Житомирская и Академгородок

о станциях

Модераторы: dimentiy, Администраторы

Аватара пользователя
sashman
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 7031
Зарегистрирован: 08 сен 2004, 21:05
Откуда: оттуда.
Контактная информация:

Сообщение sashman »

Коржик писал(а):
XAN писал(а):http://xan.kiev.ua/Photo/Vystavka.html - мое издевательство над фотоаппаратом и вашими глазами.
А что таки эскалаторы Христича стоят на Академе? :shock:
Угу, Христич их впарил Большевику, и они вдвоём - городу.
Последний раз редактировалось sashman 30 дек 2011, 23:37, всего редактировалось 1 раз.
Океания всегда воевала с Ост-Азией

AMY
Памятник
Сообщения: 14279
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 12:07
Откуда: <censored>

Сообщение AMY »

Тю, а это разве новость? Г-н Христич был конструктором эскалаторов "Большевика", стоящих на АКМ и МН (площади, не станции). Но какая у них именно конструкция - классическая или оригинальная - науке это пока не известно
:rtfm: :censored:

Аватара пользователя
Коржик
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 3203
Зарегистрирован: 15 янв 2005, 15:50
Откуда: Ровно - Киев

Сообщение Коржик »

Нда. Удивительно как это этот фейл не вспоминают, когда возникают бурления по поводу очередных атак Христича на ММ и СПБМ?
Ну я тоже красавчик, лет восемь-то всего прошло. :oops:

Спасибо, sashman. :wink:

ЗЫ Так что они там навсегда застыли?
ЗЫЫ А я грешил всегда на крюковский завод. :oops:

AMY
Памятник
Сообщения: 14279
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 12:07
Откуда: <censored>

Сообщение AMY »

Ага, ни разу не вспоминают
http://goo.gl/waC8J
:rtfm: :censored:

Аватара пользователя
DFAW
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 15002
Зарегистрирован: 09 фев 2005, 19:43
Откуда: Саме велике село в Украине
Контактная информация:

Сообщение DFAW »

Классическая у них конструкция.
Большевик хочет за их обслуживания больше чем Питер за свои, а Питер такое говно обслуживать не хочет, предлагали ли их запустить коюковскому заводу - не знаю.
Я не волшебник, я только учусь. :prof:
Я из того мрачного прошлого, о котором вам, в светлом будущем, остаётся только мечтать.

maxim76
Начальник депо
Начальник депо
Сообщения: 1028
Зарегистрирован: 04 фев 2006, 20:38
Откуда: Киев

Сообщение maxim76 »

Да-а, история с эскалаторами потрясающая. А в торговом центре на Майдане на выходе в сторону 18 троллейбуса не его эскалаторы стоят? Я, помню, даже успел проехаться на одном...

Аватара пользователя
DFAW
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 15002
Зарегистрирован: 09 фев 2005, 19:43
Откуда: Саме велике село в Украине
Контактная информация:

Сообщение DFAW »

Они самые.
Я не волшебник, я только учусь. :prof:
Я из того мрачного прошлого, о котором вам, в светлом будущем, остаётся только мечтать.

Аватара пользователя
Коржик
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 3203
Зарегистрирован: 15 янв 2005, 15:50
Откуда: Ровно - Киев

Сообщение Коржик »

DFAW писал(а):Классическая у них конструкция.
Большевик хочет за их обслуживания больше чем Питер за свои, а Питер такое говно обслуживать не хочет, предлагали ли их запустить коюковскому заводу - не знаю.
Не понял.

AMY
Памятник
Сообщения: 14279
Зарегистрирован: 05 апр 2004, 12:07
Откуда: <censored>

Сообщение AMY »

Речь о техническом обслуживании неработающих эскалаторов. Но я сомневаюсь, что там Большевик хочет денег за техлюслуживание. Речь о более весомой сумме.

По состоянию на 2010 год КПКМ и Большевик продолжали суфиться фьюг с фьюгом
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7570935
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9533205
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11968362

В октябре 2011 года Апелляционный суд постановил взыскать с "Большевика" в пользу Киевского метрополитена деньги за бракованные эскалаторы
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2011 № 36/507-31/69

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

прокурор: Вакулюк Д.С. посвідчення №168 від 08.08.2008 року

від позивача КМДА: не з’явились

від позивача КП “Київський метрополітен”: ОСОБА_1 дов. №30-Н від 27.11.2010 р

ОСОБА_2 дов. №129-Н від 10.10.2011 року

ОСОБА_3 Дов. №128-Н від 10.10.2011 року

від відповідача: не з’явились

від третьої особи: ОСОБА_4 дов. №9 від 06.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Київського транспортного прокурора

на рішення Господарського суду м. Києва

від 20.05.2010 року

у справі № 36/507-31/69 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Дніпровського транспортного прокурора м. Києва в інтересах

держави в особі Київської міської державної адміністрації,

Комунального підприємства “Київський метрополітен”

до Відкритого акціонерного товариства “Більшовик”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство “Київметробуд”

про розірвання договору поставки та стягнення 1 732 100, 79 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

