Тарифы, средства контроля и оплата проезда

[Klovsky]

Как бы проездные не стали дефицитом. Их и так в летние месяцы выпускают поменьше, учитывая отпускной период. Но увеличение цены жетона может сыграть свою роль. Уже 22-го числа надо будет не забыть купить.

[AMY]

Какой чЮдесный междусобойчик разыгран, однако...

Проезд в метро подорожает после 15 октября

[ Марк Красногорский | «Деловая столица» 19-07-2010 ]

Стоимость проезда в столичной подземке может подорожать с 1,7 до 2 грн. за поездку. Окружной административный суд Киева принял решение о подорожании по иску КП «Киевский метрополитен» еще в апреле.

По словам первого заместителя председателя КГГА Александра Попова, мэрия будет вынуждена пойти на этот шаг, если выполнения судебного решения потребует Государственная исполнительная служба. По мнению наблюдателей, это произойдет сразу после выборов в местные советы 15 октября.

Как выяснила «ДС», КП «Киевский метрополитен» оспорил в Окружном административном суде столицы пункт № 1 распоряжения КГГА № 1277 от 12.11.2009 г., которое городское руководство приняло под давлением АМКУ и МинЖКХ. Этот документ снизил стоимость проезда в подземке с 2 до 1,7 грн. В судебном решении сказано, что мэрия обязана возобновить действие своего распоряжения № 1490 от 30.12.2008 г., в соответствии с которым стоимость проезда в метро устанавливалась на уровне 2 грн. «Тариф на перевозку пассажиров в метрополитене в размере 1,7 грн. не отвечает затратам, которые несет предприятие. После принятия распоряжения КГГА № 1277 убытки КП стали расти»,— объясняется в исковом заявлении транспортников.

Складывается впечатление, что оба участника судебного спора остались довольны решением Фемиды, принятым в апреле нынешнего года. С одной стороны, судьи не удовлетворили требование метрополитена обязать мэрию компенсировать разницу между экономически обоснованными и действующими тарифами на перевозку пассажиров, благодаря чему сэкономили не одну сотню миллионов бюджетных гривень. С другой — представители КГГА признали обоснованность остальных требований КП и не воспользовались возможностью оспорить принятое решение в апелляционном суде. Благодаря этому решению столичная власть достигает сразу двух целей: снизит нагрузку на бюджет в период острого дефицита финансовых ресурсов и останется чистой перед избирателями, формально являясь непричастной к подорожанию проезда. «Экономически обоснованная стоимость проезда в киевской подземке составляет 2,42 грн. Вопрос о ее повышении до этого уровня сейчас не стоит. Но есть решение суда. Сами инициативу мы проявлять не будем, но если исполнительная служба потребует его выполнения, то будем вынуждены это сделать»,— оправдывается г-н Попов.

По мнению оппозиционных депутатов, исполнительная служба потребует выполнить решение Окружного административного суда после выборов в местные советы, назначенных на 15 октября. До этого времени политическая сила, к которой принадлежит г-н Попов, откажется от принятия непопулярных решений, чтобы получить побольше мест в районных советах города. Между тем глава постоянной комиссии Киеврады по вопросам транспорта и связи Дмитрий Олийнык считает, что реальных оснований для роста тарифа нет. Во-первых, в мэрии даже не попытались добиться того, чтобы многомиллионные прибыли от размещения рекламы в подземке поступали в бюджет или на счета коммунального предприятия. Во-вторых, повышение стоимости проезда никак не отражается на качестве обслуживания пассажиров. «Если бы, например, КП строило новые станции метро, сократило временные промежутки между поездами, провело ремонт существующих станций и обновило подвижной состав, тогда часть горожан согласилась бы с обоснованностью такого шага. Но в 2008 г. проезд в Киеве уже дорожал, а качество услуг с тех пор не улучшилось»,— резюмировал он.
[hr]
Теперь переходим к истокам:

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 квітня 2010 року 15 год. 15 хв.
№ 2а-1550/09/2670


Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О. Є., при секретарі Ісаковій Є. К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом
Комунального підприємства «Київський метрополітен»

До
1) Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)


Треті особи
1) Головне управління юстиції у м. Києві

2) Головне фінансове управління Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Про
скасування розпорядження та зобов’язання відшкодувати збитки


За участю представників сторін

від позивача: Ковтун Т.О. за дов. № 1594-Н від 31.12.2009 р., Мирошніченко Т.О. за дов. № 1581-Н від 31.12.2009 р.

