Городские электрички
Модераторы: dimentiy, Администраторы
Ещё ГЭ нельзя назвать метро потому что:
1) Вся сеть метро ограждена, а на сеть ГЭ имеет доступ любой.
2) В ГЭ верхний токосъём, а в метро - нижний.
3) На станции и платформы ГЭ можно попасть минуя всяких контролёров и прочие заграждения.
4) Станции метро круглосуточно охраняются милицией.
5) Подвижной состав разный.
6) Инсайдеры метро могут привести ещё не одно различие...
1) Вся сеть метро ограждена, а на сеть ГЭ имеет доступ любой.
2) В ГЭ верхний токосъём, а в метро - нижний.
3) На станции и платформы ГЭ можно попасть минуя всяких контролёров и прочие заграждения.
4) Станции метро круглосуточно охраняются милицией.
5) Подвижной состав разный.
6) Инсайдеры метро могут привести ещё не одно различие...
Для тех, кто понимает... 
Міська електричка: подорож під умовною назвою "Київ-задзеркалля"
[ Олександр Івахнюк | «Українська правда. Київ», 02-11-2011, 12:55 ]
У неділю вранці зібрався їхати на залізничний вокзал: треба було передачу потягом передати. І перед самим виїздом згадалися розповіді про міську електричку, про те, який це зручний і сучасний вид транспорту і який він потрібний киянам.
А потім пригадав, що у 2008 році я сам писав прес-релізи на ці теми і ходив на наради, де серйозні люди збиралися під перевибори 2008 відкрити залізничне кільце. [Г-н Ивахнюк в те времена был... руководителем пресс-службы КГГА и отвечал за пиар ЛЧ перед внеочередными выборами]
Більше того, ці поважні дядьки тоді кивали головами, піддакуючи одному з яскравих представників молодої команди: "Так, так, відкриємо, все вже на мазі, на останній стадії, так сказати".
Ну то оці спогади і спонукали мене недільного жовтневого ранку поїхати не традиційним велосипедним маршрутом на вокзал через міст Кирпи, бульвар Лесі Українки – Бульвар Шевченка, а завернути на полустанок "Лівий берег".
Електричка з Ніжина до станції Київ Пасажирський йшла звідти о 5.47.
Виїхавши з дому що на вулиці Драгоманова о 5.42, я встиг вскочити з велосипедом у цю електричку завдяки тому, що вона на кілька хвилин запізнилася.
Що вам сказати, шановні друзі… Сказати, що було комфортно не можу, а про погане писати не хочеться. Єдине скажу – двох асоціальних елементів я не зміг переконати у тому, що у тамбурі серед інших людей курити не можна…
Єдиний позитив у цій поїздці – мотивація до вивчення інших мов, підвищення своєї конкурентоспроможності на ринку праці з метою раз і назавжди перестати користуватися електричкою…
Ранок на вокзалі
Але повернімося до міської електрички. Зробивши свої справи на вокзалі, я все ж таки вирішив дізнатись, що то за звір?
Перша несподіванка чекала мене біля довідки приміського вокзалу: "У нас немає розкладу міської електрички", - сказала працівниця довідкового бюро.
"А де дізнатися?", - запитав я, на що отримав: "На пероні".
Отака сувора правда. Довідка "Укрзалізниці" не хоче чомусь розповідати про розклад роботи міської електрички. Конкуренція, чи що?
На перон можна потрапити через вузький прохід між кіосками та місток. На містку жваво розкладають свої клумаки стихійні торговці. Стихійні вони тільки тому, що не мають офіційного дозволу.
Торговці
Запитав у охоронців вокзалу, що це за торгівля? Відповідь: це не наша територія – за неї місто відповідає. А люди у формі на платформі міської електрички відповіли, що за порядок на мосту, що веде до платформи, відповідає міліція. Вони ж охороняють тільки платформу.
Стихійна торгівля
Поводяться торговці доволі впевнено, розкладаючи товар. На запитання як їм вдається тут торгувати без дозволу, один з торговців сказав: "Один допитливий якось викликав міліцію, тепер його шукають і не знайдуть, бо він по частинах звідси поїхав".
Інша жінка, що розкладала на запиленому столі дитячу білизну, на цікавість відреагувала агресією: "Що ти мене знімаєш? У мене пенсія – копійки, тому я тут торгую, і ніхто мене не осудить, іди звідси".
