництво яких триває. Ознайомилися, зокрема, із проектами спорудження додаткових виходів на перезавантажених станціях підземки, а також нових надземних ліній. За результатами інспекції буде внесено корективи до міського бюджету. Тобто більшу частину коштів спрямують на перспективні для столиці об’єкти.
Київський міський Центр серця, який зводять на вулиці Братиславській, 5-а, мають здати наприкінці літа. Медичний заклад, на будівництво якого вже освоєно 80 мільйонів гривень, розрахований на 150 місць. Як розповів начальник Головного управління охорони здоров’я і медичного забезпечення Роман Макомела, Центр готовий майже на дев’яносто відсотків. Залишилося змонтувати обладнання і під’єднати комунікації. Столична влада додатково виділить кошти на впорядкування і реконструкцію фасадів сусідніх будівель — лікарні швидкої допомоги та медичного училища. Там, зокрема, встановлять нові склопакети. А незабаром оновлять вікна в усіх столичних лікарнях.
* * *
До першого вересня мають завершити спорудження початкової школи на вулиці Івана Дубового. Чотирирічка (раніше тут був недобудований дитсадок, котрий належав “Київенерго”, а згодом його передали на баланс Дніпровського району) розрахована на 220 місць, матиме вісім класів. При кожному з них облаштують ігрові кімнати, спальні. А ще у школі буде басейн, спортзал, танцювальний зал. На завершення робіт і закупівлю меблів та обладнання потрібно ще сімнадцять мільйонів гривень.
А от у школі-інтернаті №14, що на бульварі Перова, повинні реконструювати спальний комплекс. Його, як і навчальний заклад, зведено в 1961-му. Сьогодні тут навчається понад 250 дітей. Уже відремонтовано частину класів, їдальню, коридори, сходові клітки, стадіон. При школі також спеціально обладнаний медпункт і карантинні кімнати. Нинішнього року виділено потрійне фінансування (залучення коштів районного, міського бюджетів і будівельників) на ремонт спортзалу, спального корпусу, які мають здати до вересня. Начальник управління освіти Дніпровського району Микола Кучинський каже, що вже освоєно близько півтора мільйона гривень лише на будівельні роботи. А потрібно ще стільки ж передусім на закупку обладнання. Півтора мільйона гривень обіцяє виділити місто, шістсот тисяч — район, дев’ятсот тисяч — будівельники. За розпорядженням Київського міського голови Олександра Омельченка в усіх навчальних закладах обов’язково мають замінити дерев’яні вікна на пластикові (тепло зберігатиметься в приміщенні краще і довше). Ось і цього морозного січня у шкільних кімнатах, де є склопакети, температура повітря становила 21 градус, тоді як у приміщеннях зі звичайними віконними рамами — 16—17.
Поряд зі станцією метро “Лівобережна” триває будівництво третього павільйону Міжнародного виставкового центру. Перший введено в дію давно. Другий, площею сім тисяч квадратних метрів, незабаром прийме перших відвідувачів. Третій (загальною площею дев’ятнадцять тисяч квадратних метрів, з них одинадцять тисяч — виставкова) планують відкрити влітку. Але потрібно подбати про нову дорожню розв’язку, бо транспортний вузол (поряд із виставковим комплексом) у години пік перезавантажений машинами. А коли працюватимуть всі три павільйони, тут неможливо буде проїхати. Тому вирішено навколо виставкового центру (від Микільсько-Слобідської до вулиці Раїси Окіпної) прокласти ще одну дорогу. Вона знадобиться і в майбутньому, коли будуватимуть на Лівому березі набережну від Русанівських садів.
Вже 7 лютого почнеться будівництво другого виходу метро на станції “Дарниця”. Згідно з проектом виконання робіт відбудеться у дві черги. Перша передбачає спорудження тунелю на вулицю Попудренка, з надземними виходами, ескалаторами, касами. Друга — спорудження містка на протилежний бік Броварського шосе. До того ж у перспективі передбачено накрити дахом усю наземну частину метро (від “Лісової” до “Дарниці”), розмістивши у кілька поверхів паркінги, торговельні точки і розважальні заклади. Як розповів голова правління акціонерного товариства “Київметробуд” Віктор Петренко, щоб не перекривати рух шляхопроводом, перехід над Броварським проспектом прокладатимуть вночі. Тож на графіку метрополітену роботи не позначаться. Разом з переходом коштуватиме це місту 47 мільйонів гривень. Впоратися із завданням будівельники планують до Дня незалежності.