Дніпровський транспортний прокурор м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (позивач-1), Комунального підприємства „Київський метрополітен” (позивач-2) з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Більшовик” (відповідач) про розірвання договору №1/068 від 08.05.1001р., укладеного між Комунальним підприємством “Київський метрополітен” та Відкритим акціонерним товариством “Більшовик” на виготовлення та поставку продукції та стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен”1 732 100 грн. 79 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору №1/068 від 08.05.2001р., укладеного між Комунальним підприємством “Київський метрополітен” та Відкритим акціонерним товариством “Більшовик”, останній зобов’язаний був виготовити чотири ескалатори ЭТХ+5,2 для виходів №2, 6 станції “Академмістечко” пускової дільниці Святошино – Броварської лінії метрополітену від станції “Святошин” до станції “Академмістечко”. На виконання умов даного договору Комунальним підприємством “Київський метрополітен” на рахунок Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” були перераховані грошові кошти в сумі 1 278 200 грн. ( аванс). В порушення умов договору, а саме п.п. 3.3, 3.4, 3.5, Відкрите акціонерне товариство “Більшовик” не провело комплекс заводських, приймально – здавальних випробувань ескалаторів, оскільки вони виготовлені не якісно.

Підставою для подання позову про розірвання договору поставки № 1/068 від 08.05.2001 та повернення грошових коштів стало наявність технічних недоліків експериментальних ескалаторів ЕТХ-5,2 на станції „Академмістечко", які змонтовані на виходах №№2, 6.

Відповідач проти позовних вимог заперечив повністю, зазначивши, що відповідно до пункту 1.1. статті 1 договору від 08.05.2001 права і обов'язки відповідача як постачальника, обмежуються виготовленням, поставкою та передачею обладнання у власність, а не проведення його пусконалагоджувальних, випробувальних та інших робіт. На введення вказаних ескалаторів в експлуатацію ВАТ „Більшовик" укладено окремі договори з іншими юридичними особами і ці правовідносини не стосуються КП „Київський метрополітен". Відповідач зазначив, що ВАТ „Більшовик" виготовив, доставив до визначеного замовником місця передачі та представив для прийняття продукцію в належній кількості та відповідної якості, проте, КП „Київський метрополітен", який мав прийняти продукцію по кількості та якості у відповідності з інструкціями Державного арбітражу СРСР №П-6 та №П-7, фактично прийнявши продукцію, ухилився від складання акту прийняття її за кількістю та якістю. Відповідач зазначив, що оскільки актів приймання продукції Замовником не складалось, належних доказів на підтвердження некомплектної чи неякісної продукції позивач не має.

ВАТ „Київметробуд" зазначив, що згідно укладеного між ВАТ „Київметробуд" та ВАТ „Більшовик" договору № 68/009 від 24.04.2003, ВАТ „Більшовик" (субпідрядник за цим договором згідно протоколу розбіжностей) зобов'язувався виконати монтажні роботи чотирьох ескалаторів ЕТХ-5,2 на станції метрополітену „Проспект Паладіна", які в свою чергу, відповідно до умов договору №1/068 від 08.05.2001 укладеному між ВАТ „Більшовик" і замовником всіх робіт на об'єкті „станція метрополітену „Проспект Паладіна" - КП „Київський метрополітен", зобов'язаний був виготовити, поставити та передати у власність КП „Київський метрополітен". Ескалатори не приймалися раніше та не приймаються зараз позивачем-2 від заводу-виготовлювача (відповідача), оскільки вони мають цілу низку технічних недоліків та не пройшли заводські та приймально-здавальні випробування, акт про які з позитивними результатами є гарантією працездатності ескалаторів і відповідності їх „Правилам улаштування та безпечної експлуатації ескалаторів".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2006 у справі №36/507 було призначено судову технічно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні запитання: чи відповідає обладнання встановлених на станції метро „Академмістечко" в м. Києві чотирьох ескалаторів ЕТХ-5,2 за кількістю та якістю умовам договору поставки №1/068 від 08.05.2001, додаткових угод та специфікації до нього. Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Листом від 03.03.2006 №08/56/1547/л Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив, що після вивчення наданих матеріалів, експерти КНДІСЕ прийшли до висновку про те, що для відповіді на поставлені в ухвалі суду питання необхідні глибокі спеціальні знання в даній галузі, оскільки дане обладнання дуже специфічне, вироблене по індивідуальному проекту з прив'язуванням до конкретного місця, в розробці та узгодженні проекту приймала участь велика кількість фахівців різних галузей, вимоги до даного обладнання дуже високі, специфічні і різнопланові. В листі зазначено, що оскільки в КНДІСЕ були відсутні фахівці, спеціальні знання яких відповідають таким вимогам, ухвала Господарського суду м. Києва від 03.02.2006 у справі №36/507 про призначення судової експертизи залишена без виконання, матеріали справи повернуто до господарського суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі № 36/507 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 до участі у справі № 36/507 було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство „Київметробуд”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 у справі № 36/507 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському експертно-технічному центру (м.Київ, вул. Ливарська, 1А), у зв’язку з чим на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

Листом № 142 від 21.04.2009 Київський експертно-технічний центр повернув матеріали справи № 36/507, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 без виконання, у зв’язку з нездійсненням попередньої оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009 апеляційне подання Дніпровського транспортного прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства „Київський метрополітен” на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі №36/507 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі №36/507 залишено без змін.