Біля станції
Пройшовши крізь торгівців на північну платформу приміського вокзалу, нарешті побачив розклад.
З нього з’ясував, що найближча електричка у бік станції "Лівий берег" йде о 7.12.
Люд поступово підходив, дихати ставало важче. Попри заборону куріння на вокзалі, ніхто це питання не контролював, а місця для некурящих на платформі теж не виділили. Отож довелося на деякий час побути у цьому тютюновому крематорії.
На платформі було чимало дітей, але курців це не обходило, більше того деякі батьки смерділи цигаркою поряд зі своїм дитям. І не лише чоловіки.
Платформа "Лівий берег"
Проблему вирішила електричка, яка нарешті прибула. Покидавши цигарки на перон, жителі європейського міста Києва зайшли у міську електричку.
Ось тут варто сказати про плюси цього явища – красиві, акуратні всередині вагони зі зручними сидіннями.
У вагоні
Обіцяного спеціально відведеного місця для велосипеда я не помітив, але з одного боку вагона є широкий простір між сидіннями, де можна поставити велосипед, звичайно, якщо не будуть проти інші пасажири. Однозначно, це місце велосипедним не назвеш, але і за те спасибі. Зрештою, велосипед не для того, щоб його возити в електричці, а для того, щоб ним їздити по Києву.
Неділя, мабуть, не дуже показовий день, але тенденція все одно простежується: найбільше пасажирів електрички скористалося нею для того, щоб доїхати від станції "Київ-Пасажирський" до станції "Дарниця".
Пасажири на "Дарниці" майже на сто відсотків залишили потяг, і він зупинився хвилин на 15. [ на самом деле — всего на 7 минут, по расписанию ]
(До речі, така красива електричка прибуває до напівзруйнованої платформи і пасажири змушені по горбах і ямах добиратися до вокзалу).
Справа в тому, що далі змінюється напрям руху – машиніст переходить з голови у хвіст і хвилин через 15-20 [ ну вот, уже стало 20! ] веде потяг зі станції "Дарниця" до станції "Лівобережна". Варто зазначити, що тут може виникнути невелика плутанина. Справа в тому, що станція "Лівий берег" це напрямок у бік центру міста, а станція "Лівобережна" – це рух направо, до станції метро.
Треба бути уважним, щоб поїхати саме туди, куди збираєшся, бо на сусідній платформі стоїть така ж електричка, яка їде по колу у зворотному напрямку, отож все може бути.
Московський міст
Їхати від станції "Дарниця" у бік Троєщини, окрім мене, який робив це з туристичною метою, планувало не так багато людей. У вагоні було троє-четверо людей.
Нарешті ми поїхали. Таку подорож, як мені здається, варто здійснити забудовникам та архітекторам, особливо тим, які чомусь намагаються мурувати свої бетонні монстри у парках і скверах.
Рибальський півострів
З вікон міської електрички чудово видно земельні ділянки, які просто просяться, щоб їх використали ефективніше, ніж це робиться нині. Якісь гаражі, закинуті цехи, сміттєзвалища на місцях, які у цивілізованих містах давно збудовані офісами та магазинами…
Подорож міською електричкою від станції "Дарниця" до станції "Київ-Пасажирський" через Троєщину мені особисто показала: або ж про цей вид транспорту мало знають, або ж він просто не такий зручний, як про нього пишуть, або ж зручний тільки для тих людей, яким не треба користуватися іншим транспортом, щоб добратися до міської електрички. А таких людей у Києві, як виявилося, небагато.
Натомість коштів цей вид транспорту потребує чимало. По двоє охоронців на кожній платформі, контролери на вході, касири, я вже не кажу про експлуатаційні витрати, ремонт, прибирання і таке інше. А раз проект економічно невигідний, але широко розрекламований – можна запідозрити, що він тягнутиме кошти з міського бюджету до найближчих виборів, а потім з ним доведеться щось робити як з нерентабельним. Бо ціна для такого задоволення абсолютно неадекватна – за 1.70 я об’їхав Київ по колу.
Окремо варто сказати про оголошення зупинок. Ну, м’яко кажучи, не дуже зрозуміло, а якщо чесно, то так не можна з клієнтами, ні за формою, ні за змістом. Про зупинки дізнавався тільки з написів на платформах – зрозуміти що пробурчав машиніст у хриплий гучномовець практично неможливо.
