Киевский метрополитен

Струмоприймачі транспортних засобів – це пристрої, що використовуються для рухомого з'єднання контактної лінії живлячої мережі з головним електричним колом тягового транспортного засобу

Струмоприймачі (струмознімачі), що використовуються в рейкових транспортних засобах, поділяються на верхні (для збору енергії з верхнього контактного дроту або рейки), та нижні (здійснюють збір з нижньої мережі, наприклад третьої рейки).
Верхні струмоприймачі є найпопулярнішими в трамвайному транспорті. Нижні струмоприймачі використовуються переважно на лініях метро та швидкісних залізницях, де інфраструктура недоступна для громадськості.

Перші конструктивні рішення для струмоприймачів рейкових транспортних засобів були використані в трамваях, оскільки саме в міському транспорті вперше розвинулася електрична тяга.
Спочатку на вагонах використовувалися стрижневі струмоприймачі. Модернізацією цієї конструкції став дуговий струмоприймач "бугель", в якому шків або коник замінювався поперечною ковзною смугою. Використання поперечної ковзної смуги усунуло проблему переїздів та стрілок, де башмак струмознімачів плавно переходив від провідника до провідника. Конструкція поперечної ковзної смуги в струмознімачах збереглася донині та є єдиною оптимальною конструкцією, що забезпечує безперервний збір енергії під час руху звичайного рейкового транспортного засобу.
Революцією в конструкції струмознімачів стала конструкція з шарнірною рамою, заснованою на роботі механізму пантографа (звідси назва "пантограф"). Більш гнучка конструкція дозволила значно збільшити швидкість руху, зберігаючи при цьому відповідні параметри динамічної взаємодії з контактним дротом, довговічність та забезпечуючи рівномірні робочі параметри під час руху в обох напрямках.



Джерело фото: https://alltransua.com/gallery/photo/19222, https://alltransua.com/gallery/photo/403287, https://alltransua.com/gallery/photo/155395, https://alltransua.com/gallery/photo/279577.

Візкові струмоприймачі. Найперші пристрої, конструкція яких базувалася на візку, оснащеному роликами (дисками), що котилися зверху повітряного проводу. Візок, у свою чергу, з'єднаний з транспортним засобом тросом. Трамвай, коли рухався, тягнув за собою візок, який збирав електроенергію з повітряного проводу.
Недоліки цього рішення аналогічні недолікам штангових, додатково існувала проблема нерівномірного ходу візка відносно швидкості транспортного засобу та недостатньої плавності збору енергії. "Плавність" пов'язана з контактом між роликами та дротом, непостійний тиск візка на повітряний провід досягався просто силою тяжіння.

Штангові струмоприймачі. Пристрої, в яких стрижень, встановлений на даху транспортного засобу, закінчується диском (роликовий колектор) або головкою (ковшовий колектор). У першому випадку ролик притискається до повітряного проводу. У ковшовій конструкції головка відповідної форми (U-подібна) притискається та ковзає вздовж повітряної лінії. Пружина, встановлена ​​між нижньою основою струмознімача та стрижнем, створює постійний тиск між верхнім кінцем штанги і повітряною лінією.
Основним недоліком цієї конструкції є необхідність (у місцях розгалужуються колії, а отже, і контактного дроту) використання стрілочних перемикачів у повітряній лінії. "Стрілка" дозволяє ролику або ковшу колектора переміщатися на вибрану повітряну лінію у напрямку руху вздовж колії, вона дозволяє рух лише в одному напрямку. За відсутності петлі зміна напрямку на протилежний вимагає використання окремого механізму, який дозволяє обертати штангу у потрібний бік.
Крім того, конструкція з диском створює проблему зі способом передачі електричної енергії від обертового ролика до стрижня. Необхідно використовувати систему щіток (контактів), які труться об диск, забезпечуючи таким чином потік електричної енергії, минаючи підшипник. Результатом цього контакту із тертям є знос компонентів, що вимагає технічного обслуговування та ремонту, а також зайві пошкодження та виходи з ладу.

странно, но гугл не нашел еще один вариант токосьема - полая труба с прорезью снизу, внутри ползет "пуля", которую за собой по трубе тянет трамвай. Благдаря компактрости - были и двухполюсные, что на заре электротранспорта было важно для "общественного спокойствия". Видел такое в музее транспорта франкфурта/майн (в шванхайме).

Цікава річь, вперше про неї чую. Завдяки вказаній локації музею знайшов, але без опису (треба знайти пізніше).