від відповідача 1: Сагайдак О.П. за дов. № 001-97 від 05.02.2010 р.

від відповідача 2: Петрушко М.М. за дов. № 037 від 13.04.2010 р.

від третіх осіб: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування розпорядження від 28.01.2009 р. № 90 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

В ході розгляду справи в якості відповідача 2 було залучено до участі у справі Головне управління транспорту, зв’язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Під час слухання справи, позивач неодноразово подавав заяви про зміну позовних вимог, так в судовому засіданні 14.04.2010 р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановленого тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп.;

- поновити дію п. 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.10.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху», зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у місті Києві 03.11.2008 р. за № 26/272 в частині встановленого тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп[ насчёт годовых проездных за 365 грн внезапно склероз замучил ].;

- зобов’язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) протягом 5 днів, з дати набрання постановою суду законної сили, видати розпорядження про встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп. та подати його на реєстрацію до Головного управління юстиції у місті Києві;

- зобов’язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) в найкоротший термін виконати вимоги ст. 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст. ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, просили вимоги задовольнити, пояснили, що 12.11.2009 р. Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) було винесено розпорядження № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

Пунктом 1 даного розпорядження було встановлено тариф на перевезення у міському пасажирському транспорті –метрополітені в розмірі 1 грн. 70 коп. Пунктом 5 даного розпорядження було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.01.2009 р. № 90 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004, № 1914-IV, розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, який затверджується у межах повноважень.

Розрахунки тарифів на проїзд відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 05.03.2007 р. № 191 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.03.2007 р. № 276/13543) не здійснювались та не погоджувались з Мінекономіки та Міністерством транспорту та зв’язку України.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»державна політика у сфері міського електричного транспорту проводиться на засадах беззбиткової роботи перевізників.

Згідно з ч. 2 ст. 14 вищевказаного Закону у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат пов’язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»був встановлений тариф в розмірі 2 грн., при такому тарифі збитки метрополітену від перевезень пасажирів стали зменшуватись.

Але, після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядження № 90 від 28.01.2009 р. та розпорядження № 1277 від 12.11.2009 р. збитки метрополітену почали збільшуватись.

Встановлений пунктом 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»тариф на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп. не відповідає тим затратам, які несе метрополітен.

Представники відповідачів свою позицію щодо позову виклали в письмових поясненнях, крім того, в засіданні суду 14.04.2010 р. представники відповідачів позов частково визнали, крім вимоги про зобов’язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в найкоротший термін виконати вимоги ст. 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст. ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України.

Представник третьої особи 1 в наданих суду письмових поясненнях просив суд постановити рішення у відповідності до вимог законодавства.

Представник третьої особи 2 в судове засідання, причини своєї неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті адміністративного позову не надав.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.

Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування п 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп., поновлення дії п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.12.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп., зобов’язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 5 днів, з дати набрання Постановою законної сили, видати Розпорядження про встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп. та зареєструвати його в Головному управлінні юстиції у місті Києві та зобов’язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в найкоротший термін виконати вимоги статті 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищевикладеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішення, дію чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

12.11.09 р. Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було винесено розпорядження № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

Пунктом 1 даного розпорядження було встановлено тариф на перевезення у міському пасажирському транспорті –метрополітені в розмірі 1 грн. 70 коп.

Пунктом 5 даного розпорядження було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.01.2009 № 90 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004, № 1914-IV, розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, який затверджується у межах повноважень.

Розрахунки тарифів на проїзд відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 05.03.2007 р. № 191 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.03.2007 р. № 276/13543) не здійснювались та не погоджувались з Мінекономіки та Міністерством транспорту та зв’язку України.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт», державна політика у сфері міського електричного транспорту проводиться на засадах беззбиткової роботи перевізників.