У зв’язку з розформуванням Дніпровської транспортної прокуратури м.Києва процесуальні документи Київського апеляційного господарського суду по справі № 36/507 були направлені Київській транспортній прокуратурі (вул. Тельмана, 1/32, м.Київ).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2009 року касаційне подання заступника прокурора міста Києва задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р. та рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006р. у справі №36/507 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Вищого господарського суду України від 23.12.2009 року мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій встановивши, що в акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом пускового комплексу від ст. "Святошин" до ст. "Академмістечко" дільниці Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену від ст. "Святошин" до ст. "Новобіличі" із зворотним електродепо "Новобіличі" від 22.05.2003, зазначено про монтаж 4 ескалаторів типу ЕТХ-5,2, також зазначено, що недоробки та дефекти, виявлені робочою комісією, підлягають усуненню в терміни, вказані в додатку до акту, проте суди не дослідили протягом якого терміну такі недоробки та дефекти підлягають усуненню, не перевірили чи вони усунуті.

Також, встановивши що згідно наказу №132-Н від 10.04.2007 КП "Київський метрополітен" призначено робочу комісію для приймальних випробувань та вводу в постійну експлуатацію ескалаторів ЕТХ-5,2 на станції "Академмістечко", якій доручено провести перевірку якості монтажних і пусконалагоджувальних робіт змонтованого обладнання на відповідність затвердженому проекту, перевіривши весь обсяг в цілому для прийняття в експлуатацію робочою комісією та за результатами роботи підготувати висновки щодо готовності ескалаторів ЕТХ-5,2 на входах 2, 6 станції "Академмістечко" Святошино-Броварської лінії метрополітену у м.Києві до постійної експлуатації, та після закінчення роботи робочої приймальної комісії всю заводську, виконавчу документацію передати ескалаторній службі КП "Київський метрополітен", проте судами залишилось не дослідженим протягом якого терміну зазначені дії мають бути виконані сторонами, як і не перевірено чи вони були виконані.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 року у справі №36/507-31/69 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, мотивовано тим, що підставою для відмови в прийнятті продукції та повернення її виконавцеві передбачено Інструкціями П-6 і П-7, які вказують задокументовані факти некомплектності чи неякісності обладнання, які мали бути встановлені в актах приймання продукції за кількістю та якістю. Оскільки актів приймання продукції замовником не складалось, належних доказів на підтвердження некомплектної чи неякісної поставки позивач не надав. Доводи позивача про невведення обладнання в експлуатацію є безпідставними, оскільки не випливають з договору. Також не доведено документального відношення коштів в сумі 1 278 200 грн. до договору №1/068. Таким чином, суду не подано належних доказів в обґрунтування позовних вимог, тому в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Київський транспортний прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 року у справі №36/507-31/69, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційне подання обґрунтоване тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Прокурор зазначає, що виготовлені ВАТ „Більшовик" ескалатори мали чисельні зауваження щодо конструкції машин, технології виготовлення, монтажу фахівцями виробника, що не дало змоги розпочати приймально-здавальні випробування. Крім того, відповідач виготовив ескалатори, які не відповідають вимогам Технічного завдання, яке узгоджено сторонами при укладенні договору поставки № 1/068 від 08.05.2001, не відповідають технічним умовам 101.560, сертифікату якості та гарантії безпеки надійної експлуатації. Також, відповідачем не надано підтверджень щодо забезпечення відповідного рівня безпеки екскалаторів, в тому числі не надано сертифікату якості, немає гарантії безпеки надійної експлуатації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010 року апеляційне подання Київського транспортного прокурора прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 14.07.2010 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 14.07.2010 року представників третьої особи та наданням можливості сторонам підготувати та надати суду перелік питань, які необхідно поставити на вирішення судової експертизи, колегією суддів ухвалою від 14.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 28.07.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1 від 27.07.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги у справі №36/507-31/69 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Чорної Л.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 року призначено у справі №36/507-31/69 судову будівельно-технічну експертизу, зупинено апеляційне провадження у справі № 36/507-31/69 до отримання висновку експерта.

Листом від 08.09.2010 №156788/10-15 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив, що в зв’язку з відсутністю в інституті відповідної лабораторної бази, а також відсутністю фахівців з досвідом вирішення подібних питань, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2010 року, якою призначено у справі №36/507-31/69 судову будівельно-технічну експертизу, залишено без виконання, а матеріали справи повернуто.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року поновлено апеляційне провадження у справі № 36/507-31/69.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 06.10.2010р., призначено у справі № 36/507-31/69 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському експертно-технічному центру, апеляційне провадження, на підставі ст. 79 ГПК України, зупинено до результатів проведення експертного дослідження.

Через загальний відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від Київського експертно-технічного центру надійшли матеріали справи № 36/507-31/69 та висновок експертизи № 611513.11 від 30.06.2011р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. змінено склад судової колегії: головуючий суддя –Тищенко О.В., судді –Чорна Л.В., Іваненко Я.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року поновлено апеляційне провадження у справі № 36/507-31/69.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб’єктами №01-23/1/3/9 від 10.10.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Іваненко Я.Л. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 36/507-31/69 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Чорної Л.В., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.

12.10.2011 року позивачем 2 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 1 732 100,79грн.

Розглянувши наведене клопотання позивача 2, колегією суддів відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Подання заяви про забезпечення позову допускається на стадії апеляційного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 Роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому обов’язок доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, відповідно до вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, покладається на позивача.

