Олексій БАРХАТОВ: “У розбудові транспортної інфраструктури столиці запровадимо найкращий європейський досвід”
[
Віталій КУРІННИЙ | “Хрещатик” 19-11-2009 ]
Попри нестабільну економічну ситуацію в країні, столична влада продовжує впроваджувати проекти, спрямовані на поліпшення транспортної інфраструктури міста. Зокрема триває будівництво нових станцій міської електрички, не зупиняються роботи з будівництва розв’язки на перетині Дніпровської набережної та проспекту Возз’єднання. Окрім цього, розглядаються перспективні проекти створення в столиці нових видів транспортного сполучення. Київ вивчає досвід найбільших міст Європи та сусідньої Росії. Про це "Хрещатику" розповів начальник Головного управління транспорту КМДА Олексій Бархатов.
— До призначення на посаду начальником Головного управління транспорту ви працювали в сфері містобудування. Певно, набутий вами досвід знадобиться у реалізації проектів будівництва та розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури міста?
— Звичайно. Обіймаючи посаду першого заступника начальника КО “Центр містобудування та архітектури”, керував питаннями розробки Генерального плану Києва до 2025 року, зокрема розвитком дорожньо-транспортної інфраструктури. Як головний інженер нового проекту Генплану, разом з іншими фахівцями проектних інститутів, опрацьовував нову транспортну схему столиці.
— Які нові транспортні об’єкти з’являться в столиці чи зазнають масштабної реконструкції?
— Транспортна мережа до 2025 року зазнає значних змін. Насамперед у місцях найінтенсивнішого транспортного руху побудують багаторівневі розв’язки, можливе також використання підземних просторів для курсування автотранспорту. Окрім цього, розв’язуватимуть і проблемні питання паркування машин шляхом спорудження багаторівневих паркінгів.
— Як, на вашу думку, можна боротися з дорожніми заторами? Якщо повністю ліквідувати не вдасться, то хоча б як зменшити їхню кількість?
— Переконаний, що потрібно розвивати громадський транспорт, ефективно використовувати існуючу вулично-шляхову мережу та можливості інфраструктури міста, будувати транспортні розв’язки і мостові переходи.
— Чи може, хоча б частково, розв’язати проблему вуличних заторів будівництво 7-кілометрового підземного автотунелю під Дніпром від Лівобережної до проспекту Перемоги, яким він має бути, платним чи безплатним?
— Безумовно, підземний тунель допоможе розв’язати транспортну проблему, значно розвантажить місто. На сьогодні сполучення між правим і лівим берегами Дніпра значно ускладнено. Окрім тунелю, безперешкодному проїзду через Києв сприяло б і будівництво додаткових мостових переходів через Дніпро. Щодо оплати проїзду підземною магістраллю, то можу зазначити, що цей проект буде доволі дорогим, а у разі залучення інвестиційних коштів, це призведе до запровадження оплати проїзду тунелем. Гадаю, що ця вартість буде незначною.
— Чи можуть у столиці найближчим часом з’явитися альтернативні види транспорту, скажімо, гелікоптери чи канатна дорога?
— У перспективі розглядають можливість створення в столиці нових видів транспортного сполучення. Їхню появу останнім часом обговорюють і під час містобудівних нарад, узгоджуючи проекти спорудження висоток. Зазначу, що потужні об’єкти, які з’являються чи мають з’явитися в столиці, передбачають спорудження гелікоптерних майданчиків. Через це в Києві з часом мають організувати спеціальну службу з відповідною ліцензією та дозволом на перевезення пасажирів столичним повітряним простором.
— Стосовно нових видів транспорту, які нещодавно з’явилися в столиці,— річковий трамвайчик і міська електричка. Чи розвиватимуться ці проекти?
— Безумовно, ці проекти розвиватимуться. Зокрема міська електричка. У перспективі станції міської електрички створять повне кільце містом. Наразі тривають роботи із введення станцій Північного півкільця — “Сирець” та “Борщагівська”. Щодо річкового трамвайчика, практика показала, що цей проект буде цікавий киянам і в подальшому. Тому плануємо його розвивати.
— Чи й надалі триватиме співпраця столичної влади та Південно-Західної залізниці?
— Звичайно. Адже міська електричка це спільний проект міста і залізниці. Ми й надалі узгоджуватимемо з ними місця спорудження платформ. З нашого боку цими питаннями переймаються фахівці КП “Київпастрансу”.
— Євро-2012 і транспортна інфраструктура. Що в цьому плані передбачено зробити?
— До Євро-2012 ми плануємо запустити всю лінію швидкісного трамвая та прилеглі до неї гілки. Також передбачено суттєве оновлення автобусного і тролейбусного парків, придбання сучасних трамвайних вагонів. Останнім часом, попри світову економічну кризу, місто вже придбало 4 трамвая та 1 тролейбус. У подальшому, якщо матимемо таку можливість, плануємо збільшувати обсяги придбання рухомого складу, який буде обслуговувати уболівальників та мешканців столиці під час чемпіонату Європи 2012 року з футболу. З метою створення сприятливих умов для роботи громадського транспорту, в рамках підготовки та проведення в Києві фінальної частини чемпіонату Євро-2012, у місті облаштують майданчики для відстою автобусів. Окрім цього, тривають роботи з реконструкції існуючого та спорудження нового міжнародного терміналу аеропорту “Київ” (Жуляни). При цьому його загальна пропускна спроможність зросте до 640 пасажирів за годину. Тож роботи попереду чимало, і ми докладемо всіх зусиль, щоб вчасно реалізувати всі важливі проекти.
— Щодо розміщення паркувальних майданчиків. Наприклад, у Москві їх планують зводити навіть над тротуарами та залізничними коліями. Чи вивчали це питання під час вашого нещодавнього перебування в російській столиці?
— Так, справді, у складі представницької делегації на чолі з першим заступником голови КМДА Денисом Бассом ми вивчали досвід російської столиці, зокрема питання транспортної інфраструктури — спорудження багатоповерхових паркінгів. Переконаний, що візьмемо на озброєння багатий досвід сусідів.
— Що найбільше зацікавило під час відвідин Білокам’яної?
— Насамперед транспортні розв’язки. Росіяни розпочали будувати ці об’єкти значно раніше за нас. Практично всі вони споруджені в кілька рівнів. Тому ми домовилися з керівництвом Москви, що детальніше вивчатимемо транспортну інфраструктуру російської столиці.
Довідка “Хрещатика”
Олексій Ігорович БАРХАТОВ народився у червні 1975 року в Чернівцях. Після закінчення середньої загальноосвітньої школи навчався на приладобудівному факультеті в НТУУ “КПІ”. Окрім цього, в 2006—2007 навчальному році вивчав спеціальний курс програм у Міжнародному інституті менеджменту в Києві. Нині є студентом третього курсу Київського Національного університету будівництва та архітектури, в якому вивчає транспортну інфраструктуру. Свого часу працював на керівних посадах у системі мобільного зв’язку. Пройшов шлях від директора магазину до керівника потужної компанії. Переймався управлінням будівельних проектів у комерційній структурі. З січня 2009-го — перший заступник начальника “Центру містобудування та архітектури”. З листопада 2009 року — начальник Головного управління транспорту КМДА.