Згідно з ч. 2 ст. 14 вищевказаного Закону у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат пов’язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»був встановлений тариф в розмірі 2 грн., при такому тарифі збитки метрополітену від перевезень пасажирів стали зменшуватись.

Але, після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядження № 90 від 28.01.2009 р. та розпорядження № 1277 від 12.11.2009 р. збитки метрополітену почали збільшуватись, що підтверджується наданими позивачем довідками.

Встановлений п. 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» тариф на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп. не відповідає тим затратам, які несе метрополітен.

Вимога позивача щодо зобов’язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в найкоротший термін виконати вимоги статті 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Комунальне підприємство «Київський метрополітен»належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 р. № 464-р та Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 р. № 2155 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади міста Києва»і підпорядковане виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 4.2. Статуту КП «Київський метрополітен»у своїй діяльності підприємство керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими та нормативними актами, рішеннями Київради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації та цим Статутом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про міський електричний транспорт», перевізник (позивач) зобов’язаний здійснювати перевезення пільгових категорій громадян в повному обсязі та не вправі від них відмовлятися.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 6.1.2 Статуту КП «Київський метрополітен», надання послуг з перевезень пасажирів здійснюється за регульованими Адміністрацією цінами і тарифами. Якщо регульовані ціни і тарифи не забезпечують нормального функціонування і розвиток Підприємства, Адміністрація компенсує витрати Підприємства за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про міський електричний транспорт»державна політика у сфері міського електричного транспорту проводиться на засадах беззбитковості роботи перевізників.

Частина 4 статті 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004, № 1914-ІV передбачає, що розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, який затверджується у межах повноважень.

Розділом 4 Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 5 березня 2007 р. N 191 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2007 р. за N 276/13543 визначено, що розрахунок калькуляції для визначення розміру тарифу на разове перевезення одного пасажира здійснюється в розрахунку на рік. При цьому враховується загальна кількість перевезених пасажирів, включно з тими, які мають пільги на сплату за проїзд згідно із законодавством. Кількість пільгових пасажирів визначається за даними фактичного обліку.

Економічно обґрунтований тариф (Т) визначається за формулою

(С + П) - Ді

Т = ------------------- грн./пас.,

Vзаг

де С - повна собівартість перевезень усіх категорій пасажирів для відповідного підприємства, грн.;

П - плановий прибуток, грн.;

Ді - доходи від іншої операційної діяльності без урахування цільового фінансування, пов'язаного з операційною діяльністю, грн.;

Vзаг - загальний обсяг перевезень пасажирів, прогнозований підприємством, пас.

Перегляд рівня тарифів здійснюється у зв'язку із зміною умов виробничої діяльності та реалізації транспортних послуг, що не залежать від господарської діяльності підприємства.

Розрахунки тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), підготовлені згідно з цим Порядком, за місяць до прийняття рішення щодо зміни таких тарифів погоджуються з Мінекономіки та Мінтрансзв'язку.

Метою коригування тарифів є забезпечення відшкодування економічно обґрунтованих планованих витрат, які формуються на підставі повної собівартості та запланованого прибутку.

Перегляду рівня тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітенів) передує процедура його публічного обговорення.

Відповідачами в процесі розгляду справи не надано жодного доказу дотримання вимог чинного законодавства щодо порядку прийняття рішення про зміну тарифів послуги міського електричного транспорту (метрополітену), не надано суду доказів погодження розміру тарифів з Мінекономіки та Мінтрансзв'язку, відсутні також докази проведення процедури публічного обговорення, яка повинна передувати перегляду рівня тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітенів).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірне рішення прийняте відповідачами з порушенням норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про міський електричний транспорт»та Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 5 березня 2007 р. № 191 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2007 р. за № 276/13543.

Також слід зазначити, що суд позбавлений можливості здійснювати розрахунки тарифів на проїзд міським електричним транспортом, суд лише перевіряє, чи прийняте спірне рішення відповідачем 1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004 р., № 1914-IV, у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов’язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів.