Реконструкції потребує й перевантажена нині Ленінградська площа. Вантажівки об’їжджатимуть її по великому шляхопроводу. А згодом у цьому ж таки районі почнеться будівництво грандіозної транспортної розв’язки. За словами директора інституту “Київдормістпроект” Володимира Воробйова, розроблено два варіанти оновлення Ленінградської. Перший передбачає спорудження тут дворівневої транспортної розв’язки. Річ у тім, що об’єкт знаходиться на перетині кількох магістральних напрямків. Один з них — “мала кільцева дорога”, яка з’єднує проспекти Возз’єднання і Гагаріна, другий — Харківське шосе. До площі примикають також проспект Миру, вулиці Будівельників, Сосюри, Празька. Тож, за задумом проектантів, у дворівневому варіанті передбачено з’єднати Харківське шосе з проспектом Возз’єднання. У трирівневому варіанті планується зведення тунелю з боку Харківського шосе до проспекту Возз’єднання й естакади з боку проспекту Гагаріна до проспекту Возз’єднання. Нині архітектори опрацьовують можливості інженерних мереж, інтенсивність руху в районі Ленінградської площі, створюють картограми машинопотоків. Вартість першого проекту — 92 мільйони гривень, другого — 113 мільйонів. Київський міський голова Олександр Омельченко схвалив дворівневий варіант. Тепер його мають розглянути експерти містобудівної ради.
— Якщо вже будемо псувати місто естакадами, то принаймні через 25 років,— сказав Олександр Олександрович. — Тоді проект можуть поправити фахівці, адже на той час з’являться нові технології, відповідна техніка.
Уже в жовтні метробудівці почнуть прокладати метро на Троєщину. Воно буде наземним і пройде трамвайною лінією. Депо та кінцеву зупинку спорудять на вулиці Милославській. Вже відомо, що нова лівобережна гілка метрополітену завдовжки одинадцять з половиною кілометрів з’єднає території двох районів — Деснянського і Дніпровського. Тут збудують вісім станцій, сім наземних та одну підземну, але неглибокого залягання. Впровадження нових технологій значно заощадить кошти і зменшить час будівництва. Підраховано, що лівобережна гілка обійдеться в 700—800 мільйонів гривень (кілометр підземки близько 25 мільйонів доларів).
Роботу планують від вулиці Милославської в бік станції метро “Лівобережна”. Після пуску в експлуатацію Подільсько-Воскресенського мостового переходу рух поїздів спрямують на нову переправу.
Крім того, до роботи залучатимуть інвесторів. Адже планується увесь відтинок наземки зробити критим. На “даху” метро влаштують зони відпочинку городян — кінотеатри, кафе, дискотеки.
Як розповів директор Інституту “Укрметротунельпроект” Віктор Янікін, згідно з проектом уздовж вулиці Бальзака прокладуть наземну лінію, де розташують станції “Милославська”, “Марини Цвєтаєвої”, “Сабурова”, “Драйзера”, “Каштанова”, “Генерала Ватутіна”, “Городня”, “Дніпровська”. Під час будівництва першої черги тут з’явиться й депо. Загалом же Лівобережна лінія є тимчасовим розв’язанням проблеми. З пуском Подільсько-Воскресенського мостового переходу поїзди метро курсуватимуть на Троєщину вже від станції метро “Лісова” з пересадкою на “Лівобережній”.
До речі, тут платформи розраховано не на п’ять, як раніше, а на шість вагонів. Від “Милославської” до “Хрещатика” можна буде доїхати за півгодини.
Щодо довгобуду опікового центру, який почали споруджувати ще сімнадцять років тому, то Олександр Омельченко вважає, що його проект застарів як за будівельними нормами, так і за медичними технологіями. Тож доречно нині використати варіант двостороннього фінансування: міського і державного бюджетів. І прискорити здачу цього великого комплексу в дві чи три черги. Адже ще не вирішені питання тепло-, водопостачання, каналізації. Вони потребують локального підходу. Тобто або будувати власні котельні, свердловини, або підключатися до загальноміських систем. Відомо, що майбутній Центр складатиметься з операційного блоку, хірургічного (розрахованого на 400 ліжок), консультативної поліклініки на 1200 відвідин в зміну, реабілітаційного і діагностичного центрів, терапевтичного блоку (на 440 ліжок) і кафедрального блоку. Згідно з доповненим проектом мають з’явитися чотири гелікоптерних майданчики, готель, підземний тунель з усіма комунікаціями.
Віталій Курінний, "Хрещатик"
http://www.kiyany.com.ua/news/2006/2/3/10796.htm
А той студент дуже сильно розбирається в метробудівництві. Там же не грохнуло, а просто відвалилося 
(пять должно быть) українські міста — Київ, Харків, Дніпропетровськ і Донецьк, причому в Дніпропетровську метрополітен — найкоротший у світі 
