Киевский метрополитен

Франкфурт-на-Майні (Frankfurt am Main) або просто Франкфурт - найбільше місто землі Гессен в Німеччині. Населення міста становить понад 756000 мешканців, агломерації понад 2,3 мільйона. Перша згадка про місто датується 794 роком.

Компанія FTG відкрила кінний трамвай (конка) 19 травня 1872. До 1898 року мережа FTG досягла довжини близько 30 кілометрів, обслуговувалася 16 лініями. З 1 травня 1897 року акумуляторні трамваї працювали на випробувальній основі на короткому маршруті, але вони виявились занадто важкими та затримувалися через довге заряджання.
Компанія FOTG відкрила електричний трамвай 18 лютого 1884, після 10 квітня мережа зросла до 6,7 км. FOTG був єдиним оператором, який обрав колію 1000 мм замість 1435 у інших. Трамваї досягали значної швидкості 20 км/год.
Компанія FLAG відкрила кінний трамвай 12 травня 1888, але 15 жовтня 1888 стало паровим трамваєм. Час подорожі місцями крутим і звивистим маршрутом (4,7 км) становив 45 хвилин, це було випробуванням для двох коней, після переобладнання паровий трамвай скоротив час до 24 хвилин.
Компанія FWG відкрила паровий трамвай 5 лютого 1889. Довжина лісової залізниці (Waldbahn) становила 20,2 км (1899 рік). Максимальна швидкість становила 30 км/год на спеціально відведених залізничних коліях та 15 км/год на дорогах (1912).

Спочатку всі трамваї, як і омнібуси, належали приватним перевізникам, потім місто (муніципалітет) почало викуповувати трамвайні лінії: 1 січня 1898 FTG, 1899 FWG, 1901 FLAG, 1906 FOTG.
Переобладнання на електричний рух почалося з внутрішньоміських ліний (FTG), першу було переведено через рік (1 січня 1899). Останньою (на паровій тязі) до 1929 року залишалась одна з гілок лісового трамвая (Waldbahn).

Сусіднє місто Оффенбах-на-Майні (Offenbach am Main) з 1907 розвивало власний муніціпальний електричний трамвай (SSO). До 1914 мережа виросла до 6,9 кілометрів колій, у 1949 році максимальна довжина 9,7 км, в листопаді 1963 року рух припинено. Заміною був автобус та тролейбус (до 1972).

Трамвайна мережа Франкфурт-на-Майні станом на 1 січня 1899 року.
Кольорові позначення: електричний трамвай - блакитний, акумуляторний трамвай - синій, паровий трамвай - зелений та коричневий (або помаранчевий), кінний трамвай - червоний, кінний омнібус - жовтий. Повний розмір у спойлері.

Трамвайна компанія Франкфурт-Оффенбах (Frankfurt-Offenbacher Trambahn-Gesellschaft) побудувала перший безпечний електричний трамвай в Німеччині, і четвертий загалом у світі.
Перший - Німеччина, Берлін (живлення від двох рейок колії).
Другий - Велика Британія, Брайтон (живлення від нижньої третьої рейки).
Третій - Австрія, Медлінг (живлення від повітряної лінії).
Четвертий - Німеччина, Франкфурт (живлення від повітряної лінії).

У переліку рахуються комерційні лінії, які постійно перевозили пасажирів, а не короткочасно на виставках.
"Безпечні" електричні трамваї в Австрії та Німеччині (майже однакові за конструкцією) так називались, тому що за будь яких умов (погоди) перехожих та коней не могло вдарити струмом, що періодично відбувалося, незважаючі на відносно низьку напругу (50-180 вольт) та ізоляцію дерев'яними шпалами, при нижньому прийманні струму.

Кілька фото з Австрії, Медлінг–Гінтербрюль. Повний розмір у спойлері.

Маршрут FOTG станом на 21 червня 1885 року. Він починався на південному кінці Старого мосту, який на той час був важливим транспортним вузлом між Франкфуртом і Заксенхаузеном, і закінчувався на Матильденплац у місті Оффенбах, проходячі через його центр.
Одноколійна лінія мала три об'їзні петлі: одну біля Deutschherrnmuhle (Заксенхаузен), другу біля Schonen Aussicht (Оберрад), третю біля Lowenruhe (Оффенбах).