17 жовтня 2008 року між Київською міською державною адміністрацією, що діє через Головне управління транспорту (далі –Місто) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(надалі –Підприємство) було укладено Договір про надання послуг із перевезень громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) (далі – Договір).

Відповідно до статті 3.1. Договору – Місто зобов’язується здійснювати оплату на користь Підприємства за надання послуг із перевезень громадським транспортом у відповідності до статті 14 цього Договору.

Відповідно до статті 14.1 Договору – Місто сплатить Підприємству такі платежі у формі муніципальних платежів, які мають бути передбачені бюджетом Міста на відповідний рік, та докладе всіх зусиль, в межах дозволених законодавством України, для того щоб забезпечити, що тариф, який Підприємство може стягувати з пасажирів за надання послуг з перевезення є достатнім для того аби загальні збори та надходження Підприємства (а саме оплата пасажирами вартості проїзду та муніципальні платежі) дозволяли б Підприємству беззбитково виконувати його зобов’язання з надання послуг з перевезення пасажирів відповідно до цього Договору.

Правовідносини між позивачем та відповідачем 2 виникають з договірних відносин, то позовна вимога про зобов’язання Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) в найкоротший термін виконати вимоги ст. 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст. ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України має вирішуватись в окремому судовому провадження з належними доказами щодо невиконання відповідачем 2 умов адміністративного договору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та враховуючи ту обставину, що спірне розпорядження прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, крім того, що відповідачами частково визнано позовні вимоги, що відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення позову, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме необхідно:

- визнати незаконним та скасувати п 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп.;

- зобов’язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати дії щодо поновлення дії п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.12.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп., шляхом прийняття відповідного розпорядження протягом 5 днів, з дати набрання Постановою законної сили, та зареєструвати його в Головному управлінні юстиції у місті Києві. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити

Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 112, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп.

3. Зобов’язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати дії щодо поновлення дії п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.12.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп., шляхом прийняття відповідного розпорядження протягом 5 днів, з дати набрання Постановою суду законної сили, та зареєструвати це розпорядження в Головному управлінні юстиції у місті Києві.

4. Судові витрати у сумі 1 грн. 70 коп. присудити на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен»за рахунок Державного бюджету України.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя
О. Є. Пилипенко

Дата підписання повного тексту постанови: 16.04.2010 р.

А вот тут тот же судья нарисовал студентам от ворот поворот

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 квітня 2010 року 14 год. 55 хв.
№ 2а-5260/09/2670


Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом
ОСОБА_1

До
Київської міської державної адміністрації

Треті особи
1) Комунальне підприємство «Київпастранс»

2) Комунальне підприємство «Київський метрополітен»




Про визнання незаконними та скасування розпоряджень



За участю представників сторін

позивач: ОСОБА_1. паспорт с. МВ № НОМЕР_1

від відповідача: Сагайдак О.П. за дов. № 001-97 від 05.02.2010 р., Грама А.М. за дов. № 001-86 від 04.02.2010 р.

від третьої особи 1: Звєрєва А.О. за дов. № 06-5/194 від 25.05.2009 р.

від третьої особи 2: Ковтун Т.О. за дов. № 1594-н від 31.12.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень № 1490 від 30.10.2008 р. та № 90 від 28.01.2009 р.

В засіданні суду 16.12.2009 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив суд також, визнати незаконним та скасувати розпорядження № 1277 від 12.11.2009 р. «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

Позивач адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити. Позивач вважає вказані розпорядження такими, що порушують його права та інтереси, у зв'язку з чим мають бути скасовані з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств. На думку, позивача при прийняті оскаржуваних розпоряджень не відбулося змін умов виробництва і реалізації продукції. Позивач стверджував, що на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень ціни на базову продукцію народного споживання збільшилися, а тому відповідач не мав права підвищувати тарифи на перевезення пасажирів та вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті.

Також позивач вважає, що приймаючи оскаржувані розпорядження відповідач порушив його право на забезпечення доступності транспортних послуг, яке встановлено Законами України «Про міський електричний транспорт»та «Про автомобільний транспорт», оскільки позивач є студентом, і його місячний дохід не дозволяє сплачувати за транспортні послуги.

