Інтерсіті (ІС) - денний швидкісний поїзд, який курсує у прямому сполученні. Вимоги: маршрутна швидкість 80 км/год і більше при допустимій швидкості до 160 км/год, вагони з місцями для сидіння 1-го та 2-го класу з можливим включенням вагонів 3-го класу та вагонів з місцями для лежання типу «купе» та «плацкарт»
Свого часу "зарубали" ідею з ІС+ Дарниця-Перемишль, бо банально не вкладався в норматив. Дарниця-Львів ще витягував, а ось Дарниця-Перемишль вже ні.
Offtopic: що їм заважає міняти номер по Київ-Пас на 7ххх і продавати "білети з пересадкою" (або право безкоштовного проїзду з квитком від/до Київ-Пас)?
– Как правильно и удобно искать по форуму: инструкция
- Пане віцепрем’єре, чи є у вас цифри, як покращилося сполучення з ЄС після запуску євроколії на Закарпатті? Як продовжується цей процес та як він синхронізується з планами громад щодо створення мультимодальних логістичних хабів? Чи побачимо ми іще нові робочі ділянки євроколії вже у 2026 році?
- Так, ми вже бачимо чіткий кількісний ефект від запуску євроколії на Закарпатті. Вже з 12 вересня з Ужгорода євроколією почали курсувати поїзди до Братислави, Відня та Будапешта. Від моменту запуску цими маршрутами скористалися близько 40 тисяч пасажирів. Паралельно ми рухаємося до наступного етапу – електрифікації євроколії Чоп–Ужгород, що дозволить запускати поїзди Інтерсіті і суттєво скоротити час у дорозі. Наразі в активній фазі – розробка робочої документації, закупівля матеріалів і будівельні роботи. Готовність інфраструктурних робіт становить близько 90%, а введення об’єкта в експлуатацію заплановане на III квартал 2026 року. Загальна кошторисна вартість проєкту – 1,3 млрд грн, фінансування здійснюється з держбюджету на умовах співфінансування. Наразі триває електрифікація ділянки Чоп – Ужгород – держкордон. Перший етап робіт (від Ужгорода до Чопа) планують завершити до 31 липня цього року, другий (від Чопа до держкордону) – до 31 жовтня.
Також треба сказати, що цей процес синхронізується з планами громад щодо розвитку мультимодальних логістичних хабів. Євроколія та її електрифікація створюють «хребет» для поєднання залізничного, автомобільного та, у перспективі, авіаційного сполучення. Громади Закарпаття вже планують розміщення логістичних і сервісних потужностей поблизу вузлових станцій, що підсилює економічний ефект від інфраструктурних інвестицій.
Крім того, ми вже готуємо будівництво ще однієї ділянки євроколії Мостиська ІІ – Скнилів. Наразі проєкт перебуває на підготовчому етапі – триває підготовка до тендерних процедур і закупівель. Ця ділянка має стратегічне значення, адже напряму підсилює сполучення з ЄС, створює основу для розвитку мультимодальних логістичних рішень у громадах Львівщини та доповнює єдину логіку розширення євроколії в Україні.