Голова транспортної комісії Київради Олексій Окопний — про транспортні питання, які найбільше хвилюють киян
17 ЛЮТОГО 2021, 09:45
В ексклюзивному інтерв`ю «Вечірньому Києву» голова постійної комісії Київради з питань транспорту, зв`язку та реклами Олексій Окопний розповів киянам: чи відкриють цього року метро на Виноградар; де на черзі будівництво нових станцій; чи рухатимуться вулицями столиці електричні автобуси; як вирішується проблема паркування та яких змін у транспортній галузі чекати найближчим часом.
- Олексію Юрійовичу, транспорт — одне із найважливіших питань, яке турбує киян. Ви — депутат Київради зі стажем. За останні 5 років, які позитивні зміни відбулися в транспорті столиці?
Точкою відліку, як на мене, було стратегічне рішення розвивати громадський транспорт і віддати йому пріоритет у русі. А від цього вже «відштовхувалися» інші похідні — будівництво нових станцій метро, оновлення рухомого складу, впровадження е-квитка, окремі смуги.
Позитивні зміни є, але вони не дають якогось вау-ефекту, тому що відбуваються поетапно, і досить часто, через якісь фінансово-юридичні нюанси, доводиться робити крок уперед і два назад.
Немає такого, що вчора було все погано, а назавтра ти замість однієї години добираєшся на роботу 30 хвилин. Але змінюється комфортність, інтервали, зручність — і це вже поступове наближення до тих світових стандартів, на які ми орієнтуємося.
- Зараз кияни дуже переймаються питанням — чи відкриють цього року на Виноградарі нові станції метро?
Будівництво підземної частини зараз у дуже активній фазі. Тунелепрохідницький щит вже проклав половину з 1,3 км правого тунелю з Виноградаря в центр. Коштами проєкт забезпечений, тож плановий строк здачі — кінець 2021 року, поки що ніхто не скасовував.
Хоча звернув останнім часом увагу на якусь фонову інформацію, що відкриття може зсунутися на 2022-й. Але підстав і підтверджень цьому не бачу.
Планую, як голова комісії з питань транспорту винести це питання на одне з найближчих засідань, щоб «Київметробуд» озвучив реальний стан справ.
- Після Виноградаря у яких районах киянам чекати на нові станції метро?
Взагалі-то метро на Виноградар, згідно з проєктом — це 4 станції: «Мостицька» і «проспект Правди» — перша черга, а потім йдуть ще станції «Виноградар», «Маршала Гречка» та електродепо.
І другий перспективний напрямок, безумовно — Троєщина. У бюджеті цього року закладені 30 млн. гривень на розробку ТЕО і вже на той час буде готова основа метро — Подільський міст.
- Також актуальне питання — чи не зростуть найближчим часом ціни на проїзд, як в комунальному транспорті, так і в маршрутках?
Свіжих розрахунків собівартості проїзду в комунальному транспорті поки що не бачив. Якщо такі з’являться на комісії — будемо озвучувати і обговорювати.
А от приватні перевізники, які працюють у режимі маршрутних таксі, можуть самостійно коригувати ціни, просто поінформувавши КМДА про зміну тарифу. Окреме рішення від міста тут не потрібне.
- На вашу думку, чи є майбутнє у київських маршруток? Чи замінять їх великі автобуси?
Ще п’ять років назад я би відповів однозначно, що відмова від маршруток — це питання часу. Але вони й досі забезпечують 50% наземних маршрутів. Так, маршрутки стали новіші, зручніші, у більшості своїй дотримуються вимог по викидам, але випадки, коли на ходу відлетіло колесо, на жаль, теж трапляються.
Тож на сьогодні, я вважаю, що в минуле мають відходити не малогабаритні маршрутки як клас, а будь-який неекологічний транспорт.
Якщо приватні перевізники готові адаптуватися до вимог часу і не просто витискати максимум рентабельності з кожної машини, а й інвестувати в розвиток свого автопарку, то в них буде майбутнє в Києві.
А якщо ні — то через 5-7 років питання вже стоятиме не про те, як доїхати і скільки часу витрачається в заторах, а про якість повітря.
- На засіданні комісії йшла мова про придбання електричних автобусів. На вашу думку, настільки такий транспорт є перспективним для пасажирських перевезень (собівартість, чи вистачить заряду на день і т.п.)?
Цей проєкт рішення вже підтриманий Київрадою. Але мова йде не про закупівлю, як таку. Поки що це лише згода на подання заявки Києва для участі у конкурсі, який ще треба виграти.
Суть така: є 24 млн. євро коштів, сплачених Іспанією за Кіотським протоколом. Вони можуть бути використані, як цільові екологічні зелені інвестиції, і сама Іспанія ставить умову, що це мають бути електробуси, а не щось інше.