Крім того позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень порушено його право, як члена громади міста Києва, на участь у обговоренні питань підвищення тарифів.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити. В обґрунтування своєї позиції здійснили посилання на наступне. Згідно з Законами України «Про міський електричний транспорт»та «Про автомобільний транспорт»формування тарифів на проїзд здійснюється відповідно до Порядків, розроблених центральними органами виконавчої влади в галузі транспорту та з питань житлово-комунального господарства.

Так, наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 05.03.2007 р. № 191 затверджений Порядок формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену) та наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 25.07.2007 р. № 96 –Порядок формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус).

Враховуючи зазначене, в межах повноважень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», виходячи із економічно обґрунтованих витрат підприємств транспорту на 2008 рік, розрахованих відповідно до затверджених Порядків, з 04.11.2008 р. згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 р. № 1490 в місті Києві встановлені тарифи на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху, на економічно обґрунтованому рівні з урахуванням інвестиційної складової, спрямованої на розвиток транспортної галузі, соціального захисту киян за рахунок розширення гами проїзних квитків та запровадження значних знижок в них, в розмірі 2,00 грн. на перевезення пасажирів у метрополітені, 1,50 грн. –на наземні види транспорту у разі придбання квитків поза межами рухомого складу та 2,00 грн. –у разі придбання квитків у рухомому складі.

Разом з тим, на вимогу Антимонопольного комітету України у вигляді рекомендацій, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.01.2009 р. № 90 з 31.01.2009 р. у столиці встановлені тарифи на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1,70 грн. замість раніше діючих в розмірі 2,00 грн., тарифи на перевезення наземними видами транспорту –в розмірі 1,50 грн. (тобто скасовано тариф в розмірі 2,00 грн. на оплату проїзду безпосередньо в рухомому складі), і підвищено вартість проїзних квитків. При цьому, збережені пільги, надані окремим категоріям киян відповідними рішеннями Київської міської ради (пенсіонерам, одиноким матерям, малозабезпеченим сім’ям, працівникам міліції, СБУ тощо). Для студентів очної форми навчання вартість проїзних квитків встановлено на рівні 50 % від вартості таких квитків для громадян.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 передбачено тарифи на перевезення пасажирів на рівні встановленому розпорядженням від 28.01.2009 р. № 90, але було виключено 10, 15 та 30-денні проїзні квитки. Попередні пільги, а також вартість проїзних квитків для студентів вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації денної форми навчання –збережені.

Крім того, представниками відповідача було зазначено, що оскаржувані розпорядження прийняті у спосіб, що передбачений законодавством, тобто попередньо оприлюдненні на веб-сайті Київської міської влади, погодженні з Представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в місті Києві, зареєстровані в Головному управлінні юстиції в місті Києві та опубліковані в офіційному виданні – муніципальній газеті «Хрещатик».

Представники третіх осіб заперечували проти адміністративного позову та зазначали, що за період дії колишніх розпоряджень Київської міської державної адміністрації, якими були встановлені тарифи в розмірі значно нижчому від економічно обґрунтованого, вони зазнавали істотних збитків та надали суду розрахунки, у якості доказів збитковості їх господарської діяльності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.

Позовні вимоги заявлено про визнання незаконними та скасування розпоряджень № 1490 від 30.10.2008 р., № 90 від 28.01.2009 р. та № 1277 від 12.11.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»(зареєстроване в Головному управлінні юстиції у м. Києві 03.11.2008 р. за № 26/792), від 28.01.2009 р. № 90 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»(зареєстроване в Головному управлінні юстиції у м. Києві від 30.01.2009 р. за № 1/799), від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»(зареєстроване в Головному управлінні юстиції у м. Києві від 03.12.2009 р. за № 24/822) –встановлюють тарифи на послуги з перевезення пасажирів та вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху.

