http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29918868
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2013 р. Справа№ 31/271
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Остапенка О.М.
за участю представників:
від прокуратури - Карпенко Н.М., старший прокурор відділу прокуратури міста Києва, посвідчення № 002740 від 05.09.2012;
від позивача - Юморанов Д.І., представник за довіреністю № 22 від 23.04.2012;
від відповідача - Ковтун Т.О., представник за довіреністю № 3-н від 02.01.2013,
розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та комунального підприємства "Київський метрополітен" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2012 за заявою Заступника прокурора міста Києва про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 за нововиявленими обставинами у справі № 31/271 (колегія суддів у складі: Блажівська О.Є. - головуючий суддя; судді: Грєхова О.А., Ломака В.С.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інвестиційний союз" до комунального підприємства "Київський метрополітен" за участю Прокуратури міста Києва про стягнення боргу в сумі 40 022 913, 95 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 по справі № 31/271 заяву Заступника прокурора міста Києва про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. по справі № 31/271 залишено без змін.
При прийнятті даної ухвали, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність нововиявлених обставин, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою Заступник прокурора міста Києва та КП "Київський метрополітен" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2012 по справі № 31/271 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Заступника прокурора міста Києва про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами задовольнити; рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. по справі № 31/271 скасувати; у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних скарг заявники посилаються на те, що нововиявленою обставиною по даній справі є договір про співробітництво від 21.01.2010, укладений між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Деснянськпарксервіс", предметом правовідносин за яким є модернізація, ремонт, експлуатація і обслуговування нежитлових будівель по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, які одночасно є предметом договірних зобов'язань ВАТ "ДОК-3" за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 в частині відмови від права власності на об'єкт нерухомості, які в подальшому стали предметом уступки права вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" за договором від 27.11.2009.
Крім цього, апелянти в апеляційних скаргах посилаються на те, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги ВАТ "ДОК-3" не виконав свої зобов'язання за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 в частині відмови від права власності на комплекс будівель та споруд по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, що в свою чергу свідчить про відсутність у нового кредитора - ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" права вимоги до КП "Київський метрополітен" щодо оплати компенсації у розмірі 40 022 913 грн. 95 коп.
Представники апелянтів в судовому засіданні 12.03.2013 підтримали вимоги за апеляційними скаргами.
Представник позивача у справі в судовому засіданні 12.03.2013 надав пояснення, якими проти апеляційних скарг заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційні скарги.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між комунальним підприємством "Київський метрополітен" та відкритим акціонерним товариством "ДОК-3" 29.12.2008 року укладено договір № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.
Відповідно до п. 1.1 даного договору, сторони на умовах визначених цим договором, приймають на себе зобов'язання щодо врегулювання усіх земельних, технологічних та майнових питань комбінату, пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену.
Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що комбінат зобов'язується відмовитись від права власності на комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а підприємство зобов'язується сплатити комбінату компенсацію за нього визначену в цьому договорі.
Розмір грошової компенсації за об'єкт становить з урахуванням ПДВ 50 832 257 грн. (п. 2.7 договору).
Згідно з п. 3.1 договору за відмову комбінату від права власності на об'єкт, підприємство сплачує комбінату суму грошової компенсації, визначеної в п. 2.7. договору, з них зобов'язання на 2008 рік складають з урахуванням ПДВ 10 810 000 грн.
Комбінат відмовляється від права користування земельною ділянкою та права власності на об'єкт при настанні одразу двох умов: винесення рішення Київською міською радою про надання комбінату в користування рівноцінної земельної ділянки та надходження на рахунок комбінату грошової компенсації в розмірі визначеному в п. 2.7 даного договору (п.4.1 договору).
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 10 809 343,05 грн.
Решта компенсації в сумі 40 022 913,95 грн. залишилась не сплаченою.
Крім цього, між відкритим акціонерним товариством "ДОК-3", як первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз", як новим кредитором 27.11.2009 року укладено договір про відступлення права вимоги.
Пунктом 1.1 даного договору визначено, що зобов'язання боржника - це грошове зобов'язання комунального підприємства "Київський метрополітен" перед первісним кредитором, що виникло на підставі п. 2.7 та п. 3.1 договору № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, укладеного 29.12.2008 року між первісним кредитором та боржником, з усіма додатками, змінами та доповненнями.
Предметом даного договору є правовідносини, за якими первісний кредитор на умовах цього договору передає (відступає), а новий кредитор набуває право вимоги до боржника, що належало первісному кредиторові за зобов'язанням боржника, вказаним у п. 1.1 цього договору (п.2.1 договору).
Статтею ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 8.6 договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 року сторони погодили, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.
Заміна кредитора за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 року з ВАТ "ДОК-3" на ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" була письмово погоджена з відповідачем, про що свідчить текст погодження, скріплений печаткою та підписом відповідача, який міститься на третій сторінці договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 року.
Право вимоги до боржника за зобов'язанням останнього, визначеним у п. 1.1 цього договору, переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору (п.4.1 договору про відступлення права вимоги).
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за зобов'язаннями, що виникли за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 року про врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.
Як зазначалося вище, розмір грошових зобов'язань відповідача за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 року становив 40 022 913, 95 грн.
З метою повернення вищевказаної заборгованості позивач пред'явив відповідачу письмову вимогу, оформлену листом від 07.06.2010.
Дана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи невстановлення строку виконання грошового зобов'язання у договорі та пред'явлення відповідачу вимоги з виконання зобов'язання, строк виконання даного зобов'язання на момент подання позову до суду настав, проте відповідачем заборгованість сплачена так і не була.