До кінця лютого українські міста, які хочуть взяти участь у проєкті, повинні подати свої заявки до Мінекології. У цьому конкурсі планують взяти участь також Запоріжжя, Вінниця, загалом 5 міст, тобто Київ може претендувати на 20% від суми.
За рахунок кіотських коштів покривається частина покупки, а решту — доплачує конкурсант зі свого бюджету. Це може бути 50×50, чи інша пропорція, але в будь-якому разі столичний бюджет не просто отримає ці електробуси в «подарунок», а й оплатить свою частину. На сьогодні є розуміння, що за ці кошти, у разі виграшу, можна закупити до 20 машин.
Вже попередньо пропрацьовано 2 можливі маршрути, які можна перевести на електротранспорт: № 55 «Дарницька площа — метро «Палац спорту» і № 62 «Контрактова площа — Ботсад». Зарядну інфраструктуру можна розташувати у тролейбусних депо.
Це все дуже попередні плани, які будуть конкретизуватися на кожному етапі. Про якісь моделі машин говорити зарано, але є такі, чий максимальний заряд може забезпечити 200-350 км проїзду.
Питань вже зараз багато — зарядна інфраструктура і потужність енергосистеми, обслуговування і навчання фахівців… Але подаватися на конкурс і пробувати треба.
- Чи може транспортна комісія вплинути на ситуацію з паркуваннями? Чи будуть позитивні зміни?
Зміни будуть, якщо зможемо впровадити дві речі — правильно організувати паркувальний простір і забезпечити контроль за дотриманням правил парковки. Зараз із цим — хаос, тому що соціальна відповідальність самих водіїв — близька до нуля, а штат інспекторів недостатній, щоб охопити все місто.
Знаєте, скільки інспекторів реально працюють на одній зміні? 7 осіб на весь Київ! Це при реальній потребі 150.
Я не прихильник «каральних» методів, але якщо немає цивілізованої системи паркувань, контролю та оплати, будемо й надалі мати такі цифри, що 40% порушень — це паркування на пішохідних переходах.
Кожен водій знає ПДР, розуміє, що це — порушення, і все одно не вважає за потрібне дотримуватися правил. Тоді треба діяти штрафами. І це не бізнес для міста, щоб зібрати побільше в бюджет, це — виховання відповідальності перед усіма учасниками руху. Я знаю безліч випадків, коли мешканці житлових комплексів паркуються у 2-3 ряди у своєму дворі, на гостьовій парковці, але на платну стоянку за 300 метрів не їдуть.
Від транспортної комісії ми звернулися до міського голови, щоб прискорити вирішення питань щодо комплектації штату Інспекції, підвищенню зарплат її співробітникам і впровадженню автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування.
- Які зміни в транспортній галузі чекають киян у найближчі роки?
Звичайно, найбільш відчутним для широкого кола киян буде поява метро — спочатку на Виноградар, а згодом і на Троєщину. Це те, що має кардинально змінити пасажирські потоки.
Але, крім самого будівництва, треба ще ж і наповнити лінію рухомим складом. Наприклад, на сьогодні у процесі реалізації проєкт кредитування ЄБРР на 50 млн. євро на закупівлю 50 вагонів метро, які будуть обслуговувати Сирецько-Печерську лінію. Тендер буде в березні. До речі, вперше будуть закуплені 25 вагонів із міжвагонним проходом — таких моделей у Києві ще не було.
На фінальному етапі також закупівля великої партії наземного транспорту за рахунок позики Європейського інвестиційного банку: 112 автобусів, 17 трамваїв і кабіни фунікулеру.
Як бачите, громадському транспорту надається однозначний пріоритет. Для нього будуть відведені окремі смуги руху мінімум ще на 6 ділянках доріг — на Харківському шосе, проспектах Правди і Гагаріна, вулицях Луговій, Івашкевича та Братиславській.
Будемо вкладати кошти у велоінфраструктуру, якою зможе користуватися і персональний «електротранспорт» — самокати, гіроскутери, гіроборди. Це не іграшки для хіпстерів, а засоби пересування, які дають бажану в мегаполісі мобільність. А отже і до них варто адаптувати законодавство, дороги, транспортну модель.
По паркуванням теж є плани: створення 6 нових перехоплюючих майданчиків і будівництво 6 багаторівневих підземних і наземних паркінгів за рахунок інвесторів.
Як бачите, завдань чимало. І якщо у найближчі роки повноцінно запрацюють паркувальна інспекція та інтелектуальне управління всією дорожньо-транспортною системою міста — це буде максимальне наближення до європейської моделі розвитку міської мобільності.
І ця система має бути «інтелектуальною» не тільки з точки зору міста, як оператора, а й користувача — з усіма сервісами і зручностями онлайн від купівлі разового квитка до забирання авто зі штрафмайданчика після евакуації.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»
https://vechirniy.kyiv.ua/news/49639/