Позивач вважає, що приймаючи дані розпорядження відповідач діяв не на підставі закону та посилається на те, що дані розпорядження порушують його права та охоронювані законом інтереси, зокрема, право на достатній життєвий рівень, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 передбачені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, зокрема, на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює в звичайному режимі руху).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт», тарифна політика на автомобільному транспорті має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних засобів, а також сприяти вирішенню таких завдань: збільшення можливостей суб'єктів господарювання щодо забезпечення потреб споживачів у послугах, залучення інвестицій у розвиток автомобільного транспорту та досягнення сталих економічних умов роботи; стимулювання конкуренції та появи нових суб'єктів господарювання, які належать до автомобільного транспорту; забезпечення балансу між платоспроможним попитом на послуги та обсягом витрат на їх надання; забезпечення стабільності, прозорості та прогнозованості тарифів. Відповідно до статті 14 Закону України «Про міський електричний транспорт», установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників та забезпечення захисту малозабезпечених громадян.

Таким чином, встановленні виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) тарифи на послуги з перевезення пасажирів та вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху повинні забезпечувати беззбитковість та забезпечувати підприємницький інтерес підприємств –перевізників.

Також, виходячи із положень ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт», порядки формування тарифів на послуги з перевезення затверджується відповідними центральними органами виконавчої влади.

Зокрема, Порядком формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), який затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.03.2007 р. № 191 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.2007 р. за № 276/13543 ), встановлено, що формування тарифів на послуги з перевезень пасажирів метрополітеном здійснюється відповідно до річного плану надання послуг з перевезення пасажирів та економічно обґрунтованих планових витрат. У свою чергу, планування витрат для включення їх до повної планової собівартості послуг з перевезення пасажирів здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю.

Порядком формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), який затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 25.07.2007 р. № 96 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 р. за № 906/14173), передбачено, що розрахунок тарифів на послуги міського електричного транспорту здійснюється відповідно до запланованого на рік обсягу транспортної роботи підприємств з використанням економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі галузевих нормативів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та прогнозованих цін на промислову продукцію і послуги у плановому періоді.

Таким чином враховуючи, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів та вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху не переглядалися понад 10 років, то підвищення розміру тарифів є економічно обґрунтованим, оскільки за цей час змінився розмір заробітної плати, значно зросли витрати на капітальний і поточний ремонт ескалаторів, рухомого складу, колійного господарства, зросли витрати на електроенергію та паливно-мастильні матеріали. А тому, значно зросли і планові витрати-підприємств-перевізників, це підтверджується розрахунками наданими КП «Київпастранс»та КП «Київський метрополітен».

Суд, також, не може погодитись з твердженням позивача, що оскаржувані розпорядження порушують право на забезпечення доступності транспортних послуг, яке встановлено Законами України «Про міський електричний транспорт»та «Про автомобільний транспорт», оскільки зазначеними розпорядженнями передбачено, що проїзд пільгових категорій громадян здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України, а також встановлена вартість проїзних квитків для студентів, учнів професійно-технічних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх учбових закладів денної форми навчання, яка істотно нижча від звичайної.

Крім того, суд встановив, що проекти зазначених розпоряджень були оприлюднені на офіційному веб-сайті Київської міської влади, згідно з вимогами встановленими статтею 9 Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому позивач мав право приймати участь в обговорені проекту розпорядження та надавати свої пропозиції і зауваження до нього.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити, так як суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних розпоряджень, адже в ході розгляду справи суд дійшов до переконання про відповідність спірних розпоряджень вимогам чинного законодавства та вважає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

3. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя
О. Є. Пилипенко

Дата підписання повного тексту постанови: 09.04.2010 р

[Incanter]

Вообще-то выборы в местные советы назначены на 31 октября.

[XAN]

Хм, так получается, что тарифы банально откатывают, к до1,70-временам, а не вводят новые?

[Incanter]

Хм, так получается, что тарифы банально откатывают, к до1,70-временам, а не вводят новые?

В таком случае должны бы вернуть и годовые проездные за 365 грн. , увязанные с повышением 4.11.2008.
Кстати, дата, указанная в шапке, постановления весьма знаковая: 01 квітня 2010 року 14 год. 55 хв.

