Струмоприймачі (струмознімачі), що використовуються в рейкових транспортних засобах, поділяються на верхні (для збору енергії з верхнього контактного дроту або рейки), та нижні (здійснюють збір з нижньої мережі, наприклад третьої рейки).
Верхні струмоприймачі є найпопулярнішими в трамвайному транспорті. Нижні струмоприймачі використовуються переважно на лініях метро та швидкісних залізницях, де інфраструктура недоступна для громадськості.
Перші конструктивні рішення для струмоприймачів рейкових транспортних засобів були використані в трамваях, оскільки саме в міському транспорті вперше розвинулася електрична тяга.
Спочатку на вагонах використовувалися стрижневі струмоприймачі. Модернізацією цієї конструкції став дуговий струмоприймач "бугель", в якому шків або коник замінювався поперечною ковзною смугою. Використання поперечної ковзної смуги усунуло проблему переїздів та стрілок, де башмак струмознімачів плавно переходив від провідника до провідника. Конструкція поперечної ковзної смуги в струмознімачах збереглася донині та є єдиною оптимальною конструкцією, що забезпечує безперервний збір енергії під час руху звичайного рейкового транспортного засобу.
Революцією в конструкції струмознімачів стала конструкція з шарнірною рамою, заснованою на роботі механізму пантографа (звідси назва "пантограф"). Більш гнучка конструкція дозволила значно збільшити швидкість руху, зберігаючи при цьому відповідні параметри динамічної взаємодії з контактним дротом, довговічність та забезпечуючи рівномірні робочі параметри під час руху в обох напрямках.

Джерело фото: https://alltransua.com/gallery/photo/19222, https://alltransua.com/gallery/photo/403287, https://alltransua.com/gallery/photo/155395, https://alltransua.com/gallery/photo/279577.