У п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. "Про деякі питання практики забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання бо невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (така позиція суду відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України викладеній у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову").

Проте, заява позивача 2 про забезпечення позову не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача 2 про очевидну небезпеку заподіяння шкоди його права, свободам та інтересам, без надання будь-яких доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заявах.

Позивачем 2 не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б свідчили, що наявні у відповідача грошові кошти можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Таким чином, клопотання позивача 2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 1 732 100,79грн. колегією суддів відхилено оскільки, останній не навів обставин, з якими законодавство пов’язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, крім того позивачем 2 в заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову не обґрунтовано неможливість виконання ймовірного рішення суду.

Прокурор, представники позивача 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційного подання підтримали, просили апеляційне подання задовольнити, рішення Господарського суду м Києва від 20.05.2010 року у справі №36/507-31/69 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційного подання підтримав, просив апеляційне подання задовольнити, рішення Господарського суду м Києва від 20.05.2010 року у справі №36/507-31/69 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

Представники позивача 1, відповідача в судове засідання 12.10.2011 року не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач 1 та відповідач не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 12.10.2011 року за відсутності представників позивача 1 та відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційного подання, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача 2, третьої особи, прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Програмою соціально – економічного та культурного розвитку м. Києва на 2003 рік, затвердженої рішенням Київської міської ради від 27.03.2003 р. № 343/503 особлива увага приділялась розвитку метрополітену. Роботи здійснювались згідно з Програмою розвитку Київського метрополітену, яка затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.06.2000 № 920.

Замовником на проектування і будівництво об`єктів програми розвитку Київського метрополітену на 2010 рік, визначено комунальне підприємство “Київський метрополітен”.

08.05.2001 між Відкритим акціонерним товариством “Більшовик” (виконавець за договором, відповідач у справі) та КП „Київський метрополітен” (замовник за договором, позивач-2 у справі) укладено договір № 1/068 (надалі –Договір).

Згідно пункту 1.1. договору відповідач зобов’язується виготовити, поставити та передати у власність позивача продукцію - ескалатори тунельні ЕТХ-5,2; Н=5,2 м в кількості 4-х комплектів для виходів №№2, 6 станції „Академмістечко” відповідно до Специфікації, а позивач-2 зобов’язується прийняти їх згідно Специфікації, яка являється частиною договору та оплатити їх на умовах даного Договору.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. Договору загальна його сума на момент укладення становить 1 841 000 грн., може уточнюватися узгодженими додатковими угодами до Договору, асортимент та кількість продукції визначається Специфікацією, яка є невід’ємною частиною Договору.

Специфікацією (Додаток № 3 до Договору в редакції згідно додаткової угоди № 2 до Договору) встановлено найменування продукції, асортимент та її вартість зі строком поставки –1 квартал 2003 року.

Якість та комплектність продукції, що поставляється, повинна відповідати вимогам технічних умов 101.560 ТУ і Договору, відповідач зобов’язується поставити позивачу продукцію в термін згідно Специфікації до даного Договору (пункти 3.1., 4.1. Договору).

Згідно пункту 3.3. Договору приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з інструкціями Держарбітражу СРСР П-6 від 15.06.1965, П-7 від 25.04.1968.

Пунктами 3.4., 3.5. Договору передбачено, що при виявленні виробничих дефектів у продукції при її прийманні, а також при налагоджуванні та експлуатації в період гарантійного строку, виклик виконавця обов’язковий, термін усунення недоліків або заміни продукції в межах гарантійного терміну з моменту виявлення дефектів –місяць за рахунок виконавця.

Відповідно до п. 4.1 Договору виконавець зобов’язується поставити замовнику продукцію в термін згідно Специфікації до даного договору.

08.04.2002 р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1, відповідно до додаткової угоди п. 4.1. договору виклали в наступній редакції: виконавець зобов’язується поставити замовнику продукцію в строк, відповідно додатку № 2 (Специфікація № 2) до договору.

Специфікацією № 2 передбачено строк поставки липень 2002 року.

Додатковою угодою № 2 до договору № 1/068-УМ від 04.11.2002 р. сторони внесли зміни до п. 1.1. договору та виклали в наступній редакції: виконавець зобов’язується виготовити, поставити та передати у власність замовника продукцію відповідно до Специфікації № 3, а замовник зобов’язується прийняти їх згідно Специфікації, яка являється невід`ємною частиною договору та оплатити їх на умовах даного договору.

Пункт 2.1. договору викласти в редакції: загальна сума даного договору становить 1 826 000 грн. і може уточнюватись узгодженнями обома сторонами

Пункт 2.2 договору викласти в редакції: асортимент та кількість продукції визначені Специфікацією № 3, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Пункт 2.3 договору викласти в редакції: замовник оплачує продукцію за цінами, визанченими Специфікацією № 3 до договору.

Пункт 4.1. договору викласти в редакції: виконавець зобов`язується поставити замовнику продукцію в термін згідно Специфікації № 3 до даного договору.

Відповідно до Специфікації № 3 строк поставки обумовлений перший квартал 2003 року.

Відповідно до п. 5.2. Договору сторонами визначено, що остаточний рахунок з виконавцем проводиться на протязі 15 діб після підписання актів про введення ескалаторів в експлуатацію.

Прийомка продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з інструкціями ДА СРСР П –6 від 15.06.65, П –7 від 25.04.68 ( з відповідними змінами).