Крім цього, з наявного в матеріалах справи листа КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" № 11489 (И-2010) від 02.04.2010 року вбачається, що реєстрація права власності ВАТ "ДОК-3" на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, літ. "А", "С", "Ь" скасована 18.03.2010 року.
З огляду на викладене, рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2010 по справі №31/271 задоволено позовні вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" про стягнення з відповідача компенсації в сумі 40 022 913 грн. 95 коп.
Дане рішення залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 та Вищого господарського суду України від 07.12.2010.
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилався на те, що істотною обставиною по справі № 31/271 є прийняте 28.04.2010 року господарським судом м. Києва по справі № 13/492 рішення, яким було задоволено позовні вимоги комунального підприємства "Київський метрополітен" та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2012 по справі № 31/271 заяву комунального підприємства "Київський метрополітен" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. по справі № 31/271 залишено без змін.
Дана ухвала суду мотивована тим, що рішення господарського суду м. Києва
по справі № 13/492 від 28.04.2011, яким було задоволено позовні вимоги комунального підприємства "Київський метрополітен" та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги було переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року. При цьому у задоволенні позову було відмовлено.
Вищезазначене рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року по справі № 13/492.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2012 року по справі № 13/492 касаційну скаргу комунального підприємства "Київський метрополітен" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року повернуто скаржнику.
Таким чином, оскільки рішення по справі № 13/492 від 28.04.2011 року, на яке, як на істотну обставину, посилався заявник, було скасовано господарським судом міста Києва 11.07.2012, то КП "Київський метрополітен" відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами.
Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами.
При цьому, ново виявленою обставиною заявник визначив договір про співробітництво від 21.01.2010, укладений між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Деснянськпарксервіс".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 по справі № 31/271 заяву Прокуратури міста Києва про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. по справі № 31/271 залишено без змін.
Не погодившись з прийнятою ухвалою Заступник прокурора міста Києва та КП "Київський метрополітен" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2012 по справі № 31/271 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Заступника прокурора міста Києва про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року по справі №31/271 за нововиявленими обставинами задовольнити; рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. по справі № 31/271 скасувати; у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Пунктами 1 - 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" та статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Так, в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами прокурор посилається на те, що нововиявленою обставиною по даній справі є договір про співробітництво від 21.01.2010, укладений між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Деснянськпарксервіс", предметом правовідносин за яким є модернізація, ремонт, експлуатація і обслуговування нежитлових будівель по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, які одночасно є предметом договірних зобов'язань ВАТ "ДОК-3" за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 в частині відмови від права власності на об'єкт нерухомості, які в подальшому стали предметом уступки права вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" за договором від 27.11.2009.
Проте, договір про співробітництво від 21.01.2010, на який посилається прокурор, як на нововиявлену обставину рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2012 по справі № 5011-62/8193-2012 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, КП "Київський метрополітен" до ПАТ "ДОК-3" та ТОВ "Деснянськпарксервіс" було визнано недійсним.
Рішення набрало законної сили та є чинним на даний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, оскільки договір про співробітництво від 21.01.2010, який було визнано судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, він не може бути нововиявленою обставиною.
Отже, недійсний з моменту укладення договір не спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення від 08.07.2010 по даній справі.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для перегляду за нововиявленими обставинами та скасування рішення від 08.07.2010 по справі №31/271.
Також, апелянти в апеляційних скаргах посилаються на те, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги ВАТ "ДОК-3" не виконав свої зобов'язання за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 в частині відмови від права власності на комплекс будівель та споруд по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, що в свою чергу свідчить про відсутність у нового кредитора - ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" права вимоги до КП "Київський метрополітен" щодо оплати компенсації у розмірі 40 022 913 грн. 95 коп.
Проте, відповідно до п. 4.1 договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 комбінат відмовляється від права користування земельною ділянкою та права власності на об'єкт при настанні одразу двох умов: винесення рішення Київською міською радою про надання комбінату в користування рівноцінної земельної ділянки та надходження на рахунок комбінату грошової компенсації в розмірі визначеному в п. 2.7 даного договору.
Так, умовами договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 передбачено, що ВАТ "ДОК-3" відмовляється від права користування земельною ділянкою та права власності на об'єкт тільки після надходження на його рахунок грошової компенсації від КП "Київський метрополітен".
Отже, сплата компенсації не ставиться за умовами договору в залежність до відмови від права власності.
Тому, обставини щодо переходу права власності не впливають на результат розгляду предмету спору, яким є стягнення боргу з компенсації.
Такі обставини можуть бути приводом для вчинення відповідачем та органами прокуратури інших юридичних заходів, спрямованих на виконання договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 з боку ВАТ "ДОК-3", та як наслідок здійснення КП "Київський метрополітен" безперешкодного будівництва Подільського мостового переходу.
Таким чином, доводи апелянтів про те, що істотною обставиною по даній справі, яка не була відома суду на час прийняття рішення від 08.07.2010 є те, що на момент відступлення права вимоги у ВАТ "ДОК-3" не виникло право на отримання грошової компенсації, передбаченої п. 2.7 договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 відхиляються колегією суддів за необгрунтованістю.
У п. 8.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та комунального підприємства "Київський метрополітен" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2012 за заявою Заступника прокурора міста Києва про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 за нововиявленими обставинами у справі № 31/271 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інвестиційний союз" до комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення 40 022 913, 95 грн. залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 31/271 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 31/271 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Остапенко О.М.