[AMY]

В таком случае должны бы вернуть и годовые проездные за 365 грн. , увязанные с повышением 4.11.2008

Этого не значилось в предмете иска

дата, указанная в шапке, постановления весьма знаковая: 01 квітня 2010 року

Не путай междусобойчик Метро vs КГГА и кидалово Студент vs КГГА

[Klovsky]

Вообще-то выборы в местные советы назначены на 31 октября.

И инициаторы повышения тарифов на них переизбираться не будут. Зачем ждать осени, если кресла и портфели никто не заберёт? Уж лучше сразу, пока народ на Канарах загорает, повышать. Никто и не заметит.

По мнению наблюдателей

Наблюдают они живописную картину: смотрю в книгу, вижу фигу.

[Анатолий]

Да все деяния КГГА в лице кацманавта и его молодой команды ворюг достойны кисти живописца, а не только изменение тарифов на проезд...
Но ещё больше они достойны внимания прокуратуры...

[Метробудівець]

Студенту нужно было обосновывать не тем, что

ч. 2 статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.

а вот этим
Н А К А З 05.03.2007 N 191 Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену)

Розрахунки тарифів на послуги міського електричного
транспорту (метрополітену), підготовлені згідно з цим Порядком, за
місяць до прийняття рішення щодо зміни таких тарифів погоджуються
з Мінекономіки та Мінтрансзв'язку. { Пункт 4.3 розділу 4 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1483
( z1205-08 ) від 05.12.2008 }

Это же и указано в первом постановлении в пользу кпкм, на чем и выиграл кпкм

Відповідачами в процесі розгляду справи не надано жодного доказу дотримання вимог чинного законодавства щодо порядку прийняття рішення про зміну тарифів послуги міського електричного транспорту (метрополітену), не надано суду доказів погодження розміру тарифів з Мінекономіки та Мінтрансзв'язку, відсутні також докази проведення процедури публічного обговорення, яка повинна передувати перегляду рівня тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітенів).

Вот и получается, что тарифы не утверждены а действуют!

кроме того хочу обратить внимание ВСЕХ в наказе 05.03.2007 N 191
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/m ... g=z0276-07
на раздел "Плановий прибуток" - тоже интересно чем больше будут наши хотелки, по строительству "новых линий к белкам на виноградарь" либо "закупок современных дрезин тарахтелок без уплотнения и кондиционеров - в количестве 100шт. в лизинг" тем больше кпкм сможет раздуть свою программу развития до 2020 года, а это означает что стоимость тарифа будет увеличиваться.

3.14. Витрати на здійснення капітальних інвестицій
включаються до тарифів на підставі економічно обґрунтованих
розрахунків та затвердженої в установленому порядку програми
технічного розвитку метрополітену з обсягами коштів і строками
реалізації. У процесі формування тарифу підприємство визначає
джерела фінансування капітальних інвестицій за рахунок амортизації
та планованого прибутку (чи його частки).

Стоимость проезда 5 и 10 грн. можно сделать реальностью.

[Flake]

И инициаторы повышения тарифов на них переизбираться не будут. Зачем ждать осени, если кресла и портфели никто не заберёт? Уж лучше сразу, пока народ на Канарах загорает, повышать. Никто и не заметит.

А вибори в районні ради?

[Incanter]

А вибори в районні ради?

Да собственно, я их и имел в виду.

[Анатолий]

Те, кто загорает на Канарах, на метро не ездят...
А вот для всех остальных - вопрос увеличения тарифов на проезд в ОТ очень болезненный...

[Klovsky]

А вибори в районні ради?

А вибори старости 5-Б класу? Він так само "впливає" на тарифи в метро, як і депутат райради.

[Flake]

На виборах старости 5-Б класу Блок Черновецького Християнсько-ліберальна партія України своїх представників не висуває.

[Klovsky]

Порівняно з підвищенням тарифів на 240% (з 0,5 до 1,7 грн. - через 2,0 грн), нинішні 18% (з 1,7 до 2,0 грн) - це мізер.
Староста може спати спокійно, народ такими дрібницями (які в 13,3 рази - дідькове число! - менше темпів попереднього подорожчання) не залякати.

Цифры не врут! (с) Хаус