Поставка згідно пункту 6.1. Договору здійснюється транспортом відповідача в зону монтажу обладнання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку неможливості виконати обов’язки по поставці продукції з власної провини виконавець у 10-денний термін повинен повернути суму передплати з урахуванням виплати пені у двократному розмірі облікової ставки НБУ від загальної суми передплати за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 10.2 договору даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

11 квітня 2001 року протоколом наради з питань виробництва ескалаторів та прохідницького щита № 8 ВАТ “Більшовик”, вирішили:

прийняти до відома інформацію про стан виробництва 4-х ескалаторів та прохідницького комплексу ВАТ “Більшовик”;

ВАТ “Більшовик” прискорити одержання дозволу на виготовлення ескалаторів, необхідного для підписання договору з КДБМ на поставку ескалаторів на станцію “Пропект Палладіна”;

Прийняти такі терміни виготовлення: першого ескалатора від партії - травень 2001 р. –прохідницького комплексу КТ –6, 2 (11 вузлів) –липень 2001р.

Прийняти до відома, що фінансування робіт буде забезпечено в таких розмірах і в такі терміни: а) по ескалаторах –2 млн. грн. в квітні 2001 р. (1 млн. грн. для закупівлі комплектуючих та 1 млн. грн. на погашення заборгованості за отриману технічну документацію); б) по прохідницькому комплексу КТ –6, 2 по 2 млн. грн. щомісяця на протязі 3 місяців, починаючи з квітня.

Платіжним дорученням № 398 від 04.02.2003 відповідачу було перераховано 547 800,00 грн. в оплату 30% вартості ескалатора тунельного ЕТХ, платіжним дорученням № 67 від 29.04.2003 відповідачу перераховано 730 400,00 грн. – часткова оплата за ескалатор тунельний ЕТХ згідно договору № 1/068 від 08.05.2001, всього 1 278 200,00грн.

Між ВАТ „Більшовик” і КП „Київський метрополітен” складено акт № 23 звірки станом на 01.11.2004, в якому зазначено, що кошти в розмірі 1 278 200,00 грн. сплачені за договором №1/068 від 08.05.2001 (т. 1, а.с. 99).

Листом № 24/379 від 26.03.2004 КП „Київський метрополітен” звернувся до відповідача з вимогою оформити належним чином всі необхідні документи, та надати інформацію щодо заходів по усуненню технічних недоліків ескалаторів ЕТХ-5,2 на станції „Академмістечко”, повідомити терміни випробування та передачу ескалаторів в експлуатацію (т.1, а.с. 57).

Листами № 1810-А від 26.07.2004 та № 2622-Н від 15.11.2004 КП „Київський метрополітен” повідомляє відповідача, що у разі відсутності конкретних пропозицій та дій щодо доведення ескалаторів до готовності, КП „Київський метрополітен” звернеться до суду про стягнення заборгованості та пені згідно пункту 7.2. Договору.

КП „Київський метрополітен” звернувся до відповідача з претензією від 03.12.2004 № 2801-Н на суму 1 482 712,00 грн. про розірвання договору № 1/068 від 08.05.2001 у зв’язку з невиконанням його умов та повернення коштів в сумі 1 278 200,00 грн. зі сплатою пені в сумі 204 512,00 грн. на підставі пункту 7.2. Договору.

Також колегією суддів встановлено, що Розпорядженням № 1161 від 27.06.2003 Київською міською державною адміністрацією було затверджено акт від 22.05.2003 державної приймальної комісії, створеної згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2003 № 825 „Про створення державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом 1-го пускового комплексу від станції „Святошин” до станції „Академмістечко” дільниці Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену від станції „Святошин” до станції „Новобіличі” із зворотним електродепо „Новобіличі”.

В акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом і пускового комплексу від ст. „Святошин” до ст. „Академмістечко” дільниці Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену від ст. „Святошин” до ст. „Новобіличі” із зворотним електродепо „Новобіличі” від 22.05.2003 зазначено про змонтування 4 ескалаторів типу ЕТХ-5,2, недоробки та дефекти, які виявлені робочою комісією підлягають усуненню в терміни, вказані в додатку до акту.

Протокол № 4 попередніх (заводських) випробувань головного зразка ескалатора ЕТХ 5,2 Інд 101560 (зав. № 01), затверджений В.о. Голови правління –Генерального директора ВАТ „Більшовик” 27.09.2006 підписаний з доповненнями та зауваженнями до Протоколу, в яких зазначено, що потребує доповнення п. 3 Протоколу № 4 та п. 7.2. Технічного звіту про необхідність вирішення зазначених в зауваженнях питань до проведення приймальних випробувань.

Згідно наказу № 132-Н від 10.04.2007 КП „Київський метрополітен” призначено робочу комісію для приймальних випробувань та вводу в постійну експлуатацію ескалаторів ЕТХ-5,2 на станції „Академмістечко”, якій доручено провести перевірку якості монтажних і пусконалагоджувальних робіт змонтованого обладнання на відповідність затвердженому проекту, перевіривши весь обсяг в цілому для прийняття в експлуатацію робочою комісією та за результатами роботи підготувати висновки щодо готовності ескалаторів ЕТХ-5,2 на входах 2, 6 станції „Академмістечко” Святошино-Броварської лінії метрополітену у м.Києві до постійної експлуатації та після закінчення роботи робочої приймальної комісії всю заводську, виконавчу документацію передати ескалаторній службі КП „Київський метрополітен”.