Але, якщо ви нікуди не поспішаєте, якщо гарна погода і у вас є бажання побачити щось нове – скористайтеся послугами міської електрички. Краще це зробити вранці у сонячний вихідний.
Цю поїздку можна назвати умовно "Київ-задзеркалля". Ви побачите унікальних персонажів, які сядуть на станції "Київ-пасажирський" і зійдуть на "Дарниці", вам відкриються небачені раніше краєвиди заводів, гаражів і сміттєвзалищ, ви двічі переїдете через Дніпро і помилуєтесь його красою, ви злякаєтесь пасажирів, які зайдуть на станції "Борщагівка" і про всяк випадок міцніше притиснете до себе свої речі…
І, зрештою, за півтори години ви об’їдете Київ, перебуваючи у новенькому вагоні, ще не обдертому і не порізаному вдячними, толерантними і цивілізованими мешканцями європейського міста Києва.
Впевнений, що для бюджетної екскурсії міська електричка чудово підходить, але щоб вона стала транспортом нам усім, не тільки владі, ще треба добре попрацювати.
Міська електричка: подорож під умовною назвою "Київ-задзеркалля"
[ Олександр Івахнюк | «Українська правда. Київ», 02-11-2011, 12:55 ]
У неділю вранці зібрався їхати на залізничний вокзал: треба було передачу потягом передати. І перед самим виїздом згадалися розповіді про міську електричку, про те, який це зручний і сучасний вид транспорту і який він потрібний киянам.
А потім пригадав, що у 2008 році я сам писав прес-релізи на ці теми і ходив на наради, де серйозні люди збиралися під перевибори 2008 відкрити залізничне кільце. [Г-н Ивахнюк в те времена был... руководителем пресс-службы КГГА и отвечал за пиар ЛЧ перед внеочередными выборами]
Більше того, ці поважні дядьки тоді кивали головами, піддакуючи одному з яскравих представників молодої команди: "Так, так, відкриємо, все вже на мазі, на останній стадії, так сказати".
Ну то оці спогади і спонукали мене недільного жовтневого ранку поїхати не традиційним велосипедним маршрутом на вокзал через міст Кирпи, бульвар Лесі Українки – Бульвар Шевченка, а завернути на полустанок "Лівий берег".
Електричка з Ніжина до станції Київ Пасажирський йшла звідти о 5.47.
Виїхавши з дому що на вулиці Драгоманова о 5.42, я встиг вскочити з велосипедом у цю електричку завдяки тому, що вона на кілька хвилин запізнилася.
Що вам сказати, шановні друзі… Сказати, що було комфортно не можу, а про погане писати не хочеться. Єдине скажу – двох асоціальних елементів я не зміг переконати у тому, що у тамбурі серед інших людей курити не можна…
Єдиний позитив у цій поїздці – мотивація до вивчення інших мов, підвищення своєї конкурентоспроможності на ринку праці з метою раз і назавжди перестати користуватися електричкою…
Ранок на вокзалі
Але повернімося до міської електрички. Зробивши свої справи на вокзалі, я все ж таки вирішив дізнатись, що то за звір?
Перша несподіванка чекала мене біля довідки приміського вокзалу: "У нас немає розкладу міської електрички", - сказала працівниця довідкового бюро.
"А де дізнатися?", - запитав я, на що отримав: "На пероні".
Отака сувора правда. Довідка "Укрзалізниці" не хоче чомусь розповідати про розклад роботи міської електрички. Конкуренція, чи що?
На перон можна потрапити через вузький прохід між кіосками та місток. На містку жваво розкладають свої клумаки стихійні торговці. Стихійні вони тільки тому, що не мають офіційного дозволу.
Торговці
Запитав у охоронців вокзалу, що це за торгівля? Відповідь: це не наша територія – за неї місто відповідає. А люди у формі на платформі міської електрички відповіли, що за порядок на мосту, що веде до платформи, відповідає міліція. Вони ж охороняють тільки платформу.
Стихійна торгівля
Поводяться торговці доволі впевнено, розкладаючи товар. На запитання як їм вдається тут торгувати без дозволу, один з торговців сказав: "Один допитливий якось викликав міліцію, тепер його шукають і не знайдуть, бо він по частинах звідси поїхав".
Інша жінка, що розкладала на запиленому столі дитячу білизну, на цікавість відреагувала агресією: "Що ти мене знімаєш? У мене пенсія – копійки, тому я тут торгую, і ніхто мене не осудить, іди звідси".