Маршрут FOTG на сьогоднішній мапі (2026). Зеленим кольором позначив ділянки, що збереглися, червоним - зараз неіснуючі.
На заході під час перебудови на стандартну колію частково дублюючу частину демонтували (1906), з часом трасу перенесли на інші вулиці (1970).
В центрі, в місті Оберрад (Oberrad), було невелике депо з майстернею, операційним офісом та всіма іншими будівлями, включаючі власну вугільну електростанцію потужністю 190 кВт (одночасно живила максимум 12 вагонів), руїни заводських будівель були демонтовані (~1945).
На сході Оффенбах-на-Майні закрив свою частину лінії 1 червня 1996 (залишилось кілька метрів), перед ним траса змінена при будівництві шляхопроводів через залізницю та автобан (~1972).

Повний розмір у спойлері.

Трамвайний парк FOTG складався з 10 двовісних моторних вагонів та 7 двовісних причіпних вагонів, які були виготовлені кельнською компанією Herbrand & Cie. із електричним обладнанням постачання Siemens & Halske.
Моторні вагони живилися від подвійної лінії напругою 300 В, мали тяговий двигун потужністю 11 кіловат, важили 3,9 тонни та мали загалом 24 місця. Причіпні вагони важили від 2,0 до 2,2 тонни та мали загалом від 24 до 27 місць.
Тяговий двигун був стаціонарно встановлений у шасі та приводив у рух колеса за допомогою групи шестерень, такий зубчастий привід призводив до нерівномірних характеристик руху. Поїзди (моторний плюс один причепний) досягали швидкості приблизно 20 кілометрів на годину. Салон був закритий (засклений), сидіння були розташовані на поздовжніх лавках.

Чіткіх фотографій трамваїв на лінії FOTG мало.
Місця (рік): Oberrad Kraftwerk (1884), Offenbach Mathildenplatz (1890), Offenbach Ludwigstrasse (1905). Kraftwerk (електростанція) розташована біля зупинки Centralstation. Повний розмір у спойлері.

В 1906 році, під час реконструкції лінії за стандартом міського трамвая (широка колія, однодротове живлення), вагони FOTG були переобладнані на причепи або порізані на металобрухт.
Однак, моторний вагон №8 та причіпний вагон №13 були залишені як музейні транспортні засоби.
Ці трамваї зараз є найстарішими оригінальними збереженими трамвайними вагонами у світі. Вони багато років зберігалися в трамвайному депо Еккенхайм (Eckenheim), дивом не пошкодившись під час бомбардувань міста. Сьогодні їх можна побачити у Музеї транспорту Франкфурта-на-Майні (Verkehrsmuseum Frankfurt am Main).
Повний розмір у спойлері.

Оскільки електричний трамвай FOTG через свою легку вагу курсував не точно прокладеною (порівняно з сучасною) вузькою колією, а також через те, що мав тверді дерев'яні лавки та просту амортизацію (тільки підвіска першого ступеня), на швидкості пасажири страждали від досить вибоїстої поїздки. Місцеві жителі прозвали трамвай Кнохеміль (Knochemiehl) - гра слів, що приблизно перекладається як "кістяний млин". Ще із цікавого, колеса моторного вагона були дерев'яними дисковими (зі сталевим ободом) для додаткової ізоляції, причіпного - звичайні на той час спицеві (як у вагонів конки).
При цьому Оберрад став популярним місцем для одноденних поїздок, що принесло розвиток місту. І не слід забувати про електростанцію FOTG, яка у "вільний" від трамваїв час була першим постачальником електроенергії підприємств та приватних домогосподарств Оберрада. Електростанція була побудована так, що через вікна машинного відділення відвідувачам можна легко (не заважаючі роботі) милуватися рухами різних шестерень двох (потім чотирьох) парових машин, п'ятиметрового маховика, чотирьох трансмісійних ременів до генераторів, і стала популярним місцем не тільки для місцевого населення.

Підвіска трамвая, дерев'яні та спицеві колеса. Повний розмір у спойлері.