Матеріали справи містять висновок експертизи Державного підприємства “Київський експертно-технічний центр Держгідропромнагляду України” № 611513.11 від 30.06.2011р., відповідно до якого вбачається, що ескалатори зав №1, №2, №3 відповідають не в повному обсязі “Техническому заданию на разработку тоннельного ескалатора нового поколения с высотой транспортирования пасажиров от 3 до 75 м ЭТХ-3/75.00.00.000 ТЗ“, порушені вимоги НПАОП 0.00-1.06-77, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 15.001-88 та ДСТУ EN 115:2003, екскалатори ЕХТ-5,2 вимогам НПАОП 0.00-1.06-77 відповідають не в повному обсязі, із-за наявності порушень вимог НПАОП 0.00-1.06-77 вказаних в відповідях на питання №1 та №3 екскалатори типу ЕХТ-5,2 не забезпечують безпеку користувачів та обслуговуючого персоналу, блокувальні пристрої екскалаторів ЕХТ-5,2 відповідають не в повному обсязі п. 4.20 НПАОП 0.00-1.06-77, робоче гальмо на місці, визначеному п.4.19. НПАОП 0.00-1.06-77 не розташоване, блокувальні пристрої ескалаторів ЕТХ-5,2 відповідають не в повному обсязі п. 4.20 НПАОП 0.00-1.06-77, а саме зусилля для спрацювання блокувального пристрою гребінки вхідних площадок складає більше 35 кг, що може не забезпечити своєчасну зупинку ескалатора при потраплянні сторонніх предметів пасажирів під вхідну площадку, відсутній блокувальний пристрій устя поручня, блокувальний пристрій від падіння пасажирів спрацьовує з витримкою часу в 6 с. при цьому шлях руху полотна складає понад 3 м, що може не забезпечити своєчасну зупинку ескалатора при падінні пасажира на сходовому полотні ескалатора. На запитання чи відповідають ескалатори ЕТХ-5,2 умовам договору №1-068 від 08.05.2001р. надано відповідь - згідно п. 3.1 договору №1-068 складено 08.05.2001р. “Якість та комплектність продукції, що постачається повинна відповідати вимогам технічних умов 101.560 ТУ і даного Договору”. Ескалатори типу ЕТХ-5,2 зав. №1,2,3,4 виготовлені до 28.02.2003 р., а надані технічні умови ТУ У 29.22-14308569-001:2010 (101560 ТУ) розроблені і затверджені 22.10.2010 р. технічним директором ПАТ “НВП Більшовик” М.М. Шедовим і враховують вимоги ДСТУ ЕМ 115:2003. Обладнання, якість та комплектність ескалаторів типу ЕТХ-5,2 не можуть відповідати вимогам неіснуючих в 2003 році технічних умов ТУ У 29.22-14308569-001:2010 (101560 ТУ). Технічні умови ТУ У 29.22-14308569-001:2010 (101560 ТУ) не погоджено за встановленим порядком Держгірпромбезпекою та іншими відповідними державними органами, чим порушено вимоги п. 6.2.4 ДНАОП 0.00-5.19-96. На запитання чи відповідають національному стандарту ДСТУ ЕИ 115:2003 Норми та безпеки до конструкції та експлуатації ескалаторів та пасажирських конвеєрів ескалатори типу ЕТХ-5,2, які знаходяться на станції "Академмістечко" пускової дільниці Святошино — Броварської лінії від станції "Святошин" до станції "Академмістечко"? Ндано відповідь - конструкція ескалаторів типу ЕТХ-5,2 не відповідає вимогам ДСТУ ЕИ 115:2003, які введені в дію через 7 років після виготовлення вказаних ескалаторів. Також зазначено, що виконання вимог стандарту ДСТУ ЕИ 115:2003 для виробника ПАТ "НВП
"Більшовик" з 01.01.2004 р. обов'язкове.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору, а саме вимоги пунктів 3.3., 3.4., 3.5. Договору, у зв’язку з чим просить суд розірвати договір №1/068 від 08.05.1001р., укладений між Комунальним підприємством “Київський метрополітен” та Відкритим акціонерним товариством “Більшовик” та стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен”1 732 100 грн. 79 коп.

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України (договір від 08.05.2001 року), але існують на даний час (згідно п. 10.2 договору даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань), отже судом застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV та Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436 –ІV.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 договору якість та комплектність продукції, що поставляється, повинна відповідати вимогам технічних умов 101.560 ТУ і Договору.

Згідно ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі.

На момент укладення Договору № 1/068 від 08.05.2001 р. сторонами було узгоджене Технічне завдання на виготовлення ескалаторів тунельних ЄТХ-5,2; Н=5,2м в кількості 4-х комплектів для виходів № 2, 6 станції метрополітену "Академмістечко" та передане ВАТ "Більшовик" для виконання.

Таким чином, з урахуванням положень діючого законодавства України, ескалатори, що поставляються за Договором № 1/068 від 08.05.2001 р. повинні відповідати Технічному завдання, узгодженому та затвердженому сторонами Договору, технічним умовам 101.560, сертифікату якості та гарантії безпеки надійної експлуатації.

