Київ: сьомий міст через Дніпро
30 квітня минулого року автомо-більний рух на багатьох вулицях Києва ускладнився. На лівому березі Дніпра готувалися до урочистостей з нагоди початку будівництва залізнично-автомо-більного мосту, участь у яких мав узяти Президент України Леонід Кучма. Десятки телевізійних та фотокамер... Журналісти з блокнотами і диктофонами на майданчику, огородженому по периметру яскравою стрічкою, очікували на прибуття керівників високого рангу.
Майже одностайна відзнака
А ось і вони! Дійство відбувалося за усталеним сценарієм. Керівник транспортної галузі подякував Президенту за розуміння транспортних проблем і допомогу. А глава держави, у свою чергу, вкотре подякував транспортникам за сумлінну працю і приклад, який вони надають іншим галузям країни. Затим — огляд макета майбутньої споруди, розрізання стрічки, освячення пам’ятного каменя із закріпленою на ньому табличкою: «Цей міст закладено Президентом України Л.Д.Кучмою 30 квітня 2004 року». Урочистості завершилися. Кавалькада автомобілів, схожих на величезних дельфінів, рушила в напрямку Дарниці. Тут усе повторилося майже у такій же послідовності. Промови, поздоровлення, розрізання стрічки і... ось воно — будівництву нового вокзального комплексу на Дарницькому залізничному вузлі теж дано «дозвіл» на будівництво.
Засоби масової інформації майже одностайно назвали ці об’єкти спорудами сторіччя. Таке визначення вони отримали за рівень технічних рішень та за терміни, за якими їх планувалося ввести у дію. Новий вокзал пообі-цяли побудувати в 2005 р., а міст через Дніпро — через рік поспіль.
Практично відразу після згадуваних урочистостей проектувальники висловлювали незадоволення з приводу дуже стислих термінів підготовки проектів. На все про все (разом з будівництвом) відводилося два роки. Проектанти переконували: майже стільки часу вимагає їхня робота. Не вирішена до кінця й проблема, пов’язана з відселенням юридичних і фізичних осіб з території, яка опинилася у зоні будівництва. Хоча певні кроки було зроблено. Демонтували кілька гуртожитків, мешканці яких отримали пристойне житло.
Стосовно стислих термінів будь-якого будівництва неодноразово висловлювався і колишній керівник транспортної галузі Георгій Кірпа. Не в кулуарах, а перед телекамерами і у присутності численних журналістів він неод-норазово заявляв буквально таке: транспортні будівельники, мовляв, довели свою спроможність працювати ефективно, у стислі строки здавати об’єкти. Прикладом слугують залізничні вокзали у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Ужгороді... Причому проекти на їхні будівництво та капітальний ремонт ішли, як мовиться, паралельно з будівництвом. І головне: стислі строки спорудження прийнятні для нас ще й тому, що за короткий час менше вкрадуть грошей.
Кредит на умовах тендера
Та повернімося до ближчих подій. На умовах тендера шукали банк, який мав би надати кредит на будівництво. Переможцем став Deutsche Bank. У жовтні 2004 року під державні гарантії він надав кредит у розмірі $ 700 млн. Визначені високі темпи спорудження мосту з обіцяною здачею його в експлуатацію у 2005 р. призвели до пошуку «крайніх». Майже на початку цього будівництва Кабмін своєю постановою («За незабезпечення виконання у встановлені строки організаційних заходів з будівництва залізнично-автомо-більного мостового переходу через Дніпро у Києві») оголосив догану начальнику Південно-Західної залізниці.
Протягом минулого року будівництво мостового переходу, як і вокзального комплексу в Дарниці, певною мірою лихоманило: воно то призупинялося, то продовжувалося, то знову призупинялося... Прихильники та опоненти цих споруд, залишаючись при своїй думці, сходилися в одному: роботи припинити неможливо.
Різкіше з цього приводу ви-словився Міністр транспорту та зв’язку України Євген Червоненко. Він вважає, що міст через Дніпро є нефункціональним і непотрібним, оскільки існуючі залізничні потужності в даний час задовольняють потреби перевізників. Крім того, Міністр мав намір винести проблему добудови залізнично-автомобільного мостового переходу на розгляд Ради національної безпеки та оборони України. У травні поточного року Є. Червоненко за-явив також, що Міністерство робить спроби повернути кошти, які були виділені на спорудження об’єкта. «Якщо не будуть повернуті гроші, — сказав міністр під час інтерв’ю одному з інформ-агентств, — будемо добудовувати. Що нам залишається? Розбирати міст уже складно».