Біля станції
Пройшовши крізь торгівців на північну платформу приміського вокзалу, нарешті побачив розклад.
З нього з’ясував, що найближча електричка у бік станції "Лівий берег" йде о 7.12.
Люд поступово підходив, дихати ставало важче. Попри заборону куріння на вокзалі, ніхто це питання не контролював, а місця для некурящих на платформі теж не виділили. Отож довелося на деякий час побути у цьому тютюновому крематорії.
На платформі було чимало дітей, але курців це не обходило, більше того деякі батьки смерділи цигаркою поряд зі своїм дитям. І не лише чоловіки.
Платформа "Лівий берег"
Проблему вирішила електричка, яка нарешті прибула. Покидавши цигарки на перон, жителі європейського міста Києва зайшли у міську електричку.
Ось тут варто сказати про плюси цього явища – красиві, акуратні всередині вагони зі зручними сидіннями.
У вагоні
Обіцяного спеціально відведеного місця для велосипеда я не помітив, але з одного боку вагона є широкий простір між сидіннями, де можна поставити велосипед, звичайно, якщо не будуть проти інші пасажири. Однозначно, це місце велосипедним не назвеш, але і за те спасибі. Зрештою, велосипед не для того, щоб його возити в електричці, а для того, щоб ним їздити по Києву.
Неділя, мабуть, не дуже показовий день, але тенденція все одно простежується: найбільше пасажирів електрички скористалося нею для того, щоб доїхати від станції "Київ-Пасажирський" до станції "Дарниця".
Пасажири на "Дарниці" майже на сто відсотків залишили потяг, і він зупинився хвилин на 15. [ на самом деле — всего на 7 минут, по расписанию ]
(До речі, така красива електричка прибуває до напівзруйнованої платформи і пасажири змушені по горбах і ямах добиратися до вокзалу).
Справа в тому, що далі змінюється напрям руху – машиніст переходить з голови у хвіст і хвилин через 15-20 [ ну вот, уже стало 20! ] веде потяг зі станції "Дарниця" до станції "Лівобережна". Варто зазначити, що тут може виникнути невелика плутанина. Справа в тому, що станція "Лівий берег" це напрямок у бік центру міста, а станція "Лівобережна" – це рух направо, до станції метро.
Треба бути уважним, щоб поїхати саме туди, куди збираєшся, бо на сусідній платформі стоїть така ж електричка, яка їде по колу у зворотному напрямку, отож все може бути.
Московський міст
Їхати від станції "Дарниця" у бік Троєщини, окрім мене, який робив це з туристичною метою, планувало не так багато людей. У вагоні було троє-четверо людей.
Нарешті ми поїхали. Таку подорож, як мені здається, варто здійснити забудовникам та архітекторам, особливо тим, які чомусь намагаються мурувати свої бетонні монстри у парках і скверах.
Рибальський півострів
З вікон міської електрички чудово видно земельні ділянки, які просто просяться, щоб їх використали ефективніше, ніж це робиться нині. Якісь гаражі, закинуті цехи, сміттєзвалища на місцях, які у цивілізованих містах давно збудовані офісами та магазинами…
Подорож міською електричкою від станції "Дарниця" до станції "Київ-Пасажирський" через Троєщину мені особисто показала: або ж про цей вид транспорту мало знають, або ж він просто не такий зручний, як про нього пишуть, або ж зручний тільки для тих людей, яким не треба користуватися іншим транспортом, щоб добратися до міської електрички. А таких людей у Києві, як виявилося, небагато.
Натомість коштів цей вид транспорту потребує чимало. По двоє охоронців на кожній платформі, контролери на вході, касири, я вже не кажу про експлуатаційні витрати, ремонт, прибирання і таке інше. А раз проект економічно невигідний, але широко розрекламований – можна запідозрити, що він тягнутиме кошти з міського бюджету до найближчих виборів, а потім з ним доведеться щось робити як з нерентабельним. Бо ціна для такого задоволення абсолютно неадекватна – за 1.70 я об’їхав Київ по колу.
Окремо варто сказати про оголошення зупинок. Ну, м’яко кажучи, не дуже зрозуміло, а якщо чесно, то так не можна з клієнтами, ні за формою, ні за змістом. Про зупинки дізнавався тільки з написів на платформах – зрозуміти що пробурчав машиніст у хриплий гучномовець практично неможливо.