Однак, в порушення умов Договору № 1/068 від 08.05.2001 р. та
положень діючого законодавства ВАТ "Більшовик" виготовив ескалатори,
які не відповідають вимогам Технічного завдання, затвердженого
сторонами, що підтверджується висновком експертизи Державного підприємства “Київський експертно-технічний центр Держгідропромнагляду України” № 611513.11 від 30.06.2011р.

Твердження ВАТ "Більшовик", що ескалатори відповідають вимогам Технічного завдання АОЗТ "Конструктор" ТЕХ - 5,2.00.00.000 ТЗ, є необґрунтованими, оскільки вказане завдання не погоджене з Комунальним підприємством "Київський метрополітен".

Тобто, ВАТ "Більшовик" як сторона по Договору № 1/068 від 08.05.2001 р. замінила Технічне завдання, погоджене з Замовником.

Таким чином, відповідачем було поставлено позивачу ескалатори за договором №1/068 від 08.05.2001 року, що не відповідають технічним умовам, які погоджені сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ГК України постачальник повинен засвідчувати якість товарів, що поставляються належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Прийомка продукції по кількості та якості, згідно з п. 3.2 Договору № 1/068 від 08.05.2001 р., здійснюється у відповідності з інструкціями ДА СРСР П-6 від 15.06.1965 р., П-7 від 25.04.1966 р.

Відповідно до п. 2 Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р. в цілях створення умов для своєчасного та правильного приймання продукції за якістю підприємство, виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити:

а) суворе дотримання встановлених правил упаковки,
тарування, маркування та опломбування окремих місць;

б) відвантаження (передання) продукції, відповідної якості та
комплектності вимогам, встановленим стандартами, технічними умовами,
кресленнями, рецептурами, зразками (еталонам);

Продукція, що не пройшла установленому порядку перевірку за якістю, поставлятися не повинна.

в) чітке та правильне оформлення документів, що
засвідчують якість та комплектність поставленої продукції (технічний
паспорт, сертифікат, посвідчення про якість і т.п.), відвантажувальних та
розрахункових документів, відповідність зазначених в них даних про якість
та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її;

г) своєчасну відправку документів, що засвідчують якість та
комплектність продукції, отримувачу. Ці документи висилаються разом з
продукцією, якщо інше не передбачено Основними та Особливими
умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або
договором.

У випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами та договором, виробник (відправник) зобов'язаний при відвантажені (передачі) продукції в упакованих або затарених місцях вкласти в кожне місце документ, що засвідчує найменування та якість продукції, що знаходиться в такому тарному місці;

д) суворе дотримання діючих на транспорті правил здачі
вантажів до перевозки, їх завантаження та кріплення, а також спеціальних
правил завантаження, установлених стандартами та технічними умовами.

В порушення умов Договору № 1/068 від 08.05.2001 р., положень Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р., Відповідач не надав належним чином оформленої документації, що підтверджує якість, відповідність умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо якості, комплектності здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Обов'язок перевіряти якість, комплектність товару (випробування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів з питань стандартизації. У цьому разі продавець повинен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої перевірки.

Відповідно до Технічного завдання проведення попередніх випробувань з метою оцінки відповідності ескалатора вимогам ТЗ, а також для встановлення готовності його до приймальних випробувань є обов'язком підприємством - виробником (ВАТ "Більшовик").

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів, що б підтверджували факт проведення відповідачем вищевказаних випробувань відповідності ескалаторів вимогам ТЗ.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Інших підстав для розірвання правочину законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, КП „Київський метрополітен” звертався до відповідача з претензією від 03.12.2004 № 2801-Н про розірвання договору № 1/068 від 08.05.2001 у зв’язку з невиконанням його умов та повернення грошових коштів.

Одностороння відмова від зобов’язання або зміна його умов а також зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку відповідно до статей 525 Цивільного кодексу України, 188 та 193 Господарського кодексу України не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В процесі розгляду апеляційної скарги, судовою колегією встановлено факт істотнього порушення відповідачем умов спірного договору.

В зв’язку з чим, вимога прокурора про розірвання договору №1/068 від 08.05.1001р., укладеного між Комунальним підприємством “Київський метрополітен” та Відкритим акціонерним товариством “Більшовик” на виготовлення та поставку продукції є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню

Згідно частини 1 статті 678 Цивільного кодексу покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до приписів статті 678 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно статті 268 Господарського кодексу України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі (ч.4). У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (ч.5).

Як вже зазначалось вище, позивачем 2 відповідачу було перераховано 1 278 200,00грн.

Відповідно до акта звірки № 23 станом на 01.11.2004, складеного між ВАТ „Більшовик” і КП „Київський метрополітен” кошти в розмірі 1 278 200,00 грн. сплачені за договором №1/068 від 08.05.2001. Отже, факт сплати позивачем відповідачу грошових коштів згідно спірного договору належним чином доведений.

Таким чином, оскільки відповідачем істотньо порушено зобов’язання згідно договору №1/068 від 08.05.2001 року, вимога прокурора про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 1 278 200,00 грн. є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

На підставі ст. 3 Цивільного кодексу України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 627 Цивільного кодексу України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ)

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку неможливості виконати обов’язки по поставці продукції з власної провини виконавець у 10-денний термін повинен повернути суму передплати з урахуванням виплати пені у двократному розмірі облікової ставки НБУ від загальної суми передплати за кожен день прострочки.

