Метропланы

[AMY]

при строительстве тоннеля до Черновола — всё отлично

Такой большой, а веришь в сказки

[dimentiy]

Такой большой, а веришь в сказки

Это точно будет, но нескоро. Не будет только в том случае, если исчезнет Черновола или мост. А так — суперский пиар-ход для властей и куда проще прочих тоннелей

[San-ch]

Блин, а в вдруг и вправду раскошелятся?

В таком случае жителям Новобеличей будет печально.

[AMY]

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 — 2020 роки»

[ Офіційний веб-сайт Міністерства інфраструктури України | 22 липня 2011 року, 17:08 ]

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ


від __ __________ 2011 р. № -р

Київ


Про схвалення Концепції Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 - 2020 роки



1. Схвалити Концепцію Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 - 2020 роки, що додається.

2. Визначити Міністерство інфраструктури замовником Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 - 2020 роки, а замовниками будівництва метрополітенів у містах: Дніпропетровську та Донецьку – Дніпропетровську та Донецьку обласні державні адміністрації відповідно; Києві - Київську міську державну адміністрацію; Харкові – Харківську міську раду.

3. Міністерству інфраструктури разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Дніпропетровською та Донецькою обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією та Харківською міською радою розробити у тримісячний строк проект Державної програми та подати його на розгляд Кабінету Міністрів України.


Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

Концепція Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 - 2020 роки

Повідомлення про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 - 2020 роки»

[AMY]

На всякий случай выложу полный текст Концепции. Пригодится ©

СХВАЛЕНО
розпорядженням
Кабінету Міністрів України
від 2011 р. № -р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми будівництва та розвитку мережі
метрополітенів на 2011 - 2020 роки

У Концепції Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 - 2020 роки (далі - Програма) визначаються основні засади, розвитку мережі діючих метрополітенів (мм. Київ, Харків і Дніпропетровськ) та закінчення будівництва першої черги метрополітену в м. Донецьку.


Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

На сьогодні в Україні функціонують три метрополітени: Київський, Харківський та Дніпропетровський.

Експлуатаційна протяжність 3 діючих ліній комунального підприємства «Київський метрополітен» (введено в експлуатацію в 1960 році) становить 63,67 км. На лініях функціонують 49 станцій, 3 пересадочних вузли, вагоноремонтний завод, 2 електродепо і перша черга електродепо «Харківське» на Сирецько - Печерській лінії.


На даний час у Харківському метрополітені (введено в експлуатацію в 1975 році) функціонує 3 лінії протяжністю 38,09 км з 29 станціями і трьома пересадочними вузлами.

У 1995 році введено в дію першу пускову ділянку першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську від станції «Комунарівська» до станції «Вокзальна» експлуатаційною протяжністю 7,09 км у складі 6 станцій, електродепо, інженерного корпусу метрополітену та тунелів, що з’єднують основну лінію з електродепо.


Будівництво метрополітену в м. Донецьку розпочато у 1993 році. Донецький метрополітен запроектований у складі 3 ліній загальною протяжністю 63 км:

перша – «Пролетарсько-Київська» – від житлового масиву Пролетарського району до шахти «Жовтнева» протяжністю 20 км;

друга – «Петровсько-Червоногвардійська» – з Петровського району
м. Донецька в Червоногвардійський район м. Макіївки протяжністю 24 км;

третя – «Гірницько-Макіївська» – з Куйбишевського району м. Донецька у центр м. Макіївки протяжністю 19 км.

Перша черга «Пролетарсько-Київської» лінії від станції «Пролетарська» до станції «Білий лебідь» експлуатаційною протяжністю 10,9 км складається з 8 станцій.

У складі першої черги виділено перший пусковий комплекс будівництва від станції «Пролетарська» до станції «Політехнічний інститут» експлуатаційною протяжністю 7,96 км у складі 6 станцій, електродепо «Пролетарське» та інженерного корпусу.

Однак існуючі темпи розвитку мережі метрополітенів в Україні є недостатніми порівняно з темпами розвитку метрополітенів у містах країн Західної Європи, де питома вага метрополітенів у міських перевезеннях пасажирів досягає 50 відсотків і більше.