Прокоментував Є. Червоненко і стан справ з будівництвом залізничного вокзалу в Дарниці, який є невід’ємною складовою мостового переходу. За його словами, Міністерство зобов’язується спорудити технічну частину комплексу, а торговельні місця обладнають приватні структури. Не залишив поза увагою заяви міністра мер Києва Олександр Омельченко. Він підкреслив, що про будівництво є постанова Уряду і Верховної Ради, виділені кредити, отримані Міністерством транспорту та зв’язку.
Де наші гроші?
До речі, про «зникнення» частини кредиту німецького банку, виділеного на будівництво залізнично-автомобільного мосту через Дніпро в Києві, висловлювався заступник Міністра транспорту та зв’язку—Генеральний директор Укрзалізниці Зенко Афтаназів. На одній із прес-конференцій він повідомив, що із залучених 3,8 млрд грн. кредиту було виплачено 2 млрд грн. Водночас на обсяг виконаних на той період робіт витратили 320 млн грн. А куди поді-лася решта грошей, цим питанням грунтовно зайнялися Головне контрольно-ревізійне управління Мінфіну та Служба безпеки України.
Нагадаємо, що напередодні цих заяв (на початку лютого поточного року) начальник дирекції з питань будівництва мосту повідомляв журналістам, що у спорудження мосту вже вкладено 2 млрд грн. При цьому називалися такі цифри: наперед оплачена вартість 55 тис. т металоконструкцій мосту, для половини мостового переходу придбана необхідна арматура. Відзначив начальник будівництва й те, що затримок у спорудженні об’єкта немає, а по окремих видах робіт є навіть випередження графіка.
Хто правий, а хто ні? На це запитання зробила спробу відпо-вісти Генеральна прокуратура України, яка наприкінці травня поточного року затримала керівника дирекції з будівництва у Києві залізнично-автомобільного мосту. Департамент зі зв’язків з громадськістю Міністерства внут-рішніх справ повідомив, що за-триманий був розпорядником коштів на будівництво мосту, а також підписував угоди від імені дирекції. За повідомленням МВС, здійснювалася закупівля дорожньо-будівельної техніки за завищеними цінами.
Іншого виходу немає
Події останніх днів внесли певну ясність у подальшу долю мостового переходу через Дніпро. Звернімося до повідомлень, які оприлюднили «Інтерфакс-Україна» та «ForUm». Інформагентства, посилаючись на заяву Міністра транспорту та зв’язку України Євгена Червоненка, відзначили, що турецька сторона гарантувала повернення коштів у вигляді устаткування, послуг і робіт за будів-ництво київського мосту.
«Головне, що в повному обсязі цього року кошти у вигляді устаткування, послуг і робіт будуть повернуті в Україну. У нас немає виходу, потрібно добудовувати цей міст, так складений цей конт-ракт», — підкреслив Є. Червоненко журналістам в Анкарі. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», міністр нагадав, що попереднє керівництво Міністерства транспорту і зв’язку отримало кредит на будівництво цього мосту в обсязі $ 700 млн. «На третій день він був «перекачаний» на захід. Згодом ми почали отримувати конструкції від якоїсь сінгапурської фірми з міста... Курган за потрійною ціною! Ви знаєте, яка катавасія робиться навколо цього мосту?», — обурено мовив міністр. Він також нагадав, що турецькій фірмі Dogus була проведена передоплата $ 60 млн під будівницт-во мосту. «Ще під час підготовки до візиту ми домовилися і за-твердили новий графік робіт. Турецька сторона зрозуміла, що з нами грати не можна, і затвердила графік. Якщо він буде порушений, гроші будуть повернуті», — підтвердив Євген Червоненко, відзначивши, що під час переговорів з його турецьким колегою в Анкарі турецька сторона дала «гарантії усні й письмові», а що стосується цього мосту й участі в його будівництві турецької фірми, то зарубіжні партнери відпрацюють на 100 %.
«Жодного обману, жодних приписок, усе буде прозоро», — сказав керівник Мінтрансзв’язку.
Василь Шимко, „Магістраль”