Але, якщо ви нікуди не поспішаєте, якщо гарна погода і у вас є бажання побачити щось нове – скористайтеся послугами міської електрички. Краще це зробити вранці у сонячний вихідний.
Цю поїздку можна назвати умовно "Київ-задзеркалля". Ви побачите унікальних персонажів, які сядуть на станції "Київ-пасажирський" і зійдуть на "Дарниці", вам відкриються небачені раніше краєвиди заводів, гаражів і сміттєвзалищ, ви двічі переїдете через Дніпро і помилуєтесь його красою, ви злякаєтесь пасажирів, які зайдуть на станції "Борщагівка" і про всяк випадок міцніше притиснете до себе свої речі…
І, зрештою, за півтори години ви об’їдете Київ, перебуваючи у новенькому вагоні, ще не обдертому і не порізаному вдячними, толерантними і цивілізованими мешканцями європейського міста Києва.
Впевнений, що для бюджетної екскурсії міська електричка чудово підходить, але щоб вона стала транспортом нам усім, не тільки владі, ще треба добре попрацювати.
-
dimentiy
- Злой литовец
- Сообщения: 9665
- Зарегистрирован: 26 дек 2005, 19:54
- Откуда: KBP/DEN
- Контактная информация:
На самом деле – в выходные не семь, а таки 15+ минут.Пасажири на "Дарниці" майже на сто відсотків залишили потяг, і він зупинився хвилин на 15. [ на самом деле — всего на 7 минут, по расписанию ]
А вообще, статья написана в стиле неудачника, возомнившего себя великим публицистом, с комплексом недооцененности... Аж противно читать порой.
Вчора ввели квитки-чеки, із штрих-кодом. Сьогодні виявилося, що такий квиток дійсний лише на тій станції, де його було придбано. Більше того, на Борщагівці продають лише 1 квиток у одні руки. Чув, як сварилися із касирами через це. НА Дарниці продають скільки завгодно + досі продають зелені квитки
Das Ziel ist klar! ©
-
Klovsky
- Мэр (городской голова)
- Сообщения: 12637
- Зарегистрирован: 05 апр 2004, 16:02
- Откуда: Localhost sweet home
- Контактная информация:
Якщо, крім обмеження за станцією продажу, чеки дійсні лише протягом, наприклад, 3 годин, то, дійсно, який сенс продавати 2 квитка в 1 руки?
Треба перевірити чеки на термін дії.
Треба перевірити чеки на термін дії.
*Станція "Мечникова". Вихід до магазину "Киянка".
Закинутий навколометро- та залізничний сайт
Закинутий навколометро- та залізничний сайт
В принципе понятно - чтобы него не использовали на обратный проезд. Хотя было бы логичней придумать другой алгоритм. Но это же думать надо...Sturm писал(а):виявилося, що такий квиток дійсний лише на тій станції, де його було придбано
Объяснять оппонентам свою точку зрения надо спокойно и методично, вводя поправки на направление ветра, износ ствола и температуру снаряда.
Скоріше, щоб не купляли більше одного за раз. Багато хто брав кпо 5-10-20 штук. Хоча в касі щось казали про якийсь облік...straus писал(а):В принципе понятно - чтобы него не использовали на обратный проезд.Sturm писал(а):виявилося, що такий квиток дійсний лише на тій станції, де його було придбано
Das Ziel ist klar! ©
Дурдом. Как тогда отличать, проехали по нему или нет? Или гасить или запоминать номер после прохода через турникет. Во втором случае нужна бесперебойная связь с сервером.Sturm писал(а):Чек дісйний 10 дінв з дня придбання:
Если это есть - зачем ограничивать срок действия?
Вызвала интерес надпись "без ПДВ". Что, НДС на эту услугу не начисляется?
Объяснять оппонентам свою точку зрения надо спокойно и методично, вводя поправки на направление ветра, износ ствола и температуру снаряда.
-
dimentiy
- Злой литовец
- Сообщения: 9665
- Зарегистрирован: 26 дек 2005, 19:54
- Откуда: KBP/DEN
- Контактная информация:
Второй раз по билету турникет не пропустит. Срок действия – следствие износа краски, штрихкод не будет разобран турникетом (IMHO). Почему только на станции продажи – вероятно потому, что связи между станциями нет, и невозможно отследить проходили по билету или не проходили.
Вообще, пора вводить БКК. Без них тяжко.
Вообще, пора вводить БКК. Без них тяжко.
– Как правильно и удобно искать по форуму: инструкция