Официоз:
Київському метрополітену — 46!
46 років минуло відтоді, як Київський метрополітен вперше відчинив свої двері для пасажирів. Нині це найзручніший та найшвидший вид транспорту міста, щодня ним користується понад півтора мільйона киян та гостей міста. Метрополітен є доступним для всіх без винятку пасажирів.
Сьогодні Київський метрополітен – це підземна та наземна траса довжиною 58,7 км з 45-ма станціями, на яких функціонують 113 ескалаторів. Інвентарний парк вагонів налічує 642 одиниці, з них 281 вагон забезпечує перевезення пасажирів на Святошино-Броварській лінії з максимальною інтенсивністю руху 40 пар поїздів на годину, 187 – на Куренівсько-Червоноармійській лінії (40 пар), 174 – на Сирецько-Печерській лінії (27 пар). Найбільше пасажиронавантаження спостерігається на станціях „Вокзальна”, „Святошин”, „Петрівка”, „Либідська” та „Харківська”.
Для поліпшення обслуговування пасажирів у метрополітені впроваджено мобільний зв’язок, інформаційні монітори, які полегшують користування цим транспортом глухими пасажирами, камери відео-спостереження, на станціях „Вирлиця” та „Бориспільська” змонтовані ліфти-підйомники для тих, хто не може самостійно пересуватися сходами, а для пасажирів з вадами зору на краю платформи нанесено спеціальне обмежувальне покриття з рифленого пластика, що допоможе їм самостійно орієнтуватися при посадці у вагон. Практика нововведень на метрополітенівських теренах буде діяти й надалі.
Наразі світовим стандартам у Київському метрополітені відповідає основна система забезпечення безпеки руху поїздів – система автоматичної локомотивної сигналізації з автоматичним регулюванням швидкості, а також оперативно-технологічний радіозв’язок, мережа телевізійних екранів на станціях метрополітену, управління стрілками та сигналами станцій метрополітену з центрального диспетчерського поста з комп’ютерним керуванням, управління роботою станцій з застосуванням технагляду. Усі лінії метрополітену обладнані пристроями автоматичного виявлення неполадок, що можуть призвести до аварійних ситуацій.
А починалося все так: 6 листопада 1960 року було відкрито першу дільницю Святошино-Броварської лінії завдовжки 5,2 км з п’ятьма станціями – „Вокзальна”, „Університет”, „Хрещатик”, „Арсенальна” та „Дніпро”. Відтоді, як правило, вводилися одночасно дві-три станції метрополітену: „Політехнічний інститут” та „Шулявська” (1963), „Гідропарк”, „Лівобережна” та „Дарниця (1965), „Чернігівська” (1968), „Берестейська”, „Нивки” та „Святошин” (1971), „Лісова” (1979), „Житомирська” та „Академмістечко” (2003).
З 1976 року розпочато експлуатацію першої дільниці нової Куренівсько-Червоноармійської лінії зі станціями „Площа Жовтневої революції” (нині „Майдан Незалежності”), „Поштова площа”, „Червона площа” (нині „Контрактова площа”). 1980 року були введені станції „Тараса Шевченка”, „Петрівка” та „Оболонь”, 1981 – „Республіканський стадіон” та „Площа Льва Толстого”, 1983 – „Мінська” та „Героїв Дніпра”, 1985 – „Червоноармійська” (нині „Палац Україна”) та „Дзержинська” (нині „Либідська”).
Рух на третій - Сирецько-Печерській лінії - було відкрито 1989 року, станції „Золоті ворота”, „Палац спорту”, „Мечнікова” (нині „Кловська”) прийняли своїх перших пасажирів. Згодом було введено в експлуатацію „Видубичі” та „Дружби народів” (1991), „Славутич” та „Осокорки” (1992), „Позняки” та „Харківська”(1994), „Лук’янівська” (1996), „Дорогожичі” (2000), „Сирець” (2004), „Бориспільська” (2005), „Вирлиця” (2006).
Найближчими роками Київський метрополітен поповниться станціями „Деміївська”, „Голосіївська”, „Васильківська”, „Виставковий центр”, що нині будуються у напрямку житлового масиву „Теремки”, та станцією „Львівська брама”.
У перспективі ж метрополітенівські мережі сягнуть 110,5 км, тут буде 84 станції та дев’ять пересадних вузлів (зараз їх три). На карті метрополітену з’явиться дві нові лінії – Подільсько-Воскресенська та Лівобережна, а рухомий склад поповниться ще 609-ма вагонами. У цілому ж, на розвиток столичного метро з міського бюджету планується спрямувати понад 10 мільярдів гривень. Все це виписано у Комплексній програмі розвитку транспорту міста Києва на період до 2020 року, затвердженій 16.06.2005 року Постановою Київради № 433/3009. Лише до 2010 року, відповідно до цієї Програми, передбачається ввести в експлуатацію 15,8 км підземної дільниці та 16 станцій.