Позивачем 2 вірно здійснено розрахунок пені, відповідно до якого підлягають стягненню з відповідача пеня у розмірі 453 900,79 грн.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права, апеляційне подання Київського транспортного прокурора підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 року у справі №36/507-31/69 скасуванню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати - це витрати, пов'язані з розглядом і вирішенням справ у судочинстві, що покладаються на сторони, третіх осіб із самостійними вимогами з метою їх відшкодування державі, спонукання зацікавлених осіб до врегулювання спорів відповідно до закону без втручання суду.

Судові витрати поділяються на, зокрема, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством. (ст. 45 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.

Згідно ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в доход державного бюджету стягується державне мито в розмірі 17406,00грн. (за майновий спір - 17321 грн. + за немайновий спір (розірвання договору) - 85 грн.) та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмір 236 грн., також державне мито за подання апеляційного подання в розмірі 8 703,00грн.

Також, пунктом 9 ухвали Київського апеляційного господарського суду витрати по проведенню експертизи покладено на Комунальне підприємство “Київський метрополітен” з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до ст. 49 ГПК України.

Відповідно до абзацу 7 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

26.12.2011 Комунальне підприємство “Київський метрополітен” платіжним дорученням № 166 перерахувало 12 052,60 грн. Державному підприємству “Київський еспертно-технічний центр Держгірпромнагляду України” за проведення експертизи.

01.07.2011 між Комунальним підприємством “Київський метрополітен” та Державним підприємством “Київський еспертно-технічний центр Держгірпромнагляду України” підписано акт № 611513 здавання-приймання наданих послуг (виконаних робіт).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до п. 7 ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача 2 стягуються витрати за проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 12 052, 60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання Київського транспортного прокурора задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 року у справі №36/507-31/69 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким:

1) Позов задовольнити повністю.

2) Розірвати договір №1/068 від 08.05.2001 року, кладений між Комунальним підприємством “Київський метрополітен” (03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, р/р 2600000990432 у ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300670, код 03328913) та Відкритим акціонерним товариством “Більшовик” (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, р/р 26004301230004 в Жовтневому відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322067, код 14308569).

3) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, р/р 26004301230004 в Жовтневому відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322067, код 14308569) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен” (03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, р/р 2600000990432 у ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300670, код 03328913) 1 278 200,00 (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч двісті грн.) попередньої оплати та 453 900,79грн. (чотириста п’ятдесят три тисячі дев’ятсот грн. 79 коп.) пені.

4) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, р/р 26004301230004 в Жовтневому відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322067, код 14308569) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в доход державного бюджету 17 406,00грн. (сімнадцяти тисяч чотириста шість грн.) державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн.), державного мита за подання апеляційного подання в розмірі 8 703 грн. (вісім тисяч сімсот три грн.).

5) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Більшовик” (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, р/р 26004301230004 в Жовтневому відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322067, код 14308569) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен” (03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, р/р 2600000990432 у ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300670, код 03328913) витрати за проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 12 052, 60 грн.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Матеріали справи №36/507-31/69 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19180161
Теперь дело рассматривается в Высшем хозяйственном суде
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20005959
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20005961
:rtfm: :censored:

Аватара пользователя
DFAW
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 15002
Зарегистрирован: 09 фев 2005, 19:43
Откуда: Саме велике село в Украине
Контактная информация:

Сообщение DFAW »

AMY - мне рассказывали за эскалаторы на Майдане, что с АКМ я менее в курсе.
Я не волшебник, я только учусь. :prof:
Я из того мрачного прошлого, о котором вам, в светлом будущем, остаётся только мечтать.

Аватара пользователя
Vibro
Машинист
Машинист
Сообщения: 406
Зарегистрирован: 29 июл 2008, 16:29
Откуда: Київ
Контактная информация:

Сообщение Vibro »

Зараз по радіо Голос Києва С.Василишин пропонує перейменувати Академмістечко на Біличі. Я за!
PS А Щербакова на Сікорського. Я за двома руками.

Аватара пользователя
levshev
Путеец
Путеец
Сообщения: 125
Зарегистрирован: 31 янв 2012, 08:40
Откуда: Киев
Контактная информация:

Сообщение levshev »

а какая разница, Беличи или Академгородок? выходы из метро выходят как туда, так и туда.

Аватара пользователя
vadik
Беларусский школьник
Беларусский школьник
Сообщения: 733
Зарегистрирован: 19 ноя 2010, 08:31

Сообщение vadik »

Як би сказати без матюків але сильно, що С. Василишин ... страждає?

(Ну правда про Сікорського я за, халявні бренди треба хапати поки дають)

Аватара пользователя
XAN
Мэр (городской голова)
Мэр (городской голова)
Сообщения: 5351
Зарегистрирован: 02 окт 2008, 17:02
Откуда: Копенгаген

Сообщение XAN »

А разве в Сикорского Танковую не переименовали?
...до 29 ноября 2010 - не было ни единого разрыва!

Аватара пользователя
levshev
Путеец
Путеец
Сообщения: 125
Зарегистрирован: 31 янв 2012, 08:40
Откуда: Киев
Контактная информация:

Сообщение levshev »

прецедент с Гонгадзе подтверждает, что можно распереименовать Танковую и переименовать Щербакова

Ответить