Збільшення територій міст і чисельності населення, відсутність можливості реконструкції вуличної мережі, особливо в центральній частині міст, призводить до серйозних ускладнень в роботі міського транспорту: утворюються затори на вулицях, знижується рівень безпеки дорожнього руху, збільшується тривалість поїздок. За таких умов доцільним є вирішення питання щодо будівництва та розвитку мережі метрополітенів.

Наведене вище зумовлює необхідність розроблення нової державної програми розвитку мережі метрополітенів як транспорту, що забезпечує найбільш ефективне, зручне і безпечне транспортне сполучення.


Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом


Протягом багатьох років в Україні не приділялося належної уваги питанням будівництва та розвитку мережі метрополітенів.

Навіть у 2006 – 2010 роках за наявності Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006 – 2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2006 № 257 (далі - Державна програма), через значне недофінансування темпи метробудівництва в Україні залишалися вкрай низькими, що перешкодило своєчасному введенню в дію нових дільниць та станцій у мм. Києві, Харкові, Дніпропетровську та завершенню будівництва першої черги метрополітену в м. Донецьку.

Досвід експлуатації метрополітенів свідчить, що забезпечення ефективності їх роботи можливе у разі, коли протяжність ліній становить у середньому 30 кілометрів на 1 млн. жителів. Сьогодні цей показник значно нижчий, зокрема в Києві він становить менш як 20 кілометрів на 1 млн. жителів.

Під загрозою повного припинення ведуться роботи з будівництва нових ліній метрополітену в мм. Дніпропетровську, Донецьку, Харкові.

Не здійснюються заходи для підвищення рівня технічного оснащення діючих метрополітенів. Експлуатується значно менше вагонів, ніж потрібно для забезпечення необхідної інтенсивності руху поїздів. Ситуація ускладнюється через наявність великої кількості зношеного рухомого складу метрополітенів, а саме близько 1100 вагонів, з яких тільки 342 вагони мають строк експлуатації до 20 років.

Аналогічне становище із забезпеченням метрополітенів ескалаторами та іншим обладнанням. Більшість необхідного обладнання не виробляється вітчизняними підприємствами.

Державною програмою передбачалося значне прискорення темпів будівництва і розвитку мережі метрополітенів у великих містах, проте у зв’язку із труднощами фінансування з державного та місцевих бюджетів, глобальною фінансовою кризою та іншими обставинами не вдалося мобілізувати капіталовкладення, заплановані на будівництво метрополітенів.

Зазначені обставини завадили також проведенню досліджень та обґрунтувань щодо будівництва метрополітенів, «легкого метро» в інших містах та регіонах країни.

Основними причинами невиконання завдань, визначених Державною програмою, є недофінансування робіт, несвоєчасне та не в повному обсязі відшкодування втрат від пільгових перевезень громадян, неефективність гірничопрохідницького обладнання, складна кадрова ситуація серед метробудівельників, зумовлена нестабільністю виплати заробітної плати.

Несвоєчасність індексації тарифів призводить до недоотримання доходів метрополітенами, що у свою чергу унеможливлює їх належне утримання, забезпечення безпеки руху та розвиток.

Усі ці обставини вимагають розроблення нової ефективної державної цільової програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на наступний десятирічний період з урахуванням досвіду та недоліків попередніх заходів з будівництва мережі метрополітенів в Україні.


Мета Програми

Метою Програми є:

прискорення темпів будівництва і розвитку мережі метрополітенів у великих містах;

підвищення рівня технічного оснащення метрополітенів та ефективності їх роботи;

збільшення питомої ваги метрополітенів у міських пасажирських перевезеннях;

створення організаційно-правових та інших необхідних умов для здійснення щорічних закупівель рухомого складу, ескалаторів та іншого технічного обладнання вітчизняного виробництва на довгостроковій основі;


Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Як можливі варіанти розв’язання проблеми можуть розглядатися такі:

1. Самостійне вирішення проблем будівництва та розвитку метрополітенів органами місцевого самоврядування в містах за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Проте, враховуючи, що метрополітен, особливо на першому етапі будівництва, коли ще немає введених в експлуатацію дільниць, потребує значних капітальних вкладень, очевидно, що вирішення цього питання тільки за рахунок місцевих ресурсів є нереальним на даному етапі.

Як показує світовий досвід, у більшості країн, зокрема й у Російській Федерації, питання розвитку метрополітенів є складовою частиною транспортної політики урядів, для чого розроблені та виконуються відповідні програми та плани державного рівня, а в державних бюджетах щорічно передбачаються значні вкладення та дотації для розвитку та експлуатації метрополітенів.

2. Переважно державне фінансування будівництва та розвитку метрополітенів.

Вказаний підхід також не є досконалим, оскільки можливості державної підтримки обмежені і держава не може взяти на себе фінансування будівництва метрополітенів у необхідних обсягах.

3. З огляду на світовий досвід будівництво та розвиток метрополітенів потрібні в містах з населенням 800-1000 тис. жителів, «легке метро» є ефективним видом транспорту в містах з населенням 400-500 тис. жителів, а також в окремих районах міст-мільйонників. «Легке метро» також є ефективним видом транспорту для курортних міст, враховуючи, що цей вид транспорту найменше впливає на навколишнє природне середовище .

Беручи до уваги динаміку розвитку економіки в Україні, можна зробити висновок про необхідність розвитку метрополітенів для задоволення потреб населення в зручному і надійному транспортному обслуговуванні в Україні. Недосконала дорожньо-вулична система в багатьох містах та різке зростання кількості автомобілів призвели фактично до зниження рівня якості дорожнього руху, виникнення значних проблем в організації руху. За таких умов можна передбачити значне зростання попиту на послуги метрополітенів, а отже, постає необхідність забезпечити розвиток метрополітенів з метою збільшення обсягів їх перевезень.

У першу чергу це стосується таких міст, як Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк.

Таким чином, залишається альтернативний варіант, який полягає у розробленні нової програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на період 2011 – 2020 років, у якій повинні відображатися питання вдосконалення, а за потреби і створення нормативно-правової бази, визначення оптимальних шляхів та співвідношення державного, галузевого та місцевого управління у сфері метрополітенів, а також питання координації дій відповідних органів управління.

У такій програмі необхідно врахувати також питання фінансування будівництва метрополітенів на основі найбільш доцільного та можливого співфінансування з місцевого та державного бюджетів, власних джерел, інших не заборонених законодавством джерел фінансування, передбачити можливість залучення до програм інвестиційних коштів в обсягах, які б забезпечували будівництво окремих завершених об’єктів або черг (дільниць) метрополітенів.

У цілому в частині будівництва мережі метрополітенів програма повинна відповідати державній політиці розвитку метрополітенів і забезпечити високий рівень розвитку метробудування із застосуванням ефективних фінансових схем, інноваційних високопродуктивних технологій будівництва, енергоефективного обладнання та виконання всіх екологічних нормативів.

Водночас у частині розвитку метрополітенів програма повинна передбачати ефективне використання метро для забезпечення потреб в перевезеннях пасажирів, створення ефективної цінової політики, яка б забезпечувала поступовий перехід на беззбиткову експлуатацію метрополітенів, а також широке застосування рухомого складу та обладнання вітчизняного виробництва.


Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Виходячи з необхідності забезпечення будівництва та розвитку метрополітенів та збільшення обсягів перевезень метрополітенів, насамперед в таких містах, як Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, основними завданнями Програми є:

покращення транспортного обслуговування, забезпечення надання належних за якістю і кількістю послуг шляхом будівництва нових та реконструкції діючих об'єктів метрополітенів;

зміцнення матеріально-технічної бази, підвищення ефективності, надійності і безпечності роботи метрополітенів та культури обслуговування пасажирів шляхом оновлення, модернізації та заміни існуючих основних засобів;

придбання сучасного тунелепрохідницького обладнання для будівництва метрополітену;

підвищення ефективності та якості управління підприємствами, організації процесу перевезень, виявлення та попередження аварійних та позаштатних ситуацій шляхом впровадження нових та заміни існуючих систем;

впровадження енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня протипожежного та техногенного стану на об’єктах метрополітенів;

створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями;

Для досягнення мети Програми необхідно вирішити такі основні питання:

забезпечити державну підтримку та координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств метрополітенів та промисловості, громадських організацій з вирішення питань розвитку мережі метрополітенів;

вирішення питань законодавчого, нормативно–правового, нормативно–технічного забезпечення діяльності метрополітенів;
забезпечити умови для збереження та розвитку існуючих потужностей вітчизняних підприємств щодо розробки та серійного виробництва сучасних конкурентоспроможних вагонів метро, ескалаторів та іншого технічного обладнання шляхом планомірного щорічного замовлення цієї техніки на довгостроковій основі;

зменшення енергоємності виконаних робіт, наданих послуг;

забезпечити створення сприятливих умов для залучення ефективних інвесторів до будівництва та розвитку мережі метрополітенів;

покращити тарифну політику та забезпечити повне відшкодування з державного та місцевих бюджетів витрат на пільгові перевезення пасажирів

Механізм реалізації Програми передбачає виконання таких першочергових заходів:

визначення головних замовників завдань Програми та координаторів Програми;

Визначити Міністерство інфраструктури замовником Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2011 - 2020 роки, а замовниками будівництва метрополітенів у містах: Дніпропетровську та Донецьку – Дніпропетровську та Донецьку обласні державні адміністрації відповідно; Києві - Київську міську державну адміністрацію; Харкові – Харківську міську раду.

Визначення джерел та обсягів фінансування, визначення частки співфінасування з державного та місцевого бюджетів, власних коштів по кожному метрополітену;

визначення основних завдань з будівництва та розвитку метрополітенів;

розроблення місцевими органами виконавчої влади планів і програм розвитку метрополітенів, врахування таких орієнтовних показників на найближчі 10 років та включення цих показників до планів розвитку транспортних схем;

прийняття нормативно-правових та нормативно-технічних актів, що визначатимуть основні засади діяльності метрополітенів;
мінімізація витрат паливно-енергетичних ресурсів.


Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання завдань Програми надасть можливість забезпечити потребу населення великих міст та їх приміських районів у високоякісних і доступних перевезеннях, а саме:

у м. Києві передбачається збільшення експлуатаційної довжини ліній Київського метрополітену на 37,6 км, що дасть можливість довести показник довжини ліній метро на 1 млн. жителів до 30 км. Крім того, у мережі метрополітену буде додатково введено в експлуатацію 26 станцій, 4 пересадочних вузли, 2 входи (виходи) на діючих станціях, другу чергу електродепо «Харківське», 3 електродепо, майстерні з ремонту ескалаторів, колію для обкатки вагонів довжиною 1,2 км та тягово-понижувальну підстанцію;


у м. Дніпропетровську – введення в дію другої пускової дільниці метрополітену від станції «Вокзальна» до станції «Жовтнева» у складі трьох станцій довжиною 4,01 км, що надасть можливість з’єднати центр міста з потужним транспортним вузлом. Згідно з розрахунками, сумарна річна економія витрат на експлуатацію міського наземного транспорту з урахуванням зменшення тривалості поїздок пасажирів у разі експлуатації метрополітену складе близько 9,1 млн. гривень;


у м. Донецьку – переглянути послідовність будівництва та введення в експлуатацію пускових комплексів Пролетарсько-Київської лінії, враховуючи сучасну потребу міста в транспортуванні пасажирів через центральну частину міста до залізничного вокзалу та Міжнародного аеропорту «Донецьк».

Визначити першим пусковим комплексом Пролетарсько-Київської лінії дільницю від станції «Політехнічний інститут» до станції «Міжнародний аеропорт «Донецьк» з електродепо «Жовтневе» та інженерним корпусом протяжністю 13,8 км.

Визначити другим пусковим комплексом Пролетарсько-Київської лінії від станції «Політехнічний інститут» до станції «Пролетарська» з електродепо «Пролетарське» протяжністю 9,2 км.

Виконати проектно-вишукувальні роботи будівництва Пролетарсько-Київської лінії з необхідним об’ємом коригування від станції «Пролетарська» до станції «Міжнародний аеропорт «Донецьк». В межах діючого проекту будівництва першої черги Пролетарсько-Київської лінії продовжити будівництво на ділянці від станції «Політехнічний інститут» до станції «Білий лебідь», яку за умови належного фінансування та забезпечення необхідною технікою буде введено в експлуатацію у 2015 році.

Перший пусковий комплекс Пролетарсько-Київської лінії від станції «Політехнічний інститут» до станції «Міжнародний аеропорт «Донецьк» буде закінчено у 2020 році;


у м. Харкові – введення в експлуатацію дільниць Олексіївської лінії від станції «Олексіївська» до станції «Перемога» протяжністю 0,61 км з 1 станцією, а також від станції «Метробудівників ім. Г.І. Ващенка» до станції «Одеська» протяжністю 3,47 км у складі 2 станцій, дільниць Салтівської лінії від станції «Історичний музей» до станції «Площа Урицького» протяжністю 2,1 км з 1 станцією та від станції «Героїв праці» до станції «Дружби народів» протяжністю 1,7 з 1 станцією; будівництво електродепо для обслуговування рухомого складу Олексіївської лінії; початок будівництва дільниці між станціями «Героїв праці-2» та «Індустріальна-2» протяжністю 9,5 км у складі 5 станцій»


Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок державного і місцевих бюджетів та інших джерел (зокрема власних коштів метрополітенів).

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 62 815,64 млн. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету – 36 647,498 млн. гривень, місцевих бюджетів – 24 725,702 млн. гривень, інших джерел – 1 442,44 млн. гривень.

Обсяг фінансування Програми визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів.

[Inquisitor]

Ух ты ж, в Донецке решили бросить основную стройку, и тащить метро в аэропорт. А чё, смело.

[vadik]

У Донецьку будуть тягнути до аеропорту, а в Харкові тепер ні. Шкода. Чи це може вони Ярославському на щось натякають?

[post-factum]

А схем немає.

[Egor]

Вот ее у них же http://www.mintrans.gov.ua/uk/news/22801.html

[Zabuhaylo]

До Євро 2012 у київському метрополітені з’явиться Wi-Fi та мобільний зв`язок

Конкурси із залучення інвесторів до створення сучасної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури Києва, а також системи рухомого (мобільного) зв’язку та Wi-Fi мережі у «Київському метрополітені» будуть оголошені найближчим часом. Про це «Київ. Коментарі» повідомила прес-служба КМДА.
«Орієнтовна вартість будівництва – 95 млн. грн., при цьому КП «Київський метрополітен» не нестиме ніяких матеріальних витрат у ході реалізації проекту. Окремі інвестиційні проекти пропонують створення Wi-Fi мережі, що оцінюється у 8 млн. грн. Це дасть змогу створити систему відеоспостереження на території метрополітену. При цьому вартість надання послуг Wi-Fi мережі пасажирам буде визначатись окремим договором між інвестором та КП «Київський метрополітен» – місто зацікавлене у максимальній доступності цієї послуги», - пояснив заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.
Він повідомив, що минулого тижня між керівництвом КМДА та представниками всіх мобільних операторів відбулася робоча зустріч, темою якої стало створення системи рухомого (мобільного) зв’язку у метрополітені.
«Цей проект обійдеться інвестору у 155 млн. грн. Задля запобігання появи монополіста, на зустрічі з операторами вирішили, що ними буде створений консорціум, до якого увійдуть усі учасники ринку, який і візьме участь у інвестиційному конкурсі», – зазначив Крамаренко.

[мониторщик_тч1]

Це дасть змогу створити систему відеоспостереження на території метрополітену.

А разве на данный момент нет системы видеонаблюдения?!
Wi-Fi будет работать на станциях а про перегоны можно и не мечтать, эх...

[Анатолий]

А Wimax часом не планируют?

[post-factum]

Wi-Fi будет работать на станциях а про перегоны можно и не мечтать, эх...

Вайфай не годиться для таких швидкостей.

[const]

Если точку доступа разместить в вагоне, а интернет ей передавать чем-то другим, то вполне работать будет.

[post-factum]

Так працюватиме